Рішення

від 12.12.2008 по справі 2-500/08

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2-500/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

    12 грудня 2008 року Шевченківський районний суд Харківської області в складі:

гол-чого судді Стеганцова С.М.

при секретарі Реуцькій Н.В.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в сел. Шевченкове справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району про визнання права власності на земельну ділянку як спадщину

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій вказала, що 07.05.2008 року померла її мати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка раніше 20.02.2002 року склала заповіт на її ім’я та заповідала їй земельну частку (пай), розташовану на території відповідача, на підставі сертифікату. Пізніше матір’ю був отриманий державний акт на земельну ділянку, однак нею не вносилися зміни до заповіту щодо належності земельної ділянки на підставі державного акту.  На даний момент позивач бажає прийняти спадщину у вигляді земельної ділянки після смерті матері, однак у державній нотаріальній конторі їй було відмовлено через те, що право власності на земельну ділянку посвідчено державним актом, а у заповіті йшлося про спадщину на підставі сертифікату.

Позивач просить суд  визнати за нею право власності на земельну ділянку в розмірі 8,0546 гектари, розташовану на території Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області, згідно державного акту серії ХР № 110771, виданого 03.07.2004 року Шевченківською райдержадміністрацією Харківської області на ім’я ОСОБА_2, як спадщину по заповіту.

    Позивач у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала. Представник відповідача до суду не з’явився, надав письмову заяву, в якій вказав про визнання позову, прохав слухати справу без його участі.

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що можливо постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання.

    Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174  ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.    

    Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вважає, що позов підлягає задоволенню  з наступних підстав.    

    Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

    Позивач є донькою ОСОБА_2, що підтверджується її свідоцтвом про народження (а.с. 8)      

20.02.2002 року ОСОБА_2 склала заповіт на ім’я своєї доньки - позивача, згідно якого заповідала ОСОБА_1 належну їй   частку (пай) згідно земельного сертифікату серії ХР № 0192165 із земель колективної власності КСП “Нова Зоря”  (а.с. 7). Пізніше 03.07.2004 року  ОСОБА_2 отримала державний акт на земельну ділянку площею 8,0546 га серії ХР № 110771, цільове призначення земельної ділянки – ведення сільськогосподарського виробництва (а.с. 9). Згідно витягу з технічної документації, складеного відділом держкомзему у Шевченківському районі Харківської області,  грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки становить 76361 гривень (а.с. 10). Після отримання державного акту ОСОБА_2 не внесла зміни до заповіту щодо належності їй земельної ділянки на підставі державного акту.

07.05.2008 року ОСОБА_2 померла у с. Петропілля Шевченківського району Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ № 164245  (а.с.6).

Суд вважає, що наміром ОСОБА_2 при складанні заповіту було заповідання своєї земельної ділянки позивачеві, а після отримання державного акту зміни не були нею внесені до заповіту через юридичну необізнаність і похилий вік, заповіт від 20.02.2002 року до дня смерті заповідача не скасовувався і не змінювався,  на теперішній час залишається в силі.  

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.   В теперішній час позивач не має можливості прийняти спадщину у вигляді земельної ділянки в адміністративному порядку.

Тому на підставі вищевикладеного, суд  вважає позов задовольнити і визнати за позивачем право власності на на земельну ділянку в розмірі 8,0546 гектари, розташовану на території Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області, згідно державного акту серії ХР № 110771, виданого 03.07.2004 року Шевченківською райдержадміністрацією Харківської області на ім’я ОСОБА_2, як спадщину по заповіту від 20.02.2002 року після смерті матері ОСОБА_2.

                       Керуючись ст.ст.  10, 11, 130 ч.4, 174 ч.4,  212, 214-215  ЦПК України,

                    ст. ст.1225, 1233-1235 ЦК України

ВИРІШИВ:

    Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку в розмірі 8,0546 гектари, розташовану на території Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області, згідно державного акту серії ХР № 110771, виданого 03.07.2004 року Шевченківською райдержадміністрацією Харківської області на ім’я ОСОБА_2, як спадщину по заповіту після смерті матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлої 07.05.2008 року.    

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                            С.М.Стеганцов