Ухвала

від 07.05.2018 по справі 826/28265/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 травня 2018 року

Київ

справа №826/28265/15

адміністративне провадження №К/9901/46979/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 у справі №826/28265/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Русбана Інжинірінг Україна до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Русбана Інжинірінг Україна звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 30.03.2018 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2018 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам 332 КАС України у зв'язку з тим, що наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними; статті 330 Кодексу, оскільки до касаційної скарги додано документ про сплату судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом, та надано заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право вказати інші причини та надати докази, які б підтверджували поважність підстав пропуску процесуального строку касаційного оскарження та докази сплати судового збору у розмірі та порядку визначеному законом.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 18.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0311515586356.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень, до якого долучено документ про сплату судового збору у розмірі визначеному законом (платіжне доручення №157 від 20.04.2018 на суму 1875,00грн.)

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідачем зазначено аналогічні підстави вказані податковим органом у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні 30.03.2018 з касаційною скаргою до Верховного Суду. При цьому, належних доказів, які б підтверджували поважність підстав попуску строку касаційного оскарження, суду не надано.

Вперше Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подано касаційну скаргу у справі №826/28265/15 до Вищого адміністративного суду України в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку на касаційне оскарження (К/800/29263/17).

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 29.08.2017 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України, в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, у зв'язку з тим, що до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, та надано заявнику строк на усунення недоліків до 15.09.2017.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 19.10.2017 касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України (ненадання документа про сплату судового збору) встановлені ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку зводяться до того, що неможливість своєчасного надання документа про сплату судового збору при первинному зверненні до суду касаційної інстанції зі скаргою пов'язано з проведенням безспірного списання коштів на підставі виконавчих листів, за якими податковий орган є боржником та блокуванням рахунків останнього.

Також, як на підставу для поновлення строку касаційного оскарження Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві посилається на те, що судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі відповідачем було сплачено, про що свідчить платіжне доручення №601 від 13.10.2018, проте у зв'язку реформування територіальних органів Державної фіскальної служби України та скороченням чисельності штату (звільненням працівника, який здійснював підготовку і супроводження даної касаційної скарги), а також великим навантаженням на працівників податкового органу, заявником було порушено порядок здійснення процесуальної дії касаційного оскарження.

Разом з тим, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення КАС України (в редакції від 03.10.2017, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) кореспондують положенням статті 13 КАС України (в редакції, яка була чинною на дату звернення до суду з касаційною скаргою вперше).

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк та у визначеному порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 213 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, було передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Труднощі в організації належного виконання обов'язків працівників контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Неухильне виконання обов'язків не повинно ставитись і в залежність від кадрових питань та організації належного виконання працівниками структурних підрозділів податкового органу своїх службових обов'язків, оскільки цей процес належить до сфери управлінської діяльності начальника цього органу, який, крім іншого, уповноважений визначати необхідну кількість осіб, які мають право представництва інтересів цього органу, зокрема, у судах України.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження судових рішень і доводи відповідача щодо великого навантаження на працівників податкового органу, оскільки питання організації претензійно-позовної роботи працівниками відповідних структурних підрозділів останнього повинні вирішуватись з урахуванням такого фактора та жодним чином не повинно впливати на його процесуальний обов'язок дотримання цього строку.

Крім цього, керівництву Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було заздалегідь відомо про скорочення чисельності працівників, у зв'язку із здійсненням реформування територіальних органів Державної фіскальної служби України, в тому числі і того, який здійснював підготовку, подання і супроводження первісно поданої касаційної скарги, а відтак останнє повинно було вчинити необхідні дії, спрямовані на недопущення порушення процесуального строку касаційного оскарження судових рішень.

Податковим органом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливлювали реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 19.10.2017 Вищим адміністративним судом України ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Також, суб'єктом владних повноважень не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання коштів для сплати необхідної суми судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №826/28265/15 та отримання відповідного фінансування.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 у справі №826/28265/15.

Відмовити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 у справі №826/28265/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Русбана Інжинірінг Україна до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

..............................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду