Рішення

від 29.03.2018 по справі 916/749/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

"29" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/749/17

За позовом: Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, б. 3, код ЄДРПОУ 03528552)

До відповідачів: Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, б. 1, код ЄДРПОУ 26597691); Приватного підприємства Кніжний ринок (65026, м. Одеса, вул. Грецька, б. 32, кв. 8, код ЄДРПОУ 30256669)

про визнання незаконним рішення, визнання недійсними додаткового договору

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з ОСОБА_1

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - згідно посвідчення;

Від відповідача (Одеська міська рада): ОСОБА_3 - згідно довіреності № 261/исх-гс від 15.12.2017 р.;

Від відповідача (ПП Кніжний ринок ): ОСОБА_4- згідно довіреності від 04.04.2017 р.; ОСОБА_5 - згідно ордеру серії ОД № 331372 від 13.02.2018 р.

В засіданні брали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 - згідно посвідчення;

Від відповідача (Одеська міська рада): не з'явився;

Від відповідача (ПП Кніжний ринок ): ОСОБА_5 - згідно ордеру серії ОД № 331372 від 13.02.2018 р.

Суть спору: Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради та Приватного підприємства (далі- ПП) Кніжний ринок про визнання незаконним рішення Одеської міської ради від 10.09.2015р. №7111-УІ Про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання недійсним додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006р., укладеного 04.03.2016 р. між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.03.2017р. порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

29 травня 2017 р. до господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Приватного підприємства Кніжний ринок до Заступника прокурора Одеської області про визнання протиправними дій щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсним додаткового договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 травня 2017 р. на підставі п.1 ст. 62 ГПК України (в редакції від 06.11.1991 р. № 1798-ХІІ) відмовлено у прийнятті до розгляду зустрічного позову Приватного підприємства Кніжний ринок до заступника прокурора Одеської області.

30 травня 2017 р. до суду надійшла апеляційна скарга ПП Кніжний ринок на ухвалу суду від 29.05.2017 р. Ухвалою господарського суду Одеської області від 30 травня 2017 р. провадження у справі № 916/749/17 зупинено в порядку ст. 79 ГПК України (в редакції від 06.11.1991 р. № 1798-ХІІ), а матеріали справи направлено до Одеського апеляційного господарського суду. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09 червня 2017 р. у прийнятті апеляційної скарги ПП Кніжний ринок на ухвалу господарського суду Одеської області від 29.03.2017 р. у справі №916/749/17 відмовлено, а справу №916/749/17 повернуто до господарського суду Одеської області. Постановою Вищого господарського суду України від 12 грудня 2017 р. касаційну скаргу ПП Кніжний ринок на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2017 р. у справі № 916/749/17 залишено без задоволення, а матеріали справи направлено до господарського суду Одеської області.

Розпорядженням керівника апарату № 1001 від 28.12.2017 р., керуючись ст. 230 ГПК України, у зв`язку з перебуванням судді Малярчук І.А. з 28.12.2017 р. по 29.12.2017 р. та з 02.01.2018 р. по 05.01.2018 р. у відпустці, відповідно до п. 2.3.51 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/749/17 та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Рога Н.В. для розгляду вказаної справи.

Ухвалою від 02.01.2018 р. суддею Рога Н.В. прийнято справу до свого розгляду за правилами загального позовного провадження, та призначено дату підготовчого засідання.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача - Одеської міської ради позов визнає у повному обсязі, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач - ПП Кніжний ринок проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та у письмових поясненнях по справі.

Позивач у справі - заступник прокурора Одеської області, зазначає, що 08 червня 2006 р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ПП Кніжний ринок (Орендар) був укладений Договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі та рішення Одеської міської ради №4488-ІУ від 29.09.2005 р. передає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 1300 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Олександрійський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору, з метою подальшого проектування, будівництва та експлуатації книжкового ринку й благоустрою території, у тому числі: під проїздами, проходами, площадками - 856 кв.м; під зеленими насадженнями - 444 кв.м. Категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови ( п.5.2 Договору).

Відповідно до п. 14.1 Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.11.2006 р. за № 040650500196 .

Згідно п. п. 2.4, 2.5 Договору недоліків, що можуть перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки, яка передається в оренду не встановлено, інших особливостей об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - не встановлено.

За умовами розділу 3 Договору його укладено терміном на 10 років, для подальшого проектування, будівництва та експлуатації книжкового ринку й благоустрою території. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 2.3 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва становить 447 759 грн. з урахуванням індексації за 2005 рік, згідно витягу № 351 від 12.12.2005 р., складеного Одеським міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах.

Згідно умов п. 4.1 Договору Орендна плата за земельну ділянку площею 1300 кв.м. розрахована у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 44 775 грн. 90 коп. на рік (на період будівництва), 223 878 грн. 20 коп. (на період експлуатації).

Сторони за Договором також домовилися, що відповідно до ст. ст. 99, 111 Земельного кодексу України на земельну ділянку поширюються обмеження: заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки та будівництва об'єктів без узгодженої у встановленому порядку проектної документації та розробки проекту відведення; умови розпочати та завершити освоєння земельної ділянки в установлений термін. Сервітути : право прокладання та експлуатації трубопроводів, інших лінійних комунікацій. Сервітут та обмеження діють на всю площу земельної ділянки. ( п.8.1 Договору).

Заступник прокурора Одеської області зазначає, що 10 вересня 2015 р. Одеською міською радою було прийнято рішення № 7111-УІ Про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Одеською міською радою та Приватним підприємством Кніжний ринок , який зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 листопада 2006 р. за № 040650500196 , яким, зокрема, вирішено поновити договір оренди землі, укладений Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок щодо земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:26:007:0002), площею 0,1300 га, за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою, для подальшого проектування, будівництва та експлуатації книжкового ринку, благоустрою території, посвідчений 08.06.2006р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в реєстрі за № 2269 та зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.11.2006 р. за № 040650500196 , терміном на 10 років; затверджено орендну плату у розмірі 5,2 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; затверджено проект додаткового договору про поновлення договору оренди землі між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок ; визначено, що договір оренди землі може бути достроково припинений на підставі п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України Про оренду землі з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом.

У подальшому, 04 березня 2016 р. між Одеською міською радою, що діяла від імені та в інтересах територіальної громади міста Одеси (Орендодавець) та ПП Кніжний ринок (Орендар) був укладений Додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі, посвідченого 08.06.2006 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № 2269, згідно якого за взаємною згодою та керуючись рішенням Одеської міської ради № 7111-УІ від 10.09.2015 р., сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі, укладений між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок , посвідчений 08.06.2006 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № 2269, та зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.11.2006 р. за № 040650500196 , щодо земельної ділянки площею 0,1300 га, кадастровий номер 5110137500:26:007:0002, що знаходиться за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою; вид використання: для подальшого проектування, будівництва та експлуатації книжкового ринку, благоустрою території; цільове призначення: В.03- землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування); терміном на 10 років.

Додатковий Договір посвідчений нотаріально та зареєстрований у передбаченому законодавством порядку 04.03.2016 р.

Заступник прокурора Одеської області зазначає, що сторони за Додатковим договором також домовилися, зокрема, викласти у новій редакції п. 2.3, п.4.1 Договору та встановили, що нормативно-грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 9 747 647 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси № 199/86-16 від 11.02.2016 р., а орендна плата за земельну ділянку площею 0,1300 га розрахована у розмірі 5,2 % нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 506 877 грн. 64 коп. на рік.

Заступник прокурора Одеської області вважає, що рішення Одеської міської ради від 10.09.2015 р. № 7111-УІ має бути визнане судом незаконним, як таке, що прийняте в порушення вимог чинного законодавства, зокрема ст. ст. 1, 16, 17,18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. ст. 13,14 Закону України Про благоустрій населених пунктів , п. п. 2.1, 3.1, 4.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 р.

Зокрема, заступник прокурора Одеської області зазначив, що відповідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. За приписами ч. 1 ст. 16 зазначеного Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Згідно ст. 17 Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. За приписами ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

При цьому, ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України у якості підстави для відмови у наданні органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передбачає невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Крім того, заступник прокурора Одеської області зазначив, що відповідно до п. 2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 р. № 105, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 р. за № 880/12754, зелені насадження загального користування - зелені насадження, які розташовані на території загальноміських і районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та відпочинку; на територіях зоопарків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, міжквартальних або при групі житлових будинків; скверів, бульварів, насадження на схилах, набережних, лісопарків, лугопарків, гідропарків і інших, які мають вільний доступ для відпочинку. Згідно п.3.1 зазначених Правил до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать:, зокрема, зелені насадження прибудинкової території. Відповідно до п. 4.1 Правил об'єкти благоустрою зеленого господарства використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони і утримання відповідно до цих Правил.

Заступник прокурора Одеської області також зазначив, що за приписами ст. ст.13, 14 Закону України Про благоустрій населених пунктів до об'єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території загального користування, які використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Відповідно до положень ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Згідно ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

З урахуванням зазначеного, заступник прокурора Одеської області вважає, що забудова населеного пункту, зокрема місць загального користування, повинна відповідати генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, розробленій згідно чинного законодавства, і правовий режим місць загального користування, до яких належать, в тому числі, сквери, передбачає можливість вільного доступу до них, а також їх використання з урахуванням вимог Правил благоустрою та Генерального плану населеного пункту.

Заступник прокурора Одеської області також зазначив, що Додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006 р. був укладений сторонами ще у період дії договору оренди землі від 08.06.2006 р. З урахуванням цього заступник прокурора вважає, що фактично мало місце нове волевиявлення власника на передачу земельної ділянки у користування суб'єкту господарювання, яке, відповідно до положень ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні мало бути оформлене рішенням Одеської міської ради про передачі земельної ділянки в оренду, а не про поновлення вже існуючого та чинного договору оренди землі. При цьому, заступник прокурора Одеської області вважає, що у випадку поновлення договору оренди землі має бути дотриманий порядок, передбачений законодавством для укладання договорів оренди землі.

З урахуванням зазначеного, заступник прокурора Одеської області вважає, що при укладанні Додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006 р. було допущено порушення вимог чинного законодавства України у сфері земельних відносин стосовно порядку укладання цього Додаткового договору.

Крім того, заступник прокурора Одеської області вважає, що Додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006 р., що був укладений між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок , має бути визнаний судом недійсним у зв'язку із тим, що цільове призначення земельної ділянки, що надана у орендне користування ПП Кніжний ринок , не відповідає меті її використання, адже, відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

При цьому, заступник прокурора Одеської області зазначає, що згідно листа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 21.08.2015 р. за № 01-11/3262-293оп розташовані на земельній ділянці площею 1300 кв.м за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою споруди книжкового ринку виконані у полегшених конструкціях, без встановлення фундаменту, згідно затвердженій у встановленому порядку проектній документації (лист Одеської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи Укрінвестекспертиза від 17.10.2006 р. № 02-354). Відповідно до Генерального плану м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 р. № 6489-УІ, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою розташована на озеленених територіях загального користування (парки, сквери, бульвари) житлово-громадської забудови історичного центру міста, в історичному ареалі Центральний історичний ареал , в проектній водоохоронній зоні Чорного моря і лиманів.

З урахуванням зазначеного, враховуючи те, що згідно Генерального плану м. Одеси, земельна ділянка, надана у орендне користування ПП Кніжний ринок , розташована на озеленених територіях загального користування (парки, сквери, бульвари) житлово-громадської забудови історичного центру міста, в історичному ареалі Центральний історичний ареал , в проектній водоохоронній зоні Чорного моря і лиманів, на думку заступника прокурора Одеської області, зазначена земельна ділянка не може використовуватися для розміщення ринку.

Все зазначене, на думку заступника прокурора Одеської області, є підставою для визнання недійсним Додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006 р., що був укладений між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок 04.03.2016 р., адже, згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, ними, зокрема, є те, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Крім того, згідно ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

В обґрунтування подачі даного позову в інтересах держави, заступник прокурора Одеської області зазначив, що право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо порядку використання комунальних земель є порушенням інтересів держави. При цьому, заступник прокурора Одеської області зазначив, що відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За приписами ст. ст. 7, 142 Конституції України держава гарантує місцеве самоврядування, а також бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. З урахуванням зазначеного, заступник прокурора Одеської області вважає, що право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо порядку використання земель комунальної власності є порушенням інтересів держави. У даному випадку, на думку позивача, порушення інтересів держави полягає у порушенні встановленого чинним законодавством порядку передачі земель в оренду та цільового використання земель.

При цьому, заступник прокурора Одеської області послався на Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), відповідно до якого Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інш.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

Заступник прокурора Одеської області зазначив, що відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У даному випадку, на думку заступника прокурора, виходячи з спірних правовідносин, захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Одеси має здійснювати Одеська міська рада, але, саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття оспорюваного рішення та підписання додаткового договору, які на думку заступника прокурора, є незаконними та порушують інтереси держави в особі територіальної громади м. Одеси. У зв'язку з цим Одеську міську раду заступником прокурора визначено одним із відповідачів у даній справі. Іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Одеси виходячи з спірних правовідносин не існує.

З урахуванням зазначеного, заступник прокурора Одеської області вважає, що саме він має бути позивачем у даній справі з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади м. Одеси.

Відповідач - Одеська міська рада проти позову заступника прокурора Одеської області не заперечує, та зазначає, що рішенням Одеської міської ради від 29.09.2005 р. № 4488-ІУ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання приватному підприємству Кніжний ринок в оренду земельної ділянки площею 0,1300 га за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський, між вул. Єврейською та вул. Троїцькою, для подальшого проектування, будівництва та експлуатації книжкового ринку вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надати ПП Кніжний ринок за рахунок земель міста (землі житлової та громадської забудови) земельну ділянку площею 0,1300 га за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський, між вул. Єврейською та вул. Троїцькою, в довгострокову оренду, терміном на 10 років, для подальшого проектування, будівництва та експлуатації книжкового ринку, та благоустрою території; затверджено договір оренди земельної ділянки між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок .

Представник відповідача зазначив, що рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 р. № 6489-УІ Про затвердження Генерального плану м. Одеси вирішено затвердити Генеральний план м. Одеси, розроблений державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто імені Ю.ИМ. Білоконя . Відповідно до Генерального плану м. Одеси, затвердженого зазначеним рішенням, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою розташована на озеленених територіях загального користування (парки, сквери, бульвари) житлово-громадської забудови історичного центру міста, в історичному ареалі Центральний історичний ареал , в проектній водоохоронній зоні Чорного моря і лиманів.

У подальшому, 10 вересня 2015 р. Одеською міською радою було прийнято рішення № 7111-УІ Про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Одеською міською радою та Приватним підприємством Кніжний ринок , який зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 листопада 2006 року за №040650500196 . На підставі зазначеного рішення, між Одеською міською радою та ПП Кніжнй ринок 04.03.2016 р. був укладений Додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006 р. строком ще на 10 років.

Але, як зазначає відповідач, згідно листа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 21.08.2015 р. за № 01-11/3262-293оп відповідно до Генерального плану м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 р. № 6489-УІ, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою розташована на озеленених територіях загального користування (парки, сквери, бульвари) житлово-громадської забудови історичного центру міста, в історичному ареалі Центральний історичний ареал , в проектній водоохоронній зоні Чорного моря і лиманів. Можливе вирішення питання щодо продовження ПП Кніжний ринок договору оренди земельної ділянки від 08.06.2006 р. лише на строк до початку реалізації планувальних рішень даної території за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою, з урахуванням містобудівних обмежень історичного ареалу Центральний історичний ареал .

З урахуванням зазначеного, представник відповідача вважає, що Одеською міською радою рішення від 10 вересня 2015 р. № 7111-УІ Про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Одеською міською радою та Приватним підприємством Кніжний ринок , який зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 листопада 2006 року за № 040650500196 було прийнято з порушенням законодавства, що є підставою для його скасування у судовому порядку, а також визнання недійсним укладеного 04.03.2016 р. на підставі зазначеного рішення між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок Додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006р. строком ще на 10 років.

Відповідач - ПП Кніжний ринок проти позову заперечує, посилаючись на те, що державний контроль з боку органів прокуратури за діяльністю органів місцевого самоврядування повинен здійснюватися лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, органи прокуратури не наділені повноваженнями втручання у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Відповідач зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З урахуванням положень зазначеної норми законодавства, відповідач вважає, що для отримання права на здійснення представництва інтересів держави в суді прокурору необхідно спочатку в суді обґрунтувати наявність підстав для такого представництва і лише у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор набуває процесуальних повноважень відповідної сторони процесу. Крім того, прокурор має право звертатися до суду з позовом, спрямованим на захист інтересів громадянина або держави, лише під час здійснення ним представництва їх інтересів у суді, тобто, коли прокурор вже набув процесуальних повноважень відповідної сторони процесу, до цього часу, на думку відповідача, прокурор не має таких повноважень.

На думку відповідача, наведена позиція щодо відсутності права прокурора представляти інтереси Одеської міської ради ґрунтується на правовому висновку, викладеному у постанові Верховного суду України від 12.03.2018 р. у справі № 927/880/17.

Відповідач також зазначив, що Одеська міська рада, як орган місцевого самоврядування та суб'єкт владних повноважень, має право самостійно звернутися до суду з позовом про визнання недійсним Додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006 р., що був укладений 04.03.2016 р. між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок . Разом з тим, Одеська міська рада з таким позовом до суду не зверталась.

Крім того, відповідач вважає, що виходячи з положень ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , без відповідного делегування повноважень з боку місцевої ради органи прокуратури не мають повноважень на пред'явлення від імені територіальної громади в особі відповідної місцевої ради, позовів про визнання недійсними договорів (угод) про поновлення договору оренди землі.

Відповідач також зазначив, що згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства, і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Рішенням Європейського суду з прав людини Стретч проти Обєднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії від 24.06.2003 р. № 44277/98 встановлено, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції , тому, визнання недійсним договору, згідно з яким покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний органі порушив закон, є неприпустимим.

З урахуванням зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, відповідач вважає, що будь-яке втручання держави у власність має відповідати вимозі про наявність законної мети - інтересів суспільства. Концепція майна , в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності , а відтак і майном . До таких активів може відноситися право оренди ( рішення у справі Іатрідіс проти Греції від 25.03.1999р.).

Виходячи з викладеного, відповідач вважає, що поновлення права оренди земельної ділянки також є майном у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, мирне володіння яким з моменту прийняття Одеською міською радою рішення від 10.09.2015 р. № 7111-УІ гарантується нормами ст. ст. 1, 8, 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

При цьому, відповідач зазначив, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 02.11.2004 р. у справі Трегубенко проти України вказано, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний inter alia, інтерес суспільства та умови, передбачені законом . Більш того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс може бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, не індивідуальний і надмірний тягар .

З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що право оренди може бути припинено у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.

Відповідач вважає, що заступник прокурора Одеської області під час звернення до суду з позовом на захист інтересів держави, спрямованих на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання стосовно розпорядження землями, що належать територіальній громаді м. Одеси, не зазначив конкретних висновків щодо того, в чому саме полягає шкода державі, завдані оспорюваним рішенням Одеської міської ради від 10.09.2015 р. № 7111-УІ та укладанням 04.03.2016 р. Додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006 р. укладений між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок .

Також, відповідач вважає, що при вирішенні даної справи суд має врахувати правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 р. (заява № 29979/04) Рисовський проти України , згідно з якою суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Відповідач також зазначив, що за змістом ст. 33 Закону України Про оренду землі , для застосування положень зазначеної норми законодавства та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа -повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення. Відповідач вважає, що у зв'язку з тим, що 10.08.2012 р. за № 01-25\2040-04 Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради на адресу ПП Кніжний ринок було направлено пропозицію щодо внесення змін до договору оренди землі від 08.06.2006 р. у зв'язку із прийняттям Одеською міською радою рішення від 20.09.2011 р. № 1267-УІ та № 1268-УІ Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки та введення в дію нову грошову оцінку земель міста Одеси , а в подальшому ПП Кніжний ринок звернулося до Одеської міської ради з клопотанням щодо поновлення договору оренди та встановлення нової орендної плати виходячи з встановлених рішенням від 20.09.2011 р. № 1267-УІ та № 1268-УІ фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати, сторони здійснили конклюдентні дій на виконання вимог договору оренди землі від 08.06.2006 р., та використали правову конструкцію, передбачену ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі .

При цьому, відповідач зазначив, що відповідно до умов охоронного договору № ГЗТ -71/16 на зелені насадження від 03.03.2016 р. ПП Кніжний ринок взяло на себе зобов'язання щодо зберігання та утримання в належному стані зелених насаджень, що знаходяться на земельній ділянці площею 0,1300 га за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою. Договір укладено строком на строк дії договору оренди земельної ділянки. Зелені насадження прийнято за актом приймання-передачі від 03.03.2016 р.

Відповідач також зазначив, що на території орендованої ним земельної ділянки знаходяться лише тимчасові споруди, які не мають фундаментів, що підтверджується, зокрема, наявною у матеріалах справи копією акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складеного 16.12.2016 р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. Зазначені некапітальні споруди було збудовано за дозволом виконкому Одеської міської ради, згідно рішень виконкому Одеської міської ради від 12.07.2005 р № 349 Про надання дозволу приватному підприємству Кніжний ринок на будівництво некапітальної споруди книжкового ринку на Олександрівському проспекті , від 25.08.2005 р. № 490 Про надання дозволу приватному підприємству Кніжний ринок на подальше проектування, будівництво, експлуатацію книжкового ринку і благоустрою прилеглої території та згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський .

Відповідач також зауважив, що протягом всього строку дії договору оренди земельної ділянки він належним чином виконує свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, що підтверджується, зокрема, листом ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 11.04.2017 р. за № 4536/10/15-53-12-04.

З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для визнання незаконним рішення Одеської міської ради від 10.09.2015 р. № 7111-УІ та Додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006р., укладеного 04.03.2016р. між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок .

Розглянув матеріали справи, на підставі норм чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Судом встановлено, що 08 червня 2006 р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ПП Кніжний ринок (Орендар) був укладений Договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі та рішення Одеської міської ради № 4488-ІУ від 29.09.2005 р. передає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 1300 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Олександрійський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору, з метою подальшого проектування, будівництва та експлуатації книжкового ринку й благоустрою території, у тому числі: під проїздами, проходами, площадками - 856 кв.м; під зеленими насадженнями - 444 кв.м. Категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови (п.5.2 Договору).

Відповідно до п. 14.1 Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.11.2006 р. за № 040650500196 . За умовами розділу 3 Договору його укладено терміном на 10 років, для подальшого проектування, будівництва та експлуатації книжкового ринку й благоустрою території. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Судом також встановлено, що 10 вересня 2015 р. Одеською міською радою було прийнято рішення № 7111-УІ Про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Одеською міською радою та Приватним підприємством Кніжний ринок , який зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 листопада 2006 року за № 040650500196 , яким, зокрема, вирішено поновити договір оренди землі, укладений Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок щодо земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:26:007:0002), площею 0,1300 га, за адресою : м. Одеса, просп. Олександрівський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою, для подальшого проектування, будівництва та експлуатації книжкового ринку, благоустрою території, посвідчений 08.06.2006 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в реєстрі за № 2269 та зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.11.2006 р. за № 040650500196 , терміном на 10 років; затверджено орендну плату у розмірі 5,2 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; затверджено проект додаткового договору про поновлення договору оренди землі між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок ; визначено, що договір оренди землі може бути достроково припинений на підставі п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України Про оренду землі з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом.

Конституція України, як ОСОБА_7 України, у ст. 14 визначає, що земля є основним національним багатством, о перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

При цьому, відповідно до положень ст. 142 Конституції України, ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються і питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

При цьому, згідно положень ч. 3 ст. 24 зазначеного Закону органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. За приписами ч. 1 ст. 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Виходячи з аналізу зазначених норм законодавства, можна дійти висновку про те, що рішення, які приймає місцева рада у межах своїх повноважень, мають відповідати Конституції і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а бути направленими на дотримання інтересів територіальної громади, від імені якої та в інтересах якої діє відповідна рада.

Як вже зазначалося вище, Одеська міська рада своїм рішенням від 10 вересня 2015 р. № 7111-УІ, зокрема, поновила договір оренди землі, укладений Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок щодо земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:26:007:0002), площею 0,1300 га, за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою, для подальшого проектування, будівництва та експлуатації книжкового ринку, благоустрою території, терміном на 10 років.

Судом також встановлено, що рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 р. № 6489-УІ Про затвердження Генерального плану м. Одеси вирішено затвердити Генеральний план м. Одеси, розроблений державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто імені Ю.ИМ. Білоконя . Відповідно до Генерального плану м. Одеси, затвердженого зазначеним рішенням, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою розташована на озеленених територіях загального користування (парки, сквери, бульвари) житлово-громадської забудови історичного центру міста, в історичному ареалі Центральний історичний ареал , в проектній водоохоронній зоні Чорного моря і лиманів.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. За приписами ч. 1 ст. 16 зазначеного Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Згідно ст. 17 Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. За приписами ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Слід також зауважити, що, як вже зазначалося вище, цільовим призначенням орендного користування земельної ділянки відповідно до умов договору оренди землі від 08 червня 2006 р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ПП Кніжний ринок (Орендар), та рішення Одеської міської ради від 10 вересня 2015 р. № 7111-УІ, є подальше проектування, будівництво та експлуатація книжкового ринку, благоустрою території. При цьому, ані договір, ані рішення ради не містить обмежень щодо капітальності об'єктів книжкового ринку.

Отже, виходячи з умов договору, що був укладений сторонами 08.06.2006 р., а також виходячи з тексту рішення Одеської міської ради від 10 вересня 2015 р. № 7111-УІ Про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Одеською міською радою та Приватним підприємством Кніжний ринок , який зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 листопада 2006 року за № 040650500196 , Одеська міська рада дозволила ПП Кніжний ринок створення на озеленених територіях загального користування (парки, сквери, бульвари) житлово-громадської забудови історичного центру міста, в історичному ареалі Центральний історичний ареал , в проектній водоохоронній зоні Чорного моря і лиманів ринку, з можливістю будівництва у тому числі і капітальних споруд, що на думку суду, є порушенням норм чинного законодавства та порушенням прав та охоронюваних інтересів територіальної громади міста, яка уявляє собою жителів, об'єднаних постійним проживання у межах міста, які мають право загального користування парками, скверами, бульварами, розташованими в історичному центрі міста, в історичному ареалі Центральний історичний ареал .

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.2 Правил торгівлі на ринках, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 р. № 57/188/84/105, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. за № 288/6576 ( із змінами та доповненнями) ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Відповідачем у справі - ПП Кніжний ринок до матеріалів справи не надано доказів дотримання встановленого законодавством порядку щодо створення книжкового ринку на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Олександрійський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою, згідно з планом земельної ділянки.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що рішення від 10 вересня 2015 р. № 7111-УІ Про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Одеською міською радою та Приватним підприємством Кніжний ринок , який зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 листопада 2006 р. за №040650500196 , Одеська міська рада прийняла з порушенням чинного законодавства, що є підставою вважати його незаконним.

За приписами ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, на думку суду, виходячи з матеріалів справи, наявні правові підстави для визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 10 вересня 2015 р. № 7111-УІ Про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Одеською міською радою та Приватним підприємством Кніжний ринок , який зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 листопада 2006 р. за № 040650500196 .

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку, рішення Одеської міської ради від 10 вересня 2015 р. № 7111-УІ є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію укладанням Додаткового договору (угоди) від 04.03.2016 р. про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006 р., укладеного між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок .

Але, враховуючи заявлену заступником прокурора Одеської області вимогу щодо визнання недійсним Додаткового договору (угоди) від 04.03.2016р. про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006р., укладеного між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок саме на виконання рішення Одеської міської ради від 10 вересня 2015р. №7111-УІ, судом має бути надана оцінка правова оцінка зазначеному рішенню.

Судом встановлено, що 04 березня 2016 р. між Одеською міською радою, що діяла від імені та в інтересах територіальної громади міста Одеси (Орендодавець) та ПП Кніжний ринок (Орендар) був укладений Додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі, посвідченого 08.06.2006 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № 2269, згідно якого за взаємною згодою та керуючись рішенням Одеської міської ради № 7111-УІ від 10.09.2015 р., сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі, укладений між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок , посвідчений 08.06.2006 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № 2269, та зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.11.2006 р. за № 040650500196 , щодо земельної ділянки площею 0,1300 га, кадастровий номер 5110137500:26:007:0002, що знаходиться за адресою: м. Одеса, просп. Олександрівський між вул. Єврейською та вул. Троїцькою; вид використання: для подальшого проектування, будівництва та експлуатації книжкового ринку, благоустрою території; цільове призначення: В.03- землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування); терміном на 10 років.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Конституційний суд України у своєму рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) , дав дефініцію охоронюваному законом інтересу. Так, охоронюваний законом інтерес - правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Виходячи з практики Європейського суду щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що захисту підлягає не тільки наявне право, а й легітимні сподівання . При цьому особа вважається такою, що має легітимне сподівання на отримання майна за наявності достатнього правового підґрунтя у національному законодавстві, що підтверджує вимогу.

Слід зазначити, що сформульована Європейським судом вимога до закону полягає у його якості, тобто ОСОБА_7 має бути якісний, сформульований з достатньою чіткістю, яка надає можливість передбачити наслідки своїх дій.

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача легітимних сподівань як частини охоронюваного законом майнового інтересу та можливості надання судового захисту, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалося судом, підставою для укладення Додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі, посвідченого 08.06.2006 р. було незаконне рішення Одеської міської ради щодо поновлення договору оренди землі від 08.06.2006 р. Отже, зазначений Додатковий договір (угода), укладений на виконання незаконного рішення ради, укладений сторонами з порушенням як прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади міста Одеси, так і з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Закону України Про оренду землі , Закону України Про місцеве самоврядування , адже, з урахуванням незаконності рішення Одеської міської ради Одеської міської ради № 7111-УІ від 10.09.2015 р., фактично, Додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006 р., був укладений без наявності відповідного рішення ради.

Суд вважає за необхідне також звернути увагу на те, що посилання відповідача на вчинення Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок конклюдентних дій на виконання вимог договору оренди землі від 08.06.2006 р. шляхом направлення 10.08.2012 р. за № 01-25\2040-04 Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради на адресу ПП Кніжний ринок пропозиції щодо внесення змін до договору оренди землі від 08.06.2006 р. у зв'язку із прийняттям Одеською міською радою рішення від 20.09.2011 р. № 1267-УІ та № 1268-УІ Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки та введення в дію нову грошову оцінку земель міста Одеси , у відповідь на яку, як зазначив відповідач, в подальшому ПП Кніжний ринок звернулося до Одеської міської ради з клопотанням щодо поновлення договору оренди та встановлення нової орендної плати виходячи з встановлених рішенням від 20.09.2011р. №1267-УІ та №1268-УІ фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати, до уваги судом не приймається, адже, по-перше, відповідачем до матеріалів справи не надано у якості доказів ані листа Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 10.08.2012 р. за № 01-25\2040-04 на адресу ПП Кніжний ринок , ані звернення ПП Кніжний ринок до Одеської міської ради щодо поновлення договору та внесення до нього змін щодо розміру орендної плати. По-друге, як зазначив сам відповідач, лист Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради датований 10.08.2012 р., рішення ж щодо поновлення договору оренди було прийнято Одеською міською радою 10.09.2015 р. За таких обставин, на думку суду, клопотання ПП Кніжний ринок щодо поновлення строку дії договору, яке було подане до Одеської міської ради майже через три роки після листа Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 10.08.2012 р. за № 01-25\2040-04, не можна розглядати як вчинення конклюдентних дій на виконання вимог договору оренди землі від 08.06.2006 р. Крім того, Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради не є стороною за договором оренди землі від 08.06.2006 р. і відповідачем не надано доказів наявності у даного управління повноважень щодо направлення стороні пропозицій про внесення змін до договору від імені міської ради.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, судом не ставиться під сумнів дотримання Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок порядку поновлення договору оренди землі, встановленого ст. 33 Закону України Про оренду землі . Недійсність Додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006 р., укладеного 04.03.2016 р. між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок , у даному випадку випливає з порушення інших норм законодавства, які регулюють питання можливості розташування ринку на озеленених територіях загального користування (парки, сквери, бульвари) житлово-громадської забудови історичного центру міста, в історичному ареалі Центральний історичний ареал , в проектній водоохоронній зоні Чорного моря і лиманів ринку, без обмеження будівництва капітальних споруд. на озеленених територіях загального користування (парки, сквери, бульвари) житлово-громадської забудови історичного центру міста, в історичному ареалі Центральний історичний ареал , в проектній водоохоронній зоні Чорного моря і лиманів ринку, з можливістю будівництва у тому числі і капітальних споруд.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що наявні підстави для визнання недійсним на майбутнє Додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі від 08.06.2006 р., укладеного 04.03.2016 р. між Одеською міською радою та ПП Кніжний ринок .

Стосовно посилання відповідача - ПП Кніжний ринок на відсутність повноважень у заступника прокурора Одеської області на звернення до суду з даним позовом, суд вважає за необхідне зазначити таке:

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з нормами статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

За положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Дійсно, відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), встановлено, що Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

При цьому, право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо порядку використання комунальних земель є порушенням інтересів держави. Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. За приписами ст. ст. 7, 142 Конституції України держава гарантує місцеве самоврядування, а також бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Суд погоджується з позицією заступника прокурора Одеської області стосовно того, що у даному випадку, з урахуванням того, що органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, є Одеська міська рада, але, саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття незаконного рішення та підписання додаткового договору, який визнано судом недійсним, та з урахуванням того, що зазначені рішення та додатковий договір порушують інтереси держави в особі територіальної громади м. Одеси, у зв'язку з чим Одеська міська рада є відповідачем у даній справі, а іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Одеси виходячи з спірних правовідносин не існує, заступник прокурора Одеської області правомірно звернувся до суду з даним позовом з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади міста Одеси.

У розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на позиція Верховного Суду, викладену у постанові від 12.03.2018 р. у справі № 927/880/17 щодо відсутності права прокурора представляти інтереси Одеської міської ради, адже, у даному випадку, як вже зазначалося вище, прокурор не подавав позову в інтересах держави в особі Одеської міської ради.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З урахуванням всього викладеного вище, суд вважає, що позовні вимоги заступника прокурора Одеської області в інтересах держави є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву заступника прокурора Одеської області задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 10 вересня 2015 р. № 7111-УІ Про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Одеською міською радою та Приватним підприємством Кніжний ринок , який зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 листопада 2006 р. за № 040650500196 .

3. Визнати недійсним на майбутнє Додатковий договір (угоду) про поновлення договору оренди землі, посвідченого 08.06.2006 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № 2269, що був укладений між Одеською міською радою та Приватним підприємством Кніжний ринок 04 березня 2016 р., та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № 439.

4. Стягнути з Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, б. 3, код ЄДРПОУ 03528552, рахунок 35213085000564, банк отримувача: ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача:820172, код класифікації доходів бюджету 22030101) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 грн.

5. Стягнути з Приватного підприємства Кніжний ринок (65026, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30256669) на користь прокуратури Одеської області ( 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3,код ЄДРПОУ 03528552, рахунок 35213085000564, банк отримувача: ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача:820172, код класифікації доходів бюджету 22030101) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 квітня 2018 р.

Суддя Н.В. Рога