Рішення

від 27.03.2018 по справі 761/45486/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45486/17

Провадження № 2/761/770/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря: Вольда М.А.

представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу Луч , третя особа: голова правління Житлово-будівельного кооперативу Луч ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправної та зобов язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року ОСОБА_3 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду із позовом до Житлово-будівельного кооперативу Луч (надалі по тексту - відповідач), в якій просив суд визнати неправомірною бездіяльність Житлово-будівельного кооперативу Луч щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 24.05.2017 року про надання належним чином завірених копій протоколів загальних зборів членів та зборів правління Житлово-будівельного кооперативу Луч з 01.01.2008 року по 24.05.2017 року; зобов язати відповідача надати позивачу належним чином завірені копії протоколів загальних зборів членів та зборів правління Житлово-будівельного кооперативу Луч з 01.01.2008 року по 24.05.2017 року; стягнути з відповідача на користь позивача кошти моральної шкоди в розмірі - 5000 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що в травні 2017 року позивачем неодноразово на адресу відповідача було направлено заяви із вимогою про надання належним чином завірених копій протоколів загальних зборів членів та зборів правління Житлово-будівельного кооперативу Луч з 01.01.2008 року по 24.05.2017 року. Між тим, вказане звернення вирішено не було та жодної відповіді надано не було, чим порушено вимоги Закону України Про звернення громадян , чим позивачу було заподіяно моральної шкоди у зв язку з неможливістю реалізувати своє право як громадянина України. Зважаючи на те, що звернення до правоохоронних органів на протиправні дії відповідача жодних результатів не дало, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача та одночасно третя особа ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позову, але фактично визнала факт не надання відповіді на звернення позивача та жодних документів на його прохання для ознайомлення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд встановив наступне.

Ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, і не оспорювалося сторонами, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, що також підтверджується свідоцтвом про право власності на вказане житло (а.с.7).

Як вбачається з витягу про реєстрацію установи відповідача, то ЖБК ЛуЧ зареєстровано з 1997 року та його керівником з 2001 року є третя особа ОСОБА_4, до якої позивач неоднаразово в травні 2017 року звертався із заявами про отримання зазначеної в позові інформації (протоколів загальних зборів та зборів правління ЖБК Луч ) (а.с.12-16).

Факт отримання вказаних заяв та не надання відповіді на них і іншої інформації не заперечувала ОСОБА_5 в судовому засіданні.

У відповідності до ст.1 Закону України Про звернення громадян Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За правилами ст..ст.14,15 вказаного Закону визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (стаття 20 вказаного Закону України Про звернення громадян ).

За умовами ст..18 вказаного Закону Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право серед іншого одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

За змістом позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом свого права на отримання відповіді, яке закріплено положеннями Закону України Про звернення громадян .

Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13, яка в силу ст. 263 ЦПК України може бути застосована судом зазначено, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому $ захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відтак, вимоги позову про визнання неправомірною бездіяльність Житлово-будівельного кооперативу Луч щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 від 24.05.2017 року відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, а тому, розцінюється як ефективний та належний спосіб захисту.

Перебування будинку, у якому знаходиться належна позивачу на праві власності квартири на балансі відповідача не заперечується сторонами та доводиться листом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (а.с.19).

Відтак, позивач, будучи власником квартири є членом ЖБК .

Відносини між учасниками справи регулюються Законом України Про кооперацію та вимогам Житлового Кодексу Української РСР.

За умовами ст.12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу серед іншого є право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб, а також право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

З аналізу змісту вимог вказаних Законів Про звернення громадян та Про кооперацію у взаємозв язку вбачається про порушення право особи на відповідь та отримання інформації щодо діяльності ЖБК підлягає судовому захисту, а саме в даному випадку ОСОБА_1 як уповноваженою особою відповідача відповіді на звернення позивача надано не було, а відтак положень вимог Закону України Про звернення громадян нею виконано не було щодо обов язку прийняти та розглянути отримані від позивача запити в травні 2017 року.

Відтак, зважаючи на те, що він як член житлово-будівельного кооперативу вправі отримувати інформацію про його діяльність, суд вважає за можливе вжити заходів захисту порушених прав позивача шляхом визнання неправомірною бездіяльність Житлово-будівельного кооперативу Луч щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 24.05.2017 року про надання належним чином завірених копій протоколів загальних зборів членів та зборів правління Житлово-будівельного кооперативу Луч з 01.01.2008 року по 24.05.2017 року та зобов язати відповідача надати позивачу належним чином завірені копії протоколів загальних зборів членів та зборів правління Житлово-будівельного кооперативу Луч з 01.01.2008 року по 24.05.2017 року, що стосується членства у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, слід зазначити наступне.

У відповідності зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Окрім того, згідно з роз'ясненнями, що містяться в постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , позивач має навести у заяві, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Тобто, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При цьому, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Зважаючи на встановлені порушення вимог законодавства з боку відповідача, безсумнівно отримані душевні страждання та вимушені зміни у звичному способі життя позивача внаслідок тривалого пошуку способу захисту свого порушеного права внаслідок неправомірних дій відповідача, суд вважає, що завдана йому моральна шкода розцінюється судом в 200 грн., що підлягає стягненню на користь позивача.

Суд при вирішенні питання про стягнення судових витрат враховує положення ст.141 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Керуючись ст..23, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст..ст.3-5,12-13, 76-92, 95, 141, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Житлово-будівельного кооперативу Луч щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 від 24.05.2017 року про надання належним чином завірених копій протоколів загальних зборів членів та зборів правління Житлово-будівельного кооперативу Луч з 01.01.2008 року по 24.05.2017 року.

Зобов язати посадових осіб Житлово-будівельного кооперативу Луч надати ОСОБА_2 належним чином завірені копії протоколів загальних зборів членів та зборів правління Житлово-будівельного кооперативу Луч з 01.01.2008 року по 24.05.2017 року, що стосуються членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Луч на користь ОСОБА_2 кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі - 200 грн. та судовий збір в сумі - 1920 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди та зобов язання надати усі інші протоколи загальних зборів та зборів правління ЖБК Луч , - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий в АДРЕСА_1

Відповідач: Житлово-будівельний кооператив Луч (код ЄДРПОУ 22871385), адреса м.Київ, вул..Салютна, 27-а.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст рішення виготовлено 10.04.2018 року