ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/20580/16
Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Альтер Енерджі 1"
відповідач - приватне акціонерне товариство "Тельком"
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Тельком"
на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Алданової С.О. - головуючого, Ткаченка Б.О., Зубець Л.П. від 26 червня 2017 та рішення Господарського суду міста Києва у складі Якименка М.М. від 14 лютого 2017 року
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1 . У листопаді 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Альтер Енерджі 1" (далі - позивач) звернулося з позовом до приватного акціонерного товариства "Тельком" (далі - відповідач) про стягнення 38 772,63 грн. боргу, 3 256,48 грн. пені, 579,50 грн. інфляційних втрат, 320,99 грн. 3% річних.
2. Позов мотивований безпідставною відмовою відповідача від виконання зобов'язань із прийняття та оплати виконаної позивачем роботи з виготовлення проектної документації за договором підряду від 09.06.2016 № 0606-ТК в сумі 38 772,63 грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14 лютого 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 червня 2017 року, позов задоволений повністю.
3.1. Стягнуто з відповідача на користь позивача 38 772,63 грн. боргу, 3 256,48 грн. пені, 579,50 грн. інфляційних втрат, 320,99 грн. 3% річних.
4 . Судові рішення мотивовані тим, на виконання умов договору підряду від 09.06.2016 № 0606-ТК позивач виконав роботи з виготовлення проектної документації по реконструкції систем теплопостачання на об'єкті відповідача, надіславши відповідачу для підписання відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт разом із виготовленою документацією.
5. Проте у порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач безпідставно відмовився приймати виконані за договором роботи, не підписавши надіслані йому акти без зазначення причин та зауважень до робіт, що відповідно до статей 853, 882 Цивільного кодексу України не звільняє останнього від обов'язку оплати виконаних робіт.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У жовтні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Суди не надали оцінку та не відобразили у тексті своїх рішень заперечення відповідача проти позову та не врахували наданий ним доказ - договір підряду від 21.06.2016 № 21/06-16-ПР.
8. Суд першої інстанції за власною ініціативою витребував у позивача докази виконання підрядних робіт, чим порушив встановлений статтею 38 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) порядок витребування доказів у справі, а тому не міг посилатися у рішенні на такі докази.
9. Справа розглянута судом з порушенням встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) строку вирішення спору.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
10. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд як джерелом права керується практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" де Суд дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.
11. Також Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема у справі "Устименко проти України", що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії").
12. При цьому частиною 2 статті 311 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає підстави для скасування судових рішень, імперативно зазначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
13 . Одночасно за приписами частини 2 статті 309 Господарського процесуального кодексу України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
14 . Керуючись вищезазначеним, а також імперативними приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України щодо меж перегляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд констатує правильне застосування судами норм матеріального права до спірних правовідносин з урахуванням обставин справи, викладених у пунктах 4, 5 Постанови.
15 . Викладені в пунктах 7, 8, 9 цієї Постанови доводи касаційної скарги зводяться до формальних посилань на порушення судами норм процесуального права, які не призвели у даному випадку до прийняття незаконних судових рішень. Тобто відповідач фактично намагається домогтися повторного перегляду справи судом касаційної інстанції з формальних міркувань, що є неприпустимим згідно норм чинного процесуального законодавства та не відповідає вищенаведеній практиці Європейського суду з прав людини.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
16. Враховуючи вищенаведене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Тельком" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 червня 2017 року у справі № 910/20580/16 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2018 |
Оприлюднено | 18.04.2018 |
Номер документу | 73410768 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Міщенко І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні