Ухвала

від 10.04.2018 по справі 913/989/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10 квітня 2018 року Справа № 913/989/17

Провадження №1/913/989/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТХОЛДІНГ» , с. Волнухине Лутугинського району Луганської області

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 10999264 грн. 08 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

- розгляд заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 12.03.2018 у порядку ст. 331 ГПК України на один рік до 12.03.2019.

Дослідивши матеріали зазначеної заяви, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої ним заяви та відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

Так, господарським судом Луганської області 12.03.2018 було прийнято рішення, яким позов задоволений частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 10717332 грн. 61 коп. боргу, 268319 грн. 81 коп. 3% річних та 164784 грн. 78 коп. судового збору. Рішення набрало законної сили 05.04.2018.

29.03.2018 на адресу канцелярії суду від відповідача надійшла заява за листом від 26.03.2018 про відстрочення виконання судового рішення від 12.03.2018 до 12.03.2019, яка обґрунтована посиланням на важкий фінансовий стан, знаходження підприємства на території проведення АТО, дію з 12.02.2017 Конвенції № ЦДЗО/0000074 на заборону прийому до перевезення завантажених і порожніх вагонів з усіх країн СНД і Балтії у напрямі залізничних станцій Донецького і Луганського напрямів, в тому числі на станцію Комунарськ; втратою з 19.12.2017 управлінського контролю над виробничими активами у м. Алчевську (досудове розслідування за кримінальним провадженням №3 12018130240000247).

Стягувач у поясненнях на заяву боржника про відстрочення виконання рішення суду просить суд відмовити у її задоволенні та зазначає про відсутність виключних обставин для зміни порядку виконання рішення.

Так, згідно зі ст. 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Відповідні положення також містяться в ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження»

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд звертає увагу боржника, що запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочки виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (з протоколами).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Як свідчить зміст поданої заяви боржник взагалі не зазначає про відповідні дії, які будуть ним вчинятися протягом строку відстрочення для настання реальної можливості виконання рішення суду із сплиненням одного року, відповідні докази на підтвердження своїх сподівань/очікувань чи запланованих дій не надано.

Зазначене свідчить не лише про не дотримання принципу співмірності негативних наслідків для боржника з інтересами кредитора (погашення боргу), однак і про відсутність реальних підстав вважати можливим отримання в подальшому стягувачем присуджених йому рішенням суду коштів через рік відстрочення виконання, про яке просить боржник.

Також звертають на себе увагу ті обставини, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестхолдінг» теж знаходиться на території проведення АТО.

Отже питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Водночас, заявником (боржником) не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, не доведено, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про відстрочку, зміняться в майбутньому після можливого відстрочення та нададуть йому змогу виконати рішення в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви ПАТ Алчевський металургійний комбінат про відстрочку виконання рішення господарського суду від 12.03.2018 у справі № 913/989/17.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Заяву ПАТ Алчевський металургійний комбінат про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.03.2018 у справі № 913/989/17 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 13.04.2018 у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України у десятиденний строк з дня складення ухвали.

Суддя Н.М.Зюбанова

Вих. №

2

13.04.2018

Надр. 3 прим.:

1-до справи;

2-позивачу: повідомлення здійснюється на сайті суду;

3-представнику прозивача ОСОБА_2: вул. Греківська, 19, м. Харків, 61010 (реком. з повідом.);

4- відповідачу: вул. Вілєсова, 20А, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93402 (реком. з повід.);

Внесено до ЄДРСР

13.04.2018