Постанова

від 25.04.2018 по справі 822/619/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/619/15

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

25 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю: секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника відповідача: ОСОБА_2

прокурора: Самборської Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Деніокс" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (повний текст виготовлено 02 жовтня 2017 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Деніокс" до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області, Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області, за участю прокуратури Хмельницької області про визнання незаконним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Деніокс" (далі ТОВ "Деніокс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області (далі Хмельницька РДА), за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області (далі ГУ Держеокадастру), Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області, за участю прокуратури Хмельницької області, в якому просило визнати незаконним та скасувати частково розпорядження Хмельницької РДА № 642/2013-р від 18.12.2013 року, а саме: пункт 1 в частині затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,30 га кадастровий номер №6825085100:01:004:0186 та земельної ділянки площею 0,10 га кадастровий номер №6825085100:01:004:0185; пункт 2 в частині зміни цільового призначення земельних ділянок, що належать ТОВ "Деніокс" на праві власності згідно Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 309807 та серії ЯЕ № 309803; пункт 3 в частині зобов'язання ТОВ "Деніокс" провести відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 569 058,00 грн. у двомісячний термін з дня прийняття розпорядження.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області № 642/13-р від 18.12.2013 року: пункт 1 в частині затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок площею 0,30 га кадастровий номер 6825085100:01:004:0186 та площею 0,10 га кадастровий номер 6825085100:01:004:0185; пункту 2 в частині зміни цільового призначення земельних ділянок, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Деніокс" на праві власності згідно з державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 309807 і серії ЯЕ № 309803; пункту 3 в частині зобов'язання ТОВ "Деніокс" здійснити відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 22398,0 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що відповідно до ч.2 ст.207 ЗК України відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб. Нормами земельного законодавства передбачено, що обов'язковою підставою вилучення земель є перехід права власності від однієї особи до іншої. Однак, спірні земельні ділянки належать ТОВ "Деніокс" і в результаті зміни цільового призначення іншим особам не передавалися, а відтак відсутні підстави для відшкодування позивачем втрат сільськогосподарського виробництва.

12 лютого 2018 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, мотивований тим, що відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва здійснюється незалежно від того, в якій власності перебувають зазначені угіддя, а тому є необгрунтованим та безпідставним твердження апелянта щодо неправомірності покладення на ТОВ "Деніокс" обов'язку відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва, з посиланням на те, що вказані земельні ділянки належать йому на праві власності.

В судовому засіданні представник відповідача та прокурор заперечили стосовно задоволення апеляційної скарги і просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач та треті особи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, уповноважених представників в судове засідання не направили.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що розпорядженням Хмельницької РДА № 642/2013-р від 18.12.2013 року:

1. затверджено ТОВ "Деніокс" проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок загальною площею 6,5443 га, в тому числі земельних ділянок: площею 0,50 га, кадастровий номер 6825085100:01:0046:0179; площею 0,28 га, кадастровий номер 6825085100:004:0178; площею 0,84 га, кадастровий номер 6825085100:01:0177; площею 0,51 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0178; площею 0,84 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0174; площею 0,78 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0173; площею 0,29 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0172; площею 0,59 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0170; площею 0,30 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0186; площею 0,10 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0185; площею 0,10 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0184; площею 0,20 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0183; площею 0,10 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0171; площею 0,20 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0182; площею 0,37 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0181; площею 0,81 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0180; площею 0,18 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0176; площею 0,40 га, кадастровий номер 6825085100:01:004:0175 в порядку зміни цільового призначення із категорії земель сільськогосподарського призначення (рілля) до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд заводу з переробки твердих побутових відходів з метою обслуговування жителів територіальної громади району), що знаходяться за межами населеного пункту на території Олешинської сільської ради;

2. змінено цільове призначення земельних ділянок загальною площею 6,5443 га , що належать ТОВ "Деніокс" на праві власності згідно Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ № 309796, ЯЕ № 309794, ЯЕ № 309795, ЯЕ № 309791, ЯЕ №309790, ЯЕ № 309789, ЯЕ № 309787, ЯЕ № 309807, ЯЕ № 309803, ЯЕ № 309802, ЯЕ №309801, ЯЕ № 309788, ЯЕ № 309800, ЯЕ № 309799, ЯЕ № 309798, ЯЕ № 309793, ЯЕ №309792 та зарахувала їх до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

3. зобов'язано ТОВ "Деніокс" у двомісячний термін з дня прийняття розпорядження провести відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 569 058,00 грн.

4. рекомендовано ТОВ "Деніокс" виконувати обов'язки власника земельної ділянки згідно вимог статті 91 Земельного кодексу України;

5. зобов'язано ТОВ "Деніокс" провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у зв'язку із зміною цільового призначення земельних ділянок.

Однак позивач вважає, що дане розпорядження в частині затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,30 га кадастровий номер № 6825085100:01:004:0185 та земельної ділянки площею 0,10 га кадастровий номер №6825085100:01:004:0185, а також зобов'язання провести відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 569 058,00 грн. винесене неуповноваженим органом, а розрахунок суми відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва складений з порушенням Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 17.11.1997 року № 1279.

Вищезазначене слугувало підставою для звернення ТОВ "Деніокс" до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав повноважень для прийняття рішення щодо зміни цільового призначення земельних ділянок № 6825085100:01:004:0186 та № 6825085100:01:004:0185, а тому дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Деніокс" в цій частині.

При цьому, суд першої інстанції вказав, що компетенцією щодо погодження розміру втрат сільськогосподарського виробництва наділені територіальні органи Держкомзему, а тому позовні вимоги щодо розрахунку цих втрат заявлені до відповідача безпідставно.

Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про скасування спірного розпорядження в частині відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва стосовно земельних ділянок № 6825085100:01:004:0186 та № 6825085100:01:004:0185 з тих підстав, що розпорядження в частині зміни їх цільового призначення є протиправним.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить зі слідуючого.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Земельним Кодексом України (далі - ЗК України), Законом України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1279 Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню (далі - Порядок № 1279).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" визначено, що цільове призначення земельної ділянки-використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За приписами ст. 19 ЗК України за основним цільовим призначенням закріплює такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, та передбачає, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до статті 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, віднесення земель до тієї чи іншої категорії та зміна їх цільового призначення проводиться виключно відповідним рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування.

Поняття, умови, розміри та напрями використання коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва регламентуються статтями 207-209 Земельного кодексу України та Порядком визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року №1279 (далі Порядок №1279).

Так, відповідно до ст.207 ЗК України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Під втратами сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва слід розуміти зміну цільового призначення сільськогосподарських угідь, лісових земель та ділянок під чагарниками в зв'язку з необхідністю їх використання для несільськогосподарських потреб, а також неможливість використання земельної ділянки в повному обсязі у зв'язку із встановленням обмежень у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду в інші категорії земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва здійснюється незалежно від того, в якій власності перебувають зазначені угіддя. Важливим є те, що рілля, багаторічні насадження, перелоги, сінокоси, пасовища, лісові землі та землі під чагарниками втрачають свою функцію головного засобу виробництва в сільському й лісовому господарстві та вибувають з господарського обороту, або ж погіршується їхня якість чи встановлюється обмежений режим їхнього використання за цільовим призначенням.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1279 відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісогосподарських угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, проводиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють Держгеокадастр та його територіальні органи.

Розмір втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) розраховується суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із Законом України Про землеустрій .

Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, з аналізу вищезазначених правових норм випливає, що у разі вилучення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, крім викупу земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, чинне законодавство передбачає обов'язкове відшкодування збитків та компенсацію втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва. Підставою для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва є затверджена в установленому порядку землевпорядна документація щодо відведення земельної ділянки, а також зміна цільового призначення земельних ділянок. При цьому розрахунок таких втрат здійснюється виконавцями робіт із землеустрою.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Земельно-юридичний центр" розроблено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок "ТОВ Деніокс" за межами населених пунктів на території Олешинської сільської ради Хмельницького району, який погоджено висновком Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області від 18.03.2013 року № 56.

Відповідно до вказаного проекту сума втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва на земельні ділянки загальною площею 6,5443 га складає 569058,00 грн. Розрахункова відомість визначення сум відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва при зміні цільового призначення земельної ділянки ТОВ "Деніокс" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд заводу з переробки твердих побутових відходів з метою обслуговування жителів територіальної громади району на території Олешинської сільської ради, складена інженером-землевпорядником ОСОБА_4, є частиною проекту щодо зміни цільового призначення вищевказаних земельних ділянок.

Як слідує з матеріалів справи, судом першої інстанції під час розгляду справи оглянуто оригінал проектної документації щодо зміни цільового призначення земельних ділянок ТОВ "Деніокс" за межами населених пунктів на території Олешинської сільської ради з якої встановлено, що складовою проекту є не тільки загальний розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва, а й розрахункові відомості визначення сум відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у зв'язку із зміною цільового призначення кожної земельної ділянки, вказаної в розпорядженні окремо, в тому числі земельних ділянок з кадастровими номерами 6825085100:01:004:0185 та 6825085100:01:004:0186.

Отже, судом першої інстанції правомірно не взято до уваги доводи представника позивача щодо неможливості визначення суми втрат сільськогосподарського виробництва окремо на земельні ділянки площею 0,10 га та 0,30 га, оскільки відповідно до розрахункової відомості визначення сум відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва при зміні цільового призначення земельної ділянки ТОВ "Деніокс" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд заводу з переробки твердих побутових відходів з метою обслуговування жителів територіальної громади району на території Олешинської сільської ради, складеної ОСОБА_4, сума втрат сільськогосподарського виробництва на земельну ділянку площею 0,0979 га складає 5 501,00 грн. на земельну ділянку площею 0,3007 га - 16 897,00 грн.

Також колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про безпідставність посилань позивача на порушення відповідачем пункту 4 Порядку під час визначення розміру втрат сільськогосподарського виробництва, оскільки відповідно до цього пункту контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють Держсільгоспінспекція та її територіальні органи. А як встановлено під час розгляду справи, Управління Держземагенства у Хмельницькому районі реалізувало свої повноваження щодо затвердження розміру таких втрат, що підтверджується висновком від 18.03.2013 року № 56.

Стосовно тверджень апелянта про те, що він не є особою на яку покладено обов'язок відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, оскільки земельні ділянки до зміни цільового призначення перебували у його власності та не вилучались і ТОВ "Деніокс" є їх власником і після зміни цільового призначення, колегія суддів вказує на таке.

Саттею 208 ЗК України передбачено вичерпний перелік випадків, коли особа звільняється від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду, під будівництво і обслуговування об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, для залісення деградованих та малопродуктивних земель на підставі документації із землеустрою, а також всеукраїнські громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для інвалідів і дітей-інвалідів, об'єктів фізкультури, спорту та соціального забезпечення для інвалідів і дітей-інвалідів.

Наведений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, зважаючи на те, що позивач не входить до числа осіб, перелічених в статті 208 ЗК України, то його посилання щодо звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, безпідставні.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що останні не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції, яким об'єктивно та в повному обсязі встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Деніокс" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 квітня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6