Постанова

від 05.09.2007 по справі 14/155-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

05.09.2007                                                                                  

Справа № 14/155-07 

  Дніпропетровський

апеляційний господарський суд у складі колегії :

головуючого                                         

Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів

:                                                     

Швець В.В., Головко В.Г.

при

секретарі судового засідання      

Ролдугіна Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської

області від ІНФОРМАЦІЯ_1р. у справі

за позовом     Товариства з

обмеженою відповідальністю “Південбудчермет”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської

області

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

про стягнення 83055гр.

    В С

Т А Н О В И В :

ІНФОРМАЦІЯ_2р. до господарського суду Дніпропетровської області

надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Південбудчермет” (далі

ТОВ “Південбудчермет”) про стягнення з ОСОБА_1 82544гр. Свої вимоги позивач

обґрунтував тим, що між сторонами було укладено договір, відповідно до умов

якого ТОВ “Південбудчермет” зобов'язалось перерахувати відповідачу кошти в

рахунок майбутнього укладення договору купівлі-продажу частини нежитлового

приміщення, розташованого за адресою : АДРЕСА_1в. Також умовами договору було

передбачено, що якщо вартість майна буде більшою, ніж встановлена БТІ вартість

приміщення, відповідач поверне надлишкові гроші. Не зважаючи на це, відповідач

своїх зобов'язань за договором не виконав та не повернув ТОВ “Південбудчермет”

70000гр. Крім вказаної суми позивач просив стягнути з відповідача інфляційні

витрати в сумі 9744гр., річні відсотки -2800гр. та судові витрати.

    Під час розгляду справи

позивач уточнив позовні вимоги (а.с.43-44) та просив стягнути з відповідача

83055гр.

    Рішенням господарського

суду Дніпропетровської області від ІНФОРМАЦІЯ_1р. (суддя Панна С,П,О, позов задоволено

частково : на користь позивача стягнуто 70000гр. боргу, 7376,2гр. інфляційних

збитків, 2128гр. річних та судові витрати.

    Не погодившись з

рішенням ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на

неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просив

рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову.  При цьому апелянт послався на те, що судом не

враховано, що позивач несвоєчасно надав йому рахунок, який є підставою для

перерахування грошових коштів, а тому відповідачем не було прострочено

виконання грошового зобвоязання. Крім того, справу було розглянуто за

відсутністю відповідача.

    ТОВ “Південбудчермет”

відзиву не надало.

    Сторони в судове

засідання не з'явились, пославшись на неможливість з'явитися до суду.

Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно

законності оскаржуваного рішення, а сторонам було надано достатньо часу для

підготовки до судового засідання та забезпечення явки своїх представників до

суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у

відсутність сторін, яких належним чином сповіщено про час та місце слухання

справи та надано можливість для забезпечення явки представника підприємства в

судове засідання.

    Дослідивши матеріали

справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до

ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі,

колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    Судом першої інстанції повно

та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні

обставини, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на

залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія

суддів враховує таке.

    З матеріалів справи вбачається, що сторони

ІНФОРМАЦІЯ_3р. уклади договір НОМЕР_1 (а.с.9-10) відповідно до умов якого

позивач зобов'язався перерахувати відповідачу грошові кошти в рахунок

майбутнього укладання договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення.

Відповідно до п.4 договору у випадку, коли вартість приміщення, згідно даних

Криворізького БТІ, буде більшою ніж перераховано, відповідач поверне зайві

кошти.

    На виконання своїх

зобов'язань ТОВ “Південбудчермет” перерахувало відповідачу 280000гр. (а.с.11).

В той же час, відповідно до умов договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_4р.,

вартість придбаного позивачем майна склала 210000гр. (а.с.12-13).

ІНФОРМАЦІЯ_5. ТОВ “Південбудчермет” направило в адресу ОСОБА_1

вимогу про повернення 70000гр. (а.с.14), а тому, у відповідності до ч2 ст.530

ЦК України, у відповідача виник обов'язок виконати грошове зобов'язання. При

цьому, розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу від

ІНФОРМАЦІЯ_4р. (а.с.35-36) не звільняє відповідача від обв'язку виконати

грошове зобов'язання та повернути отримані від позивача гроші, оскільки

рішенням суду по справі не вирішено долю грошових коштів, отриманих ОСОБА_1 на

підставі вказаного договору.

    Враховуючи, що

відповідачем порушено грошове зобов'язання, позивач, крім суми боргу, у

відповідності до ст.625 ЦК України, має також право на отримання індексу

інфляції та річних відсотків, а тому судом обґрунтовано стягнуто з ОСОБА_1 суму

боргу,  індекс інфляції та річні відсотки.

    Посилання відповідача на

те, що невиконання грошового зобвоязання було обумовлено простроченням

кредитора (ТОВ “Південбудчермет”), який не надав ОСОБА_1 свої банківські

реквізити та рахунки на оплату, безпідставні з огляду на таке.

    Банківські реквізити ТОВ

“Південбудчермет” зазначено у вимозі про повернення грошових коштів від

ІНФОРМАЦІЯ_6р. та у платіжних дорученнях, якими позивачем на користь

відповідача було перераховано 280000гр. Крім того, з відзиву ОСОБА_1 (а.с.30)

вбачається, що останній був готов сплатити суму боргу готівкою. Таким чином,

для проведення розрахунку як у безготівкові формі, так і готівкою, відповідач

не мав ніяких перешкод оскільки мав необхідні банківські реквізити, а

проведення розрахунку у готівковій формі взагалі не потребує отримання такої

інформації, як номер рахунока позивача у банку.

    Не скористався

відповідач і наданим йому правом виконати зобвоязання внесенням боргу в депозит

нотаріуса, як це передбачено ст.537 ЦК України.

    Не зважаючи на те, що

вже під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач мав всю

необхідну для погашення боргу інформацію щодо банківських рахунків позивача

(а.с.38), ОСОБА_1 так не виконав свого грошового зобов'язання щодо сплати

основного боргу.

    Щодо посилань

відповідача на відсутність рахунку на оплату, то умовами договору НОМЕР_1 не

передбачається обв'язок позивача виставляти такі рахунки для повернення зайво

сплачених грошей.    

    Безпідставним також є

посилання апелянта на нібито припущене судом порушення норм процесуального

права, яке виразилось у розгляді справи у його відсутність. Так, з матеріалів

справи вбачається, що судом двічі задовольнялись клопотання відповідача про

відкладення розгляду справи, які мотивувались тим, що приватний підприємець

ОСОБА_1 відбував у відрядження (а.с.23,25,42,52). Тому відмова суду

задовольнити чергову заяву відповідача про відкладення розгляду справи (а.с.55)

з цих же причин не є порушенням вимог ГПК України, оскільки судом було надано

ОСОБА_1 реальну можливість прийняти участь у судовому засіданні та захистити

свої інтереси.

    За таких обставин

колегія суддів доходить висновку про те, що поведінка відповідача до звернення

позивача до суду та під час розгляду справи в судах першої і апеляційної

інстанцій, свідчить про те, що ОСОБА_1, зловживаючи своїми правами, намагається

уникнути виконання грошового зобвоязання та спрямовує свої дії на безпідставне

затягування судового процесу, що суперечить приписам ч3 ст.22 ГПК України та

ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка гарантує право

кожного при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків на розгляд

спору упродовж розумного строку.

     Враховуючи наведене

колегія суддів доходить висновку про відсутність передбачених ст.104 ГПК

України підстав для скасування чи зміни рішення суду.

    Керуючись ст. 101, 103

-105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу

ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду

Дніпропетровської області від ІНФОРМАЦІЯ_1р. -без змін.

     Головуючий                                                                                                   

А.О. Логвиненко

     Суддя                                                                                                                   

В.Г. Головко

Суддя                                                                                                                     

В.В. Швець