Ухвала

від 02.04.2018 по справі 922/110/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" квітня 2018 р.Справа № 922/110/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Семенові О.Є.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербіт Індастрі", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг", м.Харків про повернення майна за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №26/12-17 від 26.12.2017

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №7 від 17.01.2018,

ОСОБА_3, довіреність №6 від 17.01.2018

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербіт Індастрі" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" (далі за текстом - відповідач) про зобов'язання повернути майно, а саме: бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90 у кількості 40,1тон, а також ПБВ 60 (полімерно-бітумне в'яжуче) у кількості 5,00тон.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, як зберігачем, за договором відповідального зберігання бітуму нафтового дорожнього №Ппу 15.15 від 23.04.2015 щодо повернення прийнятого на відповідальне зберігання майна позивача.

15 лютого 2018 року відповідачем подано відзив, у якому він проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що за умовами договору №Ппу 15.15 від 23.04.2015 позивач передав на зберігання відповідачу всього 1509,897тон бітуму, у тому числі в 2016 році - 1217,377тон і 292,520тон в 2017 році. Також на зберігання в 2017 році відповідачем було прийнято від позивача на зберігання 5тон полімерного бітумного в'яжучого (ПБВ 60). На виконання заявок позивача відповідач із зберігання видав і завантажив в автобітумовози всього 1469,797тон рідкого бітуму з температурою не нижче +140С. Технологічно процес видачі із зберігання бітуму передбачає приготування рідкого бітуму без введення добавок в котлах 15000л. і включає попередній підігрів бітуму в бітумосховищі, перекачування підігрітого бітуму із бітумосховища в бітумоплавильні котли, розігрів бітуму в бітумоплавильних котлах, перекачування розігрітого бітуму в автобітумовоз, очистку бітумних котлів, очистку приямка бітумосховища. Відповідно до умов п.4.1.9. договору №Ппу від 23.04.2015 на відповідача покладено обов'язок здійснювати розрахунок природної втрати за нормами, що затверджені чинними нормативними актами. Відповідачем було проведено розрахунок природних втрат бітуму позивача у кількості 25тон, що обумовлені приготуванням в бітумних котлах і видачі позивачу рідкого бітуму за 2016 рік. Згідно розрахунку відповідача втрата бітуму позивача, що обумовлена приготуванням в бітумних котлах і видачі позивачу рідкого бітуму у 2017 ріці, становить 5,850 тон. Таким чином, фактичний залишок бітуму позивача, який до цього часу залишається на зберіганні у відповідача, становить 9,25 тон, а не 40,1 тон, як стверджує позивач у позовній заяві (1509,897тон - 1217,377тон - 252,42тон - 25тон - 5,850 тон = 9,25тон). Відповідачем у травні 2017 року було запропоновано позивачу підписати акт про списання бітуму у кількості 25 тон, що був втрачений у зв'язку із приготуванням і видачею рідкою бітуму за договором №Ппу 15.15 від 23.04.2015, але позивач відмовився визнавати цей факт. Також відповідач вказує на наявність у позивача заборгованості за надані йому послуги зберігання за договором №Ппу 15.15 від 23.04.2015 в розмірі 154131,68грн.

26 лютого 2018 року від позивача надійшли письмові пояснення та відповідь на відзив, у якому він не погодився з доводами, викладеними у відзиві. Зокрема, позивач зазначив, що у 2016 році відповідач з 17.08.2016 по 05.12.2016 повернув позивачу з відповідального зберігання товар в загальній кількості 1250,137тон, а у 2017 році відповідач з 31.05.2017 по 31.07.2017 частково повернув позивачу з відповідального зберігання товар в загальній кількості 252,42 тони, що підтверджується відповідними актами відповідача, наявними в матеріалах справи. В даних актах на повернення майна позивачу відповідач зазначає, що виконавцем (відповідачем) були надані послуги позивачу по вивантаженню, зберіганню та видачі бітуму нафтового дорожнього в автотранспорт, згідно з договором відповідального зберігання бітуму нафтового дорожнього №Ппу 15.15 від 23.04.2015 та відповідач претензій по вивантаженню, зберіганню та видачі позивачу в загальній кількості 1250,137тон бітуму нафтового дорожнього (у 2016 році) та 252,42 тон бітуму нафтового дорожнього (у 2017 році), у тому числі щодо природних втрат бітуму нафтового дорожнього в'язкого не має (відсутні). Акти відповідача від 01.06.2017 щодо списання безповоротних втрат за 2016 рік 25,00 тон бітуму нафтового дорожнього в'язкого та за 2017 рік 5,850 тон бітуму нафтового дорожнього в'язкого позивач вважає неправомірними та такими, що не відповідають домовленостям сторін та діючому законодавству України, з підстав викладених у письмових поясненнях та відповіді на відзив. Крім того, позивач зауважує, що відповідач жодним чином не відреагував на претензії, які направлялися йому до подачі даного позову, та не пояснив причини їх незадоволення.

У підготовчих засіданнях 26.02.2018 та 13.03.2018 оголошувалися перерви до 13.03.2018 та 29.03.2018, відповідно.

28 березня 2018 року відповідачем подані заперечення, в яких він наполягає на правомірності своїх доводів щодо необхідності врахування норм природних втрат бітуму при його зберіганні.

29 березня 2018 року від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він окрім доводів, викладених у його письмових поясненнях та відповіді на відзив, зазначив, що згідно умов договору вбачається, що при встановленні недостачі бітуму зберігач керується Постановою Державного комітету СРСР по матеріально- технічному постачанню від 26.03.1986 № 40 "Про затвердження норм природного убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні" (надалі - "Постанова"). Згідно цієї Постанови та п.п. 1.6, 1.7 Порядку застосування норм природного убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні: норми природного убутку є граничними і застосовуються тільки в разі фактичної недостачі нафтопродуктів; списання нафтопродуктів в межах норм природних втрат до встановлення факту нестачі забороняється (п. 1.6 Порядку); залежно від фізико-хімічних властивостей всі нафтопродукти діляться на групи згідно з Додатком №1 (п. 1.7 Порядку); природний убуток при відпуску в транспортні засоби визначається множенням відповідної норми (норма бітуму нафтового дорожнього в'язкого становить "0 (нуль) кг") на масу відпущеного або відвантаженого нафтопродукту в тоннах (п. 5.1 Порядку). Відповідно до Постанови та Додатку №1 до Порядку застосування норм природного убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні, затвердженому постановою Госснаба СССР від 26.03.1986 №40, бітум нафтовий дорожній в'язкий відноситься до 6 (шостої) групи згідно розподілу нафтопродуктів по групам. Відповідно до Постанови та Норми природного убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні, затвердженому постановою Госснаба СССР від 26.03.1986 №40, норма природного убутку при відпуску в транспортні засоби бітуму нафтового дорожнього в'язкого становить "0 (нуль) кг". Крім того, Постановою КМУ №1066 від 23.11.2016 "Про визнання деяких актів Української PCP такими, що втратили чинність, та актів Союзу PCP такими, що не застосовуються па території України", що набрала чинності з 17.03.2017, Кабмін скасував норми природного убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні. В результаті чого суб'єкти господарювання з 17.03.2017 не можуть використати право на списання безповоротних втрат нафтопродуктів. Крім того, позивач вважає, що посилання відповідача на природний убуток переданого на зберігання товару також спростовується відсутністю звітів про втрати нафти і нафтопродуктів, розрахунків природних втрат, узгоджених із позивачем, повідомлень про виявлення нестач предмета збереження.

У підготовчому засіданні 29.03.2018 судом за клопотанням представника відповідача постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 02.04.2018.

У підготовчому засіданні 02.04.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначив, що заперечення відповідача про необхідність врахування норм природного убутку бітуму, переданого на зберігання, є безпідставними. Заперечував проти призначення судової експертизи, натомість надав суду перелік питань, які можуть бути поставлені судовому експерту у випадку призначення судової експертизи, а також просив покласти оплату її проведення на відповідача.

Представники відповідача у підготовчому засіданні надали перелік питань, які можливо поставити на вирішення судового експерта, а також не заперечували проти понесення витрат на проведення судової експертизи.

Суд зазначає, що умови пунктів 2.7, 4.1.9, 4.1.10, 4.2.5, 7.3 договору відповідального зберігання бітуму нафтового дорожнього №Ппу 15.15 від 23.04.2015 передбачають необхідність врахування сторонами договору норм природного убутку бітуму при наданні послуг щодо його зберігання.

Отже, виходячи з характеру спірних правовідносин, для визначення правомірності заявлених позивачем вимог щодо кількості майна, що повинно бути повернуто за договором відповідального зберігання №Ппу 15.15 від 23.04.2015, з урахуванням умов про норми природного убутку, передбачених вказаним договором та діючим законодавством, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідно до частини 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити судову експертизу у даній справі.

Згідно частини 1 статті 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Суд вважає за необхідне покласти витрати по проведенню судової експертизи на відповідача, з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 частини 1 статті 228 ГПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

У зв'язку з викладеним, провадження у справі підлягає зупиненню.

Керуючись статтями 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судову експертизу, доручивши її проведення за наявними матеріалами справи Харківському Науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4 Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Золочівська, 8а).

На розгляд та вирішення експерта поставити наступне питання:

- чи підтверджується матеріалами справи розмір вимог позивача щодо кількості майна, що повинно бути повернуто за договором відповідального зберігання №Ппу 15.15 від 23.04.2015, з урахуванням умов про норми природного убутку, передбачених вказаним договором та діючим законодавством.

Попередити експерта про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Витрати по проведенню судової експертизи покласти на відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг", з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу суду разом зі справою №922/110/18 направити Харківському Науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4 Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Золочівська, 8а).

Провадження у справі 922/110/18 зупинити .

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала складена 10.04.2018.

Суддя ОСОБА_5