Постанова

від 24.04.2018 по справі 820/915/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 квітня 2018 року

справа №820/915/17

адміністративне провадження №К/9901/1091/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників:

від позивача - Бондаренко Г.П.- за дов. від 16 лютого 2017 року

від першого відповідача - Галуненко І.В. - за дов. від 18 грудня 2017 року

від другого відповідача - Бортник З.С. - за дов. від 17 липня 2017 року

від третього відповідача - не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 за дов. від 10 липня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у складі судді Мельникова Р.В. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів Пьянової Я.В., Зеленського В.В., Чалого І.С. у справі № 820/915/17 за позовом Приватного підприємства Олан до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України, Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба безпеки України, про визнання протиправними рішень та бездіяльності, стягнення матеріальної шкоди,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року Приватне підприємство Олан (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України (далі - митниця перший відповідач у справі) Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України (далі-другий відповідач у справі), Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві (далі - третій відповідач у справі) про визнання протиправними рішення митниці по відбору проб (зразків) товару газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ, заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 08 грудня 2016 року, №903060000/2016/013365 від 18 грудня 2016 року, №903060000/2016/013657 від 24 грудня 2016 року, №903060000/2016/013658 від 24 грудня 2016 року, №903060000/2016/013783 від 28 грудня 2016 року та №903060000/2016/013784 від 28 грудня 2016 року та про визнати протиправною бездіяльність митниці щодо нездійснення відбору проб (зразків) товару газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ, заявленого до митного оформлення за митними деклараціями № 903060000/2016/013357 від 18 грудня 2016 р., № 903060000/2016/013365 від 18 грудня 2016 р., № 903060000/2016/013657 від 24 грудня 2016 року, № 903060000/2016/013658 від 24 грудня 2016 року, №903060000/2016/013783 від 28 грудня 2016 року та №903060000/2016/013784 від 28 грудня 2016 року у строки, визначені чинним законодавством.

Крім того, позивач просив визнати протиправною бездіяльність митниці щодо нездійснення митного оформлення товару газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ, заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18 грудня 2016 року, №903060000/2016/013365 від 18 грудня 2016 року, №903060000/2016/013657 від 24 грудня 2016 року, №903060000/2016/013658 від 24 грудня 2016 року, №903060000/2016/013783 від 28 грудня 2016 року та №903060000/2016/013784 від 28 грудня 2016 року у строки, визначені чинним законодавством та визнати протиправною бездіяльність Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби щодо нездійснення досліджень (аналізів, експертиз) товару газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ, заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18 грудня 2016 року, №903060000/2016/013365 від 18 грудня 2016 року, №903060000/2016/013657 від 24 грудня 2016 року, у строки, визначені чинним законодавством.

Позивач просив також стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Приватного підприємства "Олан" матеріальну шкоду (збитки), завдану протиправними рішеннями та бездіяльністю Енергетичної митниці Державної фіскальної служби та бездіяльністю Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної фіскальної служби, в загальній сумі 6 249 622 грн 40 коп.

11 жовтня 2017 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Підприємства задоволено в повному обсязі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому порядку встановлено факт допущення Енергетичною митницею протиправної бездіяльності, яка виражається у не завершенні митного оформлення товару та не випуску його у вільний обіг, неприйнятті рішення про відмову у здійсненні такого митного оформлення, нездійсненні відбору частини імпортованого товару на підставі вмотивованого рішення керівника у строки та у відповідності до вимог чинного законодавства, факті допущення Департаментом податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби протиправної бездіяльності, яка виразилась у недотриманні строків проведення досліджень (аналізів, експертиз), без обґрунтування причин та не повідомлення декларанта про продовження строків проведення досліджень зразків (проб) товару, а також у не проведенні дослідження товару на вміст сильнодіючих чи отруйних речовин, що прямо передбачено в Положенні про СЛЕД від 01.10.2014 року № 154, в результаті чого контрагентами позивача виставлені позивачу претензії щодо понаднормового використання вагонів - цистерн та прострочення поставки товару, що, в свою чергу, викликало необхідність у Підприємства сплатити пеню, штраф за прострочення поставки та оплатити понаднормове використання вагонів - цистерн.

