Постанова

від 12.04.2018 по справі 910/21993/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2018 р. Справа№ 910/21993/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

секретар судового засідання Шмиговська А.М.

представники сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Національного банку України

на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.02.2018 р.

у справі №910/21993/17 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за клопотанням Національного банку України про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

за позовом Приватного навчально-виховного комплексу Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад ЯМБ

до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Такіра

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

Приватний навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад ЯМБ звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк про зобов'язання ПАТ Дельта Банк укласти з Приватним навчально-виховним комплексом Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад ЯМБ договір про відступлення прав вимоги за додатковим договором від 27.12.2011 р. до кредитного договору №93/07/00-KL у редакції договору відступлення прав вимоги №2.

02.02.2018 р. Національний банк України звернувся з клопотанням про залучення останнього до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2018 р. залишено без розгляду клопотання Національного банку України про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Вказана ухвала мотивована тим, що згідно ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом. Разом з тим, клопотання про залучення третьою особою подано після закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання Національного банку України слід залишити без розгляду.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, Національний банк України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.02.2018 р., задовольнити клопотання Національного банку України.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції винесена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Представник Національного банку України в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.02.2018 р., задовольнити клопотання Національного банку України та залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі НБУ, просив скаргу задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.02.2018 р., задовольнити клопотання Національного банку України та залучити Національний банк України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представники Приватного навчально-виховного комплексу Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад ЯМБ та Товариства з обмеженою відповідальністю Такіра в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Судова кореспонденція була направлена сторонам за адресами, що містяться в матеріалах справи та в апеляційній скарзі.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 273 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників Приватного навчально-виховного комплексу Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад ЯМБ та Товариства з обмеженою відповідальністю Такіра , оскільки відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 р. по даній справі явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників Приватного навчально-виховного комплексу Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад ЯМБ та Товариства з обмеженою відповідальністю Такіра не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Національного банку України та Публічного акціонерного товариства Дельта Банк дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, залишаючи клопотання Національного банку України без розгляду, мотивує такі дії посиланням на ч. 1 ст. 50 ГПК України, а саме на те, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін, їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Також, суд посилається на ч. 2 ст. 207 ГПК України, відповідно до якої суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Зазначена норма процесуального закону надає право залишати заяви та клопотання без розгляду, виключно, в випадках відсутності поважних причин, які б завадили їх заявленню в підготовчому провадженні.

Як вбачається з клопотання Національного банку України про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, при його поданні з метою доведення поважності причин його подання після підготовчого провадження, в самому клопотанні НБУ звертає увагу суду на те, що лише з листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ Дельта Банк Кадирова В.В., отриманого 29.01.2018 р., НБУ стало відомо, що в провадженні господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/21993/17 за позовом Приватного навчально-виховного комплексу Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад ЯМБ до ПАТ Дельта Банк про зобов 'язання вчинити дії та на підтвердження чого до клопотання надав належним чином завірену копію листа №679 від 26.01.2018 р. Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ Дельта Банк з відміткою про дату отримання.

Отже, ГПК України визначає дві умови залишення заяв та клопотань без розгляду, одночасне існування яких дає право судам на залишення їх без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України, а саме подання таких заяв чи клопотань після закінчення підготовчого провадження, а також відсутність поважних причин, з яких вони не були заявлені до закінчення підготовчого провадження.

Відповідно до ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У своїй апеляційній скарзі Національний банк України зазначив, що оскаржуваною ухвалою суд обмежив його право на доступ до правосуддя та в захисті його прав, що потенційно можуть бути порушені в результаті розгляду справи №910/21993/17.

Право на судовий захист або доступ до суду передбачено ч. 2 ст. 4 ГПК України та яке є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, згідно якої права і свободи людини й громадянина захищаються судом, та ч. 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Також, Конституційний Суд України в рішенні від 25 грудня 1997 р. № 9-зп 5 дав офіційне тлумачення ст. 55 Конституції України такого змісту: частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене; частину другу статті 124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі .

Окрім того, Конституційний Суд України в мотивувальній частині вищевказаного рішення зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.

В рішенні у справі Пономаренко проти України (Заява № 13156/02) від 14 червня 2007 року (п. 36) Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до його прецедентиої практики п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право на суд , яке включає не тільки право ініціювати провадження, але також і право домогтися вирішення спору судом. Для того, щоб це право було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка становить втручання у його чи її права.

В статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки доводам Національного банку України щодо поважності причин, які завадили заявленню клопотання про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповілача в підготовчому провадженні.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи Національного банку України, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому вона підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п. 4 ч. 1 ст. 280, ст. 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.02.2018 р. у справі №910/21993/17 скасувати.

Справу №910/21993/17 направити до господарського суду міста Києва для продовження розгляду та вирішення питання щодо залучення Національного банку України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, що передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець