Ухвала

від 10.04.2018 по справі 826/6762/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 квітня 2018 року

Київ

справа №826/6762/16

адміністративне провадження №К/9901/46450/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №826/6762/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіаком до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Авіаком звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 29.03.2018 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Одночасно, відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до КАС України, шляхом викладення його в іншій редакції.

При розгляді заяви про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (редакція від 03.10.2017) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Враховуючи викладене, КАС України (редакція від 03.10.2017) зобов'язує суд обчислювати перебіг строку касаційного оскарження за правилами процесуального закону, що діяли на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Згідно частини другої статті 212 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Судом з'ясовано, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 була прийнята у відкритому судовому засіданні. Повний текст вказаного судового рішення було складено в повному обсязі 20.09.2017, в той час, як касаційну скаргу подано до суду касаційної інстанції 29.03.2018, що свідчить про порушення відповідачем процесуальних строків на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги, відповідач посилається на те, що вперше Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві подано касаційну скаргу у справі №826/6762/16 до Вищого адміністративного суду України в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку на касаційне оскарження (К/800/33405/17).

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 17.10.2017 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України, в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваного рішення, у зв'язку з тим, що до касаційної скарги не додано належним чином оформлений документ на підтвердження повноважень особи, яка підпила касаційну скаргу та документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, та надано заявнику строк на усунення недоліків до 07.11.2017.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 13.11.2017 клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги було задоволено та продовжено строк щодо сплати судового збору до 30.11.2017.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 07.12.2017 касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України (не встановлено факту надходження грошових коштів до спеціального фонду Державного бюджету України згідно платіжного доручення наданого заявником на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху та не надано належним чином оформлений документ на підтвердження повноважень представника заявника, який підписав касаційну скаргу) встановлені ухвалою про залишення касаційної скарги без руху. При цьому, відповідач зазначає, що у зв'язку з великим навантаженням на працівників податкового органу, на адресу суду касаційної інстанції помилково (технічна помилка людини) було направлено платіжний документ не по даній справі.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві вдруге 29.12.2017 подано касаційну скаргу у справі №826/6762/16 до Верховного Суду з пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 05.01.2018 касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки додана відповідачем до касаційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені суб'єкта владних повноважень його процесуальних прав та обов'язків.

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві втретє 29.03.2018, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги, подало касаційну скаргу у справі №826/6762/16 з пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження.

Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку зводяться до того, що оскільки вперше касаційну скаргу по даній справі було подано в межах встановленого КАС України строку на касаційне оскарження, а річний строк на звернення до суду касаційної інстанції у даній справі ще не закінчився, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до Верховного Суду.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причини не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху та/або повернення касаційної скарги (через неналежне її оформлення) не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Труднощі в організації належного виконання обов'язків працівників контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Також, податковим органом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливлювали реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 05.01.2018 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що відповідачем до касаційної скарги додано платіжне доручення №3253 від 07.11.2017 на суму 132716,30грн., у розмірі меншому ніж визначеному законом.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - квітень 2016 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00грн. (стаття 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік від 25.12.2015 №928-VIII).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складало 110596,90грн.

Отже судовий збір, який Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 110596,90грн. х 200% = 221193,81грн.

Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 88477,51грн. та надати суду касаційної інстанції документ про таку сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: ;101;

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №826/6762/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіаком до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна