Рішення

від 13.03.2018 по справі 922/4214/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2018 р.Справа № 922/4214/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алба груп Україна", м. Харків до Українсько - болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана", м. Харків , Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард-СВ", м. Київ про стягнення коштів за участю :

позивача - не з"явився;

першого відповідача - не з"явився;

другого відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алба груп Україна" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд:

- стягнути з першого відповідача, Українсько - болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" грошові кошти в розмірі 100,00 грн. за договором поруки від 25.04.2017 р. в межах забезпечення виконання основного зобов"язання за договором поставки та надання послуг по стимулюванню збуту та просуванню на ринку України товару постачальника № 113 від 01.09.2015 р. без урахування пені, процентів та завданих збитків;

- стягнути з другого відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард-СВ" суму в розмірі 452879,98 грн. в якості заборгованості в межах основного зобов"язання за договором поставки та надання послуг по стимулюванню збуту та просуванню на ринку України товару постачальника № 113 від 01.09.2015 р.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард-СВ" судові витрати, які понесе позивач на адвокатські послуги в розмірі 20000,00 грн. у зв"язку з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2017 р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 16.01.2018 р. о 11-00 год. Ухвалою суду від 16.01.2018 р. було призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження,почато підготовче провадження та призначено на 01.02.2018 р. о 11-00 год. Ухвалою суду від 01.02.2018 р. закрито підготовче провадження тп призначено справу до розгляду по суті на 13.03.2018 р. о 10-00 год.

Перший Відповідач в судове засідання не з"явився, відзив на позовну заяву не надав,але 29.01.2018 р. через канцелярію суду надав заяву про визнання позову, в якій просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника.

Другий Відповідач в судове засідання не з"явився, відзив на позовну заяву не надав. Причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи був повідомлений належнич чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось до суду.

Приймаючи до уваги, що під час підготовчого засідання судом вирішено всі питання та вчинено всі дії, зазначені у ч. 2 статті 182 ГПК України, з'ясувавши, що Позивач надав всі наявні докази, на які він посилається, керуючись ч. 6 статті 183, п. 3 ч. 2 статті 185 ГПК України, суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та початок розгляду справи по суті відразу після закриття підготовчого провадження.

Статтею 202 ГПК України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, де частиною 1 даної статті передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У ч. 3 ст. 202 ГПК України встановлено - якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

На підставі вищевикладеного, судом відкрито судове засідання по розгляду справи по суті 13.03.2018 р.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані Позивачем докази, суд встановив наступне.

01.09.2015 р. між ТОВ "Форвард-СВ" (Покупцем) та ТОВ "ОСОБА_1 Україна" (Постачальником) був укладений договір поставки та надання послуг по стимулюванню збуту та просуванню на ринку України товару постачальника № 113. У відповідності з п. 1 договору, Постачальник зобов"язався передати у власність, а Покупець - прийняти та оплатити товари побутової хімії., товари споживчого попиту, санітарно-гігієнічної групи та інші товари на умовах, викладених в договорі та додаткових умовах до нього, які є невід"ємною частиною договору.

П. 3.3. договору визначено, що датою поставки і переходу права власності та ризиків вважається дата відвантаження товарів Покупцеві (оформлення накладної). Згідно п. 4.2. договору, оплата пролукції здійснюється Покупцем не пізніше ніж 30 календарних днів з дати постачання товару. Датою постачання товару розуміється дата відвантаження товарів покупцю, вказана в видатковій накладній. Коли сторони домовляються про інший строк сплати за товар, то такий строк встановлюється у видаткових накладних на відпуск продукції, які приймаються сторонами як додаткові угоди про сплату товару.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на червень 2017 р., ТОВ "ОСОБА_1 Україна" та ТОВ "Форвард СВ" станом на 30.06.2017 р. заборгованість на користь ТОВ "ОСОБА_1 Україна" становила 613773,23 грн. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками обома сторонами, що свідчить про визнання заборгованості ТОВ "Форвард СВ". Згідно з актами зарахування зустрічних однорідних вимог, укладених між ТОВ "ОСОБА_1 Україна" та ТОВ "Форвард СВ", сторонами досягнуто згоди щодо припинення загальних грошових зобов"язань в сумі 49913,11 грн.

01.08.2017 р. ТОВ "ОСОБА_1 Україна" прийняло рішення про припинення співпраці з ТОВ "Форвард СВ" за договором поставки та надання послуг по стимулюванню збуту та просуванню на ринку України товару постачальника № 113 від 01.09.2015 р., про що зазначив в повідомленні № 48 від 01.08.2017 р.

Згідно платіжних доручень та повідомлень про повернення продукції постачальнику ТОВ "ОСОБА_1 Україна" за період з 01.08.2017 р. до теперішнього дня отримало від ТОВ "Форвард СВ" поверненої продукції на загальну суму 160793,25 грн.

Отже, згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом за період липень 2017 р. - листопад 2017 р. між ТОВ "ОСОБА_1 Україна" та ТОВ "Форвард СВ" на 30.11.2017 р. заборгованість становить 452979,98 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 539 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов"язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов"язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший термін оплати товару.

У відповідності із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння зміна умов договору не допускається.

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконані або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У відповідності із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов"язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов"язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно договору поруки від 25.04.2017 р. поручитель УБ ТОВ "Пірана" зобов"язався нести солідарну відповідальність перед ТОВ "ОСОБА_1 Україна" за виконання всіх зобов"язань ТОВ "Форвард-СВ" згідно договору поставки та надання послуг по стимулюванню збуту та просуванню на ринку України товару постачальника № 113 від 01.09.2015 р. Згідно п. 4.1. договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов"язання боржником згідно основного договору в сумі, що дорівнює 100,00 грн., а також за відшкодування кредитору збитків та сплату неустойки.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов"язання частково або в повному обсязі.

Ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Суд, відповідно до ч. 4 ст. 238 ГПК України також зазначає, що права Позивача за відповідним позовом були порушені безпосередньо другим Відповідачем внаслідок неоплатою поставленого товару.

У зв"язку з розглядом даної справи ТОВ "ОСОБА_1 Україна" понесло витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн., надані адвокатами АО "Адвокатська компанія "Мельник і Квашин", що підтверджується Договором про надання юридичних послуг від 02.01.2017 р., рахунком № 12 від 03.01.2018 р., актом виконаних робіт від 03.01.2018 р., платіжним дорученням № 512 від 12.01.2018 р., доданими до матеріалів справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ч. 9 статті 129 ГПК України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 233 ГК України, 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з першого відповідача, Українсько - болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" (61080, м. Харків, Естакадний в"їзд, 3-а, код ЄДРПОУ 22699101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алба груп Україна" (61058, м. Харків, вул. Сумська, 53, код ЄДРПОУ 39316720) грошові кошти в розмірі 100,00 грн. за договором поруки від 25.04.2017 р. в межах забезпечення виконання основного зобов"язання за договором поставки та надання послуг по стимулюванню збуту та просуванню на ринку України товару постачальника № 113 від 01.09.2015 р. без урахування пені, процентів та завданих збитків.

Стягнути з другого відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард-СВ" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, офіс 717, код ЄДРПОУ 35626950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алба груп Україна" (61058, м. Харків, вул. Сумська, 53, код ЄДРПОУ 39316720) суму в розмірі 452879,98 грн. в якості заборгованості в межах основного зобов"язання за договором поставки та надання послуг по стимулюванню збуту та просуванню на ринку України товару постачальника № 113 від 01.09.2015 р. та адвокатські послуги в розмірі 20000,00 грн. у зв"язку з розглядом справи та 6794,70 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.03.2018 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст. ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2