Ухвала

від 11.04.2018 по справі 826/28265/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2018 року

Київ

справа №826/28265/15

адміністративне провадження №К/9901/46979/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 у справі №826/28265/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Русбана Інжинірінг Україна до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Русбана Інжинірінг Україна звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 30.03.2018 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Одночасно, відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до КАС України, шляхом викладення його в іншій редакції.

При розгляді заяви про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 у справі №826/28265/15, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (редакція від 03.10.2017) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Враховуючи викладене, КАС України (редакція від 03.10.2017) зобов'язує суд обчислювати перебіг строку касаційного оскарження за правилами процесуального закону, що діяли на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Згідно частини другої статті 212 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Судом з'ясовано, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 була прийнята у порядку письмового провадження та набрала законної сили у відповідності до частини п'ятої статті 254 КАС України, в той час, як касаційну скаргу подано до суду касаційної інстанції 30.03.2018, що свідчить про порушення відповідачем процесуальних строків на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги, відповідач посилається на те, що вперше Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подано касаційну скаргу у справі №826/28265/15 до Вищого адміністративного суду України в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку на касаційне оскарження (К/800/29263/17).

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 29.08.2017 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України, в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваного рішення, у зв'язку з тим, що до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, та надано заявнику строк на усунення недоліків до 15.09.2017.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 19.10.2017

касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України (ненадання документа про сплату судового збору) встановлені ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку про поданні касаційної скарги зводяться до того, що неможливість своєчасного надання документа про сплату судового збору при первинному зверненні до суду касаційної інстанції пов'язана з блокуванням рахунків останнього у зв'язку з безспірним списанням коштів на підставі виконавчих листів, за якими податковий орган є боржником.

Також, як на підставу для поновлення строку касаційного оскарження Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві посилається на те, що судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі було сплачено відповідачем, про що свідчить платіжне доручення №601 від 13.10.2018, проте у зв'язку реформування територіальних органів Державної фіскальної служби України та скороченням чисельності штату (звільненням працівника, який здійснював підготовку і супроводження даної касаційної скарги), а також на велике навантаження на працівників податкового органу, заявником було порушено порядок здійснення процесуальної дії касаційного оскарження.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причини не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 213 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, було передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Відтак, неухильне виконання відповідачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Труднощі в організації належного виконання обов'язків працівників контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Неухильне виконання обов'язків не повинно ставитись і в залежність від кадрових питань та організації належного виконання працівниками структурних підрозділів податкового органу своїх службових обов'язків, оскільки цей процес належить до сфери управлінської діяльності начальника цього органу, який, крім іншого, уповноважений визначати необхідну кількість осіб, які мають право представництва інтересів цього органу, зокрема, у судах України.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження судових рішень і доводи відповідача щодо великого навантаження на працівників податкового органу, оскільки питання організації претензійно-позовної роботи працівниками відповідних структурних підрозділів останнього повинні вирішуватись з урахуванням такого фактора та жодним чином не повинно впливати на його процесуальний обов'язок дотримання цього строку.

Крім цього, керівництву Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було заздалегідь відомо про скорочення чисельності працівників, у зв'язку із здійсненням реформування територіальних органів Державної фіскальної служби України, в тому числі і того, який здійснював підготовку, подання і супроводження первісно поданої касаційної скарги, а відтак останнє повинно було вчинити необхідні дії, спрямовані на недопущення порушення процесуального строку касаційного оскарження судових рішень.

Також, суд зазначає, що податковим органом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливлювали реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 19.10.2017 Вищим адміністративним судом України ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що відповідачем до касаційної скарги додано платіжне доручення №601 від 13.10.2017 на суму 2812,50грн., що свідчить про сплату судового збору у розмірі меншому ніж визначеному законом.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - грудень 2015 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2015 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00грн. (стаття 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік ).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складало 2343,75грн.

Отже судовий збір, який Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повинна сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 2343,75грн. х 200% = 4687,50грн.

Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1875,00грн. та надати суду касаційної інстанції документ про таку сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: ;101;

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 у справі №826/28265/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Русбана Інжинірінг Україна до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна