Ухвала

від 20.08.2018 по справі 927/10/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"20" серпня 2018 р. Справа№ 927/10/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивна Л.В.

суддів: Мартюк А.І.

Смірнової Л.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.04.2018р. (повний текст рішення складено 26.04.2018р.)

у справі №927/10/18 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична компанія"

про стягнення 1 369 121,04 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто" звернулось до Господарського суду Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична компанія" про стягнення 1 369 121,04 грн., з яких: 900 000,00 грн. боргу, 209 558,73 грн. пені, 48 969,86 грн. 3% річних та 210 592,45 грн. інфляційних витрат (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.04.2018р. у справі №927/10/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто" 48 657,54 грн. пені, 729,86 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати в частині відмови судом у задоволенні вимог про стягнення 900 000,00 грн. боргу, 149 065,57 грн. пені, 48 969,86 грн. 3% річних та 210 592,45 грн. інфляційних витрат, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2018р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий суддя), Смірнова Л.Г., Мартюк А.І.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

За змістом п. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Враховуючи, що скаржник просив про перегляд судового рішення в частині стягнення 1 308 627,88 грн., скаржником мав бути сплачений судовий збір у розмірі 29 444,13 грн. (19 629,42 * 150%).

Утім, судовий збір заявником не надано, але подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до початку розгляду апеляційним судом справи по суті, з посиланням на те, що у заявника відсутні можливості на даний час сплатити судовий збір, оскільки Товариство перебуває у скрутному фінансовому становищі. На підтвердження цих обставин заявником надано виписку АТ КБ ПриватБанк по рахунку Товариства за період з 01.08.2018р. по 06.08.2018р.

Крім цього, апелянт вказував, що між ним та ФОП Кружковим В.І. (замовник) укладено договір про надання юридичних послуг №032/18 від 03.08.2018р., за умовами якого замовник повинен сплатити на користь апелянта 20 000,00 грн. за надання юридичних послуг до 08.08.2018р., а другий платіж у розмірі 15 000,00 грн. буде сплачено після відкриття провадження за касаційною скаргою по справі №920/558/17.

Такі доводи апелянта не можуть слугувати підставою для надання відстрочки у сплаті судового збору.

Згідно зі ст. 8 Закону України „Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, апелянтом не долучено до матеріалів справи доказів, що майновий стан перешкоджав або перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі відповідно до вимог ЗУ „Про судовий збір", а долучена банківська виписка по рахунку та договір про надання юридичних послуг №032/18 від 03.08.2018р. не підтверджує доводів апелянта щодо необхідності відстрочення йому сплати судового збору.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційна скарга подана без додержання вимог, викладених у п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 260, ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з метою надання стороні можливості виправити вищенаведений недолік шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору в розмірі 29 444,13 грн.

Зі змісту частини 1 статі 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржуване рішення господарським судом прийнято 16.04.2018р. (повне рішення складено 26.04.2018р.). Отже, відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строк на апеляційне оскарження рішення закінчується 16.05.2018р.

Апеляційна скарга відповідно до штампу органу поштового зв'язку подана апелянтом повторно 07.08.2018р., тобто, з пропуском строку на подання апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

До апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій скаржник просив поновити строк подання апеляційної скарги.

В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що 16.05.2018р. дотримавшись строків на апеляційне оскарження рішення, позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, проте ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018р. апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору. У подальшому ухвалою апеляційного суду від 25.06.2018р. скарга повернута позивачу, яка ним отримана 29.06.2018р.

За твердженням апелянта, в період з 04.06.2018р. по 22.06.2018р. представник позивача перебувала у щорічній відпустці, і тому була позбавлена можливості виконати вимоги ухвали суду про усунення недоліків по сплаті судового збору, а в період з 02.07.2018р. по 02.08.2018р. директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто" Марків Н.В. перебував у щорічній відпустці, тому не мав можливості вирішити питання про подання апеляційної скарги. Директор Товариства є єдиним підписантом всіх статутних та бухгалтерських документів (згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а тому відсутня будь-яка інша уповноважена особа розглядати питання підпису апеляційної скарги.

За наведених обставин, скаржник вважає, що процесуальний строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, і підлягає поновленню.

З такими доводами апелянта погодитися не можна.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 ГПК України, згідно з якою:

- у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня (ч. 3);

- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч. 5);

- днем вручення судового рішення, зокрема, є день вручення судового рішення під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення позивач отримав 02.05.2018р. (т. 2 а.с. 102), ухвалу без руху Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018р. отримано 07.06.2018р. (т.2 а.с. 107), а ухвалу про повернення апеляційної скарги від 25.06.2018р. - 02.07.2018р. (т. 2 а.с. 175).

Перебування директора Товариства Маркова Н.В. в період з 02.07.2018р. по 02.08.2018р. у відпустці, в силу чого він не мав можливості вирішити питання про повторне подання апеляційної скарги у розумні процесуальні строки, не має юридичного значення, адже перебування виконавчого органу у відпустці не означає припинення виконавчим органом функцій, покладених на нього законом та статутом юридичної особи, оскільки можливе призначення особи, яка виконувала би функції виконавчого органу товариства на час його тимчасової відсутності.

Крім цього, посилання заявника на неможливість сплати судового збору для усунення недоліків, встановлених в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018р., у зв'язку з перебуванням представника позивача у щорічній відпустці, не є переконливими, оскільки позивач не був позбавлений можливості залучити іншого представника або виконати вимоги ухвали через свого керівника.

Однією з основних засад судочинства, у відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997р., та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений з підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими".

Таким чином, процесуальна бездіяльність позивача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону, а наведені стороною спору у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини не є об'єктивно непереборними і виникли внаслідок недобросовісного здійснення учасником справи своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала заявнику усунути недоліки апеляційної скарги у встановлений законодавством строк або подати апеляційну скаргу у розумні строки після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги.

Частиною 4 статті 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, наведені у клопотанні скаржником підстави пропуску ним процесуального строку на подання апеляційної скарги, не визнаються поважними та підлягають відхиленню.

Причини, за яких строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, встановлений статтею 256 ГПК України. Відповідно до ч. 3 вказаної норми такий строк може бути поновлений з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити допущені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору у розмірі 29 444,13 грн. та заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Відхилити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто" про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.04.2018р. у справі №927/10/18 - залишити без руху.

4. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянт має право усунути недоліки та подати до Київського апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 29 444,13 грн. та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

5. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання в строк, визначений п. 4 резолютивної частини ухвали суду: в частині ненадання доказів сплати судового збору - апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; в частині неподання іншої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення - суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.

6. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді А.І. Мартюк

Л.Г. Смірнова