14 грудня 2017 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби щодо нездійснення досліджень (аналізів, експертиз) товару газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ, заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18 грудня 2016 року, №903060000/2016/013365 від 18 грудня 2016 року, №903060000/2016/013657 від 24 грудня 2016 року, у строки, визначені чинним законодавством. В цій частині прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовлено.

Абзац шостий резолютивної частини постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року змінено та викладено у наступній редакції: "Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) на користь Приватного підприємства "ОЛАН" (м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 316-ж, код ЄДРПОУ 32506594) матеріальну шкоду (збитки), завдану протиправними рішеннями та бездіяльністю Енергетичної митниці Державної фіскальної служби, в загальній сумі 6 249 622 ( шість мільйонів двісті сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 40 коп."

Абзаци сьомий та восьмий резолютивної частини постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року викладено в наступній редакції: "Стягнути на користь Приватного підприємства "ОЛАН" (м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 316-ж, код ЄДРПОУ 32506594) сплачену суму судового збору в розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39442252, адреса: 04215, м. Київ, вул. Світлицького, 28-А)".

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року по справі № 820/915/17 залишено без змін.

Ухвалюючи постанову колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилася з тим, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про допущення Енергетичною митницею протиправної бездіяльності, яка виражається у незавершені митного оформлення товару та не випуску його у вільний обіг, неприйнятті рішення про відмову у здійсненні такого митного оформлення, нездійсненні відбору частини імпортованого товару на підставі вмотивованого рішення керівника у строки та відповідно до вимог чинного законодавства.

19 грудня 2017 року митницею подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що на його думку призвело до ухвалення незаконних судових рішень, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених до митниці позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

26 грудня 2017 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху.

17 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою митниці та витребувано справу №820/915/17 з Харківського окружного адміністративного суду.

05 лютого 2018 року справа №820/915/17 надійшла до Верховного Суду.

Третій відповідач у справі в поясненнях на касаційну скаргу посилається на порушення судом апеляційної інстанції частини п'ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, яке полягає у тому, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності, задоволення позову у частині стягнення шкоди є неможливим в межах адміністративної справи. Стосовно стягнення шкоди орган казначейства доводить відсутність підстав для її стягнення, посилаючись на відсутність фактів неправомірних дій (бездіяльності) органу влади та недоведений причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної влади і заподіянням шкоди. Такі дії мають бути причиною, а збитки безумовним наслідком таких дій.

26 січня 2018 року позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу першого відповідача без задоволення, постанови суду першої та апеляційних інстанцій - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що під час оформлення заявленого до митного оформлення товару - газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ, за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18 грудня 2016 року, №903060000/2016/013365 від 18 грудня 2016 року, №903060000/2016/013657 від 24 грудня 2016 року, №903060000/2016/013658 від 24 грудня 2016 року, №903060000/2016/013783 від 28 грудня 2016 року та №903060000/2016/013784 від 28 грудня 2016 року надійшли листи Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України щодо необхідності вжиття додаткових заходів контролю при здійсненні митного оформлення вказаного вантажу, що призвело до відбору проб товару для проведення експертного дослідження на предмет вмісту сильнодіючих/отруйних речовин.

Рішення, дії, бездіяльність митного органу в процесі здійснення митних процедур, з урахуванням особливостей митного оформлення задекларованого товару стали причиною виникнення спору.

Щодо доводів касаційної скарги.

Стосовно Резолюції керівника митного органу на листах Управління Служби безпеки України, Суд зазначає, що долучені світлокопії листів із резолюціями, яка є неповною, є неналежними письмовими доказами в розумінні частини четвертої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), оскільки не є оригіналом або належним чином засвідченою копією. Внаслідок цього не вбачається можливим надати оцінку висновкам судів попередніх інстанцій щодо наявності або відсутності вмотивованих рішень керівника митного органу відповідно до частини другої статті 356 Митного кодексу України. Разом з тим Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій не встановлено обставин того, чи саме на підставі цієї (цих) резолюцій відібрані проби, проведена експертиза та в подальшому товар випущений в обіг. З урахуванням складових резолюцій та вчинених на їх підставі правових наслідків є нагальною необхідність встановлення обставин, які виконані відповідно до цих резолюцій.

Заявник касаційної скарги посилається на положення частин 1,2,4 статті 255 Митного кодексу України, доводить неповноту дослідження всіх обставин, а саме те, що доручення Служби безпеки України є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів з перевищенням строку. З огляду на аналіз зазначених норм колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій не встановлені особливості доручення та межі його дії, дорученню взагалі не надано оцінку.

Стосовно різних правових позицій між позивачем та першим відповідачем щодо застосування статті 357 Митного кодексу України, Суд зазначає, що предметом оцінки судів є дотримання вимог цієї статті першим та другим відповідачами у справі, повна оцінка операцій врегульованих нормами цієї статті, що мало місце у межах спірних відносин, судами попередніх інстанцій не досліджена.

Також не дана оцінка застосування пункту 3 частини 2 статті 255 Митного кодексу України стосовно продовження (перевищення) часу проведення досліджень митного оформлення товару. Судами не оцінені рішення про продовження строку проведення експертиз.

Суд вказує на те, що жоден із ксерокопій первинних документів долучених до матеріалів справи, яка складається з п'яти томів, не засвідчений судом як першої, так і апеляційної інстанцій, що вказує на неналежність доказів, та доводить порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме факт встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів в розумінні пункту 3 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України. Порушення норм процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.

Щодо матеріальної шкоди.

Рішеннями судів попередніх інстанцій стягнуто на користь позивача суму 6 249 622 грн 40 коп. з Державного бюджету України матеріальної шкоди (збитків), завданих протиправними рішеннями та бездіяльністю митниці та бездіяльністю Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної фіскальної служби.

За частиною другою статті 21 Кодексу адміністративного суду України (в редакції що діяла до 15 грудня 2015 року) та за частиною п'ятою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2015 року) вимоги про відшкодування шкоди, зокрема заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

При вирішенні питання про відшкодування шкоди є обов'язковим застосування норм матеріального права, які регулюють вимоги про відшкодування шкоди, зокрема статей 22, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, за якими загальними підставами відповідальності є склад правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.

Предметом доказування у даній справі є факти неправомірних дій органу державної влади (бездіяльності), виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної влади і заподіянням шкоди.

Неправомірність дій (бездіяльності) органу державної влади має підтверджуватись належними доказами. Протиправні дії чи бездіяльність є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи є безумовним наслідком такої протиправної дії. Прийнятним є у цій частині посилання третього відповідача у справі на постанову Верховного Суду України від 30 травня 2006 року у справі №42/266-6/492.

В межах справи що розглядається суди першої та апеляційної інстанцій визнали протиправним рішення митного органу щодо відбору проб товару та бездіяльність щодо нездійснення відбору проб та встановили види шкоди (збитків), які понесені та можуть бути понесенні від несвоєчасного розмитнення та несвоєчасної поставки товару, разом із тим причинний зв'язок між протиправністю рішення та бездіяльності жоден з судів не встановив, що доводить не встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи.

Під час касаційного провадження встановлено, що окрім недоведеності причинного зв'язку між протиправними діями (бездіяльністю) митного органу та понесеними позивачем збитками, частина заявленої до стягнення суми не була понесена підприємством на момент звернення із позовом, що в свою чергу також обумовлює наявність підстав для нового розгляду справи.

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу підлягає задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій скасуванню із направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 820/915/17 скасувати.

Справу № 820/915/17 направити до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер