Рішення

від 06.04.2018 по справі 810/3948/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2018 року № 810/3948/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді -Терлецької О.О.,

при секретарі судового засідання Мкртчяна Н.Ц.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0017951208 від 31.07.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем за результатами проведення перевірки слід визнати протиправним, оскільки акт перевірки, на підставі якого було прийнято таке рішення, грунтується на висновках, які суперечать діючому законодавству України. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення є незаконним, та таким, що прийняте з явним порушенням норм діючого законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні та письмовому відзиві, наданому до суду проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності встановив наступне.

На підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, ст.79 розділу II, п.200.11 ст.200 Розділу V Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України), відповідно до наказу Головного управління ДФС у Київській області від 20.06.2017 за №1078, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Енергоресурс достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2017 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 22.05.2017 за №9094118303).

В результаті перевірки, відповідачем було складено Акт від 11.07.2017 №1361/10-36-12-08/31444050 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Енергоресурс з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2017 року (далі - Акт перевірки).

У висновках Акта перевірки зазначено про порушення ТОВ Енергоресурс вимог п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, ст. 200 Кодексу, а саме завищено від'ємне значення за періоди, які підлягають перевірці на суму ПДВ у розмірі 230 115,00 грн. До такого висновку податковий орган дійшов у зв'язку із наступним.

Відповідно до наданих до перевірки документів податкового та бухгалтерського обліку основними постачальниками у ТОВ Енергоресурси) є:

1)ТОВ "РЕМБУДТРАНС", ІПН 215607126502, відповідно договорів підряду:

- №639 від 01.07.2016, підрядні роботи з реконструкції під'їзної залізничної колії по об'єкту "Будівництво заводу водовугілля в м. Бровари Київської області (заміщення природного газу при виробництві тепла)";

- №641 від 28.07.2016 року, підрядні роботи на ділянці заводу водовугілля по етапам будівництва: влаштування дорожнього покриття вздовж естакади; влаштування шафної (підпірної) стінки естакади; місцеве переміщення грунту по об'єкту "Будівництво заводу водовугілля в м. Бровари Київської області (заміщення природного газу при виробництві тепла);

- №642 від 22.08.2016, будівництво під'їзної залізничної колії при ст. Бровари довжиною 330 м з примиканням до під'їзної колії № 1 КП "Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій по об'єкту, "Будівництво заводу водовугілля в м. Бровари Київської області (заміщення природного газу при виробництві тепла);

- додаткової угоди №1 від 27.10.2016 до договору підряду № 639 від 01.07.2016 року, оздоровчій ремонт колії № 7 на ділянці довжиною 227 м по маршруту подавання-прибирання вагонів до побудованої під'їзної колії по об'єкту "Будівництво заводу водовугілля в м. Бровари Київської області (заміщення природного газу при виробництві тепла);

- №646 від 17.10.2016, підрядні роботи з улаштування внутрішньо площадкових зовнішніх інженерних мереж зливової каналізації по об'єкту "Будівництво заводу водовугілля в м. Бровари Київської області (заміщення природного газу при виробництві тепла) на загальну суму 5 176 934,24 грн., в. т- ч. ПДВ 862 822,38 грн.

2) ТОВ "СТІЛ ЦЕНТР", ІПН 380142126531, відповідно договорів підряду:

- №27-0516/1 від 27.05.2016, роботи з будівництва заводу водовугілля в м. Бровари Київської області згідно проекту, розробленого ТОВ "Укренергопром-3";

- №1207-16 від 12.07.2016, комплекс робіт: роботи по будівництву резервуарів пожежної води заводу водовугілля в м. Бровари Київської області згідно проекту, розробленого ТОВ "Укренергопром-3";

- №1307-16 від 28.07.2016, роботи по улаштуванню фундаментів; роботи по виготовленню та монтажу металевих конструкцій каркасу корпусу; роботи з улаштування монолітних плит перекриття; по об'єкту "Будівництво заводу водовугілля в м. Бровари Київської області (заміщення природного газу при виробництві тепла);

- №0712-16 від 07.12.2016 року, роботи по етапам будівництва: будівельні конструкції металеві будівельні конструкції бетонні; для зазначених споруд системи подачі палива від складу до виробничого корпусу: конвеєрна галерея №1, будівля дробильних установок, конвеєрна галерея №2 по об'єкту "Будівництво заводу водовугілля в м. Бровари Київської області (заміщення природного ту при виробництві тепла) на загальну суму 16 027 998,28 грн., в. т. ч. ПДВ 2 671 333,05 грн.

3) ТОВ "УКРКРАН ТРАНС "КАСКАД", ІПН 329324310293, відповідно договору підряду №21/06-1 від 21.06.2016, підрядні роботи з улаштування зовнішнього електропостачання по об'єкту "Будівництво заводу водовугілля в м. Бровари Київської області (заміщення природного газу при виробництві тепла) на загальну суму 884 123,15 грн., в. т. ч. ПДВ 147 353,86 грн.

Перевірка правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно.

У зв'язку із набранням чинності наказу ДФС України від 14.04.2017 за №263 Про затвердження Регламенту взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних Правлінь ДФС в областях м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного

відшкодування податку на додану вартість (далі по тексту - Регламент), у ході проведення перевірочних заходів відповідно п.4 Регламенту надання підрозділами податкової міліції інформаційних довідок та іншої інформації (у разі наявності) від інших правоохоронних органів, що свідчить про безпідставність декларування бюджетного відшкодування до підрозділів податків і зборів з юридичних осіб, податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС за місцем податкового обліку платника. Форму Довідки щодо ризиків заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ та/або формування від'ємного значення податку наведено у додатку 3 до цього Регламенту , отримано інформацію, а саме довідку щодо ризиків заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ від 21.06.2017 року за №680/10-06-21-04.

Враховуючи вищевикладене, ознаки ризику у контрагентів-постачальників:

ДП Аріна ПАТ Монтажник України (код за ЄДРПОУ 24881152) ланцюг постачання (1): зареєстровано кримінальне провадження (№12015000000000630, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.4 ст.190 КК України) - відповідно до ухвали суду від 01.08.2016 по справі №760/6919/16-К; провадження №1-кс/760/10651/16.

Відповідно до змісту вищезгаданої ухвали ДП Аріна ПАТ Монтажник України

користувалось послугами транзитно-конвертаційних груп.

ТОВ НТП Макс І К (код за ЄДРПОУ 20282880) ланцюг постачання (1); відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2017 по справі №761/17009/17,

провадження 1-кс/761/10614/2017 формувало собі ризиковий податковий кредит.

Вся вище перерахована інформація внесена до бази даних ЄДРСР.

Не погоджуючись з фактами викладеними в Акті перевірки, у відповідності до п. 86.7 ст. 86 ПК України, 17.07.2017 позивачем було подано заперечення до Акту перевірки (далі - Заперечення).

У відповідь, 26.07.2017 відповідачем на адресу позивача було направлено Лист про результати розгляду заперечення (далі - Лист), в якому податковий орган, незважаючи на надані позивачем докази та обґрунтування, посилаючись на наявність ознак ризику у контрагентів-постачальників ТОВ Енергоресурси висновки наведені в Акті перевірки залишив без змін.

31.07.2017 відповідачем на підставі Акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення за №0017951208, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 230 115 гривень.

16.08.2017 позивачем було направлено на адресу Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення.

Незважаючи на факти викладені у скарзі, 13.10.2017 Державною фіскальною службою України було прийняте рішення про результати розгляду скарги (далі - Рішення) яким податкове повідомлення-рішення відповідача залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи висновки, викладені в Акті перевірки необгрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами, а прийняте податкове повідомлення-рішення таким, що винесено з порушенням норм діючого законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В Акті перевірки зазначено, що контрагент ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС , а саме ДП Аріна ПАТ Монтажник України користувалось послугами транзитно-конвертаційних груп. Вищевказаний висновок податкового органу обґрунтовується Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 року по справі № 760/6919-16-к, із змісту якої слідує, що ДП Аріна ПАТ Монтажник України , виступаючи разом ще з декількома сотнями підприємств реально діючого сектору економіки користувалось послугами певної транзитно-конвертаційної групи.

Суд звертає увагу на той факт, що наведене судове рішення датоване 01.08.2016, а період, який у ньому розглядається стосується взагалі періоду починаючи з 2014 року.

Господарські відносини між ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС та ДП Аріна ПАТ Монтажник України розпочались вже після прийняття вказаного судового рішення. Так, між сторонами було укладено договір підряду (з улаштування інженерних мереж) № 32 від 15 серпня 2016 року.

Суд наголошує, що ДП Аріна ПАТ Монтажник України виступає виконавцем підрядних робіт з улаштування зовнішніх інженерних мереж за договором підряду.

При цьому, з об'єктивних причин сам договір фактично почав виконуватись лише у березні 2017 року, про що свідчать первинні документи: додаткова угода № 1 до договору підряду № 32 від 15 серпня 2016 року (додається), платіжне доручення № 86 від 28 березня 2017 року (додається) та податкова накладна від 28.03.2017 (додається) з квитанцією № 1 від 14.04.2017 про реєстрацію податкової накладної.

Отже, відносини між позивачем та Дії Аріна ПАТ Монтажник України розпочались вже після прийняття вищевказаного судового рішення. Тобто, вищевказане судове рішення жодним чином не стосується періоду, в який ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС та ДП Аріна ПАТ Монтажник України мали господарські відносини.

Таким чином, застосування відповідачем, Ухвали Солом'ямського районного суду міста Києва від 01.08.2016 по справі № 760/6919-16-к з метою обґрунтування прийнятого ним рішення є неправомірним, оскільки вказаний доказ не стосується заявленого позивачем періоду, який підлягає перевірці.

Окрім того, в Акті перевірки зазначено, що контрагент ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС , а саме, ТОВ НТП Макс і К формувало собі ризиковий кредит. Дані обставини на думку податкового органу відображені в Ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 19.05.2017 року по справі № 761/17009/17.

Однак суд звертає увагу на той факт, що у цій ухвалі взагалі відсутнє будь-яке згадування ТОВ НТП Макс і К , отже не прослідковується відношення контрагент ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС до даного судового рішення.

Разом з тим, між ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС та ТОВ НТП Макс і К був укладений договір № 16/06/1 від 16.06.2016, за умовами якого ТОВ НТП Макс і К виступає й виробником обладнання.

Доказом поставки обладнання на будівельний майданчик ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС є товарно-транспортна накладна від 19.06.2017.

На момент проведення перевірки силами ТОВ НТП Макс і К здійснювався монтаж обладнання, яке зазначене у специфікації до договору № 16/06/1 від 16.06.2016.

Таким чином, враховуючи положення чинного законодавства, відповідач неправомірно покладає відповідальність за дії контрагентів на позивача, оскільки останній, враховуючи існування індивідуальної відповідальності суб'єктів господарювання, жодним чином не може відповідати за господарську діяльність контрагентів та її наслідки.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.2009 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996 від 16.07.99 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що наявність первинних документів та відповідність їх вимогам чинного законодавства під час проведення перевірки та судового розгляду справи податковим органом не заперечувалась.

Угоди, укладені між позивачем та контрагентами, є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними. Придбання послуг безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності позивача, що направлено на отримання доходу. Виконання угод підтверджується податковими накладними та іншими документами, які містяться в матеріалах справи.

Виходячи з вищенаведеного суд доходить висновку, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами та правомірність формування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів складених під час здійснення таких господарських операцій.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 31.07.2017 №0017951208 не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати, а саме сплачений ним судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0017951208 від 31.07.2017.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс" (код ЄДРПОУ 31444050) сплачений ним судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 19 квітня 2018 р.