Рішення

від 19.04.2018 по справі 821/258/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/258/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Васильєвій В.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

за участю за допомогою засобів відеоконферензв'язку з Великоолександрівським районним судом Херсонської області:

представника відповідача - Заіченко А.Т.,

представника третьої особи по справі - Лапушко О.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Сектору з питань державної реєстрації Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області третя особа: Великоолександрівська селищна рада Великоолександрівського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35234854 від 18.05.2017 року; скасування реєстраційного запису №20453270 від 11.05.2017 року,

встановив:

ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу економічного розвитку і торгівлі Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 35234854 від 18.05.2017 року;

- скасувати реєстраційний запис №20453270 від 11.05.2017 року про державну реєстрацію права власності Великоолександрівської селищної ради Херсонської області на будівлю банно-прального комбінату за адресою: АДРЕСА_1

Обгрунтовуючі позовні вимоги позивач зазначив наступне.

Так, ОСОБА_4 пояснює, що йому, приватному підприємству "Агропроменерго" та ДП "Агропроменерго" належав на праві власності банно-пральний комбінат за адресою: АДРЕСА_1, у частках: 9/100, 12/100 та 76/100 відповідно.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16.03.2017 року, залишеним без змін рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 26.04.2017 року у справі №650/1620/16-ц витребувано із чужого незаконного володіння будівлю вказаного банно-прального комбінату, визнано право власності на даний комбінат за Великоолександрівською селищною радою Херсонської області та скасовано записи про державну реєстрацію права власності на вказаний комбінат за позивачем, приватним підприємством "Агропроменерго" та ДП "Агропроменерго".

11.05.2017 року державний реєстратор відділу економічного розвитку і торгівлі Великоолександрівської районної державної адміністрації ОСОБА_6 зареєструвала за Великоолександрівською селищною радою Великоолександрівського району Херсонської області право власності на будівлю вищезазначеного банно-прального комбінату, про що прийняла рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер 35234854 від 18.05.2017 року.

Позивач вважає дане рішення державного реєстратора протиправним, просить його скасувати у зв'язку з наступним.

Порушення своїх прав оскарженим рішенням ОСОБА_4 обґрунтовує, тим, що згідно абз. 18 ч.3 ст.50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають матеріали погодження проекту землеустрою, у тому числі із сусідніми землекористувачами. Великоолександрівська селищна рада як власник будівель користується земельною ділянкою, яка знаходиться під зареєстрованими будівлями, які вже є непридатними до експлуатації. Тобто, вона є сусіднім землекористувачем, тому проект буде погоджуватись із нею, поки на ньому будуть розміщені непридатні до використання будівлі, право власності на які, на думку позивача, зареєстровано протиправно.

Протиправність рішення державного реєстратора позивач обумовлює тим, що 23.11.2016 року право власності ДП "Агропроменерго" на майно, реєстрація прав на яке проведена оскарженим рішенням, припинена у зв'язку з його знищенням. Отже, на думку позивача, державний реєстратор, в порушення п.1.ч.1 ст. 14 та п.5 ч.1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію" здійснив державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, якого юридично не існую.

Ухвалою суду від 12 лютого 2018 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків - 10 днів з моменту одержання ухвали.

На усунення недоліків, вказаних в зазначеній ухвалі суду, ОСОБА_4 було подано виправлену позовну заяву, в тексті якої ним також було викладене клопотання про поновлення строків звернення до суду.

Ухвалою суду 02 березня 2018 року, провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, поновлено пропущений позивачем строк звернення до суду та призначено судове засідання на 27 березня 2018 року.

23.03.2018 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. Згідно наданого відзиву, відповідач заперечує проти позовних вимог. Вказує, що державним реєстратором було проведену державну реєстрацію речового права за Великоолександрівською селищною радою на підставі та в порядку передбачені законом, підстав для відмови в державній реєстрації не було. Також, наголошує на тому, що доводи позивача стосовно знищення майна, відносно якого вчинені оскаржені реєстраційні дії не відповідають дійсності, оскільки право власності на відповідне майно було припинено тільки щодо власника ДП "Агропроменерго". Окрім нього, власниками, станом на момент до вчинення реєстратором оскаржених дій залишалися ОСОБА_4 та ПП "Агропроменерго".

Окрім вказаного, відповідач зазначає про відсутність у ОСОБА_4 порушеного права, у зв'язку з тим, що земельної ділянки для обслуговування квартири законом не передбачено, тому й право на її отримання не може бути порушене.

Ухвалою суду від 27 березня 2018 року замінено первісного відповідача - Відділ економічного розвитку і торгівлі Великоолександрівської районної державної адміністрації на належного відповідача - Сектор з питань державної реєстрації Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області (Код ЄДРПОУ 41848661, адреса: 74100, Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Свободи, 155).

Встановлено позивачу строк на подачу до суду відповіді на відзив, відкладено розгляд справи №821/258/18 на 13:30 год. 12 квітня 2018 року.

10.04.2018 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, відповідно якої позивач наполягає на тому, що рішення суду, хоч і є підставою для державної реєстрації, проте, не могло бути виконане державним реєстратором, через знищення майна, відносно якого проведено оскаржену реєстрацію.

Щодо наявності зареєстрованого права власності на об'єкт за ОСОБА_4 та ПП "Агропроменерго" у 9/100 та 12/100 частках відповідно, то це, на думку позивача, не змінює того факту, що стосовно більшої частини спірного нерухомого майна внесено запис про припинення права власності у зв'язку із знищенням, у зв'язку із чим не могло бути зареєстроване право власності третьої особи на спірний об'єкт нерухомого майна саме у цілій частці.

Стосовно твердження відповідача про те, що законом не передбачено виділення земельних ділянок під обслуговування квартири, позивач вказує на те, що хоч належний ОСОБА_4 об'єкт нерухомості і зареєстрований як квартира, фактично він є повноцінним житловим будинком.

Підсумовуючи викладене, позивач вважає доводи відповідача, викладені ним в відзиві необґрунтованими.

Ухвалою суду від 11 квітня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідача та третьої особи по справі про проведення судового засідання, призначеного на 12 квітня 2018 року за їх участю в режимі відео конференції.

В судове засідання, призначене на 12 квітня 2018 року сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені завчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень сторонам.

11 квітня 2018 року представником позивача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його зайнятістю (складення кваліфікаційного іспиту).

Ухвалою суду від 12 квітня 2018 року клопотання представника позивача задоволено, розгляд справи відкладено на 19 квітня 2018 року.

В судовому засіданні на вказану дату сторони прийняли участь в повному складі.

Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача проти позову заперечувала, з підстав, викладених в відзиві на позов.

Представник третьої особи проти позову заперечувала, вказала на правомірність дій державного реєстратора.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, приватному підприємству "Агропроменерго" та ДП "Агропроменерго" належав на праві власності банно-пральний комбінат за адресою: АДРЕСА_1, у частках: 9/100, 12/100 та 76/100 відповідно.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16.03.2017 року, залишеним без змін рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 26.04.2017 року у справі №650/1620/16-ц витребувано із чужого незаконного володіння будівлю вказаного банно-прального комбінату, визнано право власності на даний комбінат за Великоолександрівською селищною радою Херсонської області та скасовано записи про державну реєстрацію права власності на вказаний комбінат за позивачем, приватним підприємством "Агропроменерго" та ДП "Агропроменерго".

11.05.2017 року державний реєстратор відділу економічного розвитку і торгівлі Великоолександрівської районної державної адміністрації ОСОБА_6 зареєструвала за Великоолександрівською селищною радою Великоолександрівського району Херсонської області право власності на будівлю вищезазначеного банно-прального комбінату, про що прийняла рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер 35234854 від 18.05.2017 року.

Позивач вважає дане рішення державного реєстратора протиправним, просить його скасувати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV, державній реєстрації прав підлягає право власності.

За змістом частини 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації права власності та інших речових прав, що проводиться нотаріусами незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Пунктами 2-3 частини 1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV визначено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять, в тому числі суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти та державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Пунктами 1-2 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

За приписами статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1)формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2)прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3)встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4)перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5)прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6)відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7)формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8)видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV передбачено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п.9 ч.1 ст. 27).

Статтею 129-1 Конституції України, норми якої кореспондуються із статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV встановлено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За змістом пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Великоолександрівським районним судом Херсонської області 16 березня 2017 року прийнято рішення від 16 березня 2017 року у справі №650/1620/16-ц, яким:

- витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4, ДП "Агропроменерго", ПП "Агропроменерго" на користь Великоолександрівської селищної ради Херсонської області будівлю банно-прального комбінату площею 1434 кв.м. літ. "А", будівлю котельної літ. "Б" загальною вартістю 281 864,00 грн., розташованих за адресою АДРЕСА_1;

- скасовано записи про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4, ДП "Агропроменерго", ПП "Агропроменерго" на нерухоме майно - частину будівлі банно-прального комбінату площею 1434 кв.м. літ. "А", будівлю котельної літ. "Б", що знаходиться розташованих за адресою АДРЕСА_1;

- визнано за Великоолександрівською селищною радою Херсонської області право власності на нерухоме майно загальною вартістю 281 864,00 грн., а саме - будівлю банно-прального комбінату площею 1434 кв.м. літ. "А", будівлю котельної літ. "Б", що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. (т.с.1 а.с.96-98)

Вказане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 26.04.2017 року.(т.с.1 а.с.99-100).

З Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним номером 87371911 від 18.05.2017 року (т.с.1 а.с.103) слідує, що зазначені документи стали підставою для внесення запису про право власності Великоолександрівської селищної ради на об'єкт нерухомого майна - банно-пральний комбінат, загальною площею 204,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, проведеного оскарженим рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 35234854 від 18.05.2017.

З аналізу викладеного, вбачається правомірність рішення державного реєстратора, оскільки воно вчинено на підставі рішення суду, яке набрало законної сили та було надано йому для державної реєстрації в порядку передбаченому законом.

Також, суд критично оцінює твердження позивача стосовно неможливості виконання державним реєстратором рішення суду через наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про припинене право власності на 79/100 вказаного майна, у зв'язку з його знищенням, в силу наступного.

Так, з наданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №73358287 вбачається, що державна реєстрація припинення права власності, щодо якої веде мову позивач, проведена 18.11.2016 року, тоді як рішення суду першої інстанції, використане державним реєстратором при прийняті оскаржуваного рішення, датоване 16 березням 2017 року, тобто прийняте через чотири місяці після юридично оформленого факту знищення майна. Ухвала апеляційного суду, якої залишено в силі рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області прийняте 26 квітня 2017 року, тобто вже через п'ять з половиною місяців після зазначеного факту.

Таким чином, очевидним є те, що про знищення майна було відомо як судам, які приймали рішення так і учасникам процесу.

Окрім цього, сам ОСОБА_4 в позовній заяві (абз. 2 стор.2 позову) вказує на те, що відповідний факт, при прийнятті судами рішень, на підставі яких прийняте оскаржене рішення, був їм відомий, проте не був взятий до уваги.

З наведеного вбачається, що державному реєстратору було надано рішення, яке прийнято судами після тривалого часу з моменту реєстрації припиненого права власності ДП "Агропроменерго" у зв'язку з його знищенням. З урахуванням викладеного та того факту, що трактування, аналіз та перевірка правомірності прийнятого судами рішення знаходиться поза компетенцією державного реєстратора ним обґрунтовано було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35234854.

Окрім зазначеного, визначальним, при вирішенні даного спору є встановлення права ОСОБА_4, щодо звернення до суду з заявленими позовними вимогами.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту .

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Згідно матеріалів справи, позивач вважає, що оспорюваним рішенням порушено право на відведення йому земельної ділянки під об'єкт житлової нерухомості - належну йому квартиру, так як поряд зареєстровано інший об'єкт нерухомого майна (банно-пральний комплекс, державну реєстрацію якого бажає скасувати позивач), який перебуває в аварійному стані та місцезнаходження якого має враховуватись у землевпорядній документації та прийнятих рішеннях щодо її затвердження.

Таке обґрунтування порушеного права позивача суд вважає надуманим та необґрунтованим у зв'язку з тим, що будь-яке рішення суду за даним позовом не сприятиме визначенню стану та місцезнаходженню майна, яке, з пояснень ОСОБА_4: "...має враховуватись у землевпорядній документації та прийнятих рішеннях щодо її затвердження...".

Більш того, задоволення даного позову сприятиме ще більшій невизначеності стану вказаного майна та не призведе до вирішення питання оформлення земельної ділянки ОСОБА_4, тобто права, які позивач вважає порушеними не буде захищене судом внаслідок вирішення справи по суті.

Окрім вказаного, позивачем не обґрунтовано які конкретно його права будуть порушені, якщо право власності на будівлю банно-прального комбінату за адресою: АДРЕСА_1 залишиться за Великоолександрівською селищною радою Херсонської області. Посилання ж ОСОБА_4 на абз.18 ч.3 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" та на те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування належної йому квартири буде погоджуватись з сусіднім землекористувачем є незрозумілими, оскільки позивачем не вказано, яким чином дана обставина буде йому перешкоджати в реалізації прав, передбачених законом.

Також, суд вказує, що подібні твердження ОСОБА_4 є проектуванням ситуації, яка, на його думку, може мати місце в майбутньому. Доказів того, що оскаржене позивачем рішення державного реєстратора перешкоджає реалізації його прав на отримання земельної ділянки для обслуговування квартири станом на момент подачі позову суду не надано.

Таким чином, в підтвердження неспроможності наведеного позивачем обґрунтування порушеного права, суд, окрім вказаного раніше, вважає їх такими, що базуються на припущенні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_4 є необґрунтованими, а порушене право позивача не доведеним.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст.2, 19, 205, 241-246 КАС України, суд -

вирішив :

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 квітня 2018 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 6.2.1