ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" квітня 2018 р.Справа № 924/52/18м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Виноградова В.В.,
за участю секретаря судового засідання Фрея В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури, м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
до приватного підприємства "А-Лекс", м. Хмельницький
про стягнення 727801,92 грн., з яких 671726,00 грн. коштів на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, 50443,69 грн. пені та 5632,23 грн. 3% річних
за участю представників:
від позивача: Демчук Л.Г. - за довіреністю № 02-14-1825 від 15.12.2017 р.
від відповідача: не з`явився
прокуратури: Параскевич О.Г. - за посвідченням №047701 від 21.08.2017 р.
Рішення ухвалюється 02.04.2018р., оскільки в судовому засіданні 28.03.2018р. оголошувалась перерва.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Ухвалою суду від 30.01.2018р. було відкрито провадження у справі № 924/52/18 за позовом першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури, м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до приватного підприємства "А - Лекс", м. Хмельницький про стягнення 72775501, 92 грн., з яких 719426 грн. основного боргу по сплаті коштів на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, 50443,69 грн. пені та 5632,23 грн. 3% річних для розгляду в порядку загального позовного провадження.
Прокурором та позивачем на підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України 13.03.2018р. було подано заяву про зменшення позовних вимог (яка 15.03.2018р. прийнята судом), в якій у зв`язку із сплатою відповідачем 26.01.2018 р. частини заборгованості (47700,00 грн.) просив стягнути з відповідача 727801,92 грн., з яких 671726,00 грн. коштів на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, 50443,69 грн. пені та 5632,23 грн. 3% річних.
Подане відповідачем 20.02.2018 р. клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/96/18 за позовом ПП "А-Лекс" до Хмельницької міської ради про визнання недійсним договору №182 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького від 19.09.2017 р., судом залишене без задоволення з огляду на положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, наявні матеріали справи та те, що об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №924/96/18 відсутня, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі.
Ухвалою суду від 15.03.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 28.03.2018р. у задоволенні заяви ПП "А-Лекс" (від 22.03.2018р.) про закриття провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, було відмовлено.
У задоволенні заяви ПП "А-Лекс" від 28.03.2018р. про відвід судді Виноградової В.В. у справі №924/52/18 ухвалою суду від 30.03.2018р. відмовлено.
Перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Хмельницької міської ради у позові до приватного підприємства "А - Лекс" просить (з урахуванням зменшення позовних вимог) стягнути з останнього 727801,92 грн., з яких 671726,00 грн. заборгованості по сплаті коштів на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького згідно договору №182 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького від 19.09.2017 р., 50443,69 грн. пені та 5632,23 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог посилається на умови укладеного між сторонами договору №182 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького від 19.09.2017 р., положення ст. ст. 526, 530, 610, 625 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".
Відповідач у відзиві на позов (від 22.02.2018 р.) проти позову заперечив, зазначивши, що прокурор є неналежним позивачем, оскільки позов подано в порядку ГПК України, а справа підсудна адміністративному суду. Також зауважив, що позивачем не дотримано досудового порядку врегулювання спору, заявлена до стягнення сума не відповідає дійсності, оскільки відповідачем 26.01.2018 р. було сплачено 47700,00 грн. коштів в рахунок пайової участі.
Прокурором подано відповідь на відзив (від 12.03.2018 р. №82-7-18), в якій заперечив проти доводів відповідача. Зокрема, зазначив, що Хмельницька міська рада, на захист інтересів якої звернувся прокурор, є суб`єктом звернення до господарського суду. Оскільки спір виник при виконанні відповідачем правочину, який пов`язаний із його господарською діяльністю, то спір підсудний господарському суду. З приводу неотримання відповідачем претензії щодо сплати заборгованості зазначив про направлення претензії на адресу відповідача, зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, наданому із заявою про укладення договору, та зазначену в самому договорі. З приводу тверджень відповідача про безпідставність нарахування коштів щодо сплати пайової участі у розвитку інженерно - транспортної інфраструктури зауважив, що підставою звернення до суду є несплата коштів пайової участі відповідачем у зв`язку із будівництвом ним торгівельного центру з офісними приміщеннями по вул. Проскурівській, 74 А в м. Хмельницькому, а приватному підприємцю Бессонову В.Г. земельна ділянка надавалася під будівництво пункту технічного обслуговування та магазину з продажу автомобілів. При цьому будь-яких доказів сплати пайової участі Бессоновим В.Г. не надано.
Позивач у відповіді на відзив (від 13.03.2018 р. №02-14-371) позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Зазначив, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача, а тому цей спір підсудний господарському суду. Вказує, що направлення претензії в межах досудового врегулювання спору здійснено на зазначену у договорі адресу (що також є адресою засновника підприємства), та відповідно до даних відстеження поштових відправлень із сайту Укрпошти вручено представнику підприємства за довіреністю. З приводу здійснених відповідачем проплат, зауважує, що вони здійснені після звернення до суду з позовом.
Відповідач повноважного представника в судове засідання (02.04.2018р.) не направив, причини неявки не повідомив, про судовий розгляд був повідомлений під розписку.
Прокурор та позивач позовні вимоги підтримали, наполягають на вирішенні спору в даному судовому засіданні, вказуючи на відсутність підстав для відкладення.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
02.08.2017 р. приватне підприємство "А-Лекс" звернулось до Хмельницького міського голови з листом, в якому просило укласти договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у зв`язку із будівництвом торгівельного центру з офісними приміщеннями І черга по вул. Проскурівській, 74А в м. Хмельницькому.
19.09.2017 р. між Хмельницькою міською радою (сторона 1) та приватним підприємством "А-Лекс" (сторона 2) укладено договір №182 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького (далі - договір).
У п. 1.1 договору зазначено, що його предметом є визначення для сторони 2, яка є замовником об`єкту будівництва: будівництво торгівельного центру з офісними приміщеннями по вул. Проскурівській, 74 А у місті Хмельницькому (згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №243/ГП-25.1-04 від 16.11.2016), величини пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", рішення двадцять другої сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 р. №23 "Про затвердження порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького та визнання такими, що втратили чинність, рішень міської ради та пунктів рішення виконавчого комітету" із внесеними змінами та доповненнями.
Пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького полягає у відрахуванні замовником до міського бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у розмірі, встановленому рішенням 22-ї сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 №23 із внесеними змінами та доповненнями (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 договору розмір пайової участі, належної замовником до оплати, складає 739426 гривень відповідно до проведеного управлінням капітального будівництва розрахунку величини пайової участі замовника, що здійснюється згідно наданої стороною 2 кошторисної вартості об`єкта будівництва. Розрахунок величини пайової участі №01-20-839 від 01.09.2017 є невід`ємною частиною даного договору (додаток 1).
Пайова участь вноситься у грошовій безготівковій формі та сплачується шляхом перерахування коштів на рахунок в УК у м. Хмельницькому/м. Хмельницький/24170000; код ЄДРПОУ 38045529; р/р 31510921700002 ГУДКСУ у Хмельницькій області; МФО 815013; призначення платежу - кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, в повній сумі єдиним платежем (п. 2.3 договору).
Згідно з п. 2.4 договору пайова участь сплачується до 30.09.2017 р.
У п. 3.2 сторони погодили, що у випадку порушень зобов`язань, що виникає з цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.
У разі прострочення термінів, передбачених договором, сторона 2 сплачує стороні 1 штрафні санкції, що становлять: пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; 3 відсотки річних від суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 3.4 договору).
За умовами п. 3.5 договору сплата штрафних санкцій не звільняє замовника від виконання своїх зобов`язань за договором.
Згідно з п. 4.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань.
Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їхніх печаток.
У матеріалах справи наявний складений управлінням капітального будівництва департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів виконавчого комітету Хмельницької міської ради та підписаний відповідачем та скріплений його печаткою розрахунок №01-20-839 від 01.09.2017 розміру пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького по об`єкту будівництва: будівництво торгівельного центру з офісними приміщеннями по вул. Проскурівській, 74 А у місті Хмельницькому (згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №243/ГП-25.1-04 від 16.11.2016). У розрахунку зазначено, що сума пайової участі складає 739,426 тис. грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією (від 28.11.2017 р. №02-14-1698), в якій повідомив про наявність заборгованості за договором №182 від 19.09.2017 р. в сумі 719426,00 грн., а також 3444,38 грн. 3% річних, 29964,69 грн. пені, додавши відповідний розрахунок.
Відповідно до наданих у матеріали справи копій квитанцій від 26.01.2018 р. №0.0.950264040.1 на суму 3000,00 грн., №0.0.950260968.1 на суму 14900,00 грн., №0.0.950261426.1 на суму 14900,00 грн., №0.0.950263070.1 на суму 4900,00 грн. відповідачем сплачено позивачу 47700,00 грн. коштів пайової участі за договором №182 від 19.09.2017 р.
Перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури у зв`язку з несплатою відповідачем пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у строк, встановлений у договорі від 19.09.2017 р. №182, звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, - Хмельницької міської ради з позовом про стягнення з відповідача 671726,00 грн. коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, 50443,69 грн. пені та 5632,23 грн. 3% річних (враховуючи прийняте судом зменшення позовних вимог).
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як убачається з матеріалів справи, 19.09.2017 р. між позивачем (сторона 1) та відповідачем (сторона 2) укладено договір №182 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, предметом якого є визначення для сторони 2, яка є замовником об`єкту будівництва: будівництво торгівельного центру з офісними приміщеннями по вул. Проскурівській, 74 А у місті Хмельницькому (згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №243/ГП-25.1-04 від 16.11.2016), величини пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", рішення двадцять другої сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 р. №23 "Про затвердження порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького та визнання такими, що втратили чинність, рішень міської ради та пунктів рішення виконавчого комітету" із внесеними змінами та доповненнями.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 40 Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
При цьому відповідно до Закону замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (ст. 1); об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (ст. 4).
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (ч. 1 ст. 40 Закону).
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (ч. 5 ст. 40 Закону).
Частиною 9 ст. 40 Закону встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.
Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
В договорі №182 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної від 19.09.2017 р. сторони погодили розмір пайової участі, належної замовником до оплати - 739426 грн. (п. 2.2 договору), строк сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького - до 30.09.2017 р. (п. 2.4 договору).
Однак доказів про сплату відповідачем у повній сумі пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у зв`язку із будівництвом торгівельного центру з офісними приміщеннями по вул. Проскурівській, 74 А у місті Хмельницькому у передбачений договором строк суду не подано.
Таким чином, свої зобов`язання щодо сплати коштів пайової участі, визначені Законом України „Про регулювання містобудівної діяльності та укладеним між сторонами договором, відповідач не виконав, в результаті чого у нього станом на 30.09.2017 р. виникла заборгованість в сумі 719426,00 грн. При цьому враховуючи сплату відповідачем частини заборгованості в сумі 47700,00 грн. 26.01.2018 р. та зменшивши у зв`язку з цим позовні вимоги, прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 671726,00 грн.
Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача 671726,00 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
При цьому судом зазначається, що доказів про наявність підстав для зменшення розміру пайової участі, в тому числі щодо сплати пайової участі іншими особами, суду не подано.
Також до відповідача заявлено вимогу про стягнення 5632,23 грн. 3% річних за період з 01.10.2017 р. по 03.01.2018 р. включно.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
У п. 3.4 договору сторони встановили, що у разі прострочення термінів, передбачених договором сторона 2 сплачує стороні 1 штрафні санкції, що становлять, зокрема, 3 відсотки річних від суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши правильність здійсненого розрахунку 3% річних, суд доходить висновку, що вони здійсненні правомірно, в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги щодо стягнення 5632,23 грн. 3% річних підлягають задоволенню.
Крім того, прокурором заявлено до стягнення з відповідача 50443,69 грн. пені згідно з поданим розрахунком.
Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов`язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторонами в п. 3.4 договору погоджено, що у разі прострочення термінів, передбачених договором, сторона 2 сплачує стороні 1 штрафні санкції, що становлять, зокрема, пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що він здійснений правомірно, в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги щодо стягнення 50443,69 грн. пені підлягають задоволенню.
При цьому судом враховується, що розрахунки 3% річних та пені проведені за період по 03.01.2018 р., тобто до здійснення відповідачем часткової оплати заборгованості 26.01.2018 р.
З приводу аргументів відповідача про підсудність зазначеного спору адміністративному суду з посиланням на позицію Касаційного адміністративного суду України у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 26.01.2018 р. у справі №810/2509/17, суд зазначає, що висловлена у постанові позиція стосується позову про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, поданого прокурором в інтересах держави за відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У даному випадку прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Хмельницької міської ради.
При цьому згідно з ч. 5 ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі орану, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Судом звертається увага на те, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З огляду на зазначене, предмет та підставу позову, суд критично оцінює доводи відповідача про підсудність цієї справи адміністративному суду.
Судом також критично оцінюються аргументи відповідача про недотримання досудового врегулювання спору в зв`язку з неотриманням ним претензії позивача про сплату заборгованості, з огляду на положення ст. 124 Конституції України, відповідно до яких обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору може бути визначений Законом. В даних же правовідносинах обов`язкового досудового порядку урегулювання спору законодавством не визначено.
Згідно зі ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Крім того, судом зважається на пояснення позивача щодо направлення претензії відповідачу на адресу, яка зазначена безпосередньо в договорі та є адресою засновника та директора ПП "А-Лекс".
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищезазначені обставини та положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури, м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до приватного підприємства "А-Лекс", м. Хмельницький про стягнення 727801,92 грн., з яких 671726,00 грн. заборгованості, 50443,69 грн. пені та 5632,23 грн. 3% річних задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "А-Лекс", м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 74 (код 33332354) на користь Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд. 3 (код 33332218) 671726,00 грн. (шістсот сімдесят одну тисячу сімсот двадцять шість гривень 00 коп.) заборгованості, 50443,69 грн. (п`ятдесят тисяч чотириста сорок три гривні 69 коп.) пені, 5632,23 грн. (п`ять тисяч шістсот тридцять дві гривні 23 коп.) 3% річних.
Видати наказ.
Стягнути з приватного підприємства "А-Лекс", м. Хмельницький вул. Кам`янецька, буд. 74 (код 33332354) на користь прокуратури Хмельницької області, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 10917,03 грн. (десять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень 03 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 11.04.2018 р.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 5 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3), 3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 74), 4,5 - першому заступнику керівника Хмельницької місцевої прокуратури (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63) та прокуратурі Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3). Всім рек. з пов. про вруч.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2018 |
Оприлюднено | 21.09.2022 |
Номер документу | 73309610 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Виноградова В.В.
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Виноградова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні