Ухвала

від 05.04.2018 по справі 640/17474/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційне провадження № 11сс/790/557/18 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа № 640/17474/18 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

власника майна - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 березня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФСУ Харківській області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №42017220000000541 від 07.06.2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 7 березня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_8 по кримінальному провадженню № 42017220000000541 від 07.06.2017 про арешт майна.

Накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,2 кв.м., розмір частки 3/10, шляхом заборони його відчуження у будь-який спосіб.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.03.2018 року про накладення арешту на майно та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області про арешт майна.

В обґрунтування скарги зазначив, що йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, санкція якої не передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, тобто доведення слідчим наявності того, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.205 КК України, не може бути підставою для накладання арешту на майно відповідно до положень п.Зч.2 ст.170 КПК України.

Слідчим не надано ніяких матеріалів щодо існування цивільного позову, будь якої матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, більш того в повідомленні про підозру від 20.02.2018 року, яке вручене ОСОБА_7 , також не вказано ніякої конкретної матеріальної шкоди, яка начебто завдана.

Вважає, що посилання слідчого судді на таку підставу накладання арешту на майно як забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, є передчасним та безпідставним, що не відповідає вимогам п.4.ч.2ст.170 КПК України.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, пояснення власника майна, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017220000000541, зареєстрованому в ЄРДР 07.06.2017, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.27 ч.2 ст.205 КК України, за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.205 КК України, за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.205-1 КК України.

Проведеними слідчими (розшуковими) діями та негласними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що особи ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , попередньо зорганізувавшись у стійке об`єднання, об`єднавшись єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, організували протиправну діяльність «конвертаційного центру», в період 2015-2017 років, створили та придбали ряд підприємств з ознаками фіктивності з метою подальшого прикриття незаконної діяльності: оформлення безтоварних операцій, легалізації майна, незаконної конвертації коштів, штучного зменшення податкових зобов`язань підприємствам реального сектору економіки.

Під час досудового розслідування встановлено, що в протиправній діяльності вказаної організованої групи, використовувались спеціально створені підприємства з ознаками фіктивності: ТОВ «Глобол-Реєстр» (код 25613583), ТОВ «Даглар» (код 39263873), ТОВ «Зерно Слобожанщини» (код 40201773), ТОВ «Слобідський Хліб» (код 40527671), ТОВ «Слобідськи лани» (код 40528036), ТОВ «Рейніз» (код 40096809); ТОВ «Фермагросервіс» (код 41177066), ТОВ «Укройлсервіс» (код 41167964), ТОВ «Агрітранс» (код 40170557), ТОВ «Зірва» (код 41396077), ТОВ «Галицькі Двори» (код 41397107), ТОВ «Агріпостач» (код 41396061).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 7 березня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_8 по кримінальному провадженню № 42017220000000541 від 07.06.2017 про арешт майна.

Накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,2 кв.м., розмір частки 3/10, шляхом заборони його відчуження у будь-який спосіб.

Приймаючи рішення про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав до часткового задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 205, ч.1 ст. 205-1 КК України; 20.02.2018 р. підозрюваному ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.205 КК України, а тому з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в порядку п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, вважав за доцільне накласти арешт на зазначене у клопотанні слідчого нерухоме майно, що належить підозрюваному ОСОБА_7 на праві приватної власності, шляхом заборони його відчуження у будь-який спосіб.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги клопотання, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням вказаних обставин та з метою забезпечення в подальшому цивільного позову, можливої конфіскації майна, відшкодування збитків, завданих державі внаслідок злочинної діяльності підозрюваного ОСОБА_7 , уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одних із яких є накладення арешту на майно.

За таких обставин ухвалу слідчого судді слід вважати такою, що відповідає вимогам ч.1ст.173 КПК Україниі підстав для її скасування з мотивів вказаних в апеляційній скарзі апелянта, на думку колегії суддів, немає.

Керуючись ст.ст.392,405,407,419,422,423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 березня 2018 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає .

Головуючий-

Судді-