Постанова

від 27.03.2018 по справі 826/27615/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2018 року

Київ

справа №826/27615/15

касаційне провадження №К/9901/37806/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016 (суддя Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 (головуючий суддя - Беспалов О.О., судді: Грибан І.О., Губська О.А.) у справі № 826/27615/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛГРІН до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛЛГРІН звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якому просило визнати неправомірними дії відповідача-2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 03.08.2015 № 110691430009032298, зобов'язати його скасувати цей запис, а також скасувати рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04.08.2015 № 368/26-54-11-01-68 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 25.07.2016 позов задовольнив у повному обсязі.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.01.2017 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016 без змін.

Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017.

В обґрунтування своїх вимог відповідач-1 посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: пункту 182.1 статті 182, пункту 183.12 статті 183, пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пунктів 2.3, 2.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1394 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, зазначає про правомірність прийняття ним рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, враховуючи наявність на час його прийняття в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛГРІН .

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛГРІН у період з 07.08.2014 по 05.11.2015 було: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 4, к. 6, кв. 46.

З 06.11.2015 місцезнаходженням позивача є: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, оф. 308.

Згідно з довідкою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 22.06.2015 № 4015 місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛГРІН не встановлено.

Внаслідок вказаної інформації органом доходів і зборів на адресу державного реєстратора направлено повідомлення про відсутність юридичної особи позивача за місцезнаходженням від 24.06.2015 № 3035/9/26-54-11-01-50/1077 за формою № 18-ОПП.

25.06.2015 державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві Овчінніковою І.А. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛГРІН направлено повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Зазначене поштове відправлення 30.07.2015 повернуто підприємством поштового зв'язку державному реєстратору у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Наведені обставини послугували підставою для внесення державним реєстром до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 03.08.2015 № 110691430009032298 про відсутність юридичної особи позивача за місцезнаходженням.

З огляду на внесення державним реєстратором такого запису, контролюючим органом прийнято рішення від 04.08.2015 № 368/26-54-11-01-68 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛГРІН як платника податку на додану вартість на підставі підпункту ж пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, визначено приписами статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 19 цього Закону у разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно з абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Судами з'ясовано, що підставою для внесення державним реєстратором спірного запису слугувало отримання ним від органу доходів і зборів повідомлення за формою № 18-ОПП про відсутність юридичної особи позивача за її місцезнаходженням.

Процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом доходів і зборів повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 12.4 розділу XII зазначеного Порядку щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

В силу приписів пункту 12.5 розділу XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплено і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 № 336, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зокрема, підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу державної податкової служби проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ вказаного Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу державної податкової служби, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що підрозділ податкового органу надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), лише після здійснення передбачених Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 № 336, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 15.04.2014 у справі № 21-4а14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Червоний сердолік до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі, що розглядається, суди встановили, що доказів на підтвердження виконання визначених наведеними Порядком та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛГРІН відповідачем-1 не подано.

Більш того, судовими інстанціями з'ясовано, що повідомлення на адресу позивача направлено державним реєстратором 26.06.2015 та повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання 03.08.2015.

В межах цього часового проміжку, а саме - 01.07.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛЛГРІН подано реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, про що свідчить опис, складений державним реєстратором.

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність дій державного реєстратора щодо внесення стосовно позивача запису від 03.08.2015 № 110691430009032298 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Враховуючи ж те, що підставою для анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛГРІН як платника податку на додану вартість послугувала наявність в Єдиному державному реєстрі запису про його відсутність за вказаним місцезнаходженням, внесеного реєстратором за наслідками проведеної органом доходів і зборів процедури з порушенням зазначених вище нормативних положень, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про протиправність такого анулювання.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 у справі № 826/27615/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк