Постанова

від 26.03.2018 по справі 456/3432/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3432/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Гулкевич О.В.

Провадження № 22-ц/783/6790/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. М.

Категорія:27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Цапа П.М.,

за участю: апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 сільської ради Стрийського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору: Управління Деркомзему у Стрийському районі Львівської області, відділ містобудування та архітектури Стрийської районної державної адміністрації про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6 сільської ради Стрийського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору: Управління Деркомзему у Стрийському районі Львівської області, відділ містобудування та архітектури Стрийської районної державної адміністрації про визнання недійсним виданого 07.02.2014р. свідоцтва про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4625386400:02:001:0071 площею 0,0252 га, розташовану за адресою: Львівська область, Стрийський район, с.Довге, вул. Зелена, яка надана ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог покликали на те, що спірна земельна ділянка надана у власність ОСОБА_2 всупереч вимогам ст.83 ЗК України, оскільки така охоплює частину дороги загального користування, що унеможливлює користування такою. Відповідач відмовляється в добровільному порядку усунути перешкоди в користуванні проїзною частиною дороги та погрожує позивачам і сусідам розправою, що й спонукало останніх звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 вересня 2017 року позов задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4625386400:02:001:0071 площею 0,0252 га розташовану за адресою: Львівська область, Стрийський район, с.Довге, вул. Зелена, надану ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, яке видане 07.02.2014р..

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з`ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема зазначає, що висновки суду, про те, що ОСОБА_2, приватизував частину вулиці не відповідають дійсності, оскільки на генеральному плані с. Довге, який було оглянуто в судовому засіданні, чітко вбачається, що вулиці підходять тільки до спірної земельної ділянки. Також зазначає, що позивачі не надала Документації із землеустрою щодо відведення в натурі їй земельної ділянки та останні ухилялись щодо обмірів належної їм земельної ділянки. Вважає, що суд прийшов помилкового висновку, що строк позовної давності слід обчислювати з моменту видачі оспорюваного свідоцтва, а саме 07.02.2014 року. Враховуючи вищенаведене просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити та стягнути з позивачів судові витрати на його користь.

В судове засідання позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, представник відповідача ОСОБА_6 сільської ради Стрийського району Львівської області, представники третіх осіб Управління Держкомзему у Стрийському районі Львівської області, Відділу містобудування та архітектури Стрийської районної державної адміністрації не з'явилася, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, заяви про відкладення розгляду справи від них не надходило, поважності причин неявки в судове засідання ними не надано , а тому в силу вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Скориставшись своїм правом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись в суд із позовом до до ОСОБА_2, ОСОБА_6 сільської ради Стрийського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору: Управління Деркомзему у Стрийському районі Львівської області, відділ містобудування та архітектури Стрийської районної державної адміністрації про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що вказане рішення відповідає вказаним вимогам закону.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надана ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0252 га, яка розташована по вул. Зеленій в с.Довге Стрийського району, є частиною вулиці загального користування і не відноситься до земель сільськогосподарського призначення, а тому не може бути надана для ведення ОСГ.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Статтями 12-14,142,145 Конституції України визначено, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією; до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування.

Засади організації та діяльності, правового статусу органів місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні". Згідно з ч. 1 ст. 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

За положенням ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить в т.ч. розпорядження землями територіальної громади, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних громад. До виключної компетенції пленарних засідань відповідних рад віднесено вирішення питань про надання земельних ділянок у власність. Статтею 17 ЗК України встановлено, що передача земельних ділянок у приватну власність провадиться радами, на території яких розташовані земельні ділянки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 24 частиною 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Статтею 17 ЗК встановлено, що передача земельних ділянок у приватну власність провадиться радами, на території яких розташовані земельні ділянки. Статтею 23 цього Кодексу передбачено, що право власності на землю посвідчується державними актами.

Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Рішенням ОСОБА_6 сільської ради від 02.08.2013р. за №766 затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4625386400:02:001:0071 з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_2 для ведення ОСГ загальною площею 0,0252 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с.Довге Стрийського району.

Відповідно до ст.125 ЗК України , право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 4625386400:02:001:0071, цільове призначення - ОСГ, площею 0,0252 га, розташовану за адресою: Львівська область, Стрийський район, с.Довге, вул. Зелена, посвідчене Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.02.2014р. (а.с.6).

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку виникло 07.02.2014р. (а.с.7)

Статтею 39 ЗК України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, надана ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0252 га, яка розташована по вул. Зеленій в с.Довге Стрийського району, є частиною вулиці загального користування та відноситься до комунальної власності ОСОБА_6 сільської ради.

Згідно даних плану забудови земельної ділянки № 235/90 в с.Довге, відведеної ОСОБА_4 під будівництво житлового будинку та господарської будівлі, ділянка останньої межує з дорогою, а не з ділянкою ОСОБА_2П.(а.с.90).

Із викопіювання з генерального плану с.Довге ОСОБА_6 сільської ради від 26.02.2002р., вбачається місце розташування спірної земельної ділянки знаходиться на вулиці загального користування (а.с.159);

Згідно даних генерального плану с.Довге ОСОБА_6 сільської, розробленним ТзОВ Карпати АРХ-ПРОЕКТ у 2013р. на замовлення ОСОБА_6 сільської ради та затвердженим рішенням останньої від 29.11.2013р. за №843 та роз'яснень від 09.11.2016р. за №1-120-16, яке надане ТзОВ Карпати АРХ-ПРОЕКТ , земельна ділянка площею 0,0252 га надана ОСОБА_2 всупереч вимогам ДБН 360:92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , ДБН Б.1.1-14:2012 за рахунок житлової вулиці, ширина якої повинна становити 12 м та території, передбаченої для зелених насаджень загального користування з метою влаштування майданчиків для ігор, відпочинку та занять фізкультурою, господарських цілей, вигулювання собак та стоянки автомашин (а.с.93-98).

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно п. а) ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів.

Задовольняючи позов, районний суд, на підставі аналізу наявних у справі доказів та нормативно правових актів, вірно виходив із того, що ОСОБА_6 сільська рада Стрийського району, маючи у розпорядженні генплан с.Довге від 26.02.2002р., відповідно до якого спірна земельна ділянка є частиною вулиці, замовивши виготовлення нового генерального плану, який затверджений рішенням ради від 29.11.2013р. за №843, та володіючи на момент виділення ОСОБА_2 достовірною інформацією про те, що спірна земельна ділянка згідно з новим генпланом є вулицею (майданчиком для ігор, відпочинку та занять фізкультурою, тощо) і не відноситься до земель сільськогосподарського призначення, а тому не може бути надана для ведення ОСГ, всупереч вимогам чинного законодавства ухвалила 02.08.2013р. рішення за №766, яким затвердила технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0252 га, розташовану в с.Довге Стрийського району, вул. Зелена.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 29 березня 2018 року.

Головуючий : О.М. Ванівський

Судді: Р.П. Цяцяк

ОСОБА_7