Рішення

від 11.04.2018 по справі 127/25720/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/25720/17

Провадження № 2/127/6549/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Порика-5А" про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири. Позов мотивовано тим, що позивач є співвласником квартири, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, ОСОБА_4, 5А, кв.2 (1/2 частина квартири). 03 червня 2017 року відповідач допустив залиття вказаної квартири. В зв'язку із залиттям квартири відбулися наступні пошкодження: у приміщенні коридору було виявлено сліди залиття у вигляді плям на поверхні стелі та стін, пошкодження шпалер та відставання їх від основи, пошкодження покриття підлоги. На підтвердження залиття квартири було складено Акт ОСББ ПОРИКА-5А про залиття квартири АДРЕСА_1 від 03.06.2017 р. Також було виявлено причину затоплення квартири, нею виявилась те, що в квартирі №6, яка знаходиться поверхом вище, вийшов з ладу клапан унітазу. Вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести в приміщені квартири становить 12 152, 02 грн. Відповідач, як власник своєї квартири мав би ставитись добросовісно щодо свого майна, і виявити порушення, які мав би усунути, шляхом проведення ремонтних робіт, з метою уникнення ситуації пов'язаної із залиттям моєї квартири. Просить стягнути з відповідача на користь позивача 12 152,02грн. завданої матеріальної шкоди та 3600грн. на відшкодування витрат за проведення експертного дослідження.

12.12.2017року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 02.02.2018року до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_3 та ОСББ ОСОБА_4 -5А .

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав за обставин викладених в ньому, просив позов задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, заперечували щодо його задоволення.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва на право власності на житло від 27.08.1998року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_2 (а.с.39).

Відповідно до довідки 26.01.2010року посвідчено договір дарування однієї другої частики квартири від імені ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_7

Згідно договору купівлі - продажу від 29.09.2015року ОСОБА_7 продала ОСОБА_1 1/ 2 частку в праві власності на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.40-41).

Відповідно до висновку експертизи за результатами проведення експертного будівельно - технічного дослідження №ОС-300 від 21.09.2017року вартість відновлювального ремонту квартири№2 по вул. В. Порика, 5а в м. Вінниці необхідність проведення якого виникла внаслідок залиття даної квартири, що сталось 03.06.2017року (акт ОСББ Порика-5А про залиття квартири АДРЕСА_3 від 03.06.2017року) становить 12 152,02грн.(а.с.7-26).

Згідно листа МКП Аварійно - диспетчерська служба від 21.12.2017року №712 в журналі реєстрації аварійних заявок та в базі даних диспетчер зареєстровано звернення: №493, 10.06.2017року о 05.09год. - течія гарячої води по стояку. Виїздом аварійної бригади на місці виклику 10.06.2017рокуо 05.20год. було виявлено течію в ніші та перекрито гарячу воду по стояку. Заяву передано на МПК ЖЕК №7 (а.с.56).

Відповідно до довідки МКП №ЖЕК №7 від 29.12.2017року №1125 МКП ЖЕК №7 не обслуговує будинок за адресою: вул. В. Порика, буд. 5 А з 01.06.2017року (а.с.58).

Згідно листа МКП Аварійно - диспетчерська служба від 27.02.2018року № 190 згідно журналу реєстрації аварійних заявок та згідно бази даних диспетчер 10.06.2017року о 05.09год. зареєстровано заявку №493 від мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1. Текси звернення течія гарячої води по стояку . Разом з тим, повідомляють, що виїздом аварійної бригади МКП АДС на місце виклику 10.06.2017року о 05.20год. було виявлено течію в ніші та перекрито гарячу воду по стояку. Заявку подальшого виконання передано на МКП ЖЕК №7 (а.с.99).

Відповідно до акту про залиття в квартирі АДРЕСА_2 від 03.06.2017року, складеного головою ОСББ ОСОБА_4, 5А ОСОБА_5 та двох свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9 встановлено затоплення: коридору (потолок, підлога (лінолеум), шпалери), прихожа: потолок, шпалери, підлога (лінолеум)). Причиною залиття, що трапилось, є те, що у квартирі №6, яка знаходиться поверхом вище, вийшов з ладу клапан унітазу. Висновок: комісією обстежено і встановлено, що затоплення сталося по вині мешканців квартири АДРЕСА_4 (а.с.29).

Згідно п.п. 2 п. 2.3.6 наказу Державного комітету України з питань Житлово - комунального господарства Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій від 17.05.2005року №76 у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік):прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 Щодо ремонту квартири після залиття також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Тобто факт залиття, характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов'язкової участі винної особи.

Дослідивши акт про залиття від 03.06.2017року встановлено, що в ньому не було зазначено посади осіб, які були в складі комісії, не були присутні особи, відповідальні за обслуговування будинку для встановлення причини залиття, не було запрошено відповідача для надання доступу до його квартири та огляду наявності або відсутності прояву протікання води та виявлення причини залиття.

Крім того, даний акт не було надано відповідачу для його ознайомлення та надання своїх зауважень щодо нього.

Отже, акт про залиття від 03.06.2017 року не може бути визнаний належним та допустимим доказом неправомірних дій відповідача щодо пошкодження внутрішнього оздоблення належної позивачу квартири, оскільки огляд пошкоджень був проведений за відсутності відповідача, акт складено не працівниками обслуговуючої організації та особами які не мають технічної освіти

Крім того, суд не бере до уваги висновок експертизи №ОС-300 від 21.09.2017року, оскільки даним висновком не досліджувався факт залиття квартири відповідача, ймовірності і залиття позивача, залиттям що сталося 10.06.2017року гарячою водою, який підтверджується листом Аварійно - диспетчерська служба від 27.02.2018року № 190.

Надана в судовому засіданні представником третьої особи ОСББ ОСОБА_4 -5А книга обліку, дата та реєстрація якої 16.05.2016року, в якій зафіксовано звернення позивача до голови ОСББ із заявою про залиття та із зазначенням про оформлення та вручення акту про залиття, суд оцінює як неналежний доказ, оскільки дана книга обліку була оформлення до набуття головою ОСББ повноважень. Так, як вбачається з витягу з реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців, ОСББ ОСОБА_4 - 5А зареєстровано 02.07.2016року, а книга обліку сформована та затверджена головою ОСББ 16.05.2016року, тобто за довго до призначення голови ОСББ ОСОБА_4 - 5А .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно до положень ст. 1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Відповідно до пункту 2 постанвои Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992року Про практику розгляду судами цивільних справ позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

З системного аналізу норм чинного цивільного законодавства України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок спростування презумції вини шляхом доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.

Частиною 3 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

З наведеного вбачається, що обов'язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач, у свою чергу, відсутність його вини в заподіянні шкоди.

У відповідності до норм ч. ч. 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). За положеннями ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Законодавець виключає збирання доказів судом, що стосується предмета спору, з власної ініціативи, за винятком витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом, як передбачено частиною 7 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Враховуючи викладене, та те, що позивачем не доведено вини відповідача у вчиненні останнім залиття, суд вважає, що в даному випадку відсутні всі необхідні елементи складу цивільного правопорушення, що свідчить про можливість настання цивільно-правової відповідальність відповідача у справі, а тому матеріальна шкода, заподіяна майну позивача, не підлягає відшкодуванню з відповідача, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 11-16, 22, 319, 322, 1166 ЦК України, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Порика-5А" про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 16.04.2018року.

ОСОБА_1, АДРЕСА_5, ІПН НОМЕР_1.

ОСОБА_2, АДРЕСА_6, паспорт серія АА №691563 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 22.01.1998року, ІПН НОМЕР_2.

Представник третьої особи ОСББ ОСОБА_4 -5А - ОСОБА_5, АДРЕСА_7, ідентифікаційний код юридичної особи 40620547.

ОСОБА_3, АДРЕСА_8.

Суддя: