Ухвала

від 05.04.2018 по справі 5015/6344/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 5015/6344/11

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кушніра І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Рак Етері Гурамівни на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018

за позовом Фізичної особи-підприємця Рак Етері Гурамівни

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслава", 2. Львівської міської ради, 3. Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Львівське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла "Айсберг",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2,

про усунення перешкод в користуванні майном та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Фізична особа-підприємець Рак Етері Гурамівна звернулася до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у справі № 5015/6344/11.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2018 року у справі №5015/6344/11 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ).

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.10.2011 порушено провадження у справі № 5015/6344/11.

На той час ставки судового мита обраховувались відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито".

За змістом частини 2 статті 3 Декрету із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, сплачувалося державне мито у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру про усунення перешкод в користуванні майном та вимога майнового характеру про визнання права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху, позначені на поверховому плані індексами XVI. XVII, XVIII. площею 15, 1 кв. м, приміщення II поверху, позначені індексами 5-1, 5-2, площею 18.6 кв. м, що знаходяться за адресою м. Львів, пр. Свободи, 49 (балансова вартість майна - 13 195, 18 грн).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 15.12.2017) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи вимоги Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" та Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 15.12.2017), за подання касаційної скарги потрібно сплатити 433,90 грн (17 x 5) + (13 195, 18 грн x 1%) = (85 + 131, 95) x 200%.

Проте касаційна скарга судовим збором не оплачена.

Отже, скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 433,90 грн і надати суду оригінал документа про сплату судового збору.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів - УК у Печерському районі

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897

Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача - 820019

Рахунок отримувача - 31213207700007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102.

Скаржник в касаційній скарзі посилається на вимоги п.7 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Пунктом 5 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

В даному випадку позивач виступає в якості фізичної особи-підприємця, а не громадянина, як вказано у Законі і в якості ФОП ним подано позов. Крім того, позивачем не надано пояснень та доказів щодо захисту прав та інтересів яких інших осіб в даному випадку вона звернулася з позовною заявою.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ).

Відповідно п. 1 ст. 291 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку, згідно яких пунктом 61 визначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Скаржником у касаційній скарзі зазначено, що копії касаційної скарги сторонам процесу надіслано листами з описами вкладень та зазначено електронні скриньки учасників справи.

Проте, вищевказане не відповідає вимогам Правил надання послуг поштового зв'язку, а отже не може вважатися належним доказом надсилання копії касаційної скарги учасникам справи.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ), Верховний Суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Рак Етері Гурамівни на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 20.04.2018.

2 . Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Рак Етері Гурамівні, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Кушнір