Рішення

від 18.06.2007 по справі 14/155-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/155-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18.06.2007                                                                Справа №  14/155-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за первісним позовом Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго"

до Дочірнє підприємство "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України"  

про стягнення 508104грн.02коп. основного боргу, а також за застрічним позовом міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон, до дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, про визнання недійсними пунктів 5.1., 4.7., 4.8., 4.10. договору комісії № 12/04-310 від 01.10.2004 р.,

за участю представників

позивача за первісним позовом: Кошарський О.В., дов. № 07/57 від 24.02.07 р., на засідання суду 18.06.07 р. не прибув, Устюков С.О., представник, дов. № 07/42 від 09.02.07 р.,

відповідача за первісним позовом: Семко С.О., нач. юр. відділу, дор. № 2518-15 від 18.12.06 р.

Позивач у первісній позовній заяві просить стягнути з відповідача 508104грн.02коп. основного боргу,  відповідно до умов договору комісії від 01.10.2004 року № 12/04-310, посилаючись на положення ст. ст. 525, 526, 530, 625, 1011, 1016 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193, 229 Господарського кодексу України.

Представник позивача за первісним позовом на засіданні суду підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача за первісним позовом 28.04.07 р. звернувся із зустрічним позовом до дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", у якому просить визнати недійсними пункти 4.7., 4.8., 4.10., 5.1. договору комісії № 12/04-310 від 01.10.2004 р. та заперечує проти первісних позовних вимог, посилаючись на недійсність окремих положень договору комісії, укладеного з позивачем за первісним позовом, які стосуються поручительства (делькредере) перед комітентом за виконання споживачами зобов'язань по оплаті спожитої ними теплової енергії. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.05.07 р. до 11.06.07 р. та з 11.06.07 р. до 18.06.07 р. (остання для підготовки повного тексту рішення по справі).

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

01.10.04 між Дочірнім підприсмсівом "Газ-тепло" (далі - Позивач) та Міським

комунальним підприсмсівом "Херсонтеплоенерго" (далі - Відповідач) був укладений

договір комісії № 12/04-3 10 (далі - Договір), згідно з яким Відповідач здійснює продаж  теплової енергії від свого імені, в інтересах та за рахунок  Позивача.

Згідно п. 4.1 Договору Комітент (Позивач) зобов'язаний передати Комісіонеру

(Відповідачу) обумовлений в Акті прийому-передачі обсяг теплової енергії.

Пункт 3 Договору передбачає, що ціна теплової енергії визначається у актах

приймання-передачі теплової енергії.

В період з жовтня 2004 р. по вересень 2005 р. Позивач свої зобов'язання з передачі теплової енергії виконав в повному обсязі передавши Відповідачу 341166,810 Г/кал. на загальну суму 33 418 126 грн. 93 коп., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії. Свої зобов'язання з оплати теплової енергії Споживачі (наймачі (власники) квартир, будинків, бюджетні організації усіх рівнів, госпрозрахункові підприємства, яким надаються послуги з централізованого гарячого водопостачання, теплопостачання) виконали неналежним чином, частково сплативши Позивачу лише 32 910 022 грн. 91 коп.

Згідно з п. 4.8 Договору Відповідач бере на себе поручительство (делькредере)

перед Позивачем за виконання зобов'язань третіми особами (споживачами) за договорами, укладеними між Відповідачем та третіми особами (споживачами) на виконання п. 4.3. Договору.

Розмір заборгованості споживачів теплової енергії та розмір заборгованості

Відповідача за делькредере фіксувались у звітах комісіонера шляхом додавання

заборгованості за звітний місяць до заборгованості за попередні місяці, в зв'язку з

чим попередні звіти втрачали чинність.

Згідно з останнім затвердженим звітом комісіонера № 11 3/310 від 30.11.06 р. були зафіксовані заборгованість споживачів за теплову енергію в розмірі 508 104,02 гри. та заборгованість Відповідача згідно з делькредере в розмірі 508 104,02 грн.

Оскільки строк виконання зобов'язань із сплати вартості теплової енергії в

договорі не був визначений, то в порядку ст. 530 ЦК України та на виконання п. 4.8

Договору. Позивач 06.04.07 р. направив Відповідачу вимогу про погашення заборгованості за договором № 12/04-3 10 від 01.10.04 року.

На час подання позовної заяви (18.04.07 р.), відповіді на вищевказану вимогу не надійшло. Оплати, отриманої Відповідачем теплової енергії, проведено не було.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України  (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно приписів ч. 1, 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського  договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення,  зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного  виду,  а  також  умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При  укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 1016 ЦК України комісіонер не відповідає перед комітентом  за  невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

Отже, комісіонер вправі поручитися за виконання вже укладеного з третьою особою договору, тобто предмет договору поруки (делькредере) у будь-якому випадку комітент та комісіонер зобов'язані узгодити. Відсутність такої істотної умови договору поруки (делькредере) як предмет, свідчить про неукладеність пункту 4.8. договору комісії № 12/04-310 від 01.10.2004 р.

За вказаних обставин, позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню, а провадження по справі за зустрічним позовом припиняється за відсутністю предмету спору в частині зустрічних позовних вимог про визнання недійсним п. 4.8. договору комісії № 12/04-310 від 01.10.2004 р., не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги щодо визнання недійсними пунктів 4.7., 4.10., 5.1. того ж договору, у зв'язку з безпідставністю, оскільки у зустрічній позовній заяві не вказано конкретних норм ЦК України, які передбачають недійсність зазначених пунктів договору комісії.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову залишається судом без задоволення, оскільки позивачем не обґрунтовано в чому саме полягає можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст. 80 (п. 1-1 ч. 1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           В задоволенні первісного позову відмовити.

2.           Провадження по справі за зустрічним позовом припинити в частині вимог про визнання недійсним п. 4.8. договору комісії № 12/04-310 від 01.10.2004 р..

3.          Відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог щодо визнання недійсними пунктів 4.7., 4.10., 5.1. договору комісії № 12/04-310 від 01.10.2004 р.

    4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

         Суддя                                                                                      Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

       процесуального кодексу України                                                             "18" червня 2007 р.