Рішення

від 06.04.2018 по справі 145/374/17

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"06" квітня 2018 р. 145/374/17

2/145/24/2018

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Мазурчака А. ,

при секретарі Мигдальській Н.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ТОВ "ОСОБА_6 Україна" в особі філії "Стояни" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом в якому вказує, що йому на праві власності належить земельна ділянка № 144 кадастровий номер

0524581300:01:001:0143 площею 3,4303 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

Влітку 2008 року він досягнув усної домовленості з представниками ТОВ ОСОБА_6 Україна про те, що вони оброблятимуть належну йому земельну ділянку без укладення договору оренди, при цьому він матиме право витребувати її у будь - який час.

В лютому 2017 року він звернувся до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки, оскільки має намір обробляти її самостійно. Однак відповідач відмовився повернути йому вказану земельну ділянку, мотивуючи тим, що між ними ніби то в письмовій формі укладено договір оренди цієї земельної ділянки від 15 грудня 2008 року

терміном на 15 років, який зареєстрований у Тиврівському секторі реєстрації Вінницької регіональної філії Центр ДЗК 04.02.2010 року, запис № 041081300036.

Відповідачем було надано йому ксерокопії вказаного договору та акту прийому-передачі землі.

Ознайомившись з вказаними копіями стверджує, що цей договір він не укладав, а підпис на договорі та в акті прийому передачі землі не його.

Термін оренди в п. 5 Договору зазначено на 15 років, при цьому орендар ще й має переважне право на його поновлення, однак такої домовленості між ними не було, а тому погодитись з таким договором за умови відсутності у ньому його підпису він не може.

Просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0524581300:01:001:0143 площею 3,4303 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області від 15 грудня 2008 року № 228, укладений між ним та ТОВ ОСОБА_6 Україна , який зареєстрований у Тиврівському секторі реєстрації Вінницької регіональної філії Центр ДЗК 04.02.2010 року, запис № 041081300036.

Стягнути з відповідача на його користь судові витрати згідно квитанцій.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, викладених в позові. Пояснив, що земельна ділянка позивача знаходиться в користуванні ТОВ "ОСОБА_6 Україна", однак позивач стверджує, що не підписував договір оренди, домовленість між ними була лише усна і по першій вимозі відповідач мав віддати спірну земельну ділянку.

Представники відповідача заперечують в задоволенні позову, пояснили, що жодних звернень позивача з питань повернення землі не було. Підставою для сплати податків підприємством є саме договір оренди. Позивач визнавав договір і його умови і щорічно отримував орендну плату.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

ОСОБА_7 на праві власності належить земельна ділянка № 144 кадастровий номер 0524581300:01:001:0143 площею 3,4303 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області, що стверджується державним актом на право приватної власності на

землю серії ВН № 048408 (а.с. 5-6), виданого на підставі розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації № 372 від 01.10.2003 року.

15 грудня 2008 року між ОСОБА_5 (Орендодавець) з одного боку та ТОВ ОСОБА_6 Україна (Орендар) в особі директора філії Стояни ТОВ ОСОБА_6 України ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності з другого боку, укладено Договір оренди земельної ділянки № 228 площею 3,4303 га (а.с. 7-8).

04.02.2010 року вказаний договір було зареєстровано в Тиврівському районному відділі Вінницької регіональної філії (Центр ДЗК) внесено у державний реєстр земель та вчинено запис № 041081300036.

У п.5 Договору зазначено, що вказаний договір укладено на 15 років. Після закінчення строку Договору орендар має преважне право поновлення його на новий строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В статті 203 ЦК України зазначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Згідно ст. 17 Закону України Про оренду землі передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до вимог ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені особи. Частиною 1 ст. 16 цього Закону передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" порушення вимог статті 4, так само як і недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, є підставою для визнання договору недійсним.

Згідно ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином, договір оренди, що зареєстрований у порядку, передбаченому законодавством і підписаний не власником землі, може бути визнаний недійсним.

Відповідно до висновоку експертизи Вінницького відділення КНДІСЕ №6677/6678/17-21 від 07.12 2017 року, підпис на договорі оренди землі від 15 грудня 2008 року та в акті приймання-передачі земельної ділянки укладеного 15 грудня 2008 року, виконаний не самим ОСОБА_5, а іншою особою.

ОСОБА_5 таких обставин, суд вважає, що в момент вчинення правочину мало місце порушення прав позивача щодо: свободи договору, необхідності згоди обох сторін при його укладанні, відсутності волевиявлення позивача відносно розпорядження земельною ділянкою, яка належить йому на праві приватної власності, передбачене вимогами ч. 3 ст.203 ЦК України, недодержання яких тягне за собою недійсність правочинів.

При вирішенні спору про визнання договору недійсним з підстав відсутності у сторони волі на його укладення, суд вважає, що має значення наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене стю 203 ЦК, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного суду України від 18 грудня 2013 року у справі №6-127цс13.

Суд вважає, що у ОСОБА_5 було відсутнє волевиявлення на укладення договору оренди, а отримання позивачем орендної плати за використання земельної ділянки, за умови, що договір оренди землі не підписувався орендодавцем, говорить лише про досягнення згоди між сторонами про тимчасове користування земельною ділянкою позивача, але не на строк 15 років.

Враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, а саме те, що судовий збір сплачений позивачем в розмірі 640 грн. за подачу позову, 2228,40 грн. судових витрат на проведення експертизи, дані судові витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 203, 610-611, 629, 651, 792 ЦК України, ст.ст. 22, 125, 141, 158 ЗК України, ЗУ Про оренду землі ,

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0524581300:01:001:0143 площею 3,4303 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області від 15 грудня 2008 року № 228, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ ОСОБА_6 Україна , який зареєстрований у Тиврівському секторі реєстрації Вінницької регіональної філії Центр ДЗК 04.02.2010 року, запис № 041081300036.

Стягнути з ТОВ ОСОБА_6 Україна на користь ОСОБА_5 сплачений ним судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Стягнути з ТОВ ОСОБА_6 Україна на користь ОСОБА_5 сплачені ним витрати за проведення експертизи в розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд з дня виготовлення повного тексту рішення, тобто з 13.04.2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мазурчак А. Г.