Постанова

від 29.03.2018 по справі 821/829/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/829/17

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання дії протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі по тексту - відповідач або ГУ ДФС У Херсонській області) про визнання дії протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 квітня 2017 року № 0000451303, яким визначено грошове зобов'язання з військового збору в сумі 55 634,55грн., № 0000431303, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходу фізичних осіб в сумі 733 383,00 грн.; рішення від 10 квітня 2017 року № 0000221303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 4 775,48грн.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-000081302 про сплату єдиного внеску в сумі 23 877,41грн.; податкових повідомлень-рішень від 11 квітня 2017 року № 0000461303 про визначення грошового зобов'язання з податку на доходу фізичних осіб в сумі 1020,00грн.; № 0000441303 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 142 877,50грн.; № 0000471303 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою проведення перевірки є ухвала слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 лютого 2017 року щодо правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток позивачем за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ "Аякс Матеріал" (код ЄДР 39473492) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року. При цьому, відповідачем проведено перевірку правильності нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску з суми чистого оподаткованого доходу, військового збору, що, на його думку, є порушенням порядку проведення перевірки. Позивач також вказав, що у вказаному періоді проводилася документальна планова перевірка позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року. При цьому, акт перевірки від 2016 року не містить висновків про допущення порушень податкового законодавства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року - позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано:

- податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № 0000451303, яким визначено грошове зобов'язання з військового збору в сумі 55 634,55грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № 0000431303, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходу фізичних осіб в сумі 733 383,00 грн.;

- рішення від 10 квітня 2017 року № 0000221303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 4 775,48грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-000081302 про сплату єдиного внеску в сумі 23 877,41грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2017 року № 0000461303 про визначення грошового зобов'язання з податку на доходу фізичних осіб в сумі 1020,00грн.

- податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2017 року № 0000441303 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 142 877,50грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2017 року № 0000471303 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати в сумі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В апеляційній скарзі, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 06 грудня 2017 року -скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що контролюючи заходи були вчинені належними особами з дотримання процедури проведення перевірки, в ході якої було виявлено порушення позивачем норм чинного податкового законодавства, відповідно до яких було застосовано штрафні санкції.

У відзиві на апеляційну скаргу, ФОП ОСОБА_2, зазначив, що відповідачем не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання та реалізацію ТМЦ, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків про фіктивність правочинів та визначення грошових зобов'язань, застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали від 07.02.2017 слідчого судді Рівненського міського суду Наумова С.В та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №275 5-VI, зі змінами та доповненнями, наказу ГУ ДФС у Херсонській області від 14.03.2017 № 185, головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Херсонській області, радником податкової та митної служби І рангу, Гончаренко Л.А., проведена позапланова документальна виїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_2, податкова адреса платника податків: м. Херсон, вул. Червоний, буд. 10, згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію, з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ "Аякс Матеріал" (код ЄДР 39473492) за період 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт від 28 березня 2017 року № 8/21-22-13-02-03/2924023792.

Відповідно до акту перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 порушено:

1. п. 177. 2, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України), встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму 488 922,00 грн.;

2. п.2 частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", занижено суму єдиного внеску з чистого оподаткованого доходу за 2015 роки на 238 77,41 грн.;

3. п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України, занижено суму військового збору у 2015 році на суму 37089,7 грн.

4. п. 44.1, п.44.2, п.44.3 ст.44, п.198.1 а), п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість загальну суму 114 302,0 грн., в тому числі за серпень 2015 на 70601,0 грн., за жовтень 2015 на 9554,0 грн., за грудень 2015 на 34147,0 грн., та в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.24) за грудень 2015 року на 380 227,0 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 10 квітня 2017 року:

- № 0000451303, яким визначено грошове зобов'язання з військового збору в сумі 55 634,55грн., у том у числі основний платіж - 37089,70 грн., штрафна санкція - 18544,85 грн.;

- № 0000431303, яким визначено грошового зобов'язання з податку на доходу фізичних осіб в сумі 733 383,00 грн., у тому числі основний платіж - 488922,00 грн., штрафна санкція - 244461,00 грн.;

- рішення № 0000221303 про застосування штрафних санкцій донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 4 775,48 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-000081302 про сплату єдиного внеску в сумі 23 877,41 грн. та податкові повідомлення - рішення від 11 квітня 2017 року:

- № 0000461303, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1020,00 грн., у тому числі штрафна санкція - 1020,00 грн.;

- № 0000441303, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 142 877,50 грн., у тому числі основний платіж - 114302,00 грн., штрафна санкція - 28575,25 грн.;

- № 0000471303, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 380 227, 0 грн.

Судом також встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Херсонської міської ради 22.06.2007 р. номер запису про реєстраційну дію № 24150000000025473. Основний вид діяльності: 47.21 - Роздрібна торгівля фруктами та овочами у спеціалізованих магазинах.

Відповідно до п. 1.24 перевірки від 28.03.2017 р., під час проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_2 встановлена відсутність товарно-транспортних накладних, які підтверджують перевезення товару ФОП ОСОБА_2 від ТОВ "Аякс Матеріал". Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зі змінами та доповненнями, (зареєстровано в Мін'юсті України 20 лютого 1998 за №128/2568) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Встановлені органами державної фіскальної служби порушення та матеріали кримінального провадження вказують на відсутність фактичного переміщення товару від ТОВ "Аякс Матеріал" до ФОП ОСОБА_2

Згідно п. 2.2. акту перевірки від 28.03.2017 р. встановлено, що ФОП ОСОБА_2 завищено суму витрат за рахунок включення їх до складу суми витрат на придбання товару у ТОВ "Аякс Матеріал" (код 39473492), яке створено з метою прикриття незаконної діяльності та від імені якого у 2015 році укладалися фіктивні господарські угоди з іншими суб'єктами підприємницької діяльності реального сектору економіки щодо псевдо постачання товарів (робіт, послуг).

Рішення суду в частині правомірності проведення позапланової документальної виїзної перевірки діяльності ФОП ОСОБА_2 сторонами не оскаржується, тому колегія суддів не входить в його обговорення та оцінку в цій частині.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що позивач належними доказами не підтвердив правомірність своїх дій в частині винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплати боргу (недоїмки), натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про повну неправомірність дій відповідача в цій частині, як наслідок спірні податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафної (фінансової) є неправомірними та підлягають скасуванню.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом (п.3.1 ст.3 ПКУ).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктами 44.1, 44.2, 44.3 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відтак, до повноважень контролюючого органу входить аналіз реальності господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Щодо посилання відповідача на відсутність товарно - транспортних накладних, які підтверджують перевезення товару суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Суд зазначає, що у визначеннях понять Правил, ні в самих Правилах не зазначається що товарно-транспортна накладна - є первинним документом.

Таким чином, суд вірно зазначив, що відсутність товарно - транспортних накладних не є безумовною підставою для сумніву у здійснення господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у липні - серпні 2015 року, на підставі укладених договорів придбало у ТОВ Аякс Матеріал сільськогосподарську продукцію ( морква, огірок, буряк, диня, кавун, пекінська капуста, цвітна капуста, картопля, помідори, баклажан). Придбання товарно - матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними за липень-серпень 2015 року, від 03.07.2015 року за № 169/1 на загальну суму 64749,98 грн., від 03.07.2015 року за № 169/2 на загальну суму 145668,59 грн., від 17.07.2015 року за № 190 на загальну суму 83855,47грн., від 26 липня 2015 року за № 206 на загальну суму 64577,99грн., від 7 серпня 2015 року за № 111 на загальну суму 85416,00грн., від 8 серпня 2015 року за № 113 на загальну суму 53760,00грн., від 10 серпня 2015 року за № 114 на загальну суму 112060,22грн., від 11 серпня 2015 року за № 115 на загальну суму 71198,99грн., від 12 серпня 2015 року за № 118 на загальну суму 68671,66грн., від 13 серпня 2015 року за № 119 на загальну суму 70335,84грн., від 14 серпня 2015 року за № 121 на загальну суму 182748,28грн., від 15 серпня 2015 року за № 122 на загальну суму 141440,28грн., від 16 серпня 2015 року за № 123 на загальну суму 79942,82грн., від 17 серпня 2015 року за № 124 на загальну суму 131275,08грн., від 18 серпня 2015 року за № 125 на загальну суму 109717,01грн., від 19 серпня 2015 року за № 126 на загальну суму 62992,78грн., від 20 серпня 2015 року за № 127 на загальну суму 73759,37грн., від 21 серпня 2015 року за № 128 на загальну суму 136257,14грн., від 22 серпня 2015 року за № 129 на загальну суму 13494,01грн., від 24 серпня 2015 року за № 130 на загальну суму 13228,08грн., від 25 серпня 2015 року за № 132 на загальну суму 104422,80грн., від 26 серпня 2015 року за № 133 на загальну суму 80173,27грн., від 27 серпня 2015 року за № 134 на загальну суму 59949,84грн., від 28 серпня 2015 року за № 135 на загальну суму 70447,82грн., від 29 серпня 2015 року за № 136 на загальну суму 44565,50грн., від 31 серпня 2015 року за № 137 на загальну суму 189068,30грн.

Крім того, позивачем надано до суду платіжні дорученнями за серпень, вересень, жовтень, листопад 2015 року, що підтверджують розрахунки позивача з ТОВ "Аякс Матеріал" у безготівковій формі, а саме: від 23 серпня 2015 року за № 183 на суму 55000,00грн., від 9 вересня 2015 року за № 207 на суму 150000,00грн., від 9 вересня 2015 року за № 206 на суму 150000,00грн., від 4 листопада 2015 року за №261 на суму 150000,00грн., від 11 листопада 2015 року за № 263 на суму 150000,00грн., від 27 жовтня 2015 року за № 251 на суму 150000,00грн., від 28 жовтня 2015 року за № 255 на суму 150000,00грн., від 23 жовтня 2015 року за № 245 на суму 300000,00грн., від 20 жовтня 2015 року за № 243 на суму 500000,00грн.

Також до суду надано картки оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по рахунку 631 по контрагенту ТОВ "Аякс Матеріал", карткою по рахунку 281.

За наслідком придбання позивачем сільськогосподарської продукції, ТОВ "Аякс Матеріал" у липні, серпні, вересні 2015 року складено та надано позивачу податкові накладні, зареєстровані належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме, - від 3 липня 2015 року за № 27, від 5 вересня 2015 року за № 32, від 7 серпня 2015 року за № 32, від 8 серпня 2015 року за № 33, від 10 серпня 2015 року за № 34, від 11 серпня 2015 року за № 35, від 8 вересня 2015 року за № 36, від 9 вересня 2015 року за № 37, від 12 серпня 2015 року за № 37, від 13 серпня 2015 року за № 38, від 10 вересня 2015 року за № 38, від 11 вересня 2015 року за № 39, від 14 серпня 2015 року за № 39, від 15 серпня 2015 року за № 40, від 12 вересня 2015 року за № 40, від 14 вересня 2015 року за № 41, від 16 серпня 2015 року за № 41, від 17 серпня 2015 року за № 42, від 15 вересня 2015 року за № 42, від 16 вересня 2015 року за № 43, від 18 серпня 2015 року за № 43, від 19 серпня 2015 року за № 44, від 17 вересня 2015 року за № 44, від 19 вересня 2015 року за № 45, від 20 серпня 2015 року за № 45, від 21 серпня 2015 року за № 46, від 22 серпня 2015 року за № 47, від 24 серпня 2015 року за № 48, від 25 серпня 2015 року за № 49, від 26 серпня 2015 року за № 50, від 27 серпня 2015 року за № 51, від 28 серпня 2015 року за № 52, від 29 серпня 2015 року за № 53, від 31 серпня 2015 року за № 54.

Крім того, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано видаткові накладні за липень, серпень, вересень 2015 року, договори про постачання сільськогосподарської продукції, податкові накладні, податкові декларації з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

Щодо твердження апелянта, що від імені ТОВ "Аякс Матеріал" у період 2014-2015 років укладалися фіктивні господарські угоди, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано до суду відповідного судового рішення, в якому було б встановлено фіктивне укладення у 2014-2015 роках від імені ТОВ "Аякс Матеріал" господарських угод.

Таким чином, платник податків не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Щодо вказаного в акті перевірки від 28.03.2017 р. порушення, що транспортування продукції від ТОВ "Аякс Матеріал" в адресу ФОП ОСОБА_2 протягом 2015 року оформлено товарно-транспортними накладними із вказаними у них автомобіля марки "Renault Magnum", державний номерний так НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_4, яка повідомила, що протягом 2014-2015 років жодних вантажних перевезень для ФОП ОСОБА_2 не здійснювала, замовлень на перевезення від ТОВ "Аякс Матеріал" не отримувала, в оренду іншим особам автомобіль "Renault Magnum" не надавала", суд доречно зазначив, що не приймає до уваги вказане, як підтвердження нереальності господарських операцій, оскільки відомості, встановлені оперативно - розшуковими заходами чи досудовим розслідуванням не є доказами, а лише є відомостями про джерело тих фактів, як можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

П. п. 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законодавством України не передбачено обов'язок та можливість суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків.

Згідно п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України, допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов'язання виправити такі помилки.

Таким чином, допущення певних помилок під час заповнення податкових накладних з придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей має негативні наслідки саме для ТОВ "Аякс Матеріал", у вигляді застосування штрафних санкцій та неможливості формування податкового кредиту, але не для позивача.

Щодо посилань відповідача на ненадання під час перевірки позивачем договорів на придбання товарів у ТОВ "Аякс Матеріал", а також відсутність товарно- транспортних накладних, то в ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що у позивача вилучено первинні документи, внаслідок здійснення обшуку та спрямування таких документів до матеріалів кримінальної справи, тому надання вказаних документів до перевірки не було можливим у зв'язку з їх відсутністю.

Судом встановлено, що позивачем первинні документи було відновлено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, стосовно того, що не може бути обмежено право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Право заперечувати щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень, надається платнику на усіх стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Зважаючи на вказане, суд дійшов вірного висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що ФОП ОСОБА_2 завищено розмір витрат у 2015 році за результатами взаєморозрахунків з ТОВ "Аякс Матеріал".

Таким чином, як наслідок, колегія суддів також погоджується з висновком суду про протиправність податкового повідомлення - рішення від 10 квітня 2017 року № 0000431303 по податку на доходу фізичних осіб у розмірі 733 383,00грн., повідомлення-рішення від 11 квітня 2017 року № 0000461303 щодо податку на доходу фізичних осіб в сумі 1020,00 грн., податкового повідомлення - рішення від 11 квітня 2017 року № 0000441303 по податку на додану вартість в сумі 142877,50 грн., та податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2017 року № 0000471303 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 380 227,0 грн., та їх скасування.

Крім того, на підставі висновків щодо завищення витрат в результаті порушень, визначених в розділі 2.2 акту перевірки, до позивача застосовано штрафну санкцію за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 4775, 48 грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 статті 5 Закону № 2464-VI передбачено, що обов'язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 2 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Суд встановив, що донарахування єдиного соціального внеску здійснено у зв'язку із встановленням завищення витрат на суму 2 472 645,00 грн., а також заниження доходу на суму 488 922,00 грн. Оскільки в ході розгляду справи суд дійшов висновку про не підтвердження заниження ФОП ОСОБА_2 суми чистого оподатковуваного доходу, тому і застосування штрафної санкції за своєчасно не нарахований єдиний внесок є неправомірним.

З огляду на викладене, рішення про застосування штрафної санкції № 0000221303, податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 30.11.2016 р. № Ф-0007231300, якою зобов'язано за своєчасно не нарахований єдиний внесок, є протиправними та підлягають скасуванню.

У розділі 2.2.5 акту перевірки описано, що перевіркою повноти відображення у звітності сум доходу, на які нараховується військовий збір, встановлено його заниження на суму 37089,7 грн.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Єдиною підставою для донарахування позивачеві зобов'язання за платежем військовий збір став висновок контролюючого органу про заниження платником оподатковуваного доходу за 2015 рік.

Зважаючи на те, що у ході судового розгляду справи суд встановив протиправність висновку щодо заниження позивачем оподатковуваного доходу, податкове повідомлення-рішення від 10.04.2016 р. № 00004513030, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 55634,55 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що позивач належними доказами не підтвердив правомірність податкових повідомлень - рішення від 10 квітня 2017 року № 0000451303, № 0000431303, № 0000461303, № 0000441303, 0000471303, рішення № 0000221303, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-000081302.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання дії протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплати боргу (недоїмки), - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 30.03.2018р.

Суддя - доповідач :

Судді: