Рішення

від 03.04.2018 по справі 910/22039/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2018Справа № 910/22039/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укрголовспецбуд

до Київського національного університету будівництва і архітектури

про стягнення 325 021, 15 грн.

та зустрічним позовом Київського національного університету будівництва і архітектури

до товариства з обмеженою відповідальністю Укрголовспецбуд

про визнання договору підряду недійсним

за участю представників учасників справи:

позивача (відповідача за зустрічним позовом): Цермолонський Ц.М.

відповідача (позивача за зустрічним позовом): Кришмарела Ю.А.; Федоренко С.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського національного університету будівництва і архітектури про стягнення заборгованості за договором підряду від 28.07.2015 у розмірі 325 021, 15 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 порушено провадження у справі № 910/22039/17 та призначено її розгляд на 16.01.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 15.01.2018 відповідач подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 підготовче засідання у справі № 910/22039/17 призначено на 06.02.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 02.02.2018 позивач подав письмову відповідь на відзив. У зв'язку з тим, що строки для подання відповіді на відзив ним порушені, позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі відповіді на відзив, яке судом задоволено.

Київський національний університет будівництва і архітектури 30.01.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) подав зустрічну позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" про визнання договору підряду недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 прийнято зустрічний позов Київського національного університету будівництва і архітектури до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" про визнання договору підряду недійсним до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/22039/17. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

В судовому засіданні 06.02.2018 представник відповідача (за зустрічним позовом) заявив клопотання про надання можливості ознайомитися з зустрічним позовом та надати письмовий відзив. Суд задовольнив клопотання, у зв'язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву до 27.02.2018.

В судовому засіданні 06.02.2018 представник позивача (за первісним позовом) подав клопотання про виклик в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України в судове засідання керівника Київського національного університету будівництва і архітектури ОСОБА_4 для надання пояснень.

В судовому засіданні 06.02.2018 представник відповідача (за первісним позовом) подав клопотання про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" доказів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 21.02.2018 подало письмовий відзив на зустрічний позов, клопотання про витребування доказів та виклик в судове засідання в якості свідка проректора з навчальної роботи та соціально-економічного розвитку Київського національного університету будівництва і архітектури Панька О.М.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 26.02.2018 позивач (за зустрічним позовом) подав відповідь на відзив на зустрічний позов, заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши у судовому засіданні 27.02.2018 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" про виклик у судове засідання керівника Київського національного університету будівництва і архітектури ОСОБА_4 та проректора з навчальної роботи та соціально-економічного розвитку Київського національного університету будівництва і архітектури Панька О.М., суд прийшов до висновку про відмову в їх задоволенні, враховуючи відсутність підстав для виклику зазначених осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 20.03.2018. Задоволено клопотання представника Київського національного університету будівництва і архітектури про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" доказів. Задоволено клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголовспецбуд" про витребування у Київського національного університету будівництва і архітектури доказів.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 15.03.2018 позивач (за первісним позовом) подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 19.03.2018 відповідач (за первісним позовом) подав документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/22039/17 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 03.04.2018 представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) заявив усне клопотання про витребування доказів.

Враховуючи, що доказів поважності причин пропуску подання зазначеного клопотання в підготовчому провадженні суду не надано, а розгляд справи по суті розпочався, суд відмовив відповідачу (позивач за зустрічним позовом) у задоволенні клопотання.

У судовому засіданні 03.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За твердженням позовної заяви 28 липня 2015 року сторонами у справі укладено договір підряду, за умовами якого позивач зобов'язався виконати ремонтно-будівельні роботи в актовій залі КНУБА загальною вартістю 325 021,15 грн., а відповідач - прийняти і оплатити їх після повного виконання. Позивач стверджує, що відповідно до укладеного договору підряду від 28.07.2015 роботи виконані належним чином, що підтверджено підписаним сторонами актом приймання-передачі, стягнення заборгованості за яким є предметом первісного позову.

Відповідач у своєму відзиві заперечив факт виконання будівельних робіт, проте прямо не заперечив факт укладення договору 28.07.2015 та акту приймання за цим договором, прикривши свої доводи модальною часткою нібито для вираження невпевненості, сумніву та неповної вірогідності. У судовому засіданні представником відповідача прямо заперечено факт укладення договору та факт підписання акту приймання робіт з мотиву невідповідності підпису на цих документах справжньому підпису ректора університету. У той же час, пояснити суду яким чином печатка університету була поставлена на підпис невідомої особи представник відповідача не зміг.

Відповідачем у встановлений процесуальним законом термін було надано суду зустрічний позов про визнання недійсним договору від 28 липня 2015 року, який прийнято судом до розгляду.

В основу зустрічного позову відповідачем у справі (позивачем за зустрічним позовом) покладене твердження про невідповідність підпису на договорі справжньому підпису ректора ОСОБА_4 Крім того, зустрічним позовом наголошено на явній невідповідності укладення спірного договору встановленій відповідачем внутрішній процедурі укладення господарських договорів, у тому числі відсутність погодження підрозділів, відсутність номера на договорі, відсутність реєстрації договору в органах казначейської служби та звернення про оплату через два роки після укладення договору.

В якості правової підстави визнання недійсним укладеного сторонами у справі договору зустрічним позовом визначено частину першу статті 207 Господарського кодексу України.

У той же час, зустрічною позовною заявою визначено, що спірний договір та акт підписано від імені відповідача (позивача за зустрічним позовом) його посадовими особами проректором з навчальної роботи та соціально-економічного розвитку Панько О.М. та головним інженером Волковим В.А., які без вказівки та наказу ректора не мали права підписувати цей договір.

З цим висновком зустрічного позову суд не може погодитись, оскільки відповідно до пунктів 8 та 11 частини першої наказу ректора відповідача (позивача за зустрічним позовом) №214 від 22.05.2014 (додаток №5 до зустрічного позову) кожний з проректорів за напрямами роботи наділений правом підписувати господарські та інші договори (п.8), а також - акти приймання-передачі робіт (п.11).

Дотримання чи не дотримання внутрішніх процедур погодження документів посадовими особами відповідача (позивача за зустрічним позовом) знаходиться в галузі трудового права і не може мати прямим правовим наслідком недійсність господарсько-правових зобов'язань.

Теж саме стосується і доводів про відсутність обліку спірного договору в органах казначейства, оскільки цей обов'язок є адміністративно-правовим обов'язком відповідача (позивача за зустрічним позовом). Вчинене правопорушення відповідача (позивачем за зустрічним позовом) не може створювати підстав для накладення санкції на позивача (первісного позову) у вигляді безкоштовного виконання будівельних робіт.

Наявність або відсутність нумерації правочинів не є предметом правового регулювання і знаходиться виключно у площині інтересів учасників цих відносин з огляду на зручність. Наявність або відсутність нумерації ніяким чином не може впливати на чинність цих правочинів.

Суд має додатково зазначити, що відповідачем у справі (позивачем за зустрічним позовом) до відзиву на первісний позов додано копії чотирьох аналогічних договорів будівельного підряду укладених в різні періоди часу з різними контрагентами і які, за твердженням відзиву, були укладеними належним чином та оплачені. З чотирьох - лише один (№100 від 12.02.2016) містить підпис ректора ОСОБА_4, інші три договори - під прізвищем ОСОБА_4 мають підписи інших, не визначених текстами цих договорів, осіб. Дана обставина є свідченням сталої практики відповідача (позивача за зустрічним позовом) проставлення підпису на господарських договорах іншими посадовими особами, ніж прізвище якої зазначено в тексті цих договорів, що спростовує твердження зустрічного позову про чітке дотримання внутрішніх процедур в університеті.

Пунктом третім частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією з загальних засад цивільного законодавства визначено свободу договору. Зміст цього поняття розкрито статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до правових приписів якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Конкретизує поняття свободи договору також і стаття 6 Цивільного кодексу України, яка, зокрема, передбачає, що сторони договору мають право не тільки врегулювати свої відносини, які не врегульовані цими актами (частина друга), але відступити від положень актів цивільного законодавства (за виключенням імперативних норм) і врегулювати свої відносини на власний розсуд (частина третя). Відповідно до частини другої статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його суттєвих умов.

Правочин може бути визнаний судом недійсним лише з підстав, визначених Законом, та із застосуванням наслідків недійсності, встановлених Законом.

В процесі судового розгляду зустрічного позову не встановлено факту порушення сторонами у справі під час укладення спірного договору імперативних приписів цивільного чи господарського законодавства, факту порушення ними спеціальної правосуб'єктності тощо, іншими словами, встановлено відсутність підстав для застосування правового механізму частини першої статті 207 Господарського кодексу України.

Сама по собі наявність у відповідача (позивача за зустрічним позовом) певного матеріального інтересу не може бути підставою для визнання недійсним укладеного сторонами у справі господарського договору або його окремих частин.

Встановивши відсутність покладених в основу зустрічного позову фактичних та правових підстав суд відмовляє у його задоволенні повністю.

У той же час, статтею 875 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх вартість.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до пункту 3.1 договору від 28 липня 2015 року оплата за виконані роботи проводиться шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок позивача (за первісним позовом) на підставі акта приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість цих робіт форми КБ-3.

Матеріали справи містять копії підписаних 31.08.2015 сторонами у справі акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість цих робіт форми КБ-3 загальною сумою 325 021,15 грн., яка повністю відповідає визначеній пунктом 2.1 договору від 28 липня 2015 року вартості робіт та зведеному кошторисному розрахунку.

Таким чином, з моменту підписання акту та довідки про вартість у відповідача (за первісним позовом) виникло господарсько-правове зобов'язання оплатити позивачу (за первісним позовом) вартість виконаних ним робіт.

Враховуючи, що укладеним сторонами у справі договором не встановлено строк проведення розрахунків, відповідач (за первісним позовом) мав виконати своє грошове зобов'язання у розумні строки.

У будь-якому випадку, відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України у відповідача (за первісним позовом) виник прямий обов'язок сплатити вартість виконаних робіт у розмірі 325 021,15 грн. протягом 7 днів з моменту пред'явлення відповідної вимоги.

З поштового штемпелю на описі вкладення у кореспонденцію (додаток 7 до позовної заяви) вбачається, що вимогу про сплату суми боргу позивачем (за первісним позовом) було відправлено відповідачу 10.11.2017. З урахуванням середньостатистичного часу поштового обігу по місту Києву суд встановив, що відповідач мав сплатити відповідні грошові кошти не пізніше 20.11.2017.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що вимога первісного позову про стягнення з відповідача (за первісним позовом) 325 021,15 грн. вартості виконаних та прийнятих будівельних робіт підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за первісним та зустрічним позовами покладаються на відповідача (позивача за зустрічним позовом).

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського національного університету будівництва і архітектури (03680, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 31, ідентифікаційний код 02070909) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укрголовспецбуд (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 51, офіс 29, ідентифікаційний код 20045482) 325 021 (триста двадцять п'ять тисяч двадцять одна) грн. 15 коп. - основного боргу та 4 875 (чотири тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 32 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.04.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк