Рішення

від 11.04.2018 по справі п/811/1178/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/1178/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - позивач) до приватного акціонерного товариства "Завод Пуансон" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.10.2017 р. № 4224/10-27 (т.1 а.с.64-65) та від 12.12.2017 р. №5214/10-27 (т.1 а.с.93-94), стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з січня по жовтень 2017 р. в сумі 2 673,85 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач відповідно до ст.37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" зобов'язане сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до законодавчих актів, на яку має право особа. Розмір сум відшкодування зазначених коштів до пенсійного фонду визначено в повідомленнях про суми витрат на фінансування різниці між науковими пенсіями та пенсіями, обчисленими згідно з іншими законодавчими актами, котрі надсилались на адресу товариства, однак визначені в повідомленнях суми витрат у законодавчо визначеному порядку, та строки відповідачем сплачено не було,.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, наголошуючи, зокрема, на тому, що товариство не є науковою установою, так як наукова та/або науково-технічна діяльність не є його основною діяльністю, у зв'язку з чим, положення ст.37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" не підлягає до застосування, а тому товариство не повинно відшкодовувати різницю між сумою пенсії, призначеної згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам у загальному розмірі 2 673,85 грн..

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та об'єктивно оцінивши докази, які мають важливе значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Так, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (стаття 8).

На дані обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008 року.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Слід зазначити, що спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 року № 848-VIII (з наступними змінами та доповненнями), Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 року.

Приватне акціонерне товариство "Завод Пуансон" зареєстроване як юридична особа та включено до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 14307334 (т.1 а.с.8, 96, т.2 а.с.61). З 18.09.1996 року перебуває на обліку в органах пенсійного фонду України, є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в Знам'янському об'єднаному УПФ України в Кіровоградській області (т.1 а.с.8, 33, 96).

Згідно з довідками-розрахунком по відшкодуванню сум затрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, по ПрАТ "Завод Пуансон" з січня по жовтень 2017р. за відповідачем рахується недоїмка у загальному розмірі 2673,85 грн. (т.1 а.с.9, 11, 14, 97), у зв'язку з чим у встановленому порядку направлено повідомлення про суму витрат на фінансування ризниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів (т.1 а.с.10,12,15-18, 69, 72, 75, 98).

З матеріалів справи вбачається, що за період роботи у ПрАТ "Завод Пуансон" призначена пенсія працівникові ОСОБА_1 (т.1 а.с.10).

На виконання вимог статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково - технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року №372, відповідачу направлені повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

На підставі вказаних повідомлень підприємство самостійно визначає суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа повинно перерахувати дану суму органу пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням.

Кошти згідно надісланих повідомлень на рахунок управління не надходили, отже, вказана недоїмка за період з січня по жовтень 2017 р. не погашена та рахується за відповідачем.

Постановою Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004р. затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Пунктами 5-8 Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Науковим працівникам пенсії призначаються з урахуванням вимог Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Відповідно ст. 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Ст. 4 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" встановлено, що суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності.

Науковий працівник може, згідно ст. 6 зазначеного Закону, виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств. Науковий працівник зобов'язаний провадити наукові дослідження відповідно до укладених договорів (контрактів), представляти результати наукової і науково-технічної діяльності шляхом наукових доповідей, публікацій та захисту дисертацій, у встановленому порядку проходити атестацію на відповідність займаній посаді, постійно підвищувати свою кваліфікацію.

Відповідно до положень ст. 21 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" не рідше одного разу на п'ять років в наукових установах провадиться атестація наукових працівників з метою: оцінки рівня професійної підготовки наукового працівника, результативності його роботи; визначення відповідності кваліфікації наукового працівника займаній посаді; виявлення перспективи використання здібностей наукового працівника, стимулювання підвищення його професійного рівня; визначення потреби в підвищенні кваліфікації, професійної підготовки наукового працівника.

Частиною 1, 2 статті 22-1 цього Закону визначено перелік посад наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо). До наукових працівників належать також особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.

Зазначена правова норма поширюється на тих працівників, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь і які працюють на посадах, не включених до зазначеного переліку.

При цьому, в обов'язковому порядку місцем роботи таких наукових працівників має бути наукова установа або організація (їх філіал, відділення тощо).

Тобто, ст.22-1 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", яка визначає посади, що дають статус наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо), не встановлено підстав для поширення цієї норми, крім посад наукових установ, на будь-які посади на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності.

Особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, і працюють не в наукових установах та організаціях (їх філіалах, відділеннях тощо) не виконують визначену статтею 21 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" обов'язкову вимогу щодо кожного наукового працівника, а саме проходження не рідше одного разу на п'ять років атестації.

При цьому, положення ч. 2 статті 22-1 Закону України "Про наукову науково-технічну діяльність" поширюються лише на працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо) і не поширюються не працівників, що працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, які не є науковими установами або які, будучи науковими установами недержавної форми власності, не пройшли державної атестації відповідно до положень статті 11 цього Закону.

Відповідно ст. 24 Закону України "Про наукову науково-технічну діяльність", її дія поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом, недержавних вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до народних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.

Згідно Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 % різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

З урахуванням ст.24 Закону України "Про наукову науково-технічну діяльність" різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Таким чином виходячи із аналізу законодавчих положень у системному їх зв'язку, для призначення наукової пенсії необхідна атестація наукової установи, тобто підтвердження наукового напряму роботи даної установи.

Встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді інженера-конструктора ПрАТ "Завод Пуансон" у період з 1983 року по 1995 рік (т.1 а.с.111-250; т.2,а.с.1-45). Вказана посада не входить до Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року № 257, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги в разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Згідно до вимог статті 12 Закону України "Про наукову науково-технічну діяльність", для надання державної підтримки наукових установ усіх форм власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави. Положення про Державний реєстр наукових установ затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, наукові установи включаються центральним органом виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності до Державного реєстру наукових установ за умов проходження державної атестації.

Відповідно до п.1 Положення про Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 року № 380, Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави - це перелік науково-дослідних, науково-технічних установ усіх форм власності та вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації усіх форм власності, діяльність яких має важливе значення для розвитку науки, економіки і виробництва.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство "Завод Пуансон", не займалося науковою діяльністю, не внесене до Реєстру наукових установ України, що також не заперечується позивачем (а.с.5 зворот.), у нього відсутня вчена рада та ним не подавалось до органів державної статистики звітність форми 1.2 - наука та не проходило атестацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково технічних) установ" від 07.04.1998 № 469, а тому відповідач не є науковою установою в розумінні Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Дане також підтверджено відомостями з ЄДР (т.2 а.с.61), згідно яких основними видами діяльності за товариства є: виробництво інструментів (основний). У переліку видів діяльності відсутні відомості про будь-яку наукову та (або) науково-технічну діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для стягненню з відповідача в користь позивача сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст.90 КАС України).

Відтак, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки на час звернення до суду з даним позовом позивач був звільнений від сплати судового збору, а тому, судові витрати згідно до ст. 139 КАС України стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України, та може бути оскаржене сторонами до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько