Ухвала

від 25.04.2018 по справі 201/4345/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа №201/4345/18

№2/201/1744/2018

У Х В А Л А

іменем України

25 квітня 2018 року місто Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., ознайомившись із матеріали позовної заяви Громадської організації Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація , що діє в інтересах члена Громадської організації ОСОБА_1, до Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_2, щодо ненадання відповіді в законом встановлений строк, про визнання бездіяльності дії незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, відновлення становища із відшкодуванням моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 24 квітня 2018 року надійшла позовна заява Громадської організації Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація , що діє в інтересах члена Громадської організації ОСОБА_1, до Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_2, щодо ненадання відповіді в законом встановлений строк, про визнання бездіяльності дії незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, відновлення становища із відшкодуванням моральної шкоди, яка згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями 24 квітня 2017 року була передана для розгляду судді Федоріщеву С.С.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що позовну заяву необхідно повернути з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Стаття 80 ЦК України передбачає, що позивачем та відповідачем у суді може бути юридична особа, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Згідно із ч. 1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Конституційний Суд України у Рішенні від 28 листопада 2013 року №12-рп/2013 (справа 1-17/2013) зазначив, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява подана і підписана електронним цифровим підписом лише керівником ГО Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація ОСОБА_3.

Правові та організаційні засади діяльності громадських організацій визначені в Законі України Про громадські об'єднання від 22 березня 2012 року № 4572-VI.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 1 Закону України Про громадські об'єднання громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

У відповідності до вимог п. 1 ч. 2. ст. 21 Закону України Про громадські об'єднання , вбачається, що лише громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства.

Необхідним елементом створення громадської організації як юридичної особи є її реєстрація в порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців . Така реєстрація передбачає, зокрема, внесення відомостей про громадську організацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Приписами ст. 9 Закону України Про громадські об'єднання визначено, що громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність із статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів. У разі неподання (не надсилання) документів для реєстрації громадського об'єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об'єднання не вважається утвореним.

Згідно із витягом з протоколу № 1 від 15 вересня 2014 року установчих зборів засновників Громадської організації Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація вирішено створити правозахисну організацію без статусу юридичної особи, яка буде здійснювати свою діяльність з основною метою здійснення та для захисту членів організації законних соціальних, економічних, творчих, культурних, екологічних, трудових та інших інтересів, які не суперечать законодавству. Однак до позовної заяви не було надано доказів того, що ГО Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація була зареєстрована у порядку визначеному указаною нормою.

При цьому ч. 9 ст. 9 указаного Закону передбачено, що дії від імені незареєстрованого громадського об'єднання, крім дій, пов'язаних з реєстрацією такого об'єднання, забороняються.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України (п.п. 40, 41, 42 та ін.).

Ураховуючи те, що громадська організація Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація є громадським об'єднанням без статусу юридичної особи, що не здійснила державну реєстрацію, приходжу до висновку про відсутність у такої громадської організації здатності здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати обов'язки (цивільна процесуальна дієздатність).

На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Громадської організації Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація , що діє в інтересах члена Громадської організації ОСОБА_1, до Комунального вищого навчального закладу Дніпровський базовий медичний коледж Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_2, щодо ненадання відповіді в законом встановлений строк, про визнання бездіяльності дії незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, відновлення становища із відшкодуванням моральної шкоди - повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев