Постанова

від 19.04.2018 по справі 909/1040/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2018 р. Справа № 909/1040/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1,

секретар судового засідання Іванець М.Я.,

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк від 13.02.2018

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2018 (суддя Михайлишин В.В., повний текст складено 26.01.2018)

у справі №909/1040/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія САТ , м.Івано-Франківськ

до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк , м. Луцьк

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінтехбуд , м.Івано-Франківськ

про визнання припиненим договору іпотеки та зняття обтяжень,

за участю представників:

- від позивача - ОСОБА_2,

- від відповідача-1 - не з'явився,

- від відповідача-2 - не з'явився.

08.11.2017 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) Авіакомпанія САТ до Публічного акціонерного товариства (надалі - ПАТ) Західінкомбанк та ТзОВ Укрінтехбуд про визнання припиненим договору іпотеки від 14.04.2006 та зняття обтяжень, зареєстрованих на підставі цього договору іпотеки (а.с. 5-11).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2018 у даній справі (а.с. 139-146) вказаний позов задоволено та вирішено:

1) визнати припиненим договір іпотеки, укладений між ТзОВ КБ Західінкомбанк , правонаступником якого є ПАТ Західінкомбанк , як іпотекодержателем, ТзОВ Авіакомпанія САТ як іпотекодавцем та ТзОВ Укрінтехбуд як позичальником, посвідчений 14.04.2006 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 204-Д, предметом якого є адміністративні приміщення, зазначені в плані літерою А , загальною площею 135 м. кв., розташовані за адресою: вул. Ленкавського, буд. 20, м. Івано-Франківськ, належні ТзОВ Авіакомпанія САТ ;

2) зняти (припинити) зареєстровані на підставі договору іпотеки від 14.04.2006 № 240-Д реєстратором: приватним нотаріусом ОСОБА_3 21.04.2006 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження реєстраційний номер 3131729, тип обтяження: заборона на нерухоме майно та 04.08.2006 в Державному реєстрі іпотек, обтяження реєстраційний номер 3563658, тип обтяження: іпотека.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що предмет іпотеки пройшов процедуру перших, других та третіх торгів, прилюдні торги визнано такими, що не відбулися, результати торгів сторони не оспорювали, а відповідач ОСОБА_4 акціонерне товариство "Західінкомбанк" у встановлений законом строк не скористався своїм правом придбати предмет іпотеки. Разом з тим, відповідно до ч. 2, 3 статті 49 Закону України "Про іпотеку", якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Оскільки за положеннями статті 11 ЦК України сторони в договорі мають діяти добросовісно, і іпотекодержатель (кредитор) відповідно до договору обрав спосіб захисту своїх прав шляхом стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, то іпотекодавець має право очікувати погашення відповідної заборгованості за рахунок предмета іпотеки до спливу строку кредитного договору. Суд першої інстанції зазначив, що попри те, що строк дії кредитного договору триває, оскільки основне зобов'язання позичальника залишається непогашеним, це не може бути підставою для відмови від погашення відповідної заборгованості за рахунок не реалізованого за наслідками прилюдних торгів предмета іпотеки, оскільки порушує право іпотекодавця (ТзОВ "Авіакомпанія "САТ") на законне очікування прийняття предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника та штучно збільшує заборгованість останнього за кредитним договором, яка має погашатися за рахунок заставного майна позивача.

Зважаючи на вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" у ТзОВ "Авіакомпанія "САТ" наявні підстави, передбачені цим Законом, для припинення іпотеки, у зв'язку з чим спірний договір іпотеки слід припинити, як і припинити обтяження майнових прав накладених на підставі нього.

Не погодившись із ухваленим рішенням, ПАТ Західінкомбанк оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись, зокрема, на те, що:

1) системний аналіз положень ст. 49 закону Про іпотеку свідчить про те, що припинення іпотеки у зв'язку з застосуванням цієї норми є правом суду, рішення якого повинно прийматись виключно з урахуванням конкретних обставин справи. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 07.10.2015 у справі №6-222цс15, суду слід встановити та враховувати, при цьому, інші обставини справи, а саме: чи продовжується дія кредитного договору після звернення стягнення на предмет іпотеки; чи звернуто стягнення на всю суму заборгованості за кредитом; які наслідки збереження або припинення іпотеки з огляду на інтереси обох сторін договору кредиту та договору іпотеки; підстави відмови іпотекодержателя від отримання предмета іпотеки; чи діють сторони добросовісно, тощо. Натомість, в порушення зазначеної норми, судом враховано виключно інтереси іпотекодавця ТзОВ Авіакомпанія САТ ;

2) місцевим господарським судом не враховано причин відмови банку від залишення за собою предмета іпотеки. Так, виконавче провадження №43865437, в рамках якого відбувалася реалізація іпотечного майна, здійснювалось на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/793/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в сумі 1' 161' 636,15 грн. Тобто, ПАТ Західінкомбанк , у випадку виявлення бажання залишити за собою нереалізоване майно, повинно було доплатити 781' 862,05 грн. різниці між вартістю предмета іпотеки та стягуваної суми (1' 943' 498,2 грн. - 1' 161' 636,15 грн.). Відтак, банк фактично мав понести додаткові витрати на оплату даної різниці і, малоймовірно, що зміг би, набувши право власності на іпотечне майно, реалізувати його за 1' 943' 498,2 грн., оскільки, як свідчать проведені торги, бажаючі придбати іпотечне майно за дану ціну - відсутні. Тобто, погасивши за рахунок іпотечного майна кредитну заборгованість, банк отримає збитки в сумі необхідних для доплати коштів;

3) місцевим господарським судом не враховано, що 23.07.2014 на підставі рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розпочато процедуру ліквідації ПАТ Західінкомбанк . При цьому, на даний час, у процедурі ліквідації ПАТ Західінкомбанк здійснюється задоволення вимог кредитора третьої черги, яким є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Загальна сума вимог Держави Україна в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб станом на 01.02.2018 становить 271' 134,46 тис. грн. Однак, у зв'язку з ухваленням судом оскаржуваного рішення, основний кредитор банку втратить можливість задовольнити свої грошові вимоги за рахунок заставного майна банку, іпотека якого припинена оскаржуваним рішенням;

4) висновок суду про те, що відбувається штучне збільшення заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором, яка має погашатися за рахунок заставного майна позивача, суперечить обставинам справи, оскільки ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2012 у справі №5010/1023/2012-Б-24/38 було порушено провадження про банкрутство ТзОВ Укрінтехбуд , а постановою від 16.04.2013 боржника було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру щодо нього. Сума заборгованості за кредитним договором фактично є сталою з 09.08.2012, жодне збільшення заборгованості ТзОВ Укрінтехбуд (позичальника) та ТзОВ Авіакомпанія Сат (іпотекодавця) неможливе в силу ст. 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , тому за рахунок предмета іпотеки можуть бути задоволені вимоги банку в розмірі, що не перевищує суму визнаних вимог кредитора у справі про банкрутство;

5) судом також не враховано, що іпотекодавець не сприяв виконанню взятого на себе зобов'язання за договором іпотеки № 240-Д від 14.04.2006, натомість, всіляко ухилявся від виконання взятих зобов'язань, про що свідчить, зокрема, ініціювання ТзОВ Авіакомпанія Сат безпідставного позову про розірвання договору іпотеки від 14.04.2006 (справа №909/960/13), у зв'язку з чим, зокрема, зупинялося провадження у справі №909/793/13.

ТзОВ Авіакомпанія САТ подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечило доводи та вимоги апеляційної скарги, просило відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Стосовно доводів скаржника зазначило, зокрема, наступне:

1) посилання апелянта на правову позицію, відображену в постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 у справі № 6-222цс15, є некоректним, оскільки у цій правовій позиції не заперечується відповідне право суду як таке і не йдеться про обов'язок суду у відповідній ситуації надавати перевагу інтересам іпотекодержателя перед інтересами іпотекодавця, а йдеться про врахування судом інтересів обох сторін договору іпотеки з огляду на фактичні обставини справи. При цьому, на думку позивача, невизнання іпотекодержателем права іпотекодавця вільно розпоряджатися належним йому майном після вжиття щодо нього всіх визначених законодавством процедур та заходів, враховуючи положення ч. 3 ст. 49 Закону України Про іпотеку , вже є підставою для звернення останнього з даного приводу до суду;

2) з огляду на зміст оскаржуваного судового рішення, спростовується твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував, що виконавче провадження, в рамках якого відбувалася реалізація іпотечного майна, здійснювалася на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області по справі № 909/793/13. Даний факт чітко описано в судовому рішенні у даній справі і суд дав йому оцінку в загальному контексті всіх обставин справи в цілому;

3) посилання апелянта на той факт, що з метою задоволення своїх вимог йому слід було понести певні додаткові витрати, які визначено п. 8, 9 ст. 61 Закону України Про виконавче провадження , є очевидним фактом, однак, в законодавстві дану обставину не визначено як таку, що обумовлює виникнення тих чи інших додаткових прав для іпотекодержателя, чи обмежень для іпотекодавця. Придбання предмета іпотеки шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна є правом іпотекодержателя і відмова останнього від реалізації такого права не може звужувати обсягу прав інших осіб;

4) твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував, що ПАТ Західінкомбанк з 23.07.2014 перебуває в процедурі ліквідації, спростовується змістом оскаржуваного рішення (абз. 10 аркуш 3 рішення). При цьому, скаржник не посилається на будь-яку норму чинного законодавства, якою б перебування іпотекодержателя чи стягувача в ліквідаційній процедурі визначався як виключення з загального правила, визначеного ст. 49 Закону України Про іпотеку та ст. 61 Закону України Про виконавче провадження ;

5) позивач вважає некоректним посилання апелянта на статтю 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки в ній йдеться виключно про припинення нарахування економічних санкцій після визнання боржника банкрутом, проте нічого не сказано про припинення нарахування зобов'язань боржника за кредитним договором щодо сплати основної суми кредиту та відсотків за весь час фактичного користування ним до повного його погашення;

6) щодо заперечення апелянтом добросовісності іпотекодавця в розрізі виконання останнім своїх договірних зобов'язань, то сам той одиничний факт, що ТзОВ Авіакомпанія САТ реалізувала своє законне право на звернення до суду, не може позиціонуватися як зловживання чи прояв недобросовісності. При цьому, розгляд справи № 909/960/13 було розпочато 30.08.2013 і він відкладався кілька разів через неявку представників відповідачів і через невиконання ними вимог ухвал суду. 07.11.2013 суд прийняв рішення у вказаній справі.

Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання №27-5883/18 від 20.03.2018 про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 (а.с. 190-192).

Аналогічне за змістом клопотання поступило також від ПАТ Західінкомбанк (а.с. 195-197).

Вказані клопотання мотивовані тим, що відповідно до постанови правління Національного банку України від 22.07.2014 №433 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.07.2014 №63 Про початок процедури ліквідації ПАТ Західінкомбанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким з 23.07.2015 було розпочато процедуру ліквідації ПАТ Західінкомбанк .

Як зазначено у вказаних клопотаннях, 30.10.2014 було затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ Західінкомбанк на загальну суму 353' 810' 950,26 грн. Основним кредитором банку є держава в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вимоги якого у відповідності до ст. 52 Закону задовольняються в третю чергу. Сума вимог Фонду до ПАТ Західінкомбанк станом на 30.10.2014 становить 269' 842' 828,41 грн. За рахунок реалізації ліквідаційної маси відбудеться задоволення вимог, у тому числі, і держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зважаючи на це, рішення у даній справі №909/1040/17 може вплинути на інтереси Фонду гарантування, як установи, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Колегія суддів вважає подані клопотання безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Основним аргументом для залучення до участі в справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, є можливий вплив рішення у даній справі на права та інтереси Фонду, як кредитора відповідача-1.

Однак, предметом позову у даній справі є визнання припиненим договору іпотеки, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є безпосередньою стороною ні договору іпотеки, ні кредитного договору, в забезпечення якого він був укладений.

Також колегія суддів наголошує на тому, що свої повноваження як ліквідатор банку, Фонд гарантування вкладів, відповідно до ст. 37, 38, 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , реалізовує через свою уповноважену особу, яка діє від імені банку. Так, зокрема, саме уповноваженою особою Фонду ОСОБА_5 було подано апеляційну скаргу у даній справі. Таким чином, саме в порядку ст. 37, 38, 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Фонд має можливість захистити свої права та інтереси, у зв'язку з чим для залучення його як третьої особи у даній справі немає підстав.

Відповідачі не забезпечили явку своїх представників в судові засідання 22.03.2018 та 19.04.2018, хоча були належним чином повідомлені про їх час та місце проведення, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 159, 160, 212, 214).

Водночас, від скаржника (відповідача-1) надійшло клопотання про проведення розгляду апеляційної скарги за відсутності його представника та за наявними у справі матеріалами (а.с. 199).

Зважаючи на закінчення процесуального строку для розгляду апеляційної скарги, на те, що в матеріалах даної справи наявно достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також те, що явка сторін не визнавалася обов'язковою, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги у даній справі можливо здійснити без представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне:

З матеріалів справи вбачається, що 13.04.2006 між ТзОВ КБ Західінкомбанк , правонаступником якого є ПАТ Західінкомбанк (кредитором) та ТзОВ Укрінтехбуд (позичальником) було укладено кредитний договір №1304/06, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти, а останній зобов'язався сплачувати відсотки за їх користування та повернути їх в повному обсязі до 13.04.2009.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 14.04.2006 між ТзОВ КБ Західінкомбанк (іпотекодержателем), ТзОВ Авіакомпанія САТ (іпотекодавцем) та ТзОВ Укрінтехбуд (позичальником) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 240-Д (а.с. 26-28, 104-106).

Відповідно до розділу 3 договору іпотеки, предметом іпотеки виступили адміністративні приміщення, які зазначені в плані літерою А , загальною площею 135 кв. м., знаходяться за адресою вул. Ленкавського, буд. 20, м. Івано-Франківськ. Предмет іпотеки належить ТзОВ Авіакомпанія САТ на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.12.2004, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером 509-Д, зареєстрованому в Державному реєстрі правочинів 31.12.2004 за №441025 та зареєстрованому в Івано-Франківському ОБТІ згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6222004 від 17.01.2005, реєстраційний номер 550767, в реєстрову книгу № 8в номер запису 1122, договору про поділ майна в натурі (виділ), посвідченого 28.01.2005 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 29-д, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 02.02.2005 за № 458478, зареєстрований в Івано-Франківському ОБТІ згідно ОСОБА_2 про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6425196 від 07.02.2005, реєстраційний номер 9798563, в реєстрову книгу №17в номер запису 1945 (а.с. 17-22).

21.04.2006 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстровано заборону на предмет іпотеки за №3131729.

Позичальник ТзОВ Укрінтехбуд взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав, кредитних коштів не повернув.

У зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, ПАТ Західінкомбанк звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою до ТзОВ Авіакомпанія САТ про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням суду від 27.05.2014 у справі №909/793/13 позов було задоволено (а.с. 29-30).

В подальшому, 10.06.2014, на виконання цього рішення, Господарський суд Івано-Франківської області видав наказ № 681 (а.с. 31).

03.07.2014, на підставі наказу, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43865437 (а.с. 32).

09.09.2015 державним виконавцем складено акт опису й арешту майна (а.с. 33-34).

24.02.2017, на підставі замовлення Івано-Франківського MB ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, суб'єктом оціночної діяльності - підприємцем ОСОБА_6 складено звіт № 1157-ІФ про оцінку предмету іпотеки та видано висновок про його ринкову вартість. Копію звіту направлено рекомендованим листом ПАТ Західінкомбанк (фіскальний чек від 30.03.2017 №7601840736239) (а.с. 35, 36).

03.04.2017 Івано-Франківським міським відділом ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області сформовано Заявку №7445 на реалізацію описаного й арештованого майна державним виконавцем для внесення інформації про це майно на сайт електронних торгів арештованого майна (а.с. 37).

Перші електронні торги по продажу іпотечного майна були призначені на 11.05.2017 (реєстраційний номер лота - 210825; стартова ціна - 2' 776' 426,00 гривень), проте не відбулися через відсутність допущених учасників торгів (протокол проведення електронних торгів №255244 від 11.05.2017, а.с. 38).

Нереалізоване на електронних торгах нерухоме майно було уцінено до 80% та виставлено на повторні (другі) електронні торги, які були призначені на 15.06.2017 (реєстраційний номер лота - 216124; стартова ціна - 2' 221' 140, 80 гривень), також не відбулися через відсутність допущених учасників торгів (протокол проведення електронних торгів №263071 від 15.05.2017, а.с. 39), як і треті електронні торги - з тих же ж причин. Треті електронні торги - з початковою ціною продажу 70 % від початкової вартості майна були призначені на 03.08.2017 (реєстраційний номер лота - 225600; стартова ціна - 1' 943498,20 гривень; протокол №276186 проведення електронних торгів від 03.08.2017, а.с. 40).

09.08.2017 головним державним виконавцем направлено на адресу ПАТ Західінкомбанк рекомендований лист (вих. № 12317 від 07.08.2017) з повідомленням про те, що торги не відбулися та, керуючись статтею 61 Закону України Про виконавче провадження , запропоновано вирішити питання про залишення за собою нереалізованого предмету іпотеки з вказівкою на те, що в разі ненадходження від банку протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення письмового підтвердження бажання залишити за собою нереалізоване майно - воно буде повернуте боржникові, а у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернуте стягнення, виконавчий документ буде повернутий стягувачу без виконання, відповідно до статті 37, статті 61 Закону України Про виконавче провадження . З відомостей оприлюднених на сайті УДППЗ Укрпошта , даний лист вручений адресату 11.08.2017 (а.с. 41, 42).

30.08.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу (а.с. 43).

Результати прилюдних торгів сторонами виконавчого провадження не оскаржувались.

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст.17 Закону України Про іпотеку , іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

За змістом ч.1 та ч. 2 ст. 49 вказаного Закону, протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості майна.

Відповідно до ч.3 цієї статті, якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Вищенаведені положення Закону України Про іпотеку свідчать про те, що припинення іпотеки у зв'язку з застосуванням цього Закону може здійснитись за рішенням суду, яке повинно прийматись з урахуванням конкретних обставин справи.

Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 у справі № 6-222цс15, при вирішенні питання про припинення договору іпотеки на підставі ст. 17 та 39 Закону України Про іпотеку слід враховувати строк договору, розмір заборгованості, а також встановлені у справі обставини, а саме: чи продовжується дія кредитного договору після звернення стягнення на предмет іпотеки; чи звернуто на всю суму заборгованості за кредитом стягнення; які наслідки збереження або припинення іпотеки з огляду на інтереси обох сторін договору кредиту та договору іпотеки; підстави відмови іпотекодержателя від отримання предмета іпотеки; та чи діють сторони добросовісно тощо.

З рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.05.2014 у справі №909/793/13 та з п.2.1 договору іпотеки вбачається, що термін користування кредитними коштами відповідно до кредитного договору було встановлено до 13.04.2009, а в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов кредитного договору - до першої письмової вимоги банку.

З вказаного судового рішення, а також з пояснень сторін, що містяться у даній справі, вбачається ТзОВ Укрінтехбуд своїх зобов'язань за кредитним договором не виконало, у зв'язку з чим у нього перед ПАТ Західінкомбанк виникла заборгованість в розмірі 1' 161' 636,15 грн. Вказана заборгованість існує на час вирішення спору у даній справі №909/1040/17.

Як було зазначено вище, в ході здійснення виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.05.2014 у справі №909/793/13, предмет іпотеки пройшов процедуру перших, других та третіх торгів, прилюдні торги визнано такими, що не відбулися, результати торгів сторони не оспорювали, а відповідач ПАТ Західінкомбанк у встановлений законом строк не скористався своїм правом придбати предмет іпотеки.

Причини своєї відмови від придбання предмета іпотеки банк пояснив наступним: 1) необхідністю понести додаткові витрати на оплату різниці між вартістю предмета іпотеки та стягуваної суми; 2) ризиком не реалізувати предмет іпотеки за суму, на яку розраховує банк, і, таким чином, понести збитки в сумі необхідних для доплати коштів.

Тобто, причинами для відмови від придбання предмета іпотеки є питання фінансової доцільності таких дій. Колегія суддів наголошує на тому, що придбання предмета іпотеки шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна є правом іпотекодержателя. Відмова іпотекодержателя від реалізації такого права не може звужувати обсягу прав інших осіб.

За таких обставин справи, попри те, що основне зобов'язання позичальника залишається не погашеним, це не може бути підставою для відмови від погашення відповідної заборгованості за рахунок не реалізованого за наслідками прилюдних торгів предмета іпотеки, оскільки порушує право іпотекодавця (ТзОВ "Авіакомпанія "САТ") на законне очікування прийняття предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника та штучно збільшує заборгованість останнього за кредитним договором, яка має погашатися за рахунок заставного майна позивача.

Згідно положень ст. 11 ЦК України сторони в договорі мають діяти добросовісно і банк, відповідно до договору, обрав спосіб захисту своїх прав шляхом стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, тому боржник має право очікувати погашення заборгованості за рахунок предмета іпотеки до спливу строку кредитного договору.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення іпотеки та, відповідно, припинення обтяження майнових прав, накладених на нього, оскільки відмова банку від погашення заборгованості за рахунок отримання іпотеки порушує принцип рівності прав та обов'язків кредитора і боржника та штучно призводить до збільшення заборгованості за кредитом.

При вирішенні спору місцевим господарським судом було враховано той факт, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2012 у справі №5010/1023/2012-Б-24/38 було порушено провадження про банкрутство ТзОВ Укрінтехбуд , а постановою від 16.04.2013 боржника було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру щодо нього.

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про те, що заборгованість ТзОВ Укрінтехбуд перед ПАТ Західінкомбанк за кредитним договором не зростає, що він обґрунтовує із покликанням п. 4 ч.1 ст. 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до вказаної статті, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Однак, у зв'язку з неповерненням тіла кредиту за договором, Закон жодним чином не обмежує нарахування процентів за користування кредитними коштами. При цьому, п. 4 ч.1 ст. 38 цього Закону, на який покликається скаржник, стосується лише економічних санкцій.

Та обставина, що вирішення спору у даній справі може мати наслідком неможливість Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити свої грошові вимоги за рахунок заставного майна банку, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Як зазначалося вище, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є безпосередньою стороною ні договору іпотеки, ні кредитного договору, в забезпечення якого він був укладений, а свої повноваження як ліквідатор банку, Фонд гарантування вкладів реалізовує відповідно до ст. 37, 38, 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб через уповноважену особу, яка діє від імені банку.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів не вважає такими, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалене відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2018 у справі №909/1040/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк - без задоволення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 24.04.2018.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя Л.С. Данко