Постанова

від 03.04.2018 по справі 910/5789/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/5789/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД-ПРОЦЕСИНГ ІНСТАЛЕЙШН" (далі - ТОВ "Фуд-процесинг Інсталейшн") - не з'явився,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Шульц-Бревері" (далі - ТОВ "Шульц-Бревері") - Гуменника І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Шульц-Бревері"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 (колегія суддів: Пономаренко Є.Ю. ( головуючий), судді Руденко М.А. і Дідиченко М.А.)

за позовом ТОВ "Фуд-процесинг Інсталейшн" до ТОВ "Шульц-Бревері"

про стягнення 84 759,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Фуд-процесинг Інсталейшн" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій за договором поставки у загальному розмірі 84 759,68 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2017 (суддя Грєхова О.А.) позов задоволено повністю.

Відповідач оскаржив зазначене рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 відмовлено ТОВ "Шульц-Бревері" у відновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2017 зі справи; апеляційну скаргу повернуто ТОВ "Шульц-Бревері" без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована недоведеністю ТОВ "Шульц-Бревері" поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги.

ТОВ "Шульц-Бревері" в касаційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування наведених доводів і обґрунтувань, порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить зазначену ухвалу апеляційного суду зі справи скасувати, строк для подання апеляційної скарги відновити і передати справу на розгляд Київського апеляційного господарського суду.

Згідно з доводами ТОВ "Шульц-Бревері", викладеними в касаційній скарзі:

- відповідач не отримував ухвали про порушення провадження у справі і призначення справи до розгляду;

- наявні підписи на повідомленні про вручення поштового відправлення не є допустимими і належними;

- рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2017 відповідач не отримував;

- представник відповідача не в повному обсязі ознайомився з матеріалами справи;

- заява про поновлення строку на подання апеляційної скарги розглядалась колегією суддів з порушенням частини другої статті 93 ГПК України, відповідно до якої розгляд такої заяви здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фуд-процесинг Інсталейшн", посилаючись на безпідставність її доводів, просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.

Перевіривши на підставі встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи правильність застосування ним норм процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ "Шульц-Бревері", Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції у винесенні оскаржуваної ухвали виходив з того, що:

- 15.05.2017 місцевим судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення зі справи, а його повний текст складено і оформлено 18.05.2017;

- встановлений законом строк подання апеляційної скарги в даному випадку сплив 29.05.2017;

- ТОВ "Шульц-Бревері" апеляційну скаргу подало лише 06.11.2017 (згідно з відміткою канцелярії апеляційного суду), тобто з пропуском строку, встановленого для апеляційного оскарження;

- до апеляційної скарги було додано клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що відповідач у судовому засіданні при розгляді справи участі не брав, оскільки йому не було відомо про провадження зі справи в господарському суді міста Києва; про наявність рішення суду відповідач дізнався лише 03.11.2017.

Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку подання апеляційної скарги і повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; в редакції, що діяла до 15.12.2017), суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- ухвала господарського суду міста Києва про порушення провадження і призначення справи до розгляду на 15.05.2017 була направлена ТОВ "Шульц-Бревері" 14.04.2017 та отримана ним 18.04.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. При цьому згадана ухвала направлена на адресу офіційного місцезнаходження відповідача, яку він зазначив і в апеляційній скарзі;

- 27.04.2017 представник ТОВ "Шульц-Бревері" (адвокат Боброва К.Л., угода про надання правових послуг адвоката від 15.01.2017) ознайомився з матеріалами справи;

- не зважаючи на обізнаність про дату і час розгляду справи, представник ТОВ "Шульц-Бревері" в судове засідання 15.05.2017 не з'явився;

- після прийняття рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2017 зі справи названий представник ТОВ "Шульц-Бревері" повторно (01.06.2017) ознайомився з матеріалами справи;

- отже, ТОВ "Шульц-Бревері" було обізнано про розгляд даної справи господарським судом міста Києва, а про наявність судового рішення від 15.05.2017 йому стало відомо принаймні 01.06.2017;

- доказів на підтвердження обставин, які унеможливлювали звернення до суду з апеляційною скаргою в строк, передбачений статтею 93 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), ТОВ "Шульц-Бревері" не надано;

- факт подання клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки таке клопотання з огляду на приписи частини першої статті 53 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода ТОВ "Шульц-Бревері" з ухвалою апеляційного господарського суду про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до статті 93 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з частиною першою статті 53 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 97 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що ТОВ "Шульц-Бревері" не надано належних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку та, відповідно, про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ТОВ "Шульц-Бревері" на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017).

Касаційний господарський суд вважає правильним застосування апеляційним господарським судом положень частини першої статті 53, частини другої статті 93 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), які надають суду право відмовити скаржнику у відновленні строку на апеляційне оскарження внаслідок встановлення судом обставин значного пропуску строку на апеляційне оскарження і наявності суб'єктивних обставин в діях (бездіяльності) особи, якою порушено строки апеляційного оскарження.

Крім того, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, Касаційний господарський суд зазначає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду прийнята з дотриманням балансу суспільного та приватного інтересів, оскільки держава в особі судових органів повинна забезпечити зацікавленим особам право на використання наявних засобів правового захисту, зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що процесуальні норми судочинства будуть застосовані, а неналежне використання своїх прав однією із сторін у судовому процесі не стане перешкодою для іншої сторони в реалізації її права на виконання судового рішення.

Відповідно до частин першої і другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на наведену норму процесуального права, не можуть бути предметом розгляду та перевірки в Касаційному господарському суді викладені в касаційній скарзі доводи ТОВ "Шульц-Бревері", пов'язані із встановленням обставин справи та оцінкою доказів.

ТОВ "Шульц-Бревері" посилається в касаційній скарзі на те, що заява про поновлення строку на подання апеляційної скарги розглядалась колегією суддів з порушенням частини другої статті 93 ГПК України, "… яка містить норму про розгляд такої заяви тільки одним суддею".

Суд відхиляє наведені доводи заявника як помилкові з урахуванням такого.

Згідно з частиною другою статті 46 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією суддів у складі трьох суддів.

За змістом частини другої статті 93 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Отже, у процесуальному законі закріплено загальні норми, що регулюють порядок ухвалення судових актів судом апеляційної інстанції колегією суддів у складі трьох суддів, а спеціальною нормою визначено порядок розгляду заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги - одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду одноособово.

При цьому про відновлення або відмову у відновленні пропущеного строку може зазначатися у відповідній ухвалі як окремому документі (за підписом судді, який розглядав відповідне питання) або в ухвалах (за підписами колегії суддів) про прийняття апеляційної скарги до провадження чи про її повернення.

За таких обставин прийняття оскаржуваного судового рішення (про відмову у відновленні пропущеного строку та про повернення апеляційної скарги) колегією суддів у складі трьох суддів відповідає порядку, встановленому ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017).

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанцій - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 зі справи № 910/5789/17 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шульц-Бревері" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Суховий