Постанова

від 18.04.2018 по справі 914/1009/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2018 р. Справа № 914/1009/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , м.Львів, вул. Козельницька,3 (вих.№112-1815 від 23.03.2018) (вх.№ЛАГС 01-05/974/18 від 26.03.2018)

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2018 (суддя Березяк Н.Є., повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.03.2018)

у справі № 914/1009/17

за позовом: Жидачівської міської ради, м. Жидачів Львівської області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , м.Львів

про внесення змін у договір оренди землі від 18.07.2012.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача : не з'явився

Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35,42,46, Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід складу суду не надходило.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

У судовому засіданні 18.04.2018 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.06.2017 у справі № 914/1009/17 за позовом Жидачівської міської ради до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про внесення змін до договору оренди землі від 18.07.2012 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 рішення господарського суду Львівської області у даній справі залишено без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

31.10.2017 постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 у даній справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Львівської області від 05.03.2018 позовні вимоги задоволено частково. Внесено зміни та доповнення до Договору оренди землі від 18.07.2012 укладеного між Жидачівською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» , а саме: пункт 2 розділу «Об'єкт оренди» викладено у наступній редакції: « 2.В оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер - 46215101100:01:035:0042), загальною площею - 2,2223 га ( у тому числі: 0,2105 га будівлі; 1,5439 га - зелені насадження; 0,4567 га - під площадками, проїздами; 0,0112 га - пожежна водойма)» .

Пункт 5 розділу «Об'єкт оренди» викладено у наступній редакції: « 5. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить - 5207137,80 грн.» .

Пункт 9 розділу «Орендна плата» викладено у наступній редакції: « 9. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі в розмірі 156214,13 грн. без ПДВ в рік, що становить 3% (три відсотки) від нормативно-грошової оцінки земелньої ділянки, шляхом перерахування щомісячного платежу у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на банківський рахунок Орендодавця» .

Пункт 11 розділу «Орендна плата» викладно у наступній редакції: « 11. Орендна плата iз врахуванням індексів інфляції вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на р/р №33215812700158 в ГУДКСУ у Львівській області МФО 825014, ЗКПО 37942901; код платежу 18010600 - орендна плата з юридичних осіб не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця. У випадку, якщо на момент проведення орендарем орендної плати індекс інфляції не встановлений (не визначений), в даному випадку сума індексації оплачується орендарем додатково протягом 7-денного терміну, з моменту встановлення й опублікування індексу інфляції» .

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Львівської області від 05.03.2018 у даній справі повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ні умовами договору, ні нормами закону не передбачено зміни орендної плати за землю при зміні нормативно-грошової оцінки землі. А відтак, оскільки орендарем вчасно та у повному обсязі вноситься плата за користування землею, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки не встановлено факт істотного порушення відповідачем умов вказаного договору.

Згідно з автоматизованим розподілом справ КП «Документообіг господарських судів» , 26.03.2018 справу за №914/1009/17 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б., членам колегії суддям Костів Т.С. і ОСОБА_1

28.03.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття їх до провадження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.04.2018.

11.04.2018 від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, та прийняти нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги. Свою позицію обґрунтовує тим, що рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання сторонами, а договором передбачено можливість внесення змін до договору оренди у випадках збільшення розміру орендної плати, натомість орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до підпункту 9 п.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 18.04.2018 позивач участь уповноваженого представника забезпечив, який надав свої пояснення щодо вимог апеляційної скарги та просив врахувати їх при винесені постанови. 11.04.2018 через відділ документального забезпечення суду скаржником подане клопотання про відкладення розгляду справи у межах встановленого законом строку, у зв'язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника у судове засідання. Колегія суддів розглянувши подане клопотання відмовила у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за участю присутнього представника позивача додатково зазначивши, що скаржник повторно не забезпечив участі уповноваженого представника у судове засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.07.2012 між Жидачівською міською радою (надалі орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» (надалі - орендар) укладено Договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, загальною площею 2,2223 га, у тому числі 0,2105 га будівлі, 1,5439 га зелені насадження, 0,4567 га під площадками, проїздами, 0,0112 га пожежна водойма., на підставі рішення Жидачівської міської ради № 446 від 23.05.2012, що знаходиться у м. Жидачеві по вул. Енергетична, 5. Договір укладено на строк до 31.12.2060.

Пунктом 5 Договору встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення цього договору оренди становить 1377603,77 грн.

Згідно з п. 9 Договору орендна плата вносить орендарем у грошовій безготівковій формі в розмірі 3-х відсотків нормативної грошової оцінки, що становить 41328,11 грн. на рік.

Пунктом 11 Договору встановлено, що оренда плата з урахуванням індексів інфляції вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на р/р №33215812700158 в УДКСУ у Жидачівському районі Львівської області МФО 825014; ЗКПО 37942901; код платежів 13050200 не пізніше 30 числа наступного за звітнім місяця.

У випадку, якщо на момент проведення орендарем орендної плати індекс інфляції не встановлений (не визначений), в даному випадку сума індексації оплачується орендарем додатково протягом 7-денного терміну, з моменту встановлення й опублікування індексу інфляції.

Пунктом 13 Договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором, - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; - зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану об'єкту оренди не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 35 Договору зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.

17.06.2015 Жидачівською міською радою прийнято рішення № 961 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Жидачева» якою, крім іншого затверджено середню (базову) вартість одного квадратного метра земель станом на 01.01.2015 у розмірі 155,34 грн.

21.01.2016 Жидачівською міською радою прийнято рішення № 57 «Про встановлення плати за землю на території м. Жидачева на 2016 рік» , яким встановлено, зокрема, розмір річної суми платежу орендної плати для фізичних та юридичних осіб на території міста Жидачева: за земельні ділянки, надані підприємствам з виробництва та розподілу електричної енергії 7 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

16.03.2017 Жидачівською міською радою прийнято рішення № 269 «Про встановлення плати за землю на території м. Жидачева на 2017 рік» , яким встановлено, зокрема, розмір річної суми платежу орендної плати для фізичних та юридичних осіб на території міста Жидачева: за земельні ділянки, надані підприємствам з виробництва та розподілу електричної енергії 7 (сім) відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Станом на час розгляду справи рішення Жидачівської міської ради № 961 від 17.06.2015, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Жидачева є чинним та у встановленому законом порядку не оскаржувалося.

Вищевказані рішення Жидачівської міської ради та розрахунки на 2015 -2017 роки (для погодження і підписання, форма, яких затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724 «Про деякі питання оренди землі» ) направлялися відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями від 10.02.2015 №129; 16.04.2016 №348; 03.02.2016 №105; від 25.03.2016 №279/4; від 19.05.2016 №463, від 09.02.2017 №96 .

Однак, як вбачається із матеріалів справи та не спростовується сторонами відповідачем вказані вище розрахунки не були підписані та не повернуті на адресу Жидачівської міської ради

Згідно з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.04.2017, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастрового номера - 4621510100:01:035:0042 становить 5207137,80 грн.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Законом України «Про оренду землі» в статті 1 встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 206 Земельного кодексу України закріплено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 1 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» ).

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов'язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Пунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про оцінку земель» ).

Частиною 2 статті 18 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданого в Законі України «Про оцінку земель» , вона є незалежним економічним показником, що відображає очікуваний чи фактичний дохід, який можна отримати від найбільш ефективного використання земельної ділянки з урахуванням установлених обтяжень та обмежень у відповідний період, у зв'язку з чим зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати та внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Вказаним спростовуються доводи скаржника та обґрунтовуються позовні вимоги в частині внесення змін до договору оренди у зв'язку зі зміною нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалюючи постанову від 31.10.2017 у даній справі Вищий господарський суд України зазначив, що визначення в договорі ставки орендної плати в межах законодавчо визначених граничних розмірів не суперечить положенням чинного законодавства, а одностороннє збільшення ставки орендної плати в межах статті 288 Податкового кодексу України не є приведенням договору у відповідність до норм чинного законодавства, що помилково не врахували господарські суди попередніх інстанцій при вирішенні спору. При цьому, суди не мотивували владних повноважень органу місцевого самоврядування щодо односторонньої зміни ставки орендної плати в укладених договорах та в межах існуючих спірних правовідносин.

Колегія суддів проаналізувавши вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. При цьому, законом не встановлено конкретної ставки орендної плати, законом, лише встановлюється межі, в яких цей розмір повинен бути встановлений (п. 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).

Договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього поза наведених законодавством підстав; зацікавлена сторона може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду лише у випадках, передбачених законом та договором.

Відтак, внесення змін до договору шляхом одностороннього збільшення ставки орендної плати в межах статті 288 Податкового кодексу України з 3% до 7%, про що заявляє позивач, не є приведенням договору у відповідність до норм чинного законодавства, що є підставою для відмови в задоволені позовних вимог в цій частині.

Враховуючи те, що у відповідно до частини 4 статті 16 Закону України «Про оцінку землі» зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення, в задоволені позовних вимог про зміну назви Орендаря з ПАТ «Львівобленерго» на ПрАТ «Львівобленерго» також слід відмовити.

Згідно положень частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення зазначеним вимогам відповідає.

Сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий залишається за скаржником.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.86, 129, 269, 273, 275, 276, 282 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , м.Львів, вул. Козельницька,3 (вих.№112-1815 від 23.03.2018) (вх.№ЛАГС 01-05/974/18 від 26.03.2018) залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 05.03.2018 у справі № 914/1009/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 23.04.2018.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.