Постанова

від 25.04.2018 по справі 753/3422/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/3422/18 Головуючий у 1 інстанції: Колесник О.М.

Провадження № 22-ц/796/3714/2018 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 1 березня 2018 року про часткове задоволення заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 26-і про забезпечення позову до його пред'явлення до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання права власності, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними правочинів,-

в с т а н о в и в:

В лютому 2018 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 26-і (далі - ОСББ 26-і ) звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання права власності, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними правочинів. Просило накласти арешт на групу приміщень НОМЕР_1 (в літ. А) - заклад громадського харчування, за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3; накласти арешт на нежитлове приміщення НОМЕР_2 (в літ. А), за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4; заборонити вчинення будь-яких дій щодо нерухомого майна - групи нежитлових приміщень НОМЕР_3 та НОМЕР_2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 березня 2018 року задоволено частково заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 26-і про забезпечення позову до його пред'явлення.

Накладено арешт на групу приміщень НОМЕР_1 (в літ. А) - заклад громадського харчування, за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1213171780000.

Накладено арешт на нежитлове приміщення НОМЕР_2 (в літ. А), за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної власності, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1236142380000.

У задоволенні заяви ОСББ 26-і про заборону вчинення будь-яких дій щодо нерухомого майна - групи нежитлових приміщень НОМЕР_3 та НОМЕР_2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить скасувати вказану ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви ОСББ 26-і про забезпечення позову. Зазначає, що ОСББ 26-і не було надано доказів співмірності обраного заходу забезпечення позову заявленим позовним вимогам. ОСББ "26-і" не обґрунтувало у чому полягає ризик невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Приміщення НОМЕР_3 та НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 належали їх ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ще до створення ОСББ 26-і , нежитлова частина будинку, де розміщені вказані приміщення, функціонально відокремлена від будинку, приймалася до експлуатації окремо, ніколи не передавалася ОСББ, а тому не можуть належати співвласникам будинку. Спірні площі даху першого поверху будинку не належать до допоміжних приміщень та місць загального користування. Відповідно до змісту заяви ОСББ 26-і має намір заявити вимоги щодо приміщень площею 66,6 кв.м., проте судом накладено арешт на приміщення НОМЕР_3 та НОМЕР_2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа яких становить 683,20 кв.м. Площі, на яку заявлено вимоги ОСББ, стосуються приміщення НОМЕР_2, щодо приміщень НОМЕР_3 спору немає. Крім цього, 09 серпня 2017 року на підставі договору іпотеки ОСОБА_3 передала нежитлове приміщення НОМЕР_3 в іпотеку ОСОБА_5 Вжиті заходи забезпечення позову порушують права іпотекодержателя ОСОБА_5

В апеляційній інстанції представники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу та просять її задовольнити.

Представники ОСББ "26-1" просять відхилити подану апеляційну скаргу, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Накладаючи арешт на групу приміщень НОМЕР_1 (в літ. А) - заклад громадського харчування, за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3, та нежитлове приміщення НОМЕР_2 (в літ. А), за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову є необхідним для забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову та захисту прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування вказаної ухвали суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В заяві про забезпечення позову ОСББ 26-і зазначило, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками групи приміщень НОМЕР_1 (в літ. А) - заклад громадського харчування, та нежитлового приміщення НОМЕР_2 (в літ. А), за адресою: АДРЕСА_1. На момент прийняття будинку в управління ОСББ площа групи приміщень НОМЕР_1 (в літ. А) становила 336,8 кв.м., площа нежитлових приміщень НОМЕР_2 (в літ. А) становила 279,8 кв.м. 14 березня 2017 року нотаріусом проведено державну реєстрацію прав на нежитлове приміщення НОМЕР_3 (в літ. А) на підставі договору про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якому визначено збільшену площу 403,40 кв.м. Після цього нежитлове приміщення НОМЕР_3 на підставі договору про поділ нерухомого майна від 28 березня 2017 року поділено в натурі на два об'єкта: НОМЕР_3, загальною площею 172,10 кв.м., власником якого є ОСОБА_4, та НОМЕР_3/1, загальною площею 231,30 кв.м., власником якого є ОСОБА_3 26 квітня 2017 року на підставі договору про поділ майна від 28 березня 2017 року та висновку щодо технічної можливості об'єднання об'єктів від 10 квітня 2017 року нежитлові приміщення НОМЕР_3/1 об'єднані із нежитловим приміщенням НОМЕР_2, внаслідок чого збільшено площу приміщення НОМЕР_2 до 511,1 кв.м. 25 липня 2017 року на підставі договору дарування від 25 липня 2017 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_3 нежитлове приміщення НОМЕР_3 площею 172,1 кв.м. 16 листопада 2017 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_4 14/100 часток приміщення НОМЕР_2. Збільшення площі приміщень, що зареєстровані за відповідачами, на 66,6 кв.м. здійснено за рахунок площі даху першого поверху будинку, що є його конструктивним елементом. Відтак, вказана площа належить співвласникам багатоквартирного будинку. ОСББ 26-і зазначило, що воно має намір звернутися із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права спільної сумісної власності співвласників будинку на 66,6 кв.м. даху першого поверху будинку АДРЕСА_1; визнання незаконним та скасування реєстрації прав та їх обтяжень щодо нежитлових приміщень НОМЕР_3 та НОМЕР_2, які здійснені 14 березня 2017 року, 28 березня 2017 року, 26 квітня 217 року, 25 липня 2017 року та 16 листопада 2017 року та визнання недійсними договорів, що стали підставою для виникнення права власності на відповідні приміщення.

Враховуючи зміст вимог, з якими має намір звернутися ОСББ 26-і , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову до його пред'явлення шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення НОМЕР_3 та НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що приміщення НОМЕР_3 та НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 не можуть належати співвласникам багатоквартирного будинку та не належить до допоміжних приміщень, оскільки вказані обставини підлягають перевірці під час вирішення спору по суті. Під час вирішення питання про забезпечення позову до його пред'явлення суд має виходити зі змісту таких вимог.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову до його пред'явлення є обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що загальна площа приміщень НОМЕР_3 та НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1, становить 683,20 кв.м., а ОСББ 26-і має намір заявити вимоги щодо приміщень площею 66,6 кв.м., оскільки за змістом заяви приміщення площею 66,6 кв.м., щодо яких ОСББ 26-і має намір заявити позов, є складовою частиною приміщень НОМЕР_3 та НОМЕР_2, яку не можна виділити. У поданій суду заяві ОСББ 26-і зазначило, що буде просити визнати незаконним та скасувати реєстрації прав та їх обтяжень щодо нежитлових приміщень НОМЕР_3 та НОМЕР_2, які здійснені 14 березня 2017 року, 28 березня 2017 року, 26 квітня 217 року, 25 липня 2017 року та 16 листопада 2017 року та визнати недійсними договори, які стали підставою для виникнення права власності на відповідні приміщення.

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апелянта, що вжиті заходи забезпечення позову порушують права іпотекодержателя ОСОБА_5 Передача ОСОБА_3 нежитлових приміщень НОМЕР_3 в іпотеку ОСОБА_5 не виключає можливість забезпечення позову ОСББ 26-і шляхом накладення арешту, враховуючи підстави та предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 01 березня 2018 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_3, залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 1 березня 2018 року- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 квітня 2018 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Українець Л.Д.