УХВАЛА
02 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 906/679/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 (головуючий суддя Демидюк О.О., судді Павлюк І.Ю., Юрчук М.І.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 04.10.2017 (суддя Тимошенко О.М.) у справі № 906/679/17
за позовом Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради та Державної служби геології та надр України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Граніт-У"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Малинська районна державна адміністрація; 2) Українківська сільська рада Малинського району
про припинення права користування надрами
ВСТАНОВИВ:
26.12.2017 через Рівненський апеляційний господарський Заступник прокурора Рівненської області подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та рішення Господарського суду Житомирської області від 04.10.2017 у справі № 906/679/17.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями справа № 906/679/17 передана на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Суховий В.Г.- головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.
Відповідно до статті 3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.
Отже, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 906/679/17 підлягала касаційному оскарженню протягом двадцяти днів з дня її прийняття, а саме, з урахуванням частини 3 статті 51 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017, - до 25.12.2017 включно.
Заступником прокурора Рівненської області касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та рішення Господарського суду Житомирської області від 04.10.2017 у справі №906/679/17 подано з порушенням строку на касаційне оскарження, а саме 26.12.2017 , що підтверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду від 04.12.2017.
При цьому, скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, не додав до касаційної скарги клопотання (заяву) про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, а також не клопотав про поновлення пропущеного процесуального строку у касаційній скарзі з наведенням поважності причин його пропуску, що не відповідає вимогам статті 53 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017.
Суд бере до уваги також те, що представник прокуратури брав участь у судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частин оскаржуваної постанови.
Водночас, поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності клопотання про поновлення цього строку та обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає.
Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діє з 15.12.2017, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку , або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку.
Таким чином Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме, для можливості надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 51, 53, 105, 110 Господарського процесуального кодексу України в редакції до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, підпунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення, статтями 3, 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та рішення Господарського суду Житомирської області від 04.10.2017 у справі № 906/679/17 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги, а саме надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
4. У разі невиконання вимог суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.Г. Суховий
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2018 |
Оприлюднено | 06.04.2018 |
Номер документу | 73194441 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні