Ухвала

від 20.04.2018 по справі 644/1483/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

20.04.2018 Суддя Клименко А. М..

Справа № 644/1483/18

Провадження № 2/644/1176/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року.

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Клименко А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до свого колишнього чоловіка - ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини і просила:

- стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку та доходів відповідача від підприємницької діяльності щомісяця, починаючи з 01 березня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття;

- стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразово шляхом компенсації фактично понесених витрат у розмірі 10374 грн. 50 коп. за період з вересня 2011 року по 28 лютого 2018 року;

- стягнути з відповідача додаткові витрати на неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 7320 грн. щомісячно з урахуванням індексу інфляції, починаючи з 01 березня 2018 року, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з нею, а відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2014 року ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_3. З дня розірвання шлюбу відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання його неповнолітньої дитини, хоча утримання, виховання та розвиток дитини потребує значних фінансових витрат та додаткових витрат, а відповідач має фінансову можливість сплачувати аліменти та додаткові витрати на утримання дитини, оскільки є підприємцем та засновником приватних фірм. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати в сумі 352 грн. 40 коп.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив:

-накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2, що знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах;

-накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2;

-накласти арешт на нежитлові будівлі: літ. А-1 , загальною площею 457 кв.м.; літ. Б-1 , загальною площею 702,1 кв.м. (реєстраційний номер 3933865) по пров. Рубанівському, буд. 3 в м. Харкові, що належать на праві власності ОСОБА_2;

-накласти арешт на нежитлові будівлі: літ В-2 , загальною площею 3768,5 кв.м. (реєстраційний номер 31777604) по пров. Рубанівському, буд. 3 в м. Харкові, що належать на праві власності ОСОБА_2;

-накласти арешт на нежитлові будівлі: літ. А-3 , загальною площею 3366,8 кв. м., літ. Б-1 , загальною площею 1638,3 кв. м., літ. В-1 , загальною площею 2256,9 кв.м., літ. Г-1 , загальною площею 968,5 кв.м., літ. Ж-1 , загальною площею 1608,7 кв.м., літ. З-1 , загальною площею 216 кв.м., літ. К-1 , загальною площею 30 кв.м., літ. Л-1 , загальною площею 2923 кв.м., літ. М-1 , загальною площею 1374,3 кв.м., літ. Н-2 , загальною площею 4827,4 кв.м., літ. О-1 , загальною площею 66,3 кв.м., літ П-1 , загальною площею 314,8 кв.м., літ. Р-1 , загальною площею 2885,1 кв.м. (реєстраційний номер 31778145) по вул. Конотоська, буд. 4, буд. 3 в м. Харків, що належать на праві власності ОСОБА_2

В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що станом на 01 січня 2018 року відповідач за її підрахунками повинен сплатити їй аліменти в загальній сумі 12132895 грн. 73 коп., що становить ? частину усіх видів його заробітку та доходів від підприємницької діяльності за період з 01 березня 2015 року по 31 грудня 2017 року. Враховуючи ціну позову та великий розмір грошових коштів, що підлягають стягненню з відповідача, не бажання відповідача сплачувати аліменти, є підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання судового рішення або істотного ускладнення його виконання.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного…

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що в позовній заяві позивачем ціна позову вказана не була. В заяві про забезпечення позову розрахунок ціни позову також не наведений.

Як вбачається з позовної заяви грошові кошти, які позивач просить стягнути з відповідача в якості компенсації понесених нею витрат на дитину, становлять 10374 грн. 50 коп., і судові витрати в розмірі 352 грн. 40 коп. Інші позовні вимоги стосуються періодичних платежів на утримання дитини в майбутньому, і на думку суду, не можуть бути забезпечені арештом майна та грошових коштів відповідача на увесь час виконання рішення суду, тобто до досягнення дитиною повноліття. Суму ж грошових вимог в загальному розмірі 10374,50 + 352,40 = 10726 грн. 90 коп. неможливо визнати співмірною з заходами забезпечення позову у вигляді накладання арешту на вищевказане нерухоме майно відповідача.

Що ж стосується заходу забезпечення позову у вигляді накладання арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, то застосування такого виду забезпечення позову є неможливим у зв'язку з неповідомлення заявником суду реквізитів зазначених рахунків, відкритих на ім'я відповідача в фінансових та банківських установах.

Крім того, суд зазначає, що в заяві про забезпечення позову заявник не навів обставин, які б давали суду підстави стверджувати, що відповідач має намір позбутися належного йому майна та грошових коштів з метою ухилення від сплати аліментів та додаткових витрат на утримання дитини. Доказів в підтвердження наявності у відповідача такого наміру заявник суду також не надав.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову і відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 157, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії апеляційної скарги через районний суд.

Суддя: