Рішення

від 25.04.2018 по справі 826/9757/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2018 року № 826/9757/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-ОПТ" доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії , В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГ-ОПТ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в частині розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 14.03.2017 року №1403201734 протягом часу його дії;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві в частині неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві в частині відмови 17.03.2017 року прийняти на реєстрацію податкову накладну №2 від 16.03.2017 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГ-ОПТ ( код ЄДРПОУ 40069906) для реєстрації;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державну фіскальну службу України вчинити дії, а саме прийняти та зареєструвати податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2017 року з дня її фактичного подання, а саме 20.03.2017 року та податкову накладну №2 від 16.03.2017 року з дня її фактичного подання, а саме 17.03.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №271/26-58-12-01 від 27.04.2017 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державну фіскальну службу України поновити дію реєстрації платника податків на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГ-ОПТ ( код ЄДРПОУ 40069906) з дати його анулювання, а саме з 27.04.2017 року та внести його до реєстру платників податку на додану вартість.

Позов обґрунтовано тим, що дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів є протиправними та такими, що порушують права і законні інтереси позивача. Крім того, позивач вказує, що внаслідок таких дій він позбавлений можливості подати податкову декларацію за лютий 2017 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2017 року.

Представник відповідача подав письмовий відзив, згідно якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 22.02.2018 року, судом задоволено клопотання позивача та ухвалено залучити в якості співвідповідача Державну фіскальну службу України, запропоновано подати суду упродовж 15-ти днів з дня отримання ухвали суду нормативно та документально обґрунтований відзив на позовну заяву з доказами.

Також судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем на день розгляду справи відзиву на позовну заяву не було подано.

Розглянувши подані сторонам документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.03.2017 року між ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГ-ОПТ в особі ОСОБА_1 укладено договір №140320173 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної фіскальної служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно із пунктом 3 розділу 6 Строк дії договору вказаний договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Згідно квитанції №2 відповідачем прийнято Договір про визнання електронних документів, реєстраційний номер 90441188222.

20.03.2017 року позивач надіслав до органу Державної фіскальної служби податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період лютий 2017 року.

Також, позивачем засобами електронного зв'язку направлено податкову накладну №2 від 16.03.2017 року.

Згідно з квитанціями № 1 вказану звітність доставлено до Державної фіскальної служби України 20.03.2017 року та 17.03.2017 року, проте документ не прийнято з відміткою Порушено вимоги інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №333, а саме: - ЄДРПОУ: 40069906 . Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності .

27.04.2017 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві оформлено рішення №271/26-58-12-01 про анулювання реєстрації ТОВ ТОРГ-ОПТ як платника податку на додану вартість, яке прийнято на підставі п.п.2.3 ст. 2 Закону України про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168897-ВР, п. 182.1 ст. 182 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року з підстави платник особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), який свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Таких висновків контролюючим органом зроблено з посиланням на довідку про наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ від 26.04.2017 року №271/Д/26-58-112-01.

Не погоджуючись з вказаними рішенням про анулювання реєстрації платника податку ПДВ та діями відповідачів, позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне: спірні відносини між сторонами регулюються положеннями Податкового кодексу України, Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 "Про подання електронної податкової звітності" (далі - Інструкція7 № 233).

Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Безпосередньо порядок та спосіб подання податкової звітності врегульований п.п. 49.3 - 49.7 ст. 49 ПК України.

Разом з тим, 01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким внесено до Податкового кодексу України зміни, зокрема, введено систему електронного адміністрування податку на додану вартість. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, п. 49.4 ст. 49 ПК України доповнено абзацом другим, яким встановлено, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

При цьому, абз. 3 вказаного пункту ст. 49 ПК України передбачено, що у разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами а і б пункту 49.3 цієї статті.

Отже, починаючи із 1 січня 2015 року усі платники податку на додану вартість мають звітуватися виключно в електронній формі. При цьому, абз. 3 вказаного пункту ст. 49 ПК України передбачено, що виключно у разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами а і б пункту 49.3 цієї статті.

Відповідно до норм Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 року № 851-IV електронний документообіг здійснюється на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Процедура подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі до контролюючого органу регулюється Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 (далі по тексту - Інструкція № 233), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011.

Згідно з ч. 1 та 2 розд. II Інструкції № 233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Одночасно у п. 5 та 6 розд. ІІІ Інструкції № 233 передбачається в обов'язковому порядку укладання між платником податків та органом ДПС (нині орган державної фіскальної служби) договору про визнання електронних документів за типовою формою, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 як додаток 1 до Інструкції.

Крім того, у розумінні пп. 14.1.60 п. 14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Тобто, органом центральної виконавчої влади, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236, є Державна фіскальна служба України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме затверджений постановою Кабінету Мінстрів України від 29.12.2010 року № 1246.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що подання в електронному вигляді податкової звітності з ПДВ за відсутності факту припинення дії договору про визнання електронних документів, а також реєстрація розрахунків коригування та податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком відповідного платника податку.

Пунктом 7.3 розд. ІІІ Інструкції № 233 передбачено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Згідно з п. 1 розд. І Інструкції № 233 квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді.

Відповідно до п. 7.4 розд. ІІІ Інструкції № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідно до п. 8 Порядку № 1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Згідно з п. 1 р. І Інструкції № 233 квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до п. 7.4 розд. ІІІ Інструкції № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Таким чином, процедура реєстрації податкових документів у базі даних податкових органів має загалом два етапи: перший етап - подання (направлення) платником податку електронного документа, який фіксується першою квитанцією; другий етап - приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді, який фіксується другою квитанцією.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно п. 7.6 розд. ІІІ Інструкції № 233 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Пунктом 9 Порядку № 1246 передбачено причини відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що у березні 2017 року позивачем було подано податкову накладну №2 від 16.03.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період лютий 2017 року, отримання яких контролюючим органом підтверджується першими квитанціями.

Вказані електроні документи не були прийнятті та зареєстровані контролюючими органами з підстави зазначеної у квитанціях № 1, а саме: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: ' 40069906'. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності .

Суд встановив, а відповідачі не спростували, що договір про визнання електронних документів №140320173 від 14.03.2017року, укладений між позивачем і відповідачем 1, не був розірваний, а фактично був призупинений ДПІ починаючи з 14.03.2017 року.

Як вбачається з відзиву на адміністративний позов, підставою для призупинення дії договору про визнання електронних документів та блокування ТОВ ТОРГ-ОПТ технічної можливості подавати в електронному вигляді податкову звітність та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні стало прийняття рішення про віднесення Товариства до категорії ризикових. На підтвердження наведених обставин представник відповідачів надав копію протоколу засідання робочої групи з розгляду спірних питань щодо електронного документообігу під час перевірки автентичності електронних документів ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у М. Києві.

Також представник відповідачів посилався на факт укладення між сторонами додаткової угоди №629 від 14.03.2017 року, за умовами якої контролюючий орган додатково наділений повноваженням на тимчасове призупинення дії договору про визнання електронних документів у в разі виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді.

Надаючи правову кваліфікацію цим діям ДПІ суд зазначає наступне.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 № 851-IV (далі по тексту - Закон № 851-IV).

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону № 851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

За змістом норм ст. 16 цього Закону суб'єкти електронного документообігу користуються правами та мають обов'язки, які встановлено для них законодавством.

Якщо в процесі організації електронного документообігу виникає необхідність у визначенні додаткових прав та обов'язків суб'єктів електронного документообігу, що не визначені законодавством, такі права та обов'язки можуть встановлюватися цими суб'єктами на договірних засадах.

Тобто, порядок закріплення переліку прав та обов'язків сторін, що виникають в процесі організації електронного документообігу між ними, чітко визначені, а саме: у законах та інших нормативно-правових актів та/або у відповідному договорі, укладеному між такими сторонами.

Водночас, суд зважає на те, що право контролюючого органу на призупинення дії договору про визнання електронних документів, нормами чинного законодавства та затвердженою у встановленому законом порядку типовою формою договору про визнання електронних документів контролюючому органу не надано, а передбачено лише положеннями додаткової угоди до такого договору, та не є абсолютним. У зв'язку з цим обставини щодо виникнення таких підстав (факт виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді) мають бути документально підтверджені контролюючим органом.

В силу приписів норм ч. 1 ст. 72, ч. 1 ст. 73 та ч. 2 ст. 74 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним процесуальним нормам відповідачі (суб'єкти владних повноважень) без поважних причин не надали суду документальні докази на підтвердження наявності обставин для виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів позивача в електронному вигляді, рішення про віднесення ТОВ ТОРГ-ОПТ до ризикових підприємств, інформаційних матеріалів та документів, що кваліфікують товариство як ризикове за відповідними критеріями, пояснення щодо офіційності тих чи інших джерел інформації.

Враховуючи вищенаведене та наявні у справі матеріали суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для призупинення дії договору про визнання електронних документів №140320173 від 14.03.2017 року.

За приписами норм п. 49.8 та 49.9 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею (п.п. 48.3 - 48.4 ст. 48 ПК України), у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10 ст. 49 ПК України).

Під час розгляду справи у суді наявність інших підстав для неприйняття податкової звітності та не реєстрації у Реєстрі податкових накладних, окрім факту призупинення дії діючого договору про визнання електронних документів, відповідачі суду не повідомили, а суд не встановив.

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Положеннями п. 5 - 6 Порядку № 1246 ДФС України зобов'язана прийняти податкову декларацію та/або провести реєстрацію отриманої податкової накладної (розрахунку коригування) в електронній формі у разі відсутності причин для відмови.

При цьому, виключними причинами для відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації можуть бути лише: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у п. 201.10 ст. 201 ПК України, тобто податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 16.05.2017 року у справі № 816/413/16.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року №1486/12/13-13, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

З огляду на наведене, суд вважає, що дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в частині розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 14.03.2017 року №1403201734 протягом часу його дії; неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 207 року; відмови 17.03.2017 року прийняти на реєстрацію податкову накладну №2 від 16.03.2017 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГ-ОПТ ( код ЄДРПОУ 40069906) для реєстрації є протиправними, а порушені права та інтереси платника податку (позивача) можуть бути відновлені, шляхом зобов'язання Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державну фіскальну службу України вчинити дії, а саме прийняти та зареєструвати податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2017 року з дня її фактичного подання, а саме 20.03.2017 року та податкову накладну №2 від 16.03.2017 року з дня її фактичного подання, а саме 17.03.2017 року.

Стосовно позовних вимог про скасування рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №271/26-58-12-01 від 27.04.2017 року та зобов'язанн Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державну фіскальну службу України поновити дію реєстрації платника податків на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГ-ОПТ ( код ЄДРПОУ 40069906) з дати його анулювання, а саме з 27.04.2017 року та внести його до реєстру платників податку на додану вартість, суд дійшов висновку про їх правомірність з наступних мотивів.

Порядок та випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість закріплений в ст. 184 ПК України, а безпосередньо процедура реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.11.2014 № 1130, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 та наразі чинний (далі по тексту - Положення).

Відповідно до п. 3.1 розд. 3 Реєстрація платників податку на додану вартість зазначеного Положення, реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V цього Положення.

Одночасно, п. 5.5 розд. 5 Анулювання реєстрації платників податку на додану вартість зазначеного Положення встановлено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах б - з цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного контролюючого органу.

Зокрема, положеннями пп. г п. 184.1 ст. 184 ПК України та пп. г п. 5.1 розд. 5 Положення передбачено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно п. 5.5 розд. 5 Положення, контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Одним з таких документів, зокрема, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі (абз. 1 - 3 п. 5.6 розд. 5 цього Положення).

Протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається контролюючим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податків - фізичній особі або відповідальній особі платника податків - юридичної особи чи будь-якій особі за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків (далі - Представник платника). Особа, яка отримує рішення, має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу (абз. 1 п. 5.7 розд. 5 Положення).

Анулювання реєстрації здійснюється на дату прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації (абз. 1 п. 5.11 розд. 5 Положення).

Одночасно, у п. 5.10 розд. 5 Положення передбачено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Як вбачається з тексту оспорюваного рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 27.04.2017 року № 271/26-58-12-01, підставою для прийняття такого спірного рішення визначено довідку від 26.04.2017 року від 26.04.2017 року №271/Д/26-58-12-01 за даними якої, платник (позивач) неподавав за період з 04.2016 року по 03.2017 року податкові декларації з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Суд встановив, що 20.03.2017 року (тобто, у межах вищезазначеного періоду) позивачем була подана податкова декларація з ПДВ за лютий 2017 року, яка містила показники про здійснення ТОВ ТОРГ-ОПТ оподатковуваних операцій з поставки та придбання товарів (послуг).

Достовірність інформації, наведеної у вказаній податковій звітності, відповідачі належними документальними доказами не спростували.

В силу вчинених відповідачем 1 дій щодо призупинення дії договору про визнання електронних документів, висновки щодо протиправності яких наведені вище по тексту цього судового рішення, така податкова декларація безпідставно не була прийнята контролюючим органом, що також встановлено судом.

З огляду на вищевикладене, судом вбачається безпідставність доводів відповідачів про неподання позивачем до контролюючого органу (фіскальної служби) протягом 12 послідовних місяців податкових декларацій з ПДВ з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг), здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та, як наслідок, протиправність дій відповідача щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ ТОРГ-ОПТ, а тому позовні вимоги позивача про скасування такого рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника ПДВ підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державну фіскальну службу України поновити дію реєстрації платника податків на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГ-ОПТ (код ЄДРПОУ 40069906) з дати його анулювання, а саме з 27.04.2017 року та внести його до реєстру платників податку на додану вартість, суд керується наступним.

Згідно з пунктом 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі по тексту - Положення), передбачено, що підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру. У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту в пункту 184. статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Отже чинним законодавством України чітко визначено процедуру дій контролюючого органу на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та яким захищено права платника податків від неправомірних дій та рішень державної податкової інспекції з анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Таким чином, позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки в цій частині права платника податків захищені скасуванням рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27.04.2017 року №271/26-58-12-01 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальності ТОРГ-ОПТ , а контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з нормами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, контролюючими органами не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ (позивача), вчинених дій з призупинення дії договору про визнання електронних документів та блокування позивачу подання податкової звітності та реєстрації податкової накладноїз урахуванням вимог встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГ-ОПТ задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в частині розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 14.03.2017 року №1403201734.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві в частині неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві в частині відмови 17.03.2017 року прийняти на реєстрацію податкову накладну №2 від 16.03.2017 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГ-ОПТ ( код ЄДРПОУ 40069906) для реєстрації.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2017 року з дня її фактичного подання, а саме 20.03.2017 року та податкову накладну №2 від 16.03.2017 року з дня її фактичного подання, а саме 17.03.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №271/26-58-12-01 від 27.04.2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГ-ОПТ (код ЄДРПОУ 40069906) судові витрати у розмірі 6 562 грн. (шість тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа