Рішення від 02.10.2012 по справі 2-3931/11

Заводський районний суд м. Миколаєва

м. Миколаїв, вул. Радісна, 3, 54020, (0512) 47-80-02

Справа № 2/1412/1797/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого - судді Андрощука В.В., при секретарі Забродській Г.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

В заяві вказувала, що з 09.02.1994 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі.

За час шлюбу в інтересах сім 'ї у 2002році була придбана квартира АДРЕСА_1. Вищезазначена квартира була зареєстрована на відповідача - ОСОБА_3, який на теперішній час не визнає її права на зазначене нерухоме майно.

Посилаючись на те, що придбане за час шлюбу майно є їх спільною сумісною власністю, а при поділі спільного майна подружжя частки дружини та чоловіка є рівними, ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Під час судового розгляду справи позивач та її представник уточнили позовні вимоги, збільшивши їх розмір. Крім вищезгаданого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, також просили розділити придбане за час шлюбу, та зареєстроване на ім 'я відповідача майно, а саме: житловий будинок з господарськими приміщеннями №27-А по вулиці Калініна у с. Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області, виділивши позивачу у власність 1\2 частину.

В судовому засіданні позивач та її представник уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Позивач зазначала, що з 09.02.1994р. по 21.12.2011р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Мають спільну дитину - ОСОБА_2 ОСОБА_4 народження. Не заперечувала, що спірна квартира АДРЕСА_2 приватизована відповідачем, в якій вона не приймала участі, та заяв щодо участі у приватизації не надавала. Житловий будинок з господарськими приміщеннями №27-А по вулиці Калініна у с.Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області був придбан за кошти відповідача у 2005р.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав. Стверджував, що квартира АДРЕСА_2 була отримана його батьками на підставі ордеру. В подальшому, а саме у 2002році батьки приватизували квартиру на його ім'я, взявши на себе усі витрати. Крім того зазначав, що житловий будинок з господарськими приміщеннями №27-А по вулиці Калініна у с.Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області йому не належить, він є фіктивним власником. Будинок було придбано іншою людиною, фактично ніякого відношення до його придбання він не мав, на нього лише оформлено право власності.

Заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 09.02.1994 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб 11-ФП №330464 від 09.02.1994 року. На час розгляду зазначеної справи шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 розірвано.

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об 'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, стаття 57 Сімейного Кодексу містить перелік майна, яке є , особистою приватною власністю чоловіка, дружини і не може належати їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.57 Сімейного Кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України Про приватизацію .

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 29.05.2002р. виданого | Управлінням майном комунальної власності Миколаївської міської ради, квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

В процесі розгляду справи позивач не заперечувала, що за час перебування у шлюбі, відповідачем була приватизована спірна квартира, участі в якій вона не приймала, та питання про визнання її частково недійсною останньою не ставилось.

Зважаючи на викладене, та положення ст.60, ч.1 ст.57 Сімейного Кодексу України, спірна квартира АДРЕСА_4 не є майном набутим сторонами за час шлюбу - їх спільною сумісною власністю, а отже не підлягає поділу.

Крім того, відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.11.2005р. виданого Виконкомом Троїцької сільської ради, ОСОБА_3 належить житловий будинок з господарськими приміщеннями №27-А по вулиці Калініна у с. Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області.

Спірний житловий будинок є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 на підставі ст. 60 Сімейного кодексу України, оскільки набутий останніми за час їх шлюбу.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спір про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясовувати джерело і час його придбання.

Відповідно до ст.ст. 59-61 ЦПК України, кожна із сторін зобов'язана довести допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач ОСОБА_3 не надав суду переконливих доказів, які б свідчили, що житловий будинок з господарськими приміщеннями №27-А по вулиці Калініна у с. Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до частини 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, застосовуються положення частин 4,5 ст.71 Сімейного Кодексу України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно роз'яснень, викладених у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007р. Про практику застосування судами законодавства при розгляд справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , у разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання за нею права власності на 1\2 частину житлового будинку з господарськими приміщеннями №27-А по вулиці Калініна у с.Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.57,60,61,63,69,70 СК України, ст.ст.6,10,11,60,79,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими приміщеннями №27-А по вулиці Калініна у с.Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, та 114,60 грн. сплачену суму судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня його проголошення .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в порядку, передбаченому ст.ст.294-29б ЦПК України.

СУДДЯ: В.В. АНДРОЩУК