Постанова

від 03.04.2018 по справі 910/6038/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/6038/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

учасники справи:

позивач - приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - Організація) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзік" (далі - ТОВ "Умиг Мьюзік"),

відповідач-1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Маракеш" (далі - ТОВ "Маракеш"),

відповідач-2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Контент Делівері Сервіс" (далі - ТОВ "КДС"),

третя особа - державна організація "Українське агентство з авторських і суміжних прав" (далі - ДО Українське агентство з авторських і суміжних прав"),

розглянув касаційну скаргу Організації

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 (головуючий - суддя Верховець А.А., судді: Мальченко А.О. і Пантелієнко В.О.)

у справі № 910/6038/16

за позовом Організації в інтересах ТОВ "Умиг Мьюзік"

до ТОВ "Маракеш" та

ТОВ "КДС"

про стягнення 68 900 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ДО "Українське агентство з авторських і суміжних прав".

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Організація звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах ТОВ "Умиг Мьюзік" з позовом до ТОВ "Маракеш" про стягнення 68 900 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 1, 15, 31, 39, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), статей 426, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) використанням відповідачем у ресторані "Marrakesh", за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 24, музичного твору "Wish u were here" у виконанні "Bliss".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2016 зі справи № 910/6038/16 залучено до участі у справі ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2016 залучено як іншого відповідача ТОВ "КДС".

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог Організація просила суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 72 500 грн. компенсації.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.01.2017, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017: позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Маракеш" на користь ТОВ "Умиг Мьюзік" в особі Організації 32 000 грн. компенсації та 608,22 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 рішення попередніх судових інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2017 (головуючий - суддя Зеленіна Н.І.): позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Маракеш" на користь ТОВ "Умиг Мьюзік" в особі Організації 16 000 грн. компенсації та 1 378 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що публічне виконання музичного твору "Wish u were here" у виконанні "Bliss" відбулося без отримання відповідних дозволів на їх використання та без виплати авторської винагороди.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що Організацією не доведена належність їй майнових авторських прав на спірний музичний твір.

У касаційній скарзі Організація просить скасувати постанову апеляційної інстанції від 05.12.2017, а рішення місцевого господарського суду від 11.10.2017 залишити в силі. Скаргу мотивовано тим, що: оскаржуване рішення прийнято за неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права; Організацією доведена належність їй авторського права і право на захист оспорюваного музичного твору; судом апеляційної інстанції проігноровано презумпцію правомірності правочинів, яка встановлена статтею 204 ЦК України; судом першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, проведено нормативно-правовий аналіз тих правовідносин, які виникли між сторонами у справі.

У відзиві на касаційну скаргу ДО "Українське агентство з авторських і суміжних прав" зазначає про те, що Організацією не доведена належність їй майнових авторських прав на твір "Wish u were here", а матеріали справи містять достатньо доказів, які підтверджують наявність в управлінні ДО "Українське агентство з авторських і суміжних прав" майнових авторських прав на оспорюваний музичний твір, а тому просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

ТОВ "Маракеш" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів Організації, правомірність прийнятого судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у позові, адже у ТОВ "Умиг Мьюзік" відсутні майнові авторські права на музичний твір "Wish u were here", і просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Розгляд касаційної скарги Організації здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 та пункту 4 частини четвертої статті 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017).

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судом першої інстанцій з'ясовано та зазначено таке.

Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

Організація здійснює управління майновими авторськими правами ТОВ "Умиг Мьюзік" на підставі укладеного договору від 01.01.2014 № АУ003К про управління майновими авторськими правами (далі - Договір від 01.01.2014 № АУ003К), зокрема, щодо музичного твору "Wish u were here" у виконанні "Bliss".

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору від 01.01.2014 № АУ003К видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (твори та субвидані твори при подальшому згадування разом надалі іменуються як "об'єкти авторського права"), що належать або протягом дії цього договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору. Надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення Організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату.

Організація відповідно до пункту 6.1 Договору від 01.01.2014 № АУ003 уповноважена здійснювати колективне управління правами видавника на території України.

Відповідно до пунктів 8.2 та 8.3 Договору від 01.01.2014 № АУ003 Організація має право вживати будь-які законні заходи, направлені на захист майнових прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії, як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016. При цьому сторони можуть продовжити строк дії цього договору, підписавши відповідну угоду про це (пункт 11.1 Договору від 01.01.2014 № АУ003 у редакції додаткової угоди від 22.12.2015 № 3).

Відповідно до змісту Декларації музичних творів від 15.01.2015 № 7 до Договору від 01.01.2014 № АУ003 видавник - ТОВ "Умиг Мьюзік" передав в управління Організації музичний твір Wish u were here" у виконанні "Bliss".

31.12.2014 ТОВ "Умиг Мьюзік" (ліцензіат) уклало ліцензійний договір з товариством з обмеженою відповідальністю "Національне музичне видавництво" (ліцензіар) № НЛВ-138/15, за яким набуло права на використання музичного твору "Wish u were here" у виконанні "Bliss" на строк з 01.01.2015 по 31.12.2016.

За умовами даного договору:

- ліцензіар заявляє та гарантує, що виключні авторські права та/або суміжні права на використання об'єктів належать йому в межах та на підставі відповідних договорів, укладених між правовласниками та ліцензіаром; у разі будь-яких змін умов таких договорів, або припинення строку їх дії, ліцензіар зобов'язувався негайно інформувати ліцензіата про це (пункт 3.3);

- ліцензіат зобов'язується забороняти третім особам будь-яке неправомірне використання об'єктів, права на які передані відповідно до даного договору, а також припиняти подібні факти такого використання об'єктів, вживати для цього будь-які юридичні дії, на власний розсуд, вживати заходи для компенсації збитків та витрат, понесених у зв'язку з нанесенням такого збитку у відношенні до осіб, діями яких були завдані такі збитки (пункт 3.7 Договору).

27.12.2013 ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав", яка на підставі свідоцтва від 22.08.2003 № 3/2003 Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіта і науки України здійснює колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права, та ТОВ "КДС" укладено договір № 01/2014 (далі - Договір від 27.12.2013 № 01/2014), відповідно до умов якого ТОВ "КДС" управомочене набувати прав та обов'язків і самостійно їх реалізовувати як від власного імені, так і на підставі договорів доручення від імені користувачів, що протягом дії договору приєднаються до цього договору.

Згідно з умовами Договору від 27.12.2013 № 01/2014 користувач (користувачі) - це суб'єкти господарювання, які шляхом укладення із ТОВ "КДС" договору доручили останньому врегулювати від їх імені та за їх рахунок шляхом укладення господарських договорів усі питання щодо використання ними способом публічного виконання творів; твори - це оприлюднені літературні, музичні твори з текстом або без тексту, що охороняються авторським правом, повноваження на колективне управління якими на території України передано ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" аналогічними іноземними авторсько-правовими організаціями на підставі договорів про взаємне представництво інтересів, українськими суб'єктами авторського права та їх правонаступниками на підставі письмових договорів, а також повноваження по управлінню якими ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" здійснює на підставі закону.

Пунктами 2.1 - 2.6 Договору від 27.12.2013 № 01/2014 визначено, що ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надає користувачам, у порядку та на умовах, визначених цим договором право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів у приміщеннях закладів користувачів, розташованих на території України, а користувачі зобов'язуються виплачувати ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" авторську винагороду (роялті) відповідно до умов цього договору та закону. Сторони окремо погодили, що з метою реалізації положень цього договору користувачі та ТОВ "КДС" отримують невиключне право на відтворення і зберігання творів з метою їх подальшого використання способом публічного виконання. Сторони погодили, що в кожному конкретному випадку днем отримання користувачем невиключного права на використання творів на умовах цього договору (днем набуття чинності невиключною ліцензією ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" на користь користувача) буде день укладення ТОВ "КДС" із користувачем договору, умовами якого передбачено уповноваження користувачем ТОВ "КДС" на врегулювання від його імені усіх питань стосовно використання останнім способом публічного виконання творів (у такий спосіб користувач приєднується до цього Договору). Користувачі не мають права передавати отримані за цим договором права третім особам. Цей договір не поширюється на: а) немайнові права авторів; б) права виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення; в) будь-які інші способи та види використання творів, не зазначені в цьому Договорі. Розміри авторської винагороди (роялті), яка сплачується користувачами за надання невиключного права на публічне виконання творів за розрахунковий період - календарний рік (тарифи), визначені у додатку до цього договору. Визначена сторонами сума авторської винагороди (тариф) не залежить від тривалості та кількості використання творів протягом розрахункового періоду. ТОВ "КДС" протягом 30-ти календарних днів, які слідують за останнім днем розрахункового періоду надає ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" звіт за формою, визначеною додатком до цього договору, який містить перелік користувачів, від імені яких ТОВ "КДС" виплачує ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" авторську винагороду (роялті) за використання творів способом публічного виконання. Разом із звітом ТОВ "КДС" зобов'язується надати ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" у довільній формі точний перелік використовуваних користувачами протягом розрахункового періоду творів, як це передбачено чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 5.1 Договору від 27.12.2013 № 01/2014 сторони встановили, що цей договір набирає чинності з 01.01.2014 і діє по 31.12.2020. При цьому пункти 2.6.-2.8 цього договору залишаються в силі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що виникли під час дії договору.

Пунктом 7.4 Договору від 27.12.2013 № 01/2014 передбачено, що сторони розуміють, що відносини, що склалися та/або складуться між ТОВ "КДС" та кожним із користувачів згідно з укладеними договорами, є комерційним представництвом (стаття 243 ЦК України).

Згідно з пунктом 2.2 Договору від 27.12.2013 № 01/2014 з метою реалізації положень цього договору користувачі та ТОВ "КДС" отримують невиключне право на відтворення і зберігання творів з метою їх подальшого використання способом публічного виконання.

ТОВ "КДС" та ТОВ "Маракеш" (довіритель) укладено договір доручення від 01.09.2014 № 09-01/10/2014/КДС (далі - Договір доручення № 09-01/10/2014/КДС), за умовами якого довіритель даним приєднується до усіх правочинів, як вже укладених ТОВ "КДС", так і тих, що можуть бути укладені від його імені ТОВ "КДС" у майбутньому, у такий спосіб надаючи відповідне уповноваження ТОВ "КДС" на укладення від імені довірителя таких правочинів, виконання їх умов, їх подальшу зміну та/або припинення, положеннями яких забезпечується врегулювання усіх питань правомірності використання першим об'єктів права інтелектуальної власності з музичного та/або аудіовізуального репертуару та інших об'єктів авторського права у погоджених згідно із умовами цього договору закладах довірителя. Вказане схвалення обмежується довірителем погодженим сторонами у цьому договорі розміром сум винагороди (роялті), які довіритель сплачує через ТОВ "КДС" на користь суб'єктів майнових прав за використання способом публічного виконання (показу) об'єктів права інтелектуальної власності з музичного та/або аудіовізуального репертуару у погоджених згідно із умовами цього договору закладах довірителя та за використання довірителем бази ліцензованого контенту.

Згідно з пунктами 1.2 та 1.3 Договору доручення № 09-01/10/2014/КДС довіритель даним уповноважує ТОВ "КДС" від його імені та за його рахунок у порядку, передбаченому цим договором, здійснювати оплату винагороди (роялті) за використання способом публічного виконання (показу) об'єктів права інтелектуальної власності з музичного та/або аудіовізуального репертуару та за використання довірителем бази ліцензованого контенту на користь суб'єктів майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності та їх представників, з якими ТОВ "КДС" укладено відповідні правочини, а також здійснювати усі необхідні та передбачені вказаними правочинами дії, спрямовані на виконання їх умов (повідомлення, звітність тощо). Усі дії, на які цим договором довіритель уповноважує ТОВ "КДС", мають характер виключних прав ТОВ "КДС", як це передбачено частиною другою статті 1000 ЦК України, чинність яких обмежується строком дії цього договору та територією України.

Відповідно до підпунктів 2.1.1-2.1.5 пункту 2.1 Договору доручення № 09-01/10/2014/КДС сторони погодили, що ТОВ "КДС" згідно з умовами цього договору набуває виключних прав представляти довірителя у відносинах із суб'єктами (та їх представниками) майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що використовуються довірителем, що, зокрема, проте не обмежуючись, передбачає:

здійснення від імені та за рахунок довірителя у порядку, передбаченому цим договором, виплат винагороди (роялті) за використання у його закладах способом публічного виконання (показу) об'єктів права інтелектуальної власності з музичного та/або аудіовізуального репертуару на користь суб'єктів майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності та їх представників;

укладення у подальшому від імені довірителя правочинів, виконання їх умов, їх подальша зміна та/або припинення, положеннями яких забезпечується врегулювання усіх питань правомірності використання довірителем об'єктів інтелектуальної власності з музичного та/або аудіовізуального репертуару у погоджених згідно із умовами цього договору закладах останнього;

вчинення від імені довірителя усіх необхідних та передбачених укладеними правочинами дій, спрямованих на виконання їх умов (повідомлення, звітність, тощо);

за умови належного виконання довірителем умов цього Договору ТОВ "КДС" гарантує належне виконання укладених ним від імені та в інтересах довірителя правочинів, у зв'язку з чим несе солідарну із сторонами таких правочинів відповідальність за всіма вимогами, що випливають із фактів використання довірителем об'єктів права власності з музичного та/або аудіовізуального репертуару у погоджених згідно із умовами цього договору закладах останнього. При цьому вказане положення застосовується виключно у разі негайного залучення до врегулювання усіх спірних питань уповноважених представників ТОВ "КДС", яким необхідні уповноваження від довірителя та копії матеріалів спору, повинні бути надані не пізніше 2-х робочих днів з моменту їх отримання довірителем.

Відповідно до пункту 6.1 Договору доручення № 09-01/10/2014/КДС протягом строку дії цього договору видані на підставі укладених ТОВ "КДС" від імені довірителя правочинів невиключні ліцензії є чинними. Цей договір набирає чинності з 01.10.2014 і діє до 31.12.2015. При цьому пункти 2.4 - 2.7 цього договору залишаються чинними до повного виконання своїх зобов'язань довірителем, що виникли під час дії цього договору.

Згідно з пунктом 7.1 Договору доручення № 09-01/10/2014/КДС сторони розуміють, що відносини, у яких вони беруть участь відповідно до положень цього договору, є комерційним представництвом (посередництвом, глава 31 Господарського кодексу України, стаття 243 ЦК України), а ТОВ "КДС" - комерційним представником довірителя, на що сторони цього договору даним дають свою вільну згоду.

Також суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до акта від 14.09.2015 № 11/09/15 фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, у приміщенні ресторану "Marrakesh", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 24, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ "Маракеш", шляхом відеозапису за допомогою відеокамери було зафіксовано факт публічного виконання музичних творів, зокрема, музичного твору "Wish u were here" (виконавець "Bliss"). Згідно з актом фіксації зазначений музичний твір використовувався для фонового озвучення приміщення закладу. На підтвердження зазначених обставин суду надано копію фіскального чека від 14.09.2015 № 2656007946.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що: Організацією доведено набуття позивачем майнових авторських прав на спірний твір та набуття повноважень здійснювати колективне управління майновими правами суб'єкта авторського права - позивача, зокрема, щодо музичного твору "Wish u were here"; ТОВ "Маракеш" було вчинено у приміщені ресторану "Marrakesh" за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 24, порушення шляхом публічного виконання, зокрема, музичного твору "Wish u were here" у виконанні "Bliss"; ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" не надавала ТОВ "Маракеш" ліцензію на використання спірного твору; Договір доручення № 09-01/10/2014/КДС не може вважатися договором приєднання до ліцензійного договору № 01/2014, укладеного між ТОВ "КДС" та ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав".

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи повністю у позові, виходив з того, що з матеріалів справи прослідковується передача майнових авторських прав на спірні музичні твори від ООО "Национальное музыкальное Издательство" до ТОВ "Умиг Мьюзік" до Організації. При цьому договори про передачу майнових прав від авторів спірного музичного твору до ООО "Национальное музыкальное Издательство" у матеріалах справи відсутні, а відтак при зверненні до місцевого господарського суду з позовом стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивачем належними та допустимими доказами не доведено належність останньому майнових авторських прав на спірний музичний твір.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення солідарно з відповідачів компенсації у зв'язку з порушенням майнових авторських прав суб'єкта авторського права.

Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 Закону можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

Водночас суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Отже, надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо). Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції (з урахуванням приписів статті 204 ЦК України), дійшов заснованого на законі висновку про те, що Організація на підставі договору про управління майновими авторськими правами наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єкта авторського права - позивача у справі, зокрема щодо спірного музичного твору та, відповідно, правом на звернення з позовом до суду в інтересах позивача. Ліцензійний договір від 31.12.2014 № НЛВ-138/15 та Договір від 01.01.2014 № АУ003К станом на час фіксації порушення були чинні, недійсними не визнавалися, докази протилежного у матеріалах справи відсутні. Наведеним спростовується висновок суду апеляційної інстанції про те, що Організацією не доведена належність ТОВ "Умиг Мьюзік" виключного авторського права на спірний музичний твір, а Організація не мала повноважень на звернення в інтересах позивача з даним позовом до суду.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною третьою статті 15 Закону визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Як унормовано у статті 243 ЦК України, комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

Комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом.

Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.

Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом.

За приписами ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017):

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частини перша і друга статті 4 3 );

- доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (частина перша статті 32);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 33);

- оцінка доказів здійснюється господарським судом на основі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності (частина перша статті 43).

У розгляді даної справи місцевий господарський суд, з урахуванням наведених законодавчих приписів та на підставі ретельного дослідження фактичних обставин справи і поданих у ній доказів, встановивши, на відміну від апеляційного господарського суду: доведеність Організацією набуття позивачем майнових авторських прав на спірний твір та набуття повноважень здійснювати колективне управління майновими правами суб'єкта авторського права - позивача, зокрема щодо музичного твору "Wish u were here"; що Договір від 27.12.2013 № 01/2014 за своєю правовою природою є ліцензійним договором, який укладений ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" як ліцензіаром та ТОВ "КДС" як ліцензіатом із можливістю приєднання до цього договору інших осіб як ліцензіатів; водночас врахувавши, що приєднання таких осіб має відбуватися за умови їх ознайомлення з умовами Договору від 27.12.2013 № 01/2014, направленням оферти та отриманням акцепту; беручи до уваги відсутність доказів наявності договірних відносин між ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" як ліцензіаром та ТОВ "Маракеш" як ліцензіатом, а також те, що суб'єктний склад учасників ліцензійного договору має бути відомим особам, які його укладають; крім того, встановивши, що Договір доручення № 09-01/10/2014/КДС містить елементи як договору доручення, так і договору комерційного представництва; беручи до уваги відсутність доказів вчинення ТОВ "КДС" дій, спрямованих на отримання ліцензії на використання ТОВ "Маракеш", зокрема музичного твору "Wish u were here", оскільки такі дії мали вчинятися після набрання чинності Договором доручення № 09-01/10/2014/КДС і не можуть поширюватися на раніше укладений Договір від 27.12.2013 № 01/2014, - дійшов обґрунтованого висновку про неправомірне (без надання відповідного дозволу) використання ТОВ "Маракеш" спірного музичного твору.

Що ж до ТОВ "КДС", то суди попередніх інстанцій встановили: відсутність доказів використання спірного музичного твору ТОВ "КДС", а також набуття зазначеною особою права на використання музичного твору "Wish u were here" на підставі договору від 27.12.2013 № 01/2014, який укладений ТОВ "КДС" з ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав".

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 грн.

Виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений Законом України "Про авторське право і суміжні права" на час прийняття рішення у справі, не підлягав застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації.

Отже, у визначенні суми відповідної компенсації суд першої інстанції обґрунтовано виходив з приписів пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", застосувавши розрахункову величину у розмірі 1600 грн., та, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності на законних підставах стягнули з ТОВ "Маракеш" компенсацію за порушення майнових авторських прав позивача у сумі 16 000 грн.

Судом апеляційної інстанції цих висновків суду першої інстанції не спростовано.

Водночас наведене свідчить про відсутність підстав для прийняття доводів, викладених у відзивах ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" і ТОВ "Маракеш" на касаційну скаргу з даної справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За приписами пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З урахуванням викладеного оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду слід залишити в силі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, у зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 3 200 грн. за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з ТОВ "Маракеш" на користь Організації.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання оскаржуваної постанови в частині стягнення з ТОВ "Умиг Мьюзік" сум судового збору за подання апеляційної скарги, тому поворот виконання зазначеної постанови в цій частині касаційною інстанцією не здійснюється. Водночас назване товариство не позбавлене права, за наявності підстав, звернутися з відповідною заявою в порядку статті 333 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 312, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі № 910/6038/16 скасувати.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2017 у справі № 910/6038/16 залишити в силі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маракеш" на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" 3 200 грн. судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов