Рішення

від 27.10.2009 по справі 2-1622/2009

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2 - 1622/2009 року              

  Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 місто Ковель                                                                                               27 жовтня  2009 року

    Ковельський міськрайонний суд Волинської  області під головуванням

    судді                                                     Миронюка М.Г.,

        з участю  секретаря                           Посполітак Г.О.,          

        позивача                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі справу за позовом  ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Волинської філії ТОВ «Укрпромбанк»  про повернення  банківського  вкладу , -

 в с т а н о в и в :

ОСОБА_1  звернулась до суду із позовом до ТОВ «Український промисловий  банк» в особі Волинської філії ТОВ «Український промисловий банк» про повернення банківського  вкладу. Свої вимоги позивачка обгрунтовує тим, що 07.07.2008 року між нею та ТОВ «Український промисловий  банк» в особі Волинської філії ТОВ «Український промисловий банк» ( надалі «Банк» ) було укладено договір банківського вкладу «Постійний вкладник» №1007/0403665000457001 на суму вкладу 6000 гривень строком на 390 днів – 07.07.2008 р. по 31.07.2009 р. з нарахуванням відсотків 17,7% річних за користування депозитними коштами. 05 серпня 2009 року позивачка    звернулась   до Банку із  заявою  про повернення депозитного вкладу , однак отримала відмову з посиланням на Постанову Правління Національного банку України про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів  . Дії відповідача у справі позивачка вважає неправомірними  і такими, що порушують її права та суперечать нормам Конституції України та чинного законодавства. Зокрема, право позивачки на отримання вкладів передбачено ст.1060 ЦК України, а також умовами договору строкового банківського вкладу, укладеного сторонами у справі. Оскільки відповідач не бажає виконувати своїх зобов’язань, зазначених у договорах, позивачка просить суд ухвалити рішення яким стягнути з ТОВ «Український промисловий  банк» в особі Волинської філії ТОВ «Український промисловий банк» на її користь кошти  в сумі 6000 гривень, які були внесені нею на депозитний рахунок :балансовий рахунок №2635 особовий рахунок 0403665000457001 згідно договору № 1007/0403665000457001 строкового банківського вкладу (депозиту) «Постійний вкладник та стягнути з  відповідача судові витрати  по справі в сумі 120 грн.  

          Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги  підтримує  повністю та просить їх задовольнити.                      

Представник відповідача  ТОВ «Український промисловий  банк» в особі Волинської філії ТОВ «Український промисловий банк» в судове засідання не з»явився , хоча належним чином був повідомлений про дату , час та місце розгляду справи , про що свідчать поштові повідомлення №1651132,№1671338. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд вислухавши пояснення  позивачки, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

      Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки,  або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  

Як вбачається з пояснень позивачки та з матеріалів у справі, між сторонами  07.07.2008 року було укладено договір № 1007/0403665000457001 строкового банківського вкладу (депозиту) «Постійний вкладник» на суму вкладу 6000 гривень на термін 390 днів з 07.07.2008р.по 31.07.2009р.  з нарахуванням відсотків 17,7 % річних за користування депозитними коштами. Зазначена обставина доводиться копією  договору №1007/0403665000457001 строкового банківського вкладу (депозиту) «Постійний вкладник»  .

У своїй відповіді на заяву позивачки про повернення їй  депозиту , Банк покликається на ту обставину, що відповідно до Постанови №447 від 05.08.09 року «Про продовження мораторію  на задоволення  вимог кредиторів в деяких комерційних банках», якою продовжено  в ТОВ «Укрпромбанк»  мораторій на задоволення  вимог кредиторів до 21.01.2010р.. . Отже , з метою створення сприятливих умов для відновлення  фінансового стану банку , НБУ введено мораторій  на задоволення вимог кредиторів строком по 21.01.2010 р. .

Разом з тим, Постанова №447 від 05.08.09 року «Про продовження мораторію  на задоволення  вимог кредиторів в деяких комерційних банках »не містить прямої заборони на дострокову виплату сум строкових банківських вкладів чи заборони на розірвання договорів строкового банківського вкладу, оскільки така заборона суперечить загальним положенням про право власності, про зобов’язання, що регулюються Цивільним Кодексом України.

Відповідно до змісту ст.ст.317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності і є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Згідно ч.3 ст.510 ЦК України якщо кожна із сторін у зобов’язанні має одночасно і права, і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

             Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    В судовому засіданні доведено , що відповідно до умов пункту 1 та пункту 2 договору №1007/0403665000457001 строкового банківського вкладу (депозиту) «Постійний вкладник » позивачкою у справі було внесено на відповідний рахунок депозитний вклад в розмірі 6000 гривень.

    Згідно ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

    Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.    

    У той же час, дії відповідача, щодо відмови у поверненні позивачці депозиту по договору № №1007/0403665000457001 строкового банківського вкладу (депозиту) «Постійний вкладник », дія якого закінчилась 31.07.2009 року, суперечать як вимогам чинного законодавства, так у умовам зазначеного договору.

    Згідно п.3.4.5 Умов вищевказаного договору, укладеного між сторонами,  банк зобов’язується повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання договору шляхом перерахування коштів на рахунок.

    Як вбачається з матеріалів позовної заяви ОСОБА_2  неодноразово зверталась  до відповідача з заявою про повернення депозитного вкладу, однак їй було відмовлено.  

      Таким чином, вимога позивачки у справі, щодо повернення депозиту по договору  №1007/0403665000457001 , дія якого закінчилась 31.07.2009 року, є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору строкового банківського вкладу, укладеним сторонами у справі, а тому підлягає до задоволення.

              Згідно квитанції   позивачем було сплачено при подачі позовної заяви до суду 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави , а  витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.            

            На підставі ст.ст.317, 319, 321, 386, 526, 527, 1058, 1060, 1061 ЦК України, керуючись  ст.ст.10, 15, 30,60,62, 88, 212, 213, 214, 215, 218, 224,225,226,228 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

           Позов ОСОБА_1   задовольнити  повністю.            

    Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» в особі  Волинської філії  ТОВ «Український промисловий банк»( 43010, м. Луцьк , Київський  майдан , 7 )  в користь ОСОБА_1 6000 (шість тисяч) гривень, - грошову суму вкладу , по договору № 1007/0403665000457001 від 07.07.2008 року,   строкового банківського вкладу (депозиту) «Постійний вкладник», що надійшла на балансовий рахунок № 2635 особового рахунку № 0403665000457001 .

Стягнути з  ТОВ «Український промисловий банк» в особі  Волинської філії  ТОВ «Український промисловий банк» в користь держави 60 (шістдесят) гривень судового збору.

Стягнути з з ТОВ «Український промисловий банк» в особі  Волинської філії  ТОВ «Український промисловий банк» в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі  120 (сто двадцять) гривень.

ТОВ « Український промисловий банк» в особі  Волинської філії  ТОВ «Український промисловий банк»   на заочне рішення протягом десяти днів  з дня отримання його копії до Ковельського міськрайонного суду може бути подано заяву про його перегляд .

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий                             М.Г. Миронюк