Рішення

від 30.03.2018 по справі 808/2148/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 березня 2018 року о/об 15 год. 45 хв.Справа № 808/2148/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» (вул. Офіцерська, буд. 32, оф. 37,Запоріжжя,Запорізька область, 69068, код ЄДРПОУ 25485792)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166,Запоріжжя,Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ 39396146)

треті особи:

Товариство з обмеженою відповільністю «Альвис С» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39054268)

Товариство з обмеженою відповільністю «Стенторс» (вул. Молодіжна, буд.30, с. Малишівка, Запорізький район, Запорізька область, 70412, код ЄДРПОУ 39148743)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

(діє на підставі довіреності б/н від 23.10.2017 року)

від позивача - ОСОБА_2

(діє на підставі довіреності №636 від 20.07.2017 року)

від відповідача - ОСОБА_3

(діє на підставі довіреності № 161/08-01-10-03 від 13.02.2018 року)

від третьої особи 1 - не прибув

від третьої особи 2 - не прибув

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність (далі - позивач або ТОВ Співдружність ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Альвіс С , Товариство з обмеженою відповідальністю Стенторс , в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

-№ НОМЕР_1 від 03 травня 2017 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 446 861 грн. та штрафних санкцій 361 715 грн., всього а суму 1 808 576, 00 грн.;

-№ НОМЕР_2 від 03 травня 2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 281 451,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 320 363 грн., всього на суму 1 601 814,00 грн.

Ухвалою суду від 19 липня 2017 року позовну заяву було залишено без руху на підставі статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 20 вересня 2017 року.

19 вересня 2017 року на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

25 вересня 2017 року ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В. відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 17 жовтня 2017 року.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2017 року провадження у справі зупинено до 28 листопада 2017 року.

28 листопада 2017 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 28 листопада 2017 року провадження у справі зупинено до 16 січня 2017 року.

Ухвалою суду від 16 січня 2018 року призначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, розгляд справи відкладено до 21 лютого 2018 року.

В підготовчому судовому засіданні 21 лютого 2018 року протокольною ухвалою до справи залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, підготовче судове засідання відкладено до 14 березня 2018 року.

В судовому засіданні 14 березня 2018 року оголошено перерву до 30 березня 2018 року.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність , за результатами якої складено Акт перевірки №107/08-01/25485792 від 09 березня 2017 року. На підставі висновків вказаного Акту перевірки 03 травня 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області винесені податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач вважає висновки державних ревізорів інспекторів безпідставними та протиправними, вказує, що ТОВ Співдружність не може нести відповідальність за протиправні дії або бездіяльність своїх контрагентів при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій. Реальність господарських операцій підтверджено первинними документами, які досліджувалися при перевірці відповідачем. Позивач звертає увагу, що надані до перевірки документи, які відображені в Акті перевірки доводять наявність товарів в активах ТОВ Співдружність під час вчинення господарських операцій з ТОВ Інтервенто , ТОВ Альвіс С , ТОВ Стенторс , та їх подальший рух. Представники позивача також наголошують, що висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності і містять умисне викривлення суті господарських операцій, не відповідають вимогам діючого законодавства, а отже податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність підтримали позов, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№3436 від 01 лютого 2018 року), зміст якого відповідає змісту Акту перевірки №107/08-01/25485792 від 09 березня 2017 року. Відповідач вважає, що висновки фахівців ГУ ДФС у Запорізькій області ґрунтуються на законодавстві, а спірні податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

В судовому засіданні представник Головного управління ДФС у Запорізькій області проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Альвіс С в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Стенторс в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 30 березня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

З 19 січня 2017 року по 01 березня 2017 року фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року, та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2016 року.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт перевірки №107/08-01/25485792 від 09 березня 2017 року.

У висновках Акту перевірки №107/08-01/25485792 від 09 березня 2017 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ Співдружність :

-пункту 44.2 статті 44, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), порядку заповнення декларації, затвердженого наказом Міністерства ОСОБА_4 України №1213 від 28 вересня 2011 року підприємством: занижено податок на прибуток за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року у розмірі 1446861 грн., в тому числі по періодах: за 2013 рік на суму 706308 грн.; за 2014 рік на суму 740552 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), встановлено завищення податкового кредиту за жовтень-грудень 2013 року, січень-лютий, квітень-травень 2014 року на загальну суму 1580469 грн.

На підставі висновків Акту перевірки №107/08-01/25485792 від 09 березня 2017 року відповідачем 03 травня 2017 року винесені податкові повідомлення-рішення:

-№ НОМЕР_1 від 03 травня 2017 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 446 861 грн. та штрафних санкцій 361 715 грн., всього а суму 1 808 576, 00 грн.;

-№ НОМЕР_2 від 03 травня 2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 281 451,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 320 363 грн., всього на суму 1 601 814,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями оскаржив їх до Державної фіскальної Служби України, проте Рішенням від 03 липня 2017 року №14278/6199-99-11-01-01-25 у задоволенні скарги було відмовлено, а податкові повідомлення-рішення від 03 травня 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю Співдружність не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 03 травня 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 звернулось до суду з адміністративний позовом.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

1. Судом встановлено, що відповідач в Акті перевірки №107/08-01/25485792 від 09 березня 2017 року зазначив, що в порушення пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) встановлено завищення податкового кредиту за травень 2014 року на загальну суму 9633 грн. Вказане порушення виникло внаслідок взаємовідносин ТОВ Співдружність з ТОВ Агатоптторг . Відповідач у Акті перевірки зазначив, що на перевірку надане платіжне доручення по розрахункам між підприємствами ТОВ Співдружність та ТОВ Агатоптторг від 20 червня 2014 року №1253 на загальну суму 57800,00 грн., в т.ч. ПДВ 9633,33 грн. В якості обґрунтування податковий орган посилається на те, що на перевірку не надані товарно-транспортні накладні.

До того ж, відповідач у відзиві на адміністративний позов посилається на відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до якого …внесено матеріали досудового розслідування №32014050000000065 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205, частини 3 статті 212 Кримінального кодексу України, згідно з якими невстановлені особи діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи дійсного наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов'язану з виробництвом, постачанням товарів, виконання робіт або надання послуг, маючи мету отримувати прибуток при наданні послуг підприємствам зареєстрованим на території Донецької та інших областей України з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, а також з метою приховування факту і фактичних обсягів операцій по діяльності підприємств (резидентів) та прикриття незаконної діяльності 24 вересня 2013 року створили шляхом реєстрації в органах державної реєстрації та у подальшому використовували реквізити суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ Агатоптторг (код ЄДРПОУ 38910671).. . В якості обґрунтування зазначеного відповідач додав до відзиву Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області по справі №265/6779/15-к (Провадження №1-кс/265/1441/15) про тимчасовий доступ до речей і документів.

Проте з цього приводу суд зазначає, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Правила), товарно-транспортна документація - це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із пунктом 11.1 вказаних правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації, передбаченої абзацом 2 пункту 11.1 вказаних правил.

Пунктом 11.3 Правил встановлено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

За приписами пункту 11.4 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри (пункт 11.5 Правил).

Відповідно до пункту 11.6 Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Так, з урахуванням наведеного, слід зазначити, що неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також суд не приймає посилання податкового органу на наявність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження за №32014050000000065, оскільки вироку по вказаному провадженню відповідачем не надано.

Відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження нікчемності правочинів між ТОВ Співдружність з ТОВ Агатоптторг .

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Отже, відповідачем не надано доказів неможливості здійснення реальності операцій між позивачем та його прямим контрагентом - ТОВ Агатоптторг .

З урахуванням наведеного, відповідачем не спростовано у суді факт реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та ТОВ Агатоптторг .

Відповідачем також не надано до суду ані рішень про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (актів тощо), ані інформації про оскарження такого анулювання свідоцтва та результатів такого оскарження щодо ТОВ Агатоптторг .

Таким чином, доводи, якими податковий орган мотивував правомірність податкового повідомлення- рішення № НОМЕР_2 від 03 травня 2017 року в частині взаємовідносин між ТОВ Співдружність з ТОВ Агатоптторг не є переконливими.

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що зафіксовано також актом перевірки, та підтверджує реальність господарських операцій.

Акт перевірки податкового органу не містить посилань щодо встановлених порушень стосовно форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з постачання товарів.

Зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та позбавлення права бюджетного відшкодування.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що зміст угоди, укладеної між позивачем та ТОВ Агатоптторг , не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Податковим органом не доведено, а судом також не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Отже, зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та позбавлення права бюджетного відшкодування.

Як зазначено у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту14.1 статті 14 ПК України).

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. […] Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначено у пункті 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідачем не надано до суду доказів про те, що підприємницька діяльність ТОВ Агатоптторг припинена або у нього анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість - на день надання послуг ТОВ Співдружність .

Наведені обставини спростовують факт завищення податкового кредиту за травень 2014 року на загальну суму 9633 грн., що не призвело до виникнення грошових зобов'язань, внаслідок проведення операцій, реальність здійснення яких не підтверджена на загальну суму 57800,00 грн. та заниження податку на додану вартість за травень 2014 рік в розмірі 9633,00 грн.

З урахуванням зазначеного, досліджених документів, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено порушення ТОВ Співдружність податкового законодавства України по господарським операціям з ТОВ Агатоптторг , як то зазначено в Акті перевірки №107/08-01/25485792 від 09 березня 2017 року.

Отже, нарахування податкового зобов'язання, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача в цій частині є необґрунтованим.

Отже, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 03 травня 2017 року підлягає скасуванню в частині донарахування позивачу податкового зобов'язання у сумі 9633,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2408,00 грн., всього на суму 12041,00 грн.

2. Щодо господарських операцій по взаємовідносинам ТОВ Співдружність з ТОВ Інтервенто , ТОВ Альвіс С , ТОВ Стенторс суд зазначає наступне.

В Акті перевірки №107/08-01/25485792 від 09 березня 2017 року зазначено, що перевіркою встановлено, що на порушення вимог пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), встановлено завищення податкового кредиту за жовтень-грудень 2013 року, січень-лютий, квітень-травень 2014 року на загальну суму 1580469 грн. Порушення встановлені внаслідок наступного: ТОВ Співдружність безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання товару за жовтень-грудень 2013 року, січень-лютий, квітень-травень 2014 року в сумі 1580469 грн. від ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809), ТОВ Альвіс С (код ЄДРПОУ 39054268), ТОВ Стенторс (Код ЄДРПУ 39148743), ТОВ Агатоптторг (код ЄДРПОУ 38910671).

Щодо ТОВ Інтервенто суд зазначає наступне.

В матеріалах адміністративної справи наявна ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2016 року по справі №202/4801/16-к (провадження №1 кп/0202/366/2016), у якій зазначено, що …Козачек ОСОБА_5 діючи в групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, відносно яких зареєстроване кримінальне провадження та погодившись на їх пропозицію стати засновником та директором ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809), не маючи наміру здійснювати передбачену статутом підприємницьку діяльність, пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, усвідомлюючи при цьому, що створення ним вказаного підприємства здійснюється з метою прикриття незаконної діяльності і допускаючи, що в результаті такої діяльності може бути заподіяна шкода державним інтересам, 04 травня 2012 року зареєстрував ТОВ Інтервенто . Незважаючи на те, що вказане товариство зареєстроване на ОСОБА_6 в органах державної влади, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, останній взяв участь у його створенні без мети здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб… .

Суд зазначає, що вказаною ухвалою кримінальне провадження відносно ОСОБА_6, який визнав свою вину, закрите та його звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності вчинення злочину, проте вказана обставина не змінює факту вчинення злочину, а саме створення фіктивного підприємства ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809).

Щодо ТОВ Альвіс С (код ЄДРПОУ 39054268) та ТОВ Стенторс (Код ЄДРПУ 39148743) суд зазначає наступне.

В матеріалах адміністративної справи міститься вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року по справі №335/13457/16-к, у якому зазначено, що ОСОБА_7, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, …14 січня 2014 року ОСОБА_7, маючи умисел на зайняття фіктивним підприємництвом, повторно, з метою придбання підконтрольного підприємства, яке б діяло у складі підконтрольних фіктивних підприємств та було зареєстровано на особу, яка не усвідомлювала власної ролі у злочинній схемі та не обізнану у господарській діяльності, підшукав у м. Запоріжжя ОСОБА_8, яка не будучи обізнаною у злочинних намірах ОСОБА_7, погодилась стати засновником та директором підприємства ТОВ Альвіс - С (код ЄДРПОУ 39054268). Так, ОСОБА_8, на прохання ОСОБА_7, підписала у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу протоколи загальних зборів учасників про придбання ТОВ Альвіс - С , реєстраційні картки (форма 4) про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Статут вказаного підприємства, про зміст яких вона не була обізнана та наслідків своїх дій не усвідомлювала. 15 січня 2014 року внесення змін до статуту ТОВ Альвіс - С зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції за №11031020000035447. Відповідно до статутних документів ТОВ Альвіс - С зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Після внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про перереєстрацію ТОВ Альвіс - С на нового власника ОСОБА_8, ОСОБА_7 заволодів печаткою та реєстраційними документами придбаного підприємства та виконуючи злочинні наміри, відкрив 27 січня 2014 року поточний рахунок у відділенні № 20 Філії Запорізьке РУ АТ ОСОБА_4 та Кредит МФО 313371. Печатка ТОВ Альвіс - С , реєстраційні документи та банківські рахунки в подальшому використовувались ОСОБА_7 для здійснення незаконної фіктивної діяльності з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість наступним підприємствам:...- за квітень 2014 року:…ТОВ СПІВДРУЖНІСТЬ у сумі 369609,92 грн.…Таким чином, в період з 14 січня 2014 року по 01 липня 2014 року, описаним вище способом, ОСОБА_7 придбано ТОВ Альвіс - С та забезпечено прикриття незаконної діяльності по формуванню безпідставного податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам - контрагентам, внаслідок чого заподіяно велику матеріальну шкоду державі у вигляді ненадходження податку на додану вартість на суму 170 317,95 грн., що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян… В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні ним злочинів, передбачених частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 27 частиною 2 статті 205 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті щодо часу та місця скоєння інкримінованих ним злочинів. Зокрема, зазначив, що дійсно у період з 2013-2015 роки включно ним особисто, а також за допомогою підшуканих ним осіб, було зареєстровано та придбано суб'єкти підприємницької діяльності з метою зайняття фіктивною підприємницькою діяльністю. За даний період ним було зареєстровано 52 фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, назви яких зазначено в обвинувальному акті і ним не оспорюються. Данні підприємства створювалися ним для створення видимості законної діяльності та прикриття незаконної діяльності у формуванні податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки. В більшості ці операції були безтоварні. Осіб, на яких він реєстрував підприємства він підшукував самостійно у різних регіонах України, і відповідно реєстрація підприємств відбувалася у різних регіонах. Свою діяльність він здійснював знаходячись у місті Запоріжжі. Осіб, на яких він здійснював реєстрацію фіктивних підприємств, про свої наміри він не повідомляв. Печатки, реєстраційні та статутні документи всіх підприємств знаходилися у нього... .

Крім того, в матеріалах адміністративної справи наявний протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 28 квітня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_8 пояснила, що вона погодилась на пропозицію особи на ім'я ОСОБА_7, стати директором фірми ТОВ Альвіс - С , що ОСОБА_7 після підписання відповідних документів у нотаріуса всі установчі документи та печатку підприємства забрав собі, і після цього ОСОБА_8 зазначеного ОСОБА_7 не бачила та не спілкувалась із ним. ОСОБА_8 вказала, що їй невідомо, чим займалось підприємство, яке було оформлене на неї, а також жодних фінансових документів вона не підписувала, та жодної фінансово-господарської діяльності по підприємству не вела.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи наявний протокол допиту свідка ОСОБА_7 (уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1) від 12 липня 2016 року, який підтвердив фіктивність підприємств ТОВ Альвіс С (код ЄДРПОУ 39054268), ТОВ Стенторс (Код ЄДРПУ 39148743) та підтвердив покази ОСОБА_8

Таким чином, суд дійшов висновку, що вищенаведені документи свідчать про те, що ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809), ТОВ Альвіс С (код ЄДРПОУ 39054268), ТОВ Стенторс (Код ЄДРПУ 39148743) створені з метою зайняття фіктивною підприємницькою діяльністю, з метою прикриття незаконної діяльності.

Отже, відповідачем надано докази складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій, тобто відповідачем надано докази неможливості здійснення реальності операцій між позивачем та його прямими контрагентами - ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809), ТОВ Альвіс С (код ЄДРПОУ 39054268), ТОВ Стенторс (Код ЄДРПУ 39148743).

З урахуванням наведеного, відповідачем спростовано у суді факт реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809), ТОВ Альвіс С (код ЄДРПОУ 39054268), ТОВ Стенторс (Код ЄДРПУ 39148743).

За приписами пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене суд не приймає надані позивачем первинні бухгалтерські документи як доказ реального здійснення господарських операцій із ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809), ТОВ Альвіс С (код ЄДРПОУ 39054268), ТОВ Стенторс (Код ЄДРПУ 39148743).

Щодо посилань позивача на те, що протоколи допитів свідків, отримані на стадії досудового розслідування кримінального провадження не можуть бути доказом по справі та не можуть прийматися судом до уваги, суд не приймає такі твердження з огляду на наступне.

Стаття 73 КАС України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що протоколи допиту свідків містять інформацію щодо предмета доказування, а саме щодо обставин, які мають пряме значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення у даній справі.

Крім того вказані протоколи свідків є доказами, які одержані законним шляхом, та покладені в основу dироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року по справі №335/13457/16-к, отже є законними, достатніми та достовірними.

Крім того суд не приймає твердження позивача, що вирок суду по справі 335/3457/16-К від 20 лютого 2017 року не стосується взаємовідносин ТОВ Співдружність із ТОВ Альвіс С оскільки у вказаному вироку чітко зазначено, що печатка ТОВ Альвіс - С , реєстраційні документи та банківські рахунки в подальшому використовувались ОСОБА_7 для здійснення незаконної фіктивної діяльності з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2014 року ТОВ СПІВДРУЖНІСТЬ .

Суд звертає увагу, що частиною 6 статті 78 КАС України імперативно встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Щодо посилання позивача на Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2017 року по справі №336/2373/17 (пр.3/336/1014/2017) , то суд не бере його до уваги , оскільки у даному випадку Шевченківським районним судом м. Запоріжжя не досліджувались обставини викладені податковим органом під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» .

Враховуючи все вищевикладене суд погоджується із висновками відповідача щодо порушення позивачем пункту 44.2 статті 44, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) а саме, що підприємством занижено податок на прибуток за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року; та вимог пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме про завищення податкового кредиту за жовтень-грудень 2013 року, січень-лютий, квітень 2014 року, які виникли внаслідок того, що ТОВ Співдружність безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання товару за жовтень-грудень 2013 року, січень-лютий, квітень 2014 року від ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809), ТОВ Альвіс С (код ЄДРПОУ 39054268), ТОВ Стенторс (Код ЄДРПУ 39148743).

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи фактичні обставини справи суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03 травня 2017 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 446 861 грн. та штрафних санкцій 361 715 грн., всього а суму 1 808 576, 00 грн. є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі та у межах чинного законодавства України, отже не підлягає скасуванню; а податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 03 травня 2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 281 451,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 320 363 грн., всього на суму 1 601 814,00 грн. - є частково обґрунтованим, прийнятим на підставі та у межах чинного законодавства України, отже підлягає частковому скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем частково доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є частково доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

За приписами частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» (вул. Офіцерська, буд. 32, оф. 37,Запоріжжя,Запорізька область, 69068, код ЄДРПОУ 25485792) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166,Запоріжжя,Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) треті особи: Товариство з обмеженою відповільністю «Альвис С» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39054268) Товариство з обмеженою відповільністю «Стенторс» (вул. Молодіжна, буд.30, с. Малишівка, Запорізький район, Запорізька область, 70412, код ЄДРПОУ 39148743) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 03 травня 2017 року, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Співдружність» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 633,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 2408,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» (вул. Офіцерська, буд. 32, оф. 37,Запоріжжя,Запорізька область, 69068, код ЄДРПОУ 25485792) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166,Запоріжжя, Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 179 (сто сімдесят дев'ять) гривня 05 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі 09 квітня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов