Рішення

від 21.12.2009 по справі 4/285-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.09

Справа № 4/285-09.

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівненауково-виробниче об‘єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

       про стягнення 20 899 грн. 68 коп.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

         Представники:

Від позивача Нездоймишапка О.О., довіреність №18-49/261 від 01.06.2009 р.

Від відповідача ОСОБА_3, довіреність від 14.10.2009 р.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

 СУТЬ СПОРУ: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 20 899 грн. 68 коп., з яких: 10 937 грн. 85 коп. основного боргу, 608 грн. 51 коп. інфляційних збитків, 175 грн. 46 коп. – 3% річних, 9 177 грн. 86 коп. пені, нарахованих у зв‘язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №295-6/9 про надання послуг з централізованого опалення від 01.01.2008 р., а також судові витрат по справі.

В письмовому відзиві б/н від 15.10.2009 року відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що з 01.01.2009 р. договір № 295-6/9 від 01.01.2008 р. припинив свою дію.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:

01 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об‘єднання ім. М.В. Фрунзе» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення №295-6/9 (далі за текстом – «Договір»), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов‘язання надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а відповідач зобов‘язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 5 Договору розмір тарифів на Послуги встановлюється органом місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства. На момент укладення Договору тарифи на теплову енергію встановлені рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 04.09.2006 р. №482 та становлять: з централізованого опалення, - 152,62 грн./Гкал, з ПДВ – 183,14  грн./Гкал.

Зі змісту п. п. 9 Договору вбачається, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 10. Договору встановлено, що відповідач до 10-го числа розрахункового місяця сплачує позивачу вартість послуг, визначену відповідно до Додатку №1 до Договору за розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо розрахунків на початок розрахункового місяця).

Відповідно до п. 11. Договору рахунки на авансові внески та за надані позивачем відповідачу у розрахунковому місяці послуги відповідач отримує від позивача після складання сторонами з 4 по 6 число місяця, наступного за розрахунковим, акту прийому-передачі теплової енергії.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що належним чином виконував передбачені договором обов‘язки, надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та надав відповідачу для підписання наступні Акти прийому-передачі теплової енергії:  від 30.11.2008 р. на суму 1 545 грн. 79 коп. (з ПДВ); від 18.12.2008 р. на суму 942 грн. 30 коп. (з ПДВ); від 31.12.2008 р. на суму 1 103 грн. 30 коп. (з  ПДВ); від 31.01.2009 р. на суму 2 491 грн. 92 коп. (з ПДВ); від 28.02.2009 р. на суму 2 038 грн. 31 коп. (з ПДВ); від 13.03.2009 р. на суму 763 грн. 50 коп. (з ПДВ); від 31.03.2009 р. на суму 1 330 грн. 57 коп. (з ПДВ); від 30.04.2009 р. на суму 722 грн. 16 коп. (з ПДВ), а всього на загальну суму 10 937 грн. 85 коп., проте відповідач в відмовився їх підписати, про що свідчать відповідні акти від 08.12.2008 р., від 09.01.2009 р., від 06.02.2009 р., від 06.03.2009 р., від 06.04.2009 р., від 06.05.2009 р., які містяться в матеріалах справи.

Відповідач обґрунтовує свої заперечення тим, що фактично з 01.01.2009 р. договір №295-6/9 від 01.01.2008 р. про надання послуг з централізованого опалення припинив свою дію, тому позиція позивача є необґрунтованою.

Пунктом 33 Договору передбачено, що договір укладається на один рік і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із Сторін не буде письмово заявлено іншій стороні про розірвання або необхідність перегляду Договору.

Так, в матеріалах справи місяться заяви ФОП ОСОБА_1 №5 від 31.01.2008 р. та №2 від 09.12.2008 р., де зазначено, що відповідачка у зв‘язку з відсутністю необхідності в послугах централізованого теплозабезпечення просить позивача направити спеціаліста для від‘єднання об‘єкту за адресою: м. Суми, вул. Пролетарська, 25, від системи централізованого теплозабезпечення.  

Крім того, в матеріалах справи міститься лист управління майна комунальної власності №667/01-08 від 03.04.2008 р., яким відповідачка отримала згоду управління майна комунальної власності Сумської міської ради на від‘єднання від мережі централізованого опалення орендованих нею нежитлових приміщень, які орендуються згідно з договором оренди №УМКВ-0033 від 10.12.2007 р. у будинку по вул. Пролетарській.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що договір про надання послуг з централізованого опалення №295-6/9 від 01 січня 2008 року припинив свою дію з 01.01.2009 року, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу  за період з січня 2009 р. по квітень 2009 року є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Протягом дії Договору три Акти прийому-передачі теплової енергії: від 30.11.2008 р. на суму 1 545 грн. 79 коп. (з ПДВ); від 18.12.2008 р. на суму 942 грн. 30 коп. (з ПДВ); від 31.12.2008 р. на суму 1 103 грн. 30 коп. (з  ПДВ), а всього на суму 3 591 грн. 39 коп. не були підписані відповідачем, у зв‘язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Таким чином, відповідач не подав суду доказів сплати боргу в сумі 3 591 грн. 39 коп., тому вимоги позивача в цій частині правомірні, обґрунтовані, і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.3 ст.1 Закону України «Про відповідальність суб‘єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб‘єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Згідно вимог п. 15 Договору за несвоєчасне внесення плати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочки виконання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців  від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Виходячи з того, що договір про надання послуг з централізованого опалення №295-6/9 від 01 січня 2008 року припинив свою дію з 01.01.2009 року, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 3 257 грн. 94 коп., в іншій частині вимоги позивача щодо стягнення з  відповідача пені  є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки судом встановлено, що заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію становить 3 591 грн. 39 коп., тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 326 грн. 95 коп. інфляційних збитків та 73 грн. 01 коп. – 3% річних.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

 ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об‘єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) 3 591 грн. 39 коп. основного боргу, 3 257 грн. 94 коп. пені, 326 грн. 95 коп. інфляційних збитків та 73 грн. 01 коп. – 3 % річних, 72 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 81 грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

  Суддя