Рішення

від 23.04.2018 по справі 328/2010/17

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/2010/17

23.04.2018

2/328/81/18

РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2018 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Коваленко П.Л., за участю секретаря судового засідання Королькової К.М., представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства Райз-Максимко в особі Таврійської філії приватного акціонерного товариства Райз-Максимко до ОСОБА_4 про відшкодування збитків,

встановив:

Представник ПРАТ Райз-Максимко за довіреністю №91 від 22 травня 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПРАТ Райз-Максимко 15 060,75 гривень збитків, заподіяних внаслідок знищення посівів.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 4,70 га, кадастровий номер 2325284400:11:002:0019, яка розташована на території Таврійської сільської ради Токмацького району Запорізької області та належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №050109, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010628000025.

По 2016 рік включно позивач відповідно до умов договору оренди землі №ТТ 54/10 від 17.08.2010 використовував зазначену земельну ділянку відповідача, а в 2017 році у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди повернув земельну ділянку відповідачу шляхом виділення земельної ділянки в натурі згідно з планом меж земельної ділянки, визначеному в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЗП №050109.

Восени 2016 року та весною 2017 року позивач на орендованому у землевласників полі №13 на площі 156,42 га провів сільськогосподарські роботи та засіяв 118,71 га насінням сої та 37,71 га насінням соняшнику. Земельна ділянка, площею 4,70 га, що була виділена в користування відповідачу та знаходиться в межах цього поля позивачем оброблялася та не засівалася. Враховуючи, що земельна ділянка площею 4,70 га, яка виділена відповідачу, знаходиться в полі, де функціонує меліоративна система, позивач звернувся до відповідача з листом-пропозицією підписати угоду про спільне використання земельної ділянки та договорів про встановлення земельного сервітуту, який відповідачем залишено без відповіді. 22 травня 2017 року позивачем виявлено, що на полі №13, на земельній ділянці площею 4,70 га, що межує з земельною площею 4,70 га, яка була виділена відповідачу, проведений обробіток ґрунту внаслідок чого знищені посіви сої, при цьому суміжна земельна ділянка, яка була виділена у користування відповідачу залишилася не обробленою. Напередодні на земельній ділянці, де були знищені посіви сої, без погодження з позивачем, як користувачем суміжних земельних ділянок, встановлені межові знаки невстановленого зразка. Враховуючи зазначені обставини, позивач вважає, що дії відповідача, пов'язані із знищенням посівів сої суперечать законодавству та є неправомірними, а тому завдані збитки підлягають відшкодуванню.

У судовому засіданні представник позивача ПРАТ Райз-Максимко за довіреністю №5 від 23 березня 2018 року ОСОБА_1 позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві

У судовому засіданні представник позивача ПРАТ Райз-Максимко за довіреністю від 05 січня 2018 року ОСОБА_2 пояснила розрахунок збитків, завданих позивачу відповідачем у сумі 15 060,75 гривень та просила дану суму стягнути на користь позивача.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 просив в задоволені позову відмовити в повному обсязі з наступних підстав. Правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок використання землі власником або землекористувачем врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам . Однак, позивачем всупереч приписам даного порядку, складено акт комісії про знищення посівів сої, створеної наказом Таврійської філії ПРАТ Райз-Максимко , до якої увійшли тільки представники Товариства і є виключно внутрішнім документом Товариства, та не може вважатися належним доказом. Крім того, відповідач у вересні 2016 року звернулася до позивача з проханням повернути свою земельну ділянку в натурі для самостійного обробітку, однак позивач надав іншу земельну ділянку в іншому місці, а земельну ділянку відповідача продовжував незаконно використовувати всупереч діючому законодавству України. Також зазначив, що позивач звертався до суду з позовом до відповідача про встановлення безоплатного земельного сервітуту у вигляді права проїзду через земельну ділянку, кадастровий номер 2325284400:11:002:0019, яка належить на праві власності ОСОБА_4 Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 15 листопада 2017 року, яке постановою Апеляційного суду Запорізької області залишено без змін, у задоволенні позову відмовлено.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП №053109, виданого 19.12.2006, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 4,70 га, яка знаходиться на території Таврійської сільської ради Токмацького району Запорізької області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 2325284400:11:002:0019.

Відповідно до договору оренди землі №ТТ 54/10 від 17.08.2010, укладеного між ОСОБА_4 та ПРАТ Райз-Максимко в особі директора Таврійської філії ОСОБА_6, відповідач надала позивачу у строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Таврійської сільської ради Токмацького району Запорізької області загальною площею 4,70 га. (рілля). Договір було укладено на 5 років.

Актом приймання-передачі об'єкта оренди від 17.08.2010 підтверджується передача вказаної земельної ділянки орендодавцем ОСОБА_4 орендарю ПрАП Райз-Максимко .

З роздруківки Контуру поля 74 вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_4 площею 4,70 га знаходиться в середині поля загальною площею 118,71 га.

На теперішній час дія договору оренди землі №ТТ 54/10 від 17.08.2010 закінчилася і орендарем ПрАП Райз-Максимко надана у користування ОСОБА_4 інша земельна ділянка в іншому місці, а земельну ділянку відповідача позивач продовжує використовувати.

Відповідач ОСОБА_4 27.09.2016 звернулася до представника позивача із заявою (вх.№ 203 від 27.09.2016) про повернення земельної ділянки у розмірі 4,70 га для самостійного обробітку.

З листа вих. № 28 від 11.04.2017 вбачається, що директор Таврійської філії ПрАТ Райз-Максимко ОСОБА_7 відповідно до заяви ОСОБА_4 щодо самостійного обробітку земельної ділянки, кадастровий номер 2325284400:11:002:0019, повідомила, що дана земельна ділянка знаходиться на полі, де функціонує зрошувальна система господарства, у зв'язку з цим на адресу ОСОБА_4 було направлено для підписання угоду про спільне використання земельної ділянки та договір про встановлення земельного сервітуту.

Вказане відправлення ОСОБА_4 отримала 15.04.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

ОСОБА_4 договір про встановлення земельного сервітуту від 10.04.2017 та угоду про спільне використання земельної ділянки від 10.04.2017 не підписала.

ПрАТ Райз-Максимко в особі Таврійської філії ПРАТ Райз-Максимко звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про встановлення безоплатного земельного сервітуту у вигляді права проїзду через земельну ділянку, кадастровий номер 2325284400:11:002:0019, яка належить на праві власності ОСОБА_4 Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 15 листопада 2017 року по справі №328/1657/17, яке постановою Апеляційного суду Запорізької області від 27.03.2018 залишено без змін, у задоволенні позову відмовлено.

Восени 2016 року та весною 2017 року позивач на орендованому у землевласників полі №13 на площі 156,42 га провів сільськогосподарські роботи та засіяв 118,71 га насінням сої та 37,71 га насінням соняшнику.

22 травня 2017 року позивачем виявлено, що на полі №13, на земельній ділянці площею 4,70 га, що межує з земельною площею 4,70 га, яка була виділена відповідачу, проведений обробіток ґрунту внаслідок чого знищені посіви сої, при цьому суміжна земельна ділянка, яка була виділена у користування відповідачу залишилася не обробленою. Напередодні на земельній ділянці, де були знищені посіви сої, без погодження з позивачем, як користувачем суміжних земельних ділянок, встановлені межові знаки невстановленого зразка.

22 травня 2017 року позивач звернувся до Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП у Запорізькій області з заявою про притягнення до відповідальності винних осіб. З висновку Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП у Запорізькій області від 09 червня 2017 року вбачається, що у зв'язку з відсутністю ознак будь-якого кримінального чи адміністративного правопорушення та наявністю між позивачем та відповідачем неврегульованих цивільно-правових відносин перевірка за зверненням позивача припинена.

Наказом Таврійської філії ПрАТ Райз-Максимко від 22 травня 2017 року за № 29/1, в зв'язку з частковим знищенням посівів на полі №13, створена комісія для обстеження посівів сої на полі №13 у складі: голови комісії директора філії ОСОБА_7, членів комісії - головного агронома ОСОБА_8О, старшого інспектора служби безпеки та охорони ОСОБА_9, спеціаліста із земельних питань ОСОБА_10 22 травня 2018 року комісія провела обстеження, в ході якого виявлено, що внаслідок проведення обробітку ґрунту повністю знищені сходи посівів сої на земельній ділянці площею 4,70 га, яка межує з земельною ділянкою площею 4,70 га, що виділена для самостійного обробітку ОСОБА_4 25.07.2017 посадовими особами Таврійської філії ПрАТ Райз-Максимко проведений розрахунок збитків, завданих ОСОБА_4 внаслідок пошкодження посівів сої на площі 4,7 га. Загальна сума збитків складає 15 060,75 грн.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1 та 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Із роз'яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року № 6 вбачається, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що йому як землекористувачу були заподіяні збитки діями відповідача.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано копії: акту обстеження посівів на полі № 13 від 22.05.2017, складений Комісію у складі працівників Таврійської філії ПРАТ Райз-Максимко та розрахунок збитків, завданих ОСОБА_4 внаслідок пошкодження посівів сої на площі 4,7 га від 25.07.2017, актів про використання мінеральних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за травень 2017 року і листопад 2016 року, видаткових накладних, та інших документів позивача.

Згідно зі ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ вирішуючи позови про відшкодування збитків власника землі та землекористувачам, суди повинні мати на увазі, що згідно зі статями 156, 157 ЗК України відшкодування збитків здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та юридичними особами, які використовують земельні ділянки і діяльність яких обмежує права власників та землекористувачів.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків, порядок визначення та відшкодування яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 152 , ст. 157 ЗК України ).

Даний порядок встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 19 квітня 1993 року № 284 .

Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Розміри збитків згідно з п.2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською міською, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Отже, існує передбачений чинним законодавством порядок визначення розміру та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.

В той же час, представником позивача не надано суду належних та допустимих доказів. Позивачем всупереч приписам даного порядку, складено акт комісії про знищення посівів сої, створеної наказом Таврійської філії ПРАТ Райз-Максимко , до якої увійшли тільки представники Товариства і є виключно внутрішнім документом Товариства, та не може вважатися належним доказом.

Таким чином, наведені у позові розрахунки позивача завданих збитків є виключно його абстрактними припущеннями, не відповідають Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284 та не підтверджені жодними доказами, відтак, підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення збитків немає.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок про те, що нормативними актами передбачено чіткий механізм відшкодування збитків та визначення розміру їх заподіяння, про застосування якого позивачем не заявлялось у даній справі. Позивачем на надано суду відповідних актів та розрахунків, передбачених законодавством. Суд наголошує на тому, що позивач на свій розсуд обрав спосіб захисту порушеного права та розпорядився своїми правами щодо предмету спору, і суд, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному ст.13 ЦПК , розглядає дану справу лише в межах заявлених позивачем вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню. Висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і не суперечать вимогам законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15 , ч.1 ст. 20 , 23 , 1167 ЦК України , ст.ст. 4 , 12 , 81, 76, 268, 273, 352 ЦПК України , суд,

ухвалив:

В задоволенні позовної заяви приватного акціонерного товариства Райз-Максимко (місце знаходження: 37240, Полтавська область, Лохвицький район, місто Заводське, вулиця Матросова, будинок 10, код ЄДРПОУ 30382533) в особі Таврійської філії приватного акціонерного товариства Райз-Максимко (місце знаходження 71730, Запорізька область, Токмацький район, село Таврія, вулиця Дружби, будинок 19, код ЄДРПОУ 26437065) до ОСОБА_4 (місце проживання: 71730, Запорізька область, Токмацький район, село Зелений Гай, вулиця Зеленогаївська, будинок 63, рнокпп НОМЕР_1) про відшкодування збитків - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорозької області через Токмацький районний суд Запорозької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по даній справі: http://court.gov.ua/fair.

Повний текс рішення буде складено 27.04.2018.

Суддя: