Ухвала

від 18.04.2018 по справі 902/799/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

18 квітня 2018 року Справа № 902/799/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Розізнана І.В.

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Петрук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду Вінницької області від 14.11.2017 р. у справі №902/799/17 (суддя Матвійчук В.В., повний текст рішення складено 16.11.2017 року)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет"

до приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард"

про звернення стягнення на предмет застави в сумі 1708794,96 грн.

за участю:

апелянта ОСОБА_1, представника апелянтів - адвоката ОСОБА_3,

представника позивача Цвика А.О.,

представника відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.11.2017 року у справі №902/799/17 позов ТОВ "Агрофірма "Корвет" задоволено. В рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "Агрофірма "Корвет" за договором про надання послуг №1 від 14.04.2017 року в розмірі 1708794,96грн., звернуто стягнення на предмет застави, що належить ПСП "Авангард", а саме: врожай пшениці озимої 2017 року у кількості 700 тон, що планується зібрати з полів загальною площею 275 га; врожай ячменю озимого 2017 року у кількості 75 тон, що планується зібрати з полів загальною площею 30 га; врожай соняшника 2017 року у кількості 472 тони, що планується зібрати з полів загальною площею 315 га., шляхом його продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження встановивши початкову ціну вартість предмета застави в розмірі 1708794,96 грн. Стягнуто з ПСП "Авангард" на користь ТОВ "Агрофірма "Корвет" 26431,92 грн. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

При винесені рішення судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не виконано зобов'язання з проведення розрахунків за договором про надання послуг № 1 від 14.04.2017 року, та враховуючи, що виконання зобов'язань за вказаним Договором було забезпечено внаслідок укладення договору застави майбутнього врожаю від 29.06.2017 року, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави за наведеним договором в рахунок погашення заборгованості за договором про надання послуг №1 від 14.04.2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, особи, які не брали участі у справі в суді першої інстанції, звернулись до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 14.11.2017р. у справі №902/799/17 та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що приватне підприємство "Авангард", засновником та керівником якого являється ОСОБА_1, ніяких договорів з товариством з товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Конверт" не укладало, а договір про надання послуг №1 від 14.04.2017 року та договір застави №1 від 29.06.2017 року є нікчемними правочинами, такими, що порушують публічний порядок в розумінні ст. 228 ЦК України. Зазначають про незаконність зміни засновників ПСП Авангард , що підтверджується судово-технічною експертизою №381/14-21 від 25.03.2014 року, виконаною Вінницьким відділенням Київського НДІСЕ, якою встановлено, що відтиск печатки ПСП "Авангард" на протоколі засідання засновника №5 від 27.01.2014 року підроблений і виконаний не печаткою ПСП "Авангард", а електрографічним способом, за допомогою лазерного принтера; судово-почеркознавчою експертизою №379/380/14-21 від 04.04.2014 року, виконаною Вінницьким відділенням КНДІСЕ, якою встановлено, що підписи в протоколі засідання засновників №5 від 27.01.2014 року та заяві від 27.01.2014 року (про реєстрацію власника ПСП "Авангард") виконані однією особою, але не ОСОБА_2. Також скаржники посилаються на ухвалу Оратівського районного суду Вінницької області від 08.06.2017 року у справі №141/94/15-к, якою встановлено факт незаконності перереєстрації ПСП "Авангард".

Позивачем подано суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу, в яких ТОВ "Агрофірма "Корвет" просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду Вінницької області від 14.11.2017 року у справі №902/799/17 - відмовити.

Позивач повноважних представників у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду Вінницької області від 14.11.2017 року у справі №902/799/17.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржників, апелянта ОСОБА_1 та представника відповідача, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не вирішував питання про права, інтереси та обов'язки апелянтів, виходячи з наступного.

В силу приписів ст. ст. 55, 129 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказані конституційні норми кореспондуються із положенням ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з яким учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 7 цього ж Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З юридичного аналізу наведеної норми вбачається необхідність встановлення правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року N18- рп/2004 у справі N 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції порушує права ОСОБА_2, як засновника, а ОСОБА_1 як засновника та керівника приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард", суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

За змістом п. 8 ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема, перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до наявних у справі витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанції засновником ПСП "Авангард" є ОСОБА_5, директором (керівником) вказаного підприємства з 12.04.2017 року також є ОСОБА_5 (т.1 а.с 96-100, т.2 а.с. 4-12), натомість апелянти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в переліку засновників ПСП "Авангард" не зазначені.

За змістом п. 1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.

З наведеного вбачається, що учасник, який вибув зі складу юридичної особи може захистити свої корпоративні права, зокрема, шляхом звернення до суду у корпоративному спорі щодо визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи тощо.

Натомість, фізичні особи ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які не брали участі при розгляді даної справи в суді першої інстанції, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, доводи якої зводяться насамперед до незаконності виключення їх зі складу засновників ПСП "Авангард", обрали неналежний спосіб захисту свого права, оскільки предметом розгляду даної справи є звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості ПСП Авангард перед ТОВ "Агрофірма "Корвет" за договором про надання послуг від 14.04.2017 року та договором застави майбутнього врожаю №1 від 29.06.2017 року.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, у редакції чинній з 15.12.2017 року суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено, що скаржники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не були засновниками ПСП "Авангард" на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції та винесення рішення господарського суду Вінницької області від 14.11.2017 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням не вирішувались питання про права, обов'язки та інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як засновників ПСП "Авангард", на що помилково вказують апелянти в своїй апеляційній скарзі. Наведене є підставою, в розумінні п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України, для закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення господарського суду Вінницької області від 14.11.2017 року

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, п.3 ч.1 та ч.2 ст.264 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду Вінницької області від 14.11.2017 р. у справі №902/799/17 - закрити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23.04.2018 року

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.