Рішення

від 24.04.2018 по справі 611/2/18

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №611/2/18

Провадження №2/611/42/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2018 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря - Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

в с т а н о в и в:

02 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики, посилаючись на наступне.

16 січня 2017 року між ним та відповідачем було укладено договір позики у формі розписки, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала позику в сумі 100 000 гривень, яку зобов'язалась повернути до 16 грудня 2017 року.

06 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики у формі розписки, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала позику в сумі 18 300 гривень, яку зобов'язалась повернути до 30 жовтня 2017 року.

06 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики у формі розписки, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала позику в сумі 450 000 гривень, яку зобов'язалась повернути до 30 жовтня 2017 року.

29 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики у формі розписки, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала позику в сумі 10000 гривень, яку зобов'язалась повернути до 30 жовтня 2017 року.

06 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики у формі розписки, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала позику в сумі 29 600 гривень, яку зобов'язалась повернути до 30 жовтня 2017 року.

11 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики у формі розписки, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала позику в сумі 20 000 гривень, яку зобов'язалась повернути до 30 жовтня 2017 року.

10 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики у формі розписки, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала позику в сумі 61 000 гривень, яку зобов'язалась повернути до 31 грудня 2017 року.

Як зазначає ОСОБА_1 всього сума позики за вказаними розписками склала 627 900 гривень. Однак, в зазначений в розписках терміни, відповідач суму позики не повернула.

Також, 15 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 10 лютого 2017 року, відповідно до якого позивач передав, а ОСОБА_2 отримала позику в сумі 61 000 гривень, яку зобов'язалась повернути до 31 грудня 2017. Однак, в зазначений в розписці термін, відповідач не повернула суму боргу.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року було об'єднано в одне провадження цивільну справу № 611/2/18 2/611/42/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, та цивільну справу № 611/47/18 2/611/62/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, присвоєно об'єднаній справі номер судової справи 611/2/18, провадження - 2/611/42/18.

Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь:

-на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суму боргу за договорами позики в розмірі 688 900 гривень;

-на підставі ст. 1048 ЦК України, проценти за користування позикою на рівні облікової ставки Національного банку України в розмірі 68 953 гривні 80 копійок;

-на підставі ст. 625, 1050 ЦК України, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 2 770 гривень 35 копійок, а також інфляційні витрати в розмірі 4 751 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят одна) гривня 10 копійок.

-А також, судовий збір в розмірі 7 673 гривні 83 копійки.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 03 січня 2018 року по цивільній справі № 611/2/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики були вжиті заходи забезпечення позову, а саме - накладено арешт в межах заявлених позовних вимог в розмірі 703 872, 20 грн., на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов із зазначених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог в частині стягнення боргу у сумі 450 000 гривень за договором позики від 06 квітня 2017 року заперечила, посилаючись на те, що вказані грошові кошти не отримувала, в іншій частині позов визнала.

Суд, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.

У відповідності до п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом ( ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов'язків, передбачений пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку Держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд на підставі ст.ст. 12, 13, 43, 81 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

Як вбачається судом із матеріалів справи між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори позики у формі розписок, відповідно до яких позивач передав, а відповідач отримала позики:

- 16 січня 2017 року в сумі 100 000 гривень, яку зобов'язалась повернути до 16 грудня 2017 року;

- 06 квітня 2017 року в сумі 18 300 гривень, яку зобов'язалась повернути 30 жовтня 2017 року;

- 06 квітня 2017 року в сумі 450 000 гривень, яку зобов'язалась повернути до 30 жовтня 2017 року;

- 29 квітня 2017 року в сумі 10 000 гривень, яку зобов'язалась повернути до 30 жовтня 2017 року;

- 06 травня 2017 року в сумі 29 600 гривень, яку зобов'язалась повернути до 30 жовтня 2017 року;

- 11 червня 2017 року в сумі 20 000 гривень, яку зобов'язалась повернути до 30 жовтня 2017 року;

- 10 лютого 2017 року в сумі 61 000 (шістдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, яку зобов'язалась повернути до 31 грудня 2017 року.

Однак, в зазначений в розписках терміни, відповідач не повернула суму позики.

Наявність оригіналів зазначених розписок у позивача підтверджує те, що відповідач не повернула гроші за відповідними договорами позики. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 6-24ц12.

Відповідно до статей 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики потребує простої письмової форми і є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Згідно із частиною другою ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання за договором позики, позикодавець вправі вимагати від позичальника сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення згідно ст. 625 ЦК України

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частин першої та третьої ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи, що в розписках не було вказано про безпроцентне надання позики відповідачеві, позивач має право отримати проценти від суми позики, згідно зі ст. 1048 ЦК України, які нараховуються за період з дати отримання коштів позичальником по день повернення позики.

Вказана правова позиція викладена зокрема, в постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-37цс15, ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року у справі №752/5246/16-ц, від 8 червня 2016 року у справі №345/5274/14-ц, від 27 листопада 2017 року у справі №274/5599/16-ц.

Проценти за користування позикою нараховуються з дня отримання позики - правова позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладена в ухвалі від 23 листопада 2016 року у справі №214/9998/13-ц.

Крім того, ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики в строк та в порядку, що передбачені договором.

Приймаючи до уваги, що сума основного боргу відповідачем не сплачена, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач має право на стягнення з ОСОБА_2 процентів за користування позикою на рівні облікової ставки Національного банку України в розмірі 68 953, 80 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 2 770, 35 грн., інфляційні витрати в розмірі 4 751, 10 грн.

Вказана сума заборгованості, в тому числі зазначений розмір процентів за користування позикою, 3% річних від простроченої суми, інфляційних витрат, повністю узгоджується з розрахунком, який міститься в матеріалах справи.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 7 673 гривні 83 копійки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Григорівка Барвінківського району Харківської області, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, місце проживання - вул. Кубанська, буд. 96, м. Харків, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 суму боргу за договорами позики в розмірі 688 900 (шістсот вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Григорівка Барвінківського району Харківської області, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, проценти за користування позикою на рівні облікової ставки Національного банку України в розмірі 68 953 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Григорівка Барвінківського району Харківської області, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 2 770 (дві тисячі сімсот сімдесят) гривень 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Григорівка Барвінківського району Харківської області, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, інфляційні витрати в розмірі 4 751 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят одна) гривня 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Григорівка Барвінківського району Харківської області, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, судовий збір в розмірі 7 673 (сім тисяч шістсот сімдесят три) гривні 83 копійки.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Барвінківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 23 квітня 2018 року.

Суддя Ю.А. Коптєв