У Х В А Л А
17 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 14/278
Провадження № 12-13звг18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В.С.,
судді-доповідача Рогач Л.І.,
суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Салівонського С.П.,
розглянула в судовому засідання заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Консалтинг-профі Зими Леоніда Миколайовича про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Яновської О.Г. від участі у розгляді справи № 14/278 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Консалтинг-профі (далі - ТОВ АКП ) про перегляд за виключними обставинами судового рішення у справі № 14/278 за позовом Акціонерного комерційного агропромислового банку Україна (новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство Консалтинг-профі ) до Державної акціонерної компанії Хліб України про стягнення коштів,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство Консалтинг-профі , представник Зима Л.М.,
відповідач - не з'явився,
ВСТАНОВИЛА:
04 грудня 2017 року ТОВ АКП звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22 березня 2011 року у справі № 14/278 (з урахуванням викладеного в заяві про усунення недоліків) з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (у редакції на час подання заяви), а саме у зв'язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 лютого 2018 року відкрила провадження за заявою про перегляд за виключними обставинами рішення у справі № 14/278.
17 квітня 2018 року представник ТОВ АКП Зима Л.М. подав до Великої Палати Верховного Суду заяви про відвід кожного її судді, окрім судді Уркевича В.Ю. (заява про відвід судді Рогач Л.І. була подана окремо тією ж датою).
Як на підставу для відводу суддів заявник послався на пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України, а саме наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів.
Обґрунтовуючи наявність такої підстави, заявник зазначив, що судді Антонюк Н.О., Бакуліна С.В., Британчук В.В., Гудима Д.А., Данішевська В.І., Золотніков О.С., Кібенко О.Р., Князєв В.С., Лобойко Л.М., Лященко Н.П., Прокопенко О.Б., Саприкіна І.В., Ситнік О.М., Ткачук О.С., Яновська О.Г. брали участь у перегляді справи № 2/593, проте провадження у цій справі закрили, не дослідивши належно наданих доказів та не звернувши уваги на фіктивне виведення активів з ДАК Хліб України . На думку заявника, зазначені судді винесли упереджене, необґрунтоване рішення у справі № 2/593, а тому не можуть об'єктивно прийняти рішення в цій справі.
Перевіривши наведені Зимою Л.М. на обґрунтування заяви про відвід суддів доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Преамбулою Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон № 1402-VIII) встановлено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частиною першою статті 1 Закону № 1402-VIII визначено, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до статті 36 Закону № 1402-VIII Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Згідно із частиною другою статті 37 цього ж Закону у складі Верховного Суду діє, зокрема, Велика Палата Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (у чинній редакції) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні відповідної справи судом, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Верховного Суду для їх розгляду за правилами перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу (у чинній редакції) підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом. Частиною ж шостою статті 321 ГПК України передбачено, що заява про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати.
З наведених норм убачається, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, встановленим законом у розумінні статті 6 Конвенції для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами, однією з яких є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Вирішуючи питання щодо заявленого Зимою Л.М. відводу, Велика Палата Верховного Суду також зважає на те, що з огляду на закріплені у другому параграфі глави 2 розділу І та статті 39 ГПК України правила інстанційної юрисдикції й порядок вирішення заявленого відводу, іншого суду, ніж Велика Палата Верховного Суду, для розгляду заяв Зими Л.М. про відвід суддів цього органу не встановлено.
За приписами статті 35 ГПК України, якою визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як убачається із цієї норми, метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
У пункті 49 рішення у справі Білуха проти України Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
При цьому обставин, які б свідчили про упередженість усього складу Великої Палати Верховного Суду або окремих суддів стосовно заявника, зацікавленість складу суду в певному рішенні в цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив.
Водночас незгода сторони з процесуальними рішеннями, винесеними Великою Палатою Верховного Суду у справі № 2/593, за змістом частини четвертої статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Таким чином, обставини, наведені представником ТОВ АКП Зимою Леонідом Миколайовичем на обґрунтування заяв про відвід суддів, не знайшли свого підтвердження. Отже, приводу для висновку про наявність визначених статтею 35 ГПК України підстав для відводу названих вище суддів Великої Палати Верховного Суду немає.
Керуючись статтями 35, 39, 234 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Відмовити в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Консалтинг-профі Зими Леоніда Миколайовича про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Яновської О.Г. від участі у справі № 14/278 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Консалтинг-профі про перегляд за виключними обставинами судового рішення у справі №14/278 за позовом Акціонерного комерційного агропромислового банку Україна (новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство Консалтинг-профі ) до Державної акціонерної компанії Хліб України про стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.С. Князєв Суддя-доповідач Л.І. Рогач Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. Бакуліна Н.П.Лященко В.В. Британчук О.Б.Прокопенко Д.А. Гудима І.В. Саприкіна О.С.Золотніков О.М. Ситнік О.Р.Кібенко В.Ю. Уркевич О.Г. Яновська
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2018 |
Оприлюднено | 22.04.2018 |
Номер документу | 73532535 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Велика палата Верховного Суду
Рогач Лариса Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні