Рішення

від 16.04.2018 по справі 927/10/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2018 року м.ЧернігівСправа 927/10/18

Господарським судом Чернігівської області у складі:

судді Федоренко Ю.В.

секретаря судового засідання І.М. Одинець

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи 927/10/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Профекто

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Біо Енергетична компанія

про стягнення 1138216,44 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача : ОСОБА_1, адвокат, ордер серія КВ №236099.

Від відповідача: ОСОБА_2, адвокат, ордер серія КС №278883.

У судовому засіданні 16.04.2018 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем - ТОВ Виробнича фірма Веда-С , подано позов в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 33 від 13.07.2015 (далі по тексту - Договір), що становить 1138216,44 грн., а саме: 900000,00 грн. основного боргу та 238216,44 грн. пені.

Позов вмотивовано поставкою позивачем відповідачу на умовах Договору обладнання за видатковою накладною №86 від 29.12.2015, порушенням відповідачем встановлених Договором строків оплати в зв'язку з чим він зобов'язаний сплатити пеню.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав. Зазначає, що:

-на виконання умов Договору ним було сплачено позивачу 3500000 грн.;

-до дійсного часу позивачем не було виконано зобов'язання за Договором, видаткова накладна №86 від 29.12.2015 не є належним та допустимим доказом виконання позивачем умов Договору, оскільки підписана представником відповідача який не мав належних повноважень;

-відповідачем відповідно до ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України було направлено заяву позивачу про відмову від Договору.

21.02.2018 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог у якій він просить стягнути з відповідача 900000 грн. боргу за Договором, 209558,73 грн. пені, 48969,86 грн. 3% річних та 210592,45 грн. інфляційних витрат.

Заяву обгрунтовано тим, що:

-позивач поставив відповідачу обладнання за видатковою накладною №5 від 28.04.2016 на суму 900855 грн. яку відповідач відмовився підписувати;

-поставка вказаного обладнання підтверджується попередньою його закупівлею у контрагентів, факт відвантаження товарно-транспортною накладною №23 від 21.10.2015;

-на сьогоднішній день позивачем повністю виконані умови Договору.

26.02.2018 позивачем подано заяву про зміну підстав позову вих. № 161/02 від 23.02.2018 яку обґрунтував наступним. В позовній заяві зазначено, що сума заборгованості складає 900000 грн, але в якості обґрунтування виникнення заборгованості попередній представник позивача надав видаткову накладну № 86 від 29.12.2015 на суму 3499145 грн. Дана видаткова накладна дійсно підтверджує взаємовідносини з відповідачем по Договору та є необхідним доказом у даній справі. Проте, заборгованість у розмірі 900000 грн. у відповідача виникла саме через несплату поставленого товару за видатковою накладною № 5 від 28.04.2016 на суму 900855 грн.

Заяви про збільшення позовних вимог та про зміну підстав позову подані позивачем до закінчення підготовчого провадження що відповідає вимогам п.2 ч.2, ч.3 статті 46 ГПК України, а тому вказані заяви та додані до них докази прийняті судом до розгляду.

03.03.2018 позивачем подано відповідь на відзив, а 20.03.2018 відповідь на відзив на заяву про збільшення позовних вимог у яких він додатково посилається на те, що:

-відповідачем здійснювалась оплата відповідно до умов Договору;

-заступник директора відповідача ОСОБА_3 безпосередньо приймав участь у господарських відносинах з позивачем та контролював повністю ведення реконструкції об'єкта відповідно до п.6.1.2 Договору, що підтверджується протоколами випробування та актом технічного стану, витягом з листування від 11.03.2016;

-результат виконання робіт позивачем можна прослідкувати за доданою до відповіді від 26.02.2018 (отримано судом 03.03.2018) фототаблиці;

-відповідач не заперечив проти додаткових нарахувань, а отже заява про збільшення позовних вимог потребує задоволенню.

13.03.2018 від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, а 20.03.2018 відзив на заяву про зміну підстав позову в яких відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Посилається на те, що додані до заяви позивачем докази: ксерокопії рахунків №134 від 29.12.2015, №16 від 10.03.2016 та видатковою накладної №5 від 28.04.2016 є неналежними, недопустимими та недостовірними; відповідачу невідомі чи позивач взагалі приступав до виконання Договору, оскільки його виконання здійснюється відповідно до розробленої позивачем проектної документації, а судовим рішенням у справі №927/414/17 встановлено, що проектна документація відповідачу не була передана; надані позивачем докази: акт технічного стану, два протоколи випробування, фототаблиці, не містять інформації про приймання-передачу виготовленого обладнання, жодна з зазначених у актах осіб не мала повноважень на участь у будь-яких комісіях та на представництво відповідача.

14.03.2018 позивачем подано заяву про заміну позивача на його правонаступника - ТОВ «Юридична компанія «Профекто» . Заяву обґрунтовано укладенням 26.02.2018 між ТОВ «Виробнича компанія «Веда-С» та ТОВ «Юридична компанія «Профекто» договору про відступлення права вимоги.

До заяви додано завірені належним чином копії:

- договору про відступлення права вимоги №26/02 від 26.02.2018 за яким Первісний кредитор (ТОВ «Виробнича компанія «Веда-С» ) відступає, а Новий кредитор (ТОВ «Юридична компанія «Профекто» ) приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредитору, і стає кредитором по взаємовідносинах між Первісним кредитором та ТОВ «Біо Енергетична Компанія» (далі Боржник) в межах відступлення права вимоги за договорами, визначеними в додатках до цього договору.

Згідно з п.1.2 вказаного Договору до Нового кредитора переходять права Первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав за договором, укладеним з Боржником;

- додатку №1 до договору - перелік прав вимог, які передаються за договором за яким передано право вимоги за договором поставки №33 від 13.07.2015, сума заборгованості 900000 грн.;

- акта приймання-передачі №1 оригіналів документів від 26.02.2018;

- листа ТОВ «Юридична компанія «Профекто» від 27.02.2018 на адресу відповідача про відступлення права вимоги)

- доказів про направлення листа на адресу відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 512, статті 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані вимоги закону та п.1.2 договору від 26.02.2018 про відступлення права вимоги, суд вважає, що до ТОВ «Юридична компанія «Профекто» перейшли права первісного кредитора (ТОВ «Виробнича фірма «Веда-С» ) за договором №33 від 13.07.2015 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст.52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Ухвалою суду від 20.03.2018 задоволено клопотання про заміну позивача на його правонаступника та замінено позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Веда-С» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Профекто» .

Також ухвалою суду від 20.03.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України.

Дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.

13.07.2015 між сторонами укладено договір № 33 (далі - Договір) за умовами якого виконавець (ТОВ ВФ «Веда-С» ) зобов'язується виготовити та поставити обладнання на підприємство замовника (ТОВ «Біо Енергетична Компанія» ), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставлене обладнання.

Згідно п. 1.3-1.4 Договору виготовлення, комплектація і поставка обладнання, згідно Специфікації обладнання (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Комплект обладнання, що постачається розрахований у відповідності розробленого виконавцем і затвердженого замовником Проекту.

У відповідності до п. 2.1 Договору загальна вартість обладнання, яке поставляється по даному Договору складає: 3666666,67 грн., крім того ПДВ (20%) - 733333,33,00 грн., всього 4400000,00 грн.

Згідно п. 2.2 Договору порядок взаєморозрахунків здійснюється згідно Графіка фінансування (Додаток № 2), який є невід'ємною частиною даного Договору.

У відповідності до п. 2.4 -2.5 Договору після підписання Договору, згідно Графіка фінансування (Додаток № 2) замовник протягом 3 банківських днів з дати отримання рахунків сплачує виконавцю авансові платежі по відповідним пунктам Графіку фінансування.

Наступні платежі по даному договору здійснюються згідно Графіку фінансування (Додаток № 2) і перераховуються замовником протягом 5 банківських днів після отримання від виконавця актів приймання-передачі обладнання і/чи видаткових накладних.

Згідно п. 2.9 Договору кінцевий розрахунок по даному Договору здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту підписання ОСОБА_1 приймання-передачі обладнання в розмірі вартості останнього етапу Графіку фінансування (Додаток № 2).

Згідно п. 2.12 Договору після здійснення 100% оплати згідно п. 2.4 і 2.5 Договору право власності на обладнання переходить до замовника.

У відповідності до п. 3.1-3.3 Договору по факту виготовлення обладнання виконавець направляє замовнику письмове повідомлення про готовність обладнання до відвантаження. Замовник протягом 3 робочих днів зобов'язаний здійснити приймання обладнання на виробничій базі виконавця, про що складається ОСОБА_1 приймання, який є підставою для отримання кінцевої оплати за виготовлене обладнання.

Поставлене виконавцем обладнання повинно супроводжуватись наступними документами:

а) видаткова накладна в 1 примірнику;

б) товарно - транспортна накладна в 1 примірнику;

в) податкова накладна в 1 примірнику;

г) паспорта та інструкції по експлуатації.

Датою поставки обладнання вважається дата підписання видаткової накладної.

Згідно пунктів 4.1-4.2 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх обов'язків по ньому.

Строк виготовлення обладнання складає 45 робочих днів.

У відповідності до п. 8.3 Договору у випадку порушення строків оплати обладнання, обумовлених цим Договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Представниками сторін підписано додаток №1 до Договору - специфікація, у якому наведено найменування обладнання, його кількість та вартість.

Сторонами підписано додаток №2 до Договору - графік фінансування, за яким визначено наступні етапи фінансування:

-1 етап авансовий платіж в розмірі 50% від вартості Договору - протягом 3 робочих днів після підписання Договору, 2 200 000 грн.;

-2 етап авансовий платіж в розмірі 25% від вартості Договору - через 12 робочих днів після підписання Договору, 1 100 000 грн.;

-3 етап розрахунок за виготовлене обладнання по факту приймання обладнання представником замовника на складі виконавця - 1 100 000 грн.

Враховуючи умови п.4.2, 4.3 Договору позивач зобов'язаний був виготовити обладнання у строк по 17.09.2015 та поставити його відповідачу у строк по 22.09.2015. Відповідач, в свою чергу, зобов'язаний був сплатити авансові платежі відповідно до узгодженого графіку фінансування

На виконання умов Договору відповідачем були здійснені такі оплати з призначенням платежу: за обладнання згідно договору №33 від 13.07.2015:

-1 100 000 грн. 16.07.2015;

-500 000 грн. 23.07.2015;

-600 000 грн. 24.07.2015;

-900 000 грн. 21.08.2015;

-200 000 грн. 27.08.2015;

-200 000 грн. 25.12.2015, що підтверджується наданими копіями банківських виписок на а.с.94-99 в т.1.

В якості доказу на підтвердження передачі обладнання відповідачу позивачем надано видаткову накладну №86 від 29.12.2015 на суму 3 499 145 грн. в графі отримав якої вказано про отримання товару представником відповідача ОСОБА_3

Заперечуючи позов відповідач посилається на те, що вказану накладну підписано не уповноваженою особою.

Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 було прийнято на посаду замісника директора ТОВ Біо Енергетична Компанія з 16.12.2015 (наказ №15.2/12-15 від 15.12.2015) та звільнено з посади з 31.05.2017 (наказ №31.3/05-17 від 31.05.2017).

Згідно з п.1 розділу ІІІ посадової інструкції замісника директора в редакції від 16.12.2015, затвердженої наказом директора відповідача, в разі відсутності директора замісник директора має право представляти інтереси фірми у взаємовідносинах з громадянами, юридичними особами, органами державної влади та управління, згідно п.9.20 статуту, згідно наказу або окремої довіреності. З посадовою інструкцією ОСОБА_3 ознайомлено 16.12.2015.

Пунктом 9.20 статуту відповідача, затвердженого загальними зборами учасників від 21.09.2015, дата державної реєстрації 24.09.2015, передбачено, що у випадку відсутності директора виконання його обов'язків покладається на особу уповноважену наказом директора або окремою довіреністю.

Отже, на час передачі відповідачу товару за накладною №86 від 29.12.2015 був працівником відповідача і до кола його обов'язків не входило приймання матеріальних цінностей, що підтверджується також і довідкою відповідача від 02.02.2018.

За узгодженими сторонами умовами п.6.1.2 Договору замовник (відповідач у справі) зобов'язаний назначити відповідальну особу для ведення технічного нагляду, рішення виробничих питань, які можуть виникнути про виготовленні обладнання за Договором.

06.01.2016 комісія у складі представників сторін: ОСОБА_4 - технічний директор ТОВ ВФ Веда-С , ОСОБА_3- заступник директора ТОВ Біо Енергетична Компанія в смт. Куликівка складено та підписано акт швидко зношених деталей на пресах ПБУ -090-900 зав. №255, №256.

25.04.2016 комісією у складі представників сторін: ТОВ Біо Енергетична Компанія -заступник директора ОСОБА_3, головного енергетика ОСОБА_5, завідуючого двором ОСОБА_6; ТОВ ВФ Веда-С - технічного директора ОСОБА_7, інженера ОСОБА_8, в смт. Куликівка складено та підписано протокол випробування рубальної машини RМ 71.55 на продуктивність.

25.04.2016 комісією у складі представників сторін: ТОВ Біо Енергетична Компанія -заступник директора ОСОБА_3, головного енергетика ОСОБА_5, завідуючого двором ОСОБА_6; ТОВ ВФ Веда-С - технічного директора ОСОБА_7, інженера ОСОБА_8, в смт. Куликівка складено та підписано протокол випробування на продуктивність розривача соломи до молоткової дробарки соломи.

Враховуючи вказані вище докази, а саме: акт від 06.01.2016, протоколи випробувань від 25.04.2016 та від 25.04.2016, копію електронного листа від 11.03.2016, що підтверджує переписку представника позивача ОСОБА_3 з представником відповідача по обладнанню, який є належним доказом відповідно до ст.96 ГПК України, суд приходить до висновку, що представник відповідача ОСОБА_3 і був тією особою, яка була відповідальною згідно з умовами п.6.1.2 Договору.

24.06.2016 відповідач направив позивачу претензію №1 у якій повідомив про односторонню відмову від виконання умов договору підряду №29 ПР від 03.07.2015, просив відшкодувати завдані збитки, в тому числі і на суму здійсненої попередньої оплати за Договором.

Листом від 26.07.2016 позивач відхилив вказану претензію.

22.07.2016 позивач направив на адресу відповідача претензію №1 у якій, зокрема, зазначив про поставку відповідачу обладнання за накладною №86 від 29.12.2015 на суму 3499145 грн., наявність заборгованості за Договором на суму 900000 грн., та просив виконати зобов'язання за Договором на суму боргу та 126378,76 грн. пені.

Заявою від 16.11.2017 відповідач відповідно до положень ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України відмовився від Договору та вимагав повернення сплаченого авансового платежу у розмірі 3500000 грн.

Листом від 11.12.2017 позивач повідомив відповідача про поставку обладнання по видатковій накладній №86 від 29.12.2015 на суму 3499145 грн., наявність заборгованості на суму 900000 грн., та вказав на те, що на даному етапі виконавець не може відмовитись від Договору.

При вирішенні спору судом враховується, що видаткова накладна №86 від 29.12.2015 оформлена на виконання умов Договору, з боку відповідача підписана не уповноваженою на це особою, однак за отриманий товар відповідач повністю розрахувався, що підтверджується наданими суду копіями банківських виписок якими здійснено оплату за Договором. В зв'язку з цим вказана накладна судом приймається як належний доказ, що підтверджує виконання позивачем умов Договору на поставку обладнання на суму 3499145 грн.

Укладений між сторонами Договір є змішаним оскільки містить елементи договору підряду а тому суд вважає обґрунтованим застосування доданих правовідносин положень ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України якою установлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Отже, дана норма підлягає застосуванню лише за наявності відмови замовника від договору підряду до настання строку виконання роботи підрядником.

Як встановлено вище, позивач за умовами Договору зобов'язаний був передати обладнання відповідачу у строк до 22.09.2015 включно, заяву про відмову від Договору відповідач направив лише 16.11.2017 після закінчення строку на виготовлення та поставку обладнання, в установленому законом порядку сторонами Договір не було розірвано, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що Договір є чинним і на час розгляду справи у суді відповідно до п.4.1 Договору яким встановлено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.

За таких обставин заява відповідача від 16.11.2017 не підтверджує односторонню відмову від Договору в установленому законом порядку і до уваги судом не приймається.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч.1 та 2 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано доказів про те, що порушення ним графіку здійснення платежів за Договором відбулось не з його вини.

Згідно з ст.547 ч.1, ст.549 ч.1 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Сплату пені відповідачем у разі порушення встановлених строків оплати передбачено п.8.3 Договору.

За таких обставин на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 48 657,54 грн. за період прострочення платежів з 17.07.2015 по 23.07.2015, з 26.07.2015 по 20.08.2015, з 22.08.2015 по 26.08.2015. В іншій частині прозову про стягнення пені за вказаний вище період судом відмовлено за необґрунтованістю.

В решті позову судом відмовлено враховуючи таке.

Згідно з узгодженим сторонами графіком фінансування розрахунок по 3 етапу фінансування проводиться по факту приймання обладнання представником замовника на складі виконавця.

У п.3.1, 3.3 Договору сторонами установлено, що по факту виготовлення обладнання виконавець направляє замовнику письмове повідомлення про готовність обладнання до відвантаження. Замовник протягом 3 робочих днів зобов'язаний провести приймання обладнання на виробничій базі виконавця, про складається акт приймання, який є підставою для отримання кінцевої оплати за виготовлене обладнання. Датою поставки обладнання вважається дата підписання видаткової накладної.

Відповідно до ч.1 та 3 ст.74, ч.1 ст.77, ч.1 ст.86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.1, ч.2 ст.9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням вимог закону та узгоджених сторонами положень п.3.1, 3.3 Договору належними та допустимими доказами на виконання позивачем умов Договору щодо поставки обладнання на суму 900 855 грн. має бути акт приймання обладнання та видаткова накладна, які підписані повноважними представниками сторін.

Позивачем на підтвердження вимог наявності боргу у розмірі 900000 грн. не надано ні акту приймання обладнанні, ні підписаної представником відповідача видаткової накладної.

Надана позивачем видаткова накладна №5 від 28.04.2016 не підписана представником відповідача і позивачем не надано доказів про те, що вказана накладна передавалась відповідачу на підписання, у наданих позивачем претензіях та листах на адресу відповідача зазначається, що заборгованість за Договором підтверджується лише видатковою накладною №86 від 29.12.2015.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що обставини поставки відповідачу обладнання на заявлену до стягнення суму боргу не можуть підтверджуватися іншими доказами ніж тими, які встановлені Договором та законом.

Оформлених належним чином акту приймання передачі обладнання, підписаної представником відповідача видаткової накладної на суму заявленого до стягнення боргу позивачем суду не надано.

В зв'язку з цим судом відхиляються надані позивачем докази на підтвердження заборгованості, а саме: рахунок на оплату №16 від 10.03.2016 (не надано доказів про направлення його відповідачу); видаткова накладна №5 від 28.04.2016 на суму 900855 грн. (не підписана представником відповідача); видаткова накладна №51 від 23.10.2015 підписана від імені постачальника - ТОВ Арієс-Україна та покупцем - ТОВ ВФ Веда-С на суму 386100 грн., договір купівлі-продажу №21/07/15 від 21.07.2015 між ТОВ Арієс-Україна (продавець) та ТОВ ВФ Веда-С (покупець) на поставку обладнання на суму 386100 грн., акт приймання-передачі від 23.10.2015 між цими ж сторонами, видаткова накладна від 11.11.2015 на поставку ТОВ Промконверсія ТОВ ВФ Веда-С товару на суму 197315 грн., договір поставки №3415 від 11.08.2015 між ТОВ Промконверсія та ТОВ ВФ Веда-С з специфікаціям №1 та №2, накладні №67 від 22.10.2015 та №73 від 08.12.2015 на поставку ПП Брикетуючі технології ТОВ ВФ Веда-С обладнання, акт приймання передачі обладнання від 28.10.2015 між цими ж сторонами, договір купівлі-продажу №83 від 13.07.2015 між ПП Брикитуючі технології та ТОВ ВФ Веда-С з додатками, видаткова накладна №21 від 28.10.2015 на поставку ТОВ НВК Екоенергохарків ТОВ ВФ Веда-С обладнання, договір на поставку обладнання №21/08-15 ПО від 21.08.2015 між ТОВ НВК Екоенергохарків та ТОВ ВФ Веда-С , товарно-транспортна накладна №23 від 21.10.2015 на перевезення вантажу ПАТ Житомиськие автотрансполртне підприємство 11854 замовник та вантажоодержувач - ТОВ ВФ Веда-С вантажовідправник - ПП Брикетуючі технології т.1 а.с.92-132 (вказані докази підтверджують лише взаємовідносини ТОВ ВФ Веда-С з іншими контрагентами, а не з відповідачем).

Також не є належними та допустими доказами на підтвердження наявності заборгованості надана позивачем ілюстраційна картка (т.1 а.с.133) та фототаблиця (т.2 а.с.10-14).

Відповідно до ч.4 ст.165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає про відсутність заборгованості, з доданих до відзиву доказів, а саме: претензії від 24.06.2016, заяви від 16.11.2017, довідки від 02.02.2018, наказів по підприємству від 15.12.2015, та від 31.05.2017 вбачається, що відповідач заперечує позов у повному об'ємі, разом з нарахованими позивачем пенею, відсотками річних та інфляційними.

За таких обставин суд не знаходить підстав для застосування положень ч.4 ст.165 ГПК України.

Заперечуючи позов відповідач посилається на рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/414/17

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Верховного Суду від 27.03.2018 скасовано рішення господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 927/414/17 повністю, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Отже, скасоване рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/414/17 не може використовуватися при вирішення вказаного спору.

Оформлених належним чином акту приймання передачі обладнання, підписаної представником відповідача видаткової накладної на суму заявленого до стягнення боргу позивачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявленої до стягнення суми боргу, а тому у позові про стягнення 900000 грн. боргу та нарахованих на вказану суму боргу пеню, відсотки річних та інфляційні необхідно відмовити.

На підставі викладеного позов задовольняється частково з покладенням судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біо Енергетична Компанія , вул. 8 Березня, 23, смт. Куликівка Куликівського району Чернігівської області, код 38459901, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Профекто , вул. Братська, 6, офіс 420, м. Київ, код 40062777, 48 657,54 грн. пені, 729,86 грн. судового збору.

В іншій частині позову про стягнення 900 000 грн. боргу, 149 065,57 грн. пені, 48 969,86 грн. відсотків річних та 210 592,45 грн. інфляційних витрат - відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 26.04.2018.

Суддя Ю.В. Федоренко