Рішення

від 10.04.2018 по справі 551/165/18

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №551/165/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2018 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.

секретаря - Кулинченко О.А.

за участю позивача ОСОБА_1,

її представника - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Воскобійники про визнання договору оренди земельної ділянки розірваним, зобов'язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до СТОВ Воскобійники про визнання договору оренди земельної ділянки розірваним, зобов'язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,63 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка за договором оренди земельної ділянки від 01.04.2009 року орендується СТОВ Воскобійники .

Позивач успадкувала вказану земельну ділянку, а отже до неї відповідно до положень ст. 148-1 ЗК України перейшли всі права та обов'язки за договором оренди.

Маючи бажання самостійно обробляти вказану земельну ділянку та враховуючи те, що п. 28 договору передбачено право орендодавця розірвати договір, попередивши про це орендаря за 150 днів, позивач заявою від 07.09.2017 письмово повідомив відповідача про намір розірвати договір в односторонньому порядку.

Отримавши відмову відповідача у розірванні договору в односторонньому порядку, позивач 12.12.2017 повторно направив відповідачу лист про намір працювати на земельній ділянці самостійно та пропозицію підписання Додаткової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки. На цей лист позивач також отримав письмову відмову з боку відповідача.

08.02.2018 позивачем відповідачу направлено лист з проханням припинити дію договору оренди земельної ділянки від 01.04.2009 та підписати акт прийому-передачі земельної ділянки. До цього часу відповіді на вказаний лист від відповідача позивач не отримала.

Посилаючись на норми ЦК та ЗК України, Закону України Про оренду землі позивач просив суд визнати розірваним договір оренди від 01.04.2009, укладений між ОСОБА_4 та СТОВ Воскобійники , оскільки факт розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативою позивача відповідачем не визнається та зобов'язати відповідача повернути орендовану ним за вищевказаним договором земельну ділянку.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказав про невизнання позову, через те, що у спірному договорі прямо прописана неможливість розірвання договору в односторонньому порядку. Крім того вказав на відсутність підстав для розірвання договору судом на вимогу орендодавця, оскільки орендарем не допущено жодних порушень прав орендодавця та належним чином виконуються умови договору.

Аналогічну позицію відповідач висловив і у своїх запереченнях на відповідь позивача. Крім того вказав, що орендодавець не дотримався обов'язку повідомити орендаря про розірвання договору за 150 днів поточного року, оскільки відповідне повідомлення було надіслано орендодавцем 07.09.2017 року тобто лише за 115 днів до закінчення 2017 календарного року.

У наданій відповіді на відзив позивач наголошував на тому, що відповідач заперечуючи проти позову помилково вважає, що позовні вимоги витікають з факту переходу до позивача права власності на земельну ділянку, а заперечення відповідача проти позову помилково ґрунтуються на належному виконанні орендарем своїх зобов'язань за спірним договором, в той час як сторона позивача в черговий раз наголошує на тому, що в позові не йдеться про невиконання або виконання умов договору орендарем, а позовні вимоги випливають з бажання позивача самостійно обробляти земельну ділянку та наявності у неї права на одностороннє розірвання договору оренди на підставі п. 28 спірного договору.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні, надали пояснення аналогічні доводам позовної заяви та відповіді на відзив відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь позивача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні факти та правовідносини, що їх супроводжують.

01 квітня 2009 року в с. Воскобійники Шишацького району Полтавської області між ОСОБА_4 (орендодавець) та СТОВ Воскобійники (орендар) укладено договір оренди землі, який 09.06.2010 зареєстрований Шишацьким відділом Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК України за № 041057300006 (а.с. 10-13).

За умовами даного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування належну орендарю земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,63га. Договір укладено строком на 25 років.

Передача земельної ділянки орендодавцем орендарю підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки б/н від 01.04.2009, підписаного сторонами договору (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, а його донька ОСОБА_1 успадкувала належну йому земельну ділянку площею 2,6291га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Воскобійницької сільської ради Шишацького району Полтавської області та належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданого Шишацькою РДА Полтавської області 10.03.2003, кадастровий номер НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом НВТ 230591 від 30.05.2016, реєстровий номер 634, Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 60453423 від 02.06.2016 та Витягами зі Спадкового реєстру № 43113872 від 01.03.2016 та № 44010528 від 30.05.2016 (а.с.15-20).

Вищевказані факти учасниками справи не оспорюються.

07.09.2017 позивачем ОСОБА_1 до дирекції СТОВ Воскобійники подано письмову заяву про те, що вона, як новий власник земельної ділянки площею 2,6291, що належала ОСОБА_4 не має наміру продовжувати орендні відносини з підприємством та відповідно до п. 28 Договору оренди через 150 днів з дня подачі даної заяви заявником земельну ділянку буде виділено в натурі для власного використання, а договір розірвано. В зв'язку з чим заявник просила не проводити на земельній ділянці ніяких польових робіт після збирання сої в 2017 році (а.с.26)

Листом від 21.09.2017 № 578 СТОВ Воскобійники повідомило ОСОБА_1 про неможливість розірвання договору оренди в односторонньому поярку оскільки умовами договору (п. 39) передбачено, що одностороннє розірвання договору не допускається, а орендар в свою чергу виконує всі умови договору, а тому не вбачає підстав для його розірвання. В зв'язку з прийняттям рішення про збільшення відсоткової ставки орендної плати до 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки заявнику запропоновано з'явитись до офісу СТОВ для укладання додаткової угоди (а.с.27-28).

12.12.2017 ОСОБА_1 подала до СТОВ Воскобійники лист, в якому посилаючись на п. 28 спірного договору щодо можливості розірвання договору за ініціативою орендодавця просила підписати направлену орендарю додаткову угоду про розірвання спірного договору (а.с.29-30).

Листом від 29.12.2017 № 768/1 СТОВ Воскобійники повідомило ОСОБА_1 про неможливість розірвання договору оренди в односторонньому поярку оскільки умовами договору цього не передбачено та повернуло без підписання два примірника додаткової угоди про розірвання договору, що були направлені орендодавцем (а.с.31-32).

Листом від 08.02.2018 року ОСОБА_1 повідомила СТОВ Воскобійники , що нею на підставі п. 28 в односторонньому порядку розірвано договір оренди землі б/н від 01.04.2009 року, в зв'язку з чим просила припинити його дію та підписати акт прийому-передачі земельної ділянки. Зокрема, до вказаного листа в якості додатків для подальшого підписання орендарем надано два примірники акту приймання передачі земельної ділянки та 2 примірника додаткової угоди до договору оренди землі (а.с.33-35).

20 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.

Листом від 23.02.2018 № 126 (до відкриття провадження у справі) СТОВ Воскобійники втретє повідомило ОСОБА_1 про відсутність передбачених законом та договором підстав для розірвання договору та повернуло без підписання направлені в його адресу ОСОБА_1 акти приймання -передачі та додаткові угоди (а.с.85-87).

Надаючи правову оцінки спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Таким чином, до позивача ОСОБА_1 як спадкоємця ОСОБА_5 перейшли всі права та обов'язки останнього, що належали йому у зв'язку з перебуванням у його власності даної земельної ділянки, та її передачею в оренду відповідачу.

Згідно ч.1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (ч.9 ст. 93 ЗК).

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до п. 38 спірного договору (розділу Зміна умов договору і припинення його дії ) дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Згідно п. 39 Договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умов розірвання договору в односторонньому порядку не передбачено (мовою оригіналу не має ).

Пунктом 40 спірного договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Таким чином розділом договору Зміна умов договору і припинення його дії не передбачено розірвання договору в односторонньому порядку.

Саме на ці положення договору посилається відповідач СТОВ Воскобійники , обґрунтовуючи свої заперечення проти позову.

В той же час пунктом 28 розділу Інші права та обов'язки сторін договору закріплено право орендодавця розірвати договір, попередивши орендаря не менше ніж за 150 дні поточного року.

Саме на це положення договору посилається позивач обґрунтовуючи свої вимоги.

Таким чином мають місце суперечності у змісті спірного договору, які кожною із сторін спору тлумачаться та використовуються на власну користь.

Відповідно до ч.ч, 1,3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК).

Відповідно до умов ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Так, згідно ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

З пояснень сторін вбачається, що до суду із окремими вимогами про тлумачення змісту договору оренди землі вони не звертались.

Згідно ч.2 ст. 14 Закону України Про оренду землі , у редакції, що діяла на момент укладання спірного договору типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 затверджено типовий договір оренди землі.

Як вбачається з змісту спірного договору зокрема, позначки в верхньому правому куті його першого аркушу, договір укладено на основі типової форми.

Пунктами 28-29 Типового договору оренди землі передбачено, що у них зазначаються інші права та обов'язки орендодавця відповідно до Закону України Про оренду землі .

Розділом IV Права та обов'язки орендодавців і орендарів, захист їх прав Закону України Про оренду землі , в тому числі у ст. 24 Права та обов'язки орендодавця цього Закону серед інших прав орендодавця не передбачено право на одностороннє розірвання договору оренди.

Таким чином, зазначене у п. 28 спірного договору положення про право орендодавця на одностороннє розірвання договору виходить за межі змісту Типового договору оренди землі та положень ст. 24 Закону України Про оренду землі .

В той же час підстави та порядок змін умов договору або його припинення (розірвання) закріплені в окремому Розділ V Зміна, припинення і поновлення договору оренди землі Закону України Про оренду землі . Так само вони закріплені у розділі Зміна умов договору і припинення його дії , як Типового договору оренди землі, так і спірного договору (пункти 36-40).

Таким чином, зазначене у п. 28 спірного договору право позивача розірвати договір, попередивши про це орендаря не є абсолютним та повинно застосовуватись в системному поєднанні з іншими (погодженими сторонами) умовами договору, що прямо регулюють внесення змін до умов договору і припинення його дії.

Враховуючи те, що умовами спірного договору, зокрема пунктами 38-40 прямо визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для розірвання умов договору, а також те, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, суд вважає, що визначене у п. 28 договору право орендодавця на розірвання договору можна розцінювати лише, як завчасне ініціювання питання розірвання договору перед іншою стороною для його розірвання за взаємною згодою або перед судом для розірвання його в судовому порядку.

В зв'язку з цим суд приходить до висновку, що положення п. 28 спірного договору не є самостійною підставою для розірвання договору орендодавцем в односторонньому порядку.

За таких обставин, враховуючи те, що орендар не надає згоду на дострокове розірвання спірного договору, він на час розгляду справи є чинним та обов'язковим для виконання сторонами протягом строку його дії відповідно до вимог ст.ст. 629, 631 ЦК України.

Враховуючи те, що позивач не заявляє вимог про дострокове розірвання договору судом на підставі ст. 32 Закону України Про оренду землі через невиконання відповідачем обов'язків, передбачених ст. 25 цього Закону та умовами договору, а також не встановлення таких обставин судом при розгляді справи, відсутні підстави для розірвання спірного договору і в судовому порядку.

Таким чином, на час розгляду справи відсутні підстави і для повернення позивачу відповідачем орендованої земельної ділянки, а отже у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.

В зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 279, 353 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Воскобійники про визнання договору оренди земельної ділянки розірваним, зобов'язання повернути земельну ділянку - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд Полтавської області в 30-ти денний строк з дня виготовлення його повного тексту.

Повний текст судового рішення виготовлено 11 квітня 2018 року.

Головуючий - суддя Д.С. Сиволап