Постанова

від 19.04.2018 по справі 372/3579/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3579/17 Головуючий у І інстанції Болобан В. Г. Провадження № 22-ц/780/1792/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 4 19.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2018 року апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Іванової І.В., Савченка С.І.,

за участю секретаря - Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 19 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, третя особа: Українська міська рада Обухівського району Київської області, Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, договору купівлі-продажу земельної ділянки, договору дарування земельної ділянки, договору іпотеки та скасування державної реєстрації ,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, третя особа: Українська міська рада Обухівського району Київської області, Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області та просив:

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВК №181080 від 14 жовтня 2010 року, виданий на ім'я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223151001:02:046:0078, що розташована у с. Плюти Обухівського району Київської області;

- визнати недійсним договір дарування №2687 від 27 червня 2014 року земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3223151001:02:046:0078, що розташована у с. Плюти Обухівського району Київської області, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_8;

- скасувати державну реєстрацію право власності ОСОБА_2на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3223151001:02:046:0078, що розташована у с. Плюти Обухівського району Київської області;

- визнати недійсним договір іпотеки №1462 від 25 жовтня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо передання в іпотеку земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3223151001:02:046:0078, що розташована у с. Плюти Обухівського району Київської області , який посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9;

- скасувати державну реєстрацію обтяження щодо заборони відчуження земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3223151001:02:046:0078, що розташована у с. Плюти Обухівського району Київської області, проведеної на підставі договору іпотеки №1462 від 25 жовтня 2017 року;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №427309 від 13 вересня 2010 року, виданий на ім'я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223151001:02:046:0088, що розташована у с. Плюти Обухівського району Київської області;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №1190 від 25 травня 2016 року земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3223151001:02:046:0088, що розташована у с. Плюти Обухівського району Київської області, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, який посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_10;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223151001:02:046:0088, що розташована у с. Плюти Обухівського району Київської області.

У лютому 2018 року представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_11 подав заяву про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту: на земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223151001:02:046:0078, яка розташована у с. Плюти Обухівського району Київської області та належить ОСОБА_2; на земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223151001:02:046:0088, яка розташована у с. Плюти Обухівського району Київської області та належить ОСОБА_7

Заява мотивована тим, що відповідачі можуть відчужити спірні земельні ділянки на користь інших осіб, що в свою чергу, може ускладнити виконання рішення суду в майбутньому.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 19 лютого 2018 року заяву представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_11 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Плюти Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223151001:02:046:0078, що належить ОСОБА_2

Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Плюти Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223151001:02:046:0088, що належить ОСОБА_7

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Плюти Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223151001:02:046:0078, що належить ОСОБА_2, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дав належної оцінки наданим позивачем доказам щодо наміру продажу відповідачем ОСОБА_2 належної йому земельної ділянки, оскільки вказаний номер телефону продавця земельної ділянки не належить будь-якому з відповідачів. Вказують, що ОСОБА_2 не вчиняв будь-яких дій щодо продажу земельної ділянки, оскільки 25 жовтня 2017 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки №1462, за умовами якого він передав вказану земельну ділянку в іпотеку щодо якої зареєстровано обтяження. Також зазначають, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Представник позивача - ОСОБА_12 в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції та відсутність підстав для її скасування.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Доводів в частині вжиття заходів забезпечення позову судом першої інстанції щодонакладення арешту на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3223151001:02:046:0088, що належить ОСОБА_7, апеляційна скарга не містить, тому відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦПК України законність постановленої ухвали суду першої інстанції в цій частині колегією суддів не перевіряється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи заяву та забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3223151001:02:046:0078, що належить ОСОБА_2О , суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір з приводу даної земельної ділянки, вид забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача відповідає позовним вимогам, а тому вчинення ОСОБА_2 дій, спрямованих на відчуження спірної земельної ділянки, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Такі висновки суду є правильними й такими, що відповідають обставинам справи й вимогам закону.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Згідно з п. 4 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Обухівського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, третя особа: Українська міська рада Обухівського району Київської області, Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, договору купівлі-продажу земельної ділянки, договору дарування земельної ділянки, договору іпотеки та скасування державної реєстрації щодо земельних ділянок, на які судом накладено арешт.

Тобто, між сторонами виник спір з приводу визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 14 жовтня 2010 року, виданого на ім'я ОСОБА_5 , визнання недійсним договору дарування від 27 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2на земельну ділянку, визнання недійсним договору іпотеки від 25 жовтня 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, щодо земельної ділянки площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223151001:02:046:0078, що розташована у с. Плюти Обухівського району Київської області.

Вид забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача відповідає позовним вимогам.

При вжитті заходів забезпечення даного позову, судом першої інстанції обґрунтовано враховано зміст позовних вимог, співмірність вжитих заходів із вимогами та вид забезпечення позову (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Тому доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову, є необгрунтованими .

Отже, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і не свідчить про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що у суду відсутні підстави для забезпечення позову, оскільки в матеріалах справи немає достатніх доказів того, що ОСОБА_2 вживає заходів щодо відчуження спірної земельної ділянки, а тому відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають, що висновок суду про це ґрунтуються на припущеннях, не заслуговують на увагу, оскільки ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення та посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали (пункт 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 19 лютого 2018 року залишити без змін .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді