Постанова

від 16.04.2018 по справі 816/1515/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: С.С. Бойко

16 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1515/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Бенедик А.П. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомайстер і К" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 (суддя С.С. Бойко), повний текст складено 04.12.17 по справі № 816/1515/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомайстер і К"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Автомайстер і К (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державного фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просить про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 15.08.2017 року №0008191403, та податкового повідомлення-рішення відповідача від 15.08.2017 року № НОМЕР_1.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Працівниками відповідача проведено документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Строй ОСОБА_1 за червень 2015 року, серпень 2015 року, вересень 2015 року, листопад 2015 року, з ТОВ Ентерс за період травень-червень 2016 року, про що складений акт від 03.07.2017 року №1055/16-31-14-03-13/36670906.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.44.1 ст.44,п.198.3 ст.198, п.201.1 п.201.4 п.201.7 ст.201 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на додану вартість на загальну суму 162 109,00 грн.; п.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198.п.201.1 п.201.4 п.201.7 ст.201 ПК України, що призвело до зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 12 913,00 грн.

За результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №000818403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), загалом в сумі 220 636,30 грн, в тому числі: основний платіж - 162 109 грн, штрафні (фінансові) санкції - 40 527,30 грн; та податкове повідомлення-рішення №0001962200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 12 913 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, зробив висновок про те, що в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ Строй ОСОБА_1 , ТОВ Ентерс , та господарські операції з даними контрагентами мають фіктивний характер.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

порядковий номер податкової накладної;

дата складання податкової накладної;

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

ціна постачання без урахування податку;

ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ Строй ОСОБА_1 , з яким був укладений договір № ДГ - 0000027 від 18.06.2015 року про купівлю-продаж товару.

Крім цього, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ Ентерс , з яким був укладений договір купівлі-продажу товарів №20/05 від 20.05.2016 року.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність формування податку на додану вартість за результатами господарських операцій з ТОВ Строй ОСОБА_1 за період часу за червень 2015 року - 13 251 грн, липень 2015 року - 2 443 грн, серпень 2015 року - 21 436 грн, вересень 2015 року - 70 333 грн, листопад 2015 року - 40 030 грн, та за результатами господарських операцій з ТОВ Ентрес за травень-червень 2016 року в сумі 12 913 грн.

Судом першої інстанції підтримана позиція відповідача про те, що наведені вище господарські операції з ТОВ Строй ОСОБА_1 , ТОВ Ентерс не мають реальний характер.

Так, вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.03.2017 року у справі №537/544/17 (кримінальне провадження №3201517000000057), що набрав чинності - 03.04.2017 року, громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, визнані винними у вчинені кримінальних порушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, зокрема, щодо створення фіктивного підприємства ТОВ Строй ОСОБА_1 , ТОВ Ентерс .

Як свідчать, надані до справи копії документів бухгалтерського обліку, що складені від імені ТОВ Строй ОСОБА_1 , ТОВ Ентерс під підписом на ім'я - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 не дають змоги ідентифікувати осіб, які їх підписали.

Позивач в своїй позовній заяві та в апеляційній скарзі не спростовує наведені доводи.

У відповідності до ч.6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи із викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

В силу приписів ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомайстер і К" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 по справі № 816/1515/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_7 Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9

Повний текст постанови складено 26.04.2018.