Постанова

від 03.04.2018 по справі 913/1161/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 913/1161/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

здійснивши розгляд в письмовому провадженні касаційної скарги Управління Державної казначейської служби України у м.Лисичанську Луганської області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 20.04.2017 (суддя Драгнєвіч О.В. ) та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2017 (судді: Зубченко І.В., Марченко О.А., Чернота Л.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"

до Комунальної установи "Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ"

про стягнення 331418,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунальної установи Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ про стягнення заборгованості на підставі договору про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 14.12.2016 позовні вимоги задоволено частково; в іншій частині позову відмовлено.

Зазначене рішення набрало законної сили 30.12.2016, на його виконання стягувачу було видано відповідний наказ від 04.01.2017.

11.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго" (далі - ТОВ "Луганськобленерго") звернулося до суду із заявою про залучення у справі правонаступника та заміну сторони виконавчого провадження в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у редакції, чинній до 15.12.2017, частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон України № 1404-VIII) у справі №913/1161/16, в якій просить залучити до участі ТОВ "Луганськобленерго" як правонаступника ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання"; замінити сторону в виконавчому провадженні.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.04.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2017, задоволено заяву ТОВ "Луганськобленерго" про залучення у справі правонаступника та заміну сторони виконавчого провадження; залучено до участі в господарській справі №913/1161/16 ТОВ "Луганськобленерго" як правонаступника ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" в межах стягнення з відповідача заборгованості за послуги з перетікання реактивної електроенергії в сумі 24079,33 грн, інфляційних у сумі 40268,78 грн, 3% річних у сумі 20588,89 грн, пені в сумі 123240,64 грн, судового збору в сумі 4971,27 грн; замінено сторону (стягувача) ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" у процедурі виконання Управлінням Державної казначейської служби у м. Лисичанську Луганської області наказу Господарського суду Луганської області від 04.01.2017 № 913/1161/16 на правонаступника ТОВ "Луганськобленерго".

Судові рішення мотивовані тим, що 03.04.2017 між ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" та ТОВ "Луганськобленерго" було укладено договір про відступлення права вимоги №У-168-17/Л-155-17, за умовами якого від ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" (первісний кредитор) до ТОВ "Луганськобленерго" (новий кредитор) перейшло право грошової вимоги за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №62 від 17.02.2016 укладеним між кредитором та боржником в обсязі боргового зобов'язання за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року, встановленого рішенням Господарського суду Луганської області від 14.12.2016 у справі №913/1161/16.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Управління Державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області (далі - Управління) у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу і постанову, прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Луганськобленерго" у задоволені заяви про залучення у справі правонаступника та заміну сторони виконавчого провадження.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник зазначає:

1) нормативно-правовий акт, який регулює питання щодо сплати за реактивну електроенергію, інфляційних, річних, пені, судового збору на користь ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" відсутній, рахунок не відкрито, тому Управління не має можливості виконати рішення суду щодо стягнення на користь останнього зазначеної в наказі суду заборгованості;

2) судами не враховано вимог частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), згідно з якою до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом;

3) суди не звернули належної уваги на норми Бюджетного кодексу України (далі - БК), за вимогами яких здійснення перерахування бюджетних коштів на користь іншої особи, не зазначеної у бюджетному зобов'язанні не допускається.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" вважає, що ухвала суду першої інстанції і постанова апеляційного господарського суду є законними, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Здійснивши розгляд в письмовому провадженні касаційної скарги, переглянувши оскаржені у справі судові рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 25 ГПК у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень, передбачено, зокрема, що у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 1214 ГПК у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною 5 статті 15 Закону України № 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Питання заміни сторони її правонаступником, в тому числі в разі заміни кредитора в зобов'язанні, вирішується судом виключно в порядку, передбаченому статті 25 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017.

При цьому процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб'єктів права або обов'язку в матеріальних правовідносинах. Тобто, спочатку має відбутися зміна у матеріальних відносинах, щодо яких розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснено процесуальне правонаступництво.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (стаття 512 ЦК).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 ЦК).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК).

Статтею 516 ЦК передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 517 ЦК первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.04.2017 між ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - первісний кредитор), яке є кредитором Комунальної установи "Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ" (далі - боржник), та ТОВ "Луганськобленерго" (далі - новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги №У-168-17/Л-155-17 (далі - договір про відступлення права вимоги).

За умовами пункту 1.1 договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе права грошової вимоги, що належать первісному кредитору за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 17.02.2016 №62 (далі основний договір), укладеному між кредитором та боржником.

Пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги сторони узгодили, що згідно зі статтею 514 ЦК до нового кредитора переходять права грошової вимоги первісного кредитора відносно боржника за основним договором в обсязі боргового зобов'язання за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року, встановленого рішенням Господарського суду Луганської області від 14.12.2016 у справі №913/1161/16.

Відповідно до акта прийому-передачі документів від 03.04.2017 ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" передало ТОВ "Луганськобленерго" всі документи, які підтверджують права, що передаються за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 17.02.2016 №62.

ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" листом №01-34/2/599 від 04.04.2017 повідомило Комунальну установу "Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ" про заміну кредитора у зобов'язанні. Докази надіслання зазначеного листа на адресу відповідача наявні в матеріалах справи.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК).

Умовами договору про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 17.02.2016 №62 і діючим законодавством не передбачено заборони відступлення права вимоги щодо заборгованості з перетікання реактивної електроенергії, 3% річних, інфляційних, пені та судового збору.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залучення у справі правонаступника та заміну сторони виконавчого провадження.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Доводи скаржника про відсутність відкритого в установленому порядку рахунку і нормативно-правового акта, який регулює питання щодо сплати за реактивну електроенергію, інфляційних, річних, пені, судового збору на користь ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", через що не має можливості виконати рішення суду щодо стягнення на користь стягувача зазначеної в наказі суду заборгованості відносяться до процедури виконання і не стосується залучення у справі правонаступника та заміни сторони виконавчого провадження.

Крім того, на доводи скаржник про те, що судами попередніх інстанцій не враховано вимог частини 2 статті 1 ЦК, згідно з якою до бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом, та вимоги пункту 2.4 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за № 419/20732, за змістом якого здійснення перерахування бюджетних коштів на користь іншої особи, не зазначеної у бюджетному зобов'язанні, є порушенням норм бюджетного законодавства, слід зазначити таке.

Нормами пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень БК визначено, що на стадії виконання судового рішення виключно Казначейством України виконуються рішення суду про стягнення коштів державного бюджету (місцевих бюджетів).

Механізм виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845. Підпунктом 3 пункту 13 цього Порядку передбачена можливість звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником.

Отже, норми бюджетного законодавства не виключають можливість зміни особи (боржника, стягувача) правонаступником.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Згідно з частиною 3 статті 304 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи, викладені скаржником у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності залучення у справі правонаступника та заміну сторони виконавчого провадження, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних ухвали і постанови немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 243, 300, 301, 304, 308, 309, 314 - 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м.Лисичанську Луганської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 20.04.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі № 913/1161/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